Збірка на Ryzen 5 5600G з Radeon Graphics (Vega 7): так стають легендами!

Час йде, а популярність AMD Ryzen 5 5600G не знижується. І воно не дивно, бо цей APU за розумні гроші забезпечує чудