Бюджетний ПК на Ryzen 5 5500 у 2024: що краще Radeon RX 580 чи Radeon RX 6600?

Останнім часом у нас на тестуванні непогано облаштувались або дуже потужні, або ексклюзивно-концептуальні чи дизайнерські збірки. Бачачи таку кричущу несправедливість, ми вирішили урівноважити ситуацію за допомогою системи, ближчої до пересічного користувача.

Якщо задатись ціллю і зайти на сайт Telemart.ua у пошуку недорого домашнього ПК, то за допомогою відповідних фільтрів, за збільшенням вартості, можна знайти комп'ютер Boxed Gaming RX550 Pro із «смачним» цінником у 17,5 тисяч гривень. В його основі лежить досить популярний та недорогий процесор Ryzen 5 5500 зі слабенькою по сьогоднішнім міркам, але все ж таки дискретною відеокартою Radeon RX 550 на 4 ГБ. Крім того, тут в асортименті існують повністю аналогічні системи, котрі підсилені більш потужнішими графічними прискорювачами. Тож у цьому матеріалі ми перевіримо на що здатна базова збірка і що буде, якщо оснастити її швидшими 3D-акселераторами, які пропонуються у дорожчих ПК.

Спочатку детально розглянемо кожен компонент базового комп’ютера Boxed Gaming RX550 Pro. Як вже було зазначено, його серцем виступає 6-ядерний 12-потоковий Ryzen 5 5500 з архітектурою ZEN 3 під сокет AM4, котрий оснащений боксовим кулером.

Працює процесор на частоті від 3,6 до 4,2 ГГц і має у своєму складі 16 МБ кешу третього рівня, що для бюджетного сегменту - норма. З явних мінусів слід відмітити підтримку не самого швидкого інтерфейсу PCI-E – третьої ревізії. Але ж і надмірно швидкі відеокарти для нього будуть сумнівним вибором. Більше детальну інформацію про цей камінчик радимо почерпнути із повноцінного порівняння.

А ми переходимо до материнської плати GIGABYTE B450M K. Це мінімальне за своїми можливостями, і як наслідок цінником, рішення на B450-му чипсеті з двома слотами під оперативну пам’ять. Система живлення максимально простенька, без радіаторів на VRM, але її цілком достатньо для обраного 65-ватного процесора. Усього іншого тут теж по мінімуму: один роз’єм M.2 PCI-E 3.0 для SSD-накопичувача, один PCI-E x1 версії 2.0 і один PCI-E x16 3.0.

Останній як раз відповідає максимальним можливостям CPU, проте накладає обмеження на можливий майбутній апгрейд процесора з підтримкою більш швидкого інтерфейсу – така ціна економії. З іншого, важливого, на платі є немало швидких USB 3.2 першого покоління, але підтримки Type-C – немає.

Комплект оперативної пам’яті представлений двома модулями пам’яті DDR4 по 8 ГБ із частотою 3200 МГц - GoodRAM Iridium X. Можливо для топових ігрових збірок 16 ГБ і недостатньо по сьогоднішнім міркам, проте для бюджетної – якраз.

Таймінги ОЗП теж прийнятні - 16-20-20, а робоча напруга 1,35 В. З явних переваг цієї ОЗП виділимо наявність стильних низькопрофільних радіаторів.

А от по SSD економія відчутніша. При більш-менш достатньому обсязі у 480 ГБ, інтерфейс він має SATA 3.0. Це – Kingston A400. Зчитувати та записувати данні він може на швидкості до 500 та 450 МБ/с відповідно, чого цілком достатньо для більш-менш швидкого завантаження ігор та софту, а загальний ресурс перезапису становить 160 ТБ. Чи доцільною була економія декількох сотень гривень?

Хотілося б бачити тут в рази швидший аналогічного об’єму SSD з інтерфейсом M.2. Але, мабуть, у даному випадку загальний кошторис був важливішим. До того ж ніщо не заважає додати у відповідний слот щось спритніше згодом.

«Харчуванням» системи піклується блок живлення AZZA PSAZ-650W, відповідно на 650 Вт. З одного боку, його потужність як мінімум вдвічі перевищує вимоги для базової збірки, з другого цілком зрозуміло, чому саме він тут стоїть. Як вже було зазначено раніше, у однакових конфігураціях комп’ютерів Boxed Gaming можуть бути встановлені відмінні за швидкодією і енергоспоживанням графічні прискорювачі.

І у даному випадку це плюс, бо ми якраз таки збираємось з цим трішки поекспериментувати. Також із позитивних сторін цього джерела виділимо відповідність сертифікату 80 Plus Bronze, лінію +12В майже на всю потужність та наявність усіх базових захистів.

Просторим сховищем із гарною вентиляцією для усіх комплектуючих виступає корпус Frontier ASARO 205A із нижнім розташуванням блока живлення та трьома комплектними 120-мм вентиляторами з RGB-підсвіткою. Нажаль керувати обертами останніх неможливо, бо до джерела живлення вони під’єднуються через звичайний молекс, але і по шуму вони не розчарують, бо перебирають лопатями досить тихо. Зовні шасі виглядає стильно та сучасно, а зі змістом внутрішнього простору допомагає ознайомитись прозора бокова панель із загартованого скла.

У найпростішій конфігурації, комп’ютер оснащується Factory Refurbished відеокартою SAPPHIRE PULSE Radeon RX 550. Пік популярності цього прискорювача пройшов як мінімум 5 років тому, та й тоді він зірок з неба не хапав.

На його борту 14-нм GPU з 512 шейдерними конвеєрами, 32 текстурними блоками та вдвічі меншою кількістю модулів растеризації. Працює усе це на частоті від 1100 до 1206 МГц. Підсистема VRAM представлена 4-ГБ буфером GDDR5 на 128-розрядній шині із загальною пропускною здатністю у скромненькі по сьогоднішнім міркам 112 ГБ/с. І це нам ще пощастило, бо в природі існує і 2-ГБ версія, з якою проходити тести було б зовсім сумно.

За допомогою ще пари відновлених на виробництві графічних прискорювачів дізнаємось, чи є у базової системи потенціал на виріст, або ж може краще одразу придбати комп’ютер із потужнішим GPU?

Перша карта це SAPPHIRE PULSE Radeon RX 580. Вона як і RX 550 є представником лінійки Polaris і так само заснована на архітектурі GCN четвертого покоління. Від акселератора із меншим індексом її відрізняють значно потужніші характеристики – в 4,5 рази більша чисельність потокових процесорів і текстурних модулів та вдвічі вища кількість ROP-ів.

По можливостям зберігання оперативних даних різниця теж велика, бо у 580-ї 8 ГБ VRAM та вдвічі ширша 256-бітна шина із загальною пропускною здатністю у 256 ГБ/с. Що ж до робочих частот, то і тут перевага за старшим чипом на майже 160 МГц у базовому режимі і на стільки ж у бустовому. Єдине, що вигідно виділяє молодший – це у три з половиною рази менший TDP: 65 Вт проти 225.

Друга карта - SAPPHIRE PULSE Radeon RX 6600. Це вже більш свіжіше рішення наступного покоління середньо-бюджетної ланки виготовлене за 7-нм техпроцесом з архітектурою RDNA 2.0. Шейдерних конвеєрів тут 1792, текстурників 112 і ROP-ів 64.

А ще новіша карта обзавелась 28 ядрами для обробки трасування променів і кешем L3 на 32 МБ. Відеобуфер такий самий як у RX 580, але вже на більш швидкісній GDDR6, щоправда із 128-бітною шиною, тому пропускна здатність тут 224 ГБ/с. Працює прискорювач на частоті від 1626 до 2491 МГц, а його максимальний теплопакет становить лише 140 Вт.

Прогрів

У плані стабільності базова збірка показала себе упевнено, навіть незважаючи на те, що процесор оснащено боксовим кулером, а відеокарта отримала друге життя на виробництві. CPU прогрівся до 79°C, що начебто багато, але ж і до максимуму у 90°C запас є. На GPU було зафіксовано у піку 74°C і рівно на стільки ж нагрілась VRAM.

Без навантаження це вже були доволі комфортні значення. Мова йде про 35°C на процесорі і до 45°C на графічному прискорювачі.

Синтетика

Усі синтетичні тести, які Ви зараз бачите на екрані, система пройшла абсолютно стабільно. Результати процесора можете порівняти із Вашими даними. А що до бенчмарків, які напряму залежали від графічних прискорювачів, то тут ситуація наступна: RX 6600, в середньому, на 66% швидша за RX 580, а RX 550 слабша за RX 580 в 3 і більше разів.

Ігри

Тепер нарешті до ігор, які ми тестували у Full HD. І для початку перевіримо на що здатна базова система із відеокартою RX 550.

Apex Legends при адаптивній роздільній здатності із цільовою планкою у 60 FPS побігла зовсім таки непогано. Так, інколи було помітно, що рендер зменшує роздільну здатність з відповідною втратою у чіткості картинки. Але траплялись такі ситуації не часто і в цілому від геймплею залишились позитивні враження.

А от Baldur’s Gate 3, нажаль, витягти на іграбельний фреймрейт не вдалося як би ми не намагались. На усіх повзунках вліво та ще й з апскейлером у «ультрапродуктивному» режимі середній лічильник нарахував невтішні 45 FPS із низькими показниками рідкісних та дуже рідкісних подій. При цьому артефакти від роботи технології FSR було на стільки добре помітно, що ми взагалі не рекомендуємо цей проект для проходження на RX 550.

У Conter-Strike 2 теж довелося задовольнятись мінімальними налаштуваннями, які і так виглядають досить непогано з естетичної точки зору. Середня частота кадрів у цьому тайтлі склала 76 FPS без помітних просадок нижче 60-ти, і навіть масштабування рендеру у даному випадку вмикати не знадобилося. Ігролад теж достатньо плавний і це підтверджують високі показники 1 та 0,1% Low.  

Трішки з меншим комфортом, але все ж достатньо жваво, вдалося побігати і у Fortnite, звісно теж на максимально спрощеній картинці, яка навіть із продуктивним апскейлером виглядає непогано. При цьому на відміну від другої контри ми зафіксували некритичні посмикування, які супроводжувались аномально низьким показником дуже рідкісних подій.

Ще одною грою, яка звела нанівець усі наші намагання проїхатись із вітерцем у крутому боліді, виявилась Forza Horizon 5 на мінімалках. Моніторинг нарахував 45 середніх FPS з просадками до консольних 30-ти. Все б нічого, але для такої динамічної гоночної аркади отриманих результатів явно малувато.

Radeon RX 580

Тепер швиденько робимо заміну RX 550 на RX 580 і дивимось на скільки швидше бігає в іграх комп’ютер Boxed Gaming RX580 Pro, який коштує на 1,5 тисячі гривень дорожче. Також нам було цікаво, чи потягне ця в минулому дуже популярна відяшка щось із важкого та сучасного.

Перший же проект - Avatar: Frontiers of Pandora – миттю розвіяв усі наші вологі мрії. Середній лічильник навіть до 30 FPS не доповз і це із максимально швидким і мінімально якісним масштабуванням та до упору «лівими» повзунками. Звісно при такій продуктивності єдина ціль, яку можна переслідувати у цій грі – чисто ознайомча. І ще один дивний момент, вбудований генератор кадрів з RX 580 з якихось причин співпрацювати не захотів.

У Baldur’s Gate 3 RX 580 на відміну від RX 550 змогла не тільки упевнено здолати планку у 60 FPS, а й значно перевищити її, досягнувши середньої частоти вище 80-ти. При цьому графічний пресет вдалося підвищити до середнього рівня, а апскейлер перевести у «якісний» режим. Фінальна картинка при такій продуктивності і налаштуваннях виглядає достатньо приємною для повного занурення у ігровий процес, хоча не обійшлося і без маленьких негараздів у вигляді традиційної нерівності відеоряду.

У Warzone на «базовому» пресеті RX 580 теж забезпечила пристойну продуктивність на рівні середніх 70 FPS з легкими просадками нижче 60-ти на декілька кадрів. Не можна сказати, що отриманий геймплей є зразковим, бо і вже звичні посмикування траплялись і показники найдовших кадрів не високі, але в цілому – грати можна.

Щоб отримати прийнятну частоту оновлення дисплею у важкенькій Cyberpunk 2077 довелося опускатись до «Low» налаштувань і поєднувати їх із «якісним» масштабуванням зображення. Отримані 61 FPS на середньому лічильнику з просадками до 55 та не критичними рідкісними посмикуваннями хоч і не вражають уяву, проте їх цілком достатньо для упевненого проходження сюжетною лінії.

Обміняти кращий графічний «Medium» пресет на помітну втрату чіткості картинки можна за допомогою меншої роздільної здатності FSR у «продуктивному» режимі. При такому міксі налаштувань отримуємо приблизно ту ж саму продуктивність, що і у попередньому сценарії, проте, на наш погляд, воно того не варте. Аж надто сильно кидаються у вічі недоліки роботи апскейлеру.

У Diablo IV вдалося побігати навіть на «високому» графічному пресеті з «якісним» масштабуванням та частотою біля 70 FPS. Некритичні просідання нижче комфортної планки зрідка траплялися, та й із плавністю ігроладу то там то тут виникали традиційні негаразди, особливо у нових локаціях. Але в цілому геймплей можна позначити загальною оцінкою - «добре».

Досить впевнену швидкість у 66 FPS з легкими притормозками на поворотах нижче 60-ти продемонструвала Forza Horizon 5 на «високому» пресеті. Ганяється досить комфортно, ігролад плавний. Нагадаємо, що RX 550 у цій грі з великими труднощами вивезла лише 45 кадрів за секунду при мінімально деталізованій картинці.

Новинка у нашому наборі ігрових тестів Ghost of Tsushima сходу добре пішла на «середніх» налаштуваннях у парі із «якісним» FidelityFX Super Resolution. Оновлення розгортки відбувалося із прийнятною частотою, близькою до комфортного рівня, з легкими просіданнями на декілька FPS у особливо важких локаціях. З рівністю відеоряду тут усе добре.

А подивитись на що здатна ця гра на максималках можна за допомогою фрейм генератора з аналогічним рівнем FSR. При цьому продуктивність отримуємо навіть вищу ніж у попередньому сценарії – 72 FPS в середньому. Але не все так чудово, як могло здатись на перший погляд. Артефакти від задіяних бустерів добре помітні, особливо у русі, і затримки у керуванні можуть бути відчутними для тих, хто звертає на них увагу.

Перша частина The Last of Us далась RX 580 не легко. Прийнятний фреймрейт у 66 FPS з не критичними просіданнями підкорився їй лише на мінімально якісній графіці з масштабуванням у «збалансованому» режимі. Проте навіть із такою придушеною роздільною здатністю, освітленням та деталізацією, виглядає гра доволі пристойно.

Якщо ж активувати генератор кадрів, то повзунки налаштувань можна пересунути на «високе» положення, а апскейлер перевести на «якісний» рівень. В результаті отримуємо ще більш соковиту та деталізовану картинку, з явно кращим освітленням та чіткістю, а головне, з мінімумом побічних артефактів. І навіть FPS при цьому трішки підріс – до 70 кадрів за секунду.

Хотіли б ми здивувати Вас вражаючою графікою ще однієї новинки - Senua's Saga: Hellblade II, але перший млинець як кажуть, не задався. Піддослідна карта мучилась так само тяжко, як і головна героїня на самому початку гри. Ми як могли намагались їй допомогти, і налаштування скинули до найпростіших і апскейлер задіяли у «ультрапродуктивному» режимі, але усе було марно. Отриманий результат у 44 FPS з тотальним милом на екрані абсолютно не радимо спостерігати, навіть для ознайомлення.

Через схожі муки довелося пройти і у Starfield теж на мінімалках і мильним масштабуванням у 50% роздільної здатності рендеру. Моніторинг не порадував середнім лічильником на рівні 40 FPS, тож і тут не бачимо жодної причини для глибшого занурення у цей космічний проект.

Але якщо ввімкнути генерацію кадрів, то все ж таки можна спробувати ознайомитись із грою при великому бажанні. Правда тут доведеться миритись із цілою купою мінусів: посмикування, артефакти, низька чіткість та недостатня частота оновлення дисплею з просадками до 50-ти FPS.

Radeon RX 6600

Знову парою вправних рухів міняємо в системі відеокарту на RX 6600 і тепер вже перевіримо на що спроможна збірка Boxed Gaming RX6600 Pro вартістю 22,5 тисячі гривень. У що вилиється доплата?

Перша ж гра - Avatar: Frontiers of Pandora – дала зрозуміти, що доплата за цю карту не є марною. RX 580 тут не змогла вивезти і 30 FPS як би ми не намагались спростити якість картинки, а RX 6600 забезпечила середні 60 FPS на «Medium» пресеті з «якісним» FSR. Просідання під час тестової пробіжки були не критичні, а до плавності відеоряду у нас взагалі не виникло зауважень. Грати приємно.

З генератором кадрів насолодитись красою Пандори можна у повній мірі, на Ultra-х продуктивність наближалася до 80 кадрів за секунду. При цьому навіть якість апскейлеру знижувати не довелося. З мінусів такого підходу відмітимо незначні, але все ж відчутні затримки у керуванні та невеличкі підфризи, які супроводжувались низьким показником дуже рідкісних подій.

Запустити на максималках вдалося і Baldur’s Gate 3 із середнім лічильником у 72 FPS, без помітних просідань нижче 60-ти та без додаткових маніпуляцій із роздільною здатністю рендера. Якщо провести аналогії, то на RX 580 це були 83 кадри за секунду на «середніх» налаштуваннях із «якісним» FSR, а на RX 550 взагалі малограбельні 45 FPS на мінімалках.

Продуктивність RX 6600 у Call of Duty: Warzone на «екстремальному» пресеті гарно виглядає тільки якщо спостерігати за середніми значеннями FPS. І тільки по показнику 0,1% Low на рівні 25 кадрів можна зрозуміти, що не все так чудово, як може здатись на перший погляд, і візуальним спостереженням за ігроладом цей неприємний аспект, нажаль, повністю підтверджується.

Зовсім не темні, а добре освітлені закутки Cyberpunk 2077 зустріли нас 62-ма кадрами середньої частоти оновлення дисплею на Ultra пресеті з «якісним» FSR. Грається в таких умовах достатньо комфортно, але у деяких особливо динамічних сценах просадки в район 50-ти кадрів можуть бути відчутними. Для таких випадків слід трішки врівноважити свої бажання із можливостями відеокарти за допомогою декількох повзунків налаштувань.

Також ми вирішили перевірити навіщо RX 6600 її 28 ядер для обробки трасування променів. І… якщо чесно, більше схоже на те, що вони тут суто для ознайомлення із цією провідною технологією. Досягнути 60 FPS не вдалося навіть з «продуктивним» апскейлером, «середнім» RT і таким же графічним пресетом. Тому у даному випадку приємнішим виглядає попередній сценарій.

Diablo IV показала гарну продуктивність біля 90 FPS з, в цілому, комфортним геймплеєм на найважчих налаштуваннях. Для порівняння, RX 580 у цьому тайтлі забезпечила майже 70 FPS на простішому «високому» пресеті та ще й з додатковим підсиленням за допомогою «якісного» масштабування.

Теж на Ultra-х упевнено поїхала і Forza Horizon 5 із середнім лічильником у 71 FPS. Легенькі проколи нижче комфортного рівня траплялись, але відчутними їх назвати не можна. Ігролад плавний, геймплей приємний. Для наглядного порівняння нагадаємо, що на RX 580 це були 66 FPS при «високих» налаштуваннях, а на RX 550 – 45 на мінімалках.

Ghost of Tsushima продовжила низку проектів, у яких RX 6600 почувалася як той всемогутній самурай. Із цією грою вона упоралась на «дуже високій» якості картинки при частоті кадрів близькій до 60-ти з не критичними просіданнями під особливо щільними кронами дерев. Із плавністю зміни кадрів тут теж усе добре.

Виживання у The Last of Us Part I було не таким вже і проблемним з точки зору продуктивності графічного прискорювача. На «високих» повзунках із «якісним» FSR картинка оновлювалась майже 70 разів за секунду. Як і у більшості попередніх сценаріїв, просадки нижче 60 FPS траплялися, проте ми підібрали налаштування так, щоб помітити їх можна було тільки на моніторингу. Ще з негативу відмітимо періодичні підтупи, але і їх вплив на загальну насолоду від цього атмосферного постапокаліптичного проекту – мінімальний.

Отримати приблизно ту ж саму швидкодію та якість геймплею, але з максимальною графікою та кращою чіткістю без апскейлінгу можна за допомогою фрейм-генератора. Частота кадрів при цьому лишається приблизно на тому ж рівні як і у попередньому сценарії, втім як і недоліки відеоряду теж.

На відміну від RX 580, на RX 6600 вже можна більш-менш успішно розгледіти що коїться на екрані у Senua's Saga: Hellblade II. Бо і масштабування роздільної здатності піднялось на два рівні і якість картинки підтягнулась з «мінімальної» до «середньої». А ще зросла частота до 61-го FPS, проти 44-х у слабшої карти. В результаті, вже можна пограти і у цей проект. З помічених «незвичностей» відмітимо підфриз, який траплявся декілька разів у одному і тому ж місці тестової локації. Можливо через свою «свіжість», гра ще потребує деяких доопрацювань.

Не можна сказати, що на потужнішому GPU Starfield злетів у космос по частоті кадрів, але ситуація із продуктивністю порівняно із RX 580, покращилась. На «Medium» пресеті з 50-відсотковою роздільною здатністю рендера, бачимо 61 FPS. З негативного – у певних місцях траплялись підтупи. Грати можна, але краще звернути увагу на налаштування, які ми підібрали далі.

Із кадровим генератором вдалося підняти графічний пресет до максимально можливого, а FSR перетягнути на «світлу сторону» з 50 до 72%. В таких умовах оновлення значно покращеної картинки відбувалось ще швидше – 67 разів за секунду, а підтупи взагалі зникли. Проте і у цього сценарію є недоліки – артефакти від штучних кадрів та трішки желейне керування. Але все ж таки, так грати значно приємніше.

Підсумки

Отже, що у підсумку можна сказати про найдоступніші Boxed Gaming PC із різними графічними прискорювачами? Насправді, багато чого хорошого.

З Radeon RX 550 ви отримуєте максимально недорогий по сьогоднішнім міркам варіант для роботи, навчання та базового, переважно онлайн геймінгу з невисоким енергоспоживанням, а відповідно шумом і нагрівом. І все це у акуратно зібраному готовому комп’ютері нехай і з відновленою відеокартою. До речі, за останній момент можна сильно не переживати, бо гарантія на збірку становить один рік. І якщо відновлений акселератор пропрацює цей термін нормально, то скоріш за все і в майбутньому проблем вже не виникне.

З Radeon RX 580 функціональність системи підвищується кардинально. З’являється можливість запускати більшість сучасних ігор на мінімальних або середніх графічних пресетах у поєднанні з апскейлером та генератором кадрів, де він підтримується. У простіших проектах та не сильно нових підняти якість картинки можна ще вище. Проте для найважчих актуальних тайтлів можливостей цієї карти все ж недостатньо.

Тому саме для таких випадків існує варіант із встановленою Radeon RX 6600. З цим GPU можна упевнено почуватись у будь-якій грі та взагалі забути на сьогодні що таке мінімальні пресети графіки і насолоджуватись переважно «високими». Останні не завжди вдасться досягти без «якісного» апскейлера та фрейм-генератора, проте факт залишається фактом – грати можна красиво.

До речі, є ще версії ПК з RX 560 і RX 590: перший варіант буде лише трішки швидший за базову конфігурацію, а другий несуттєво спритніший за конфіг з RX 580. На наш погляд, доплата за них спірна, ну хіба що зовсім немає можливості придбати дійсно потужніші збірки.

З некритичних недоліків цих ПК відмітимо тільки SATA SSD, який, щоправда, згодом за потреби можна завжди доповнити спритнішим NVMe-накопичувачем.

Чому притихли? Які враження від тестів залишились у Вас? Як завжди із нетерпінням чекаємо на відповіді, зауваження та побажання у коментарях.

Автор: Олексій Єрін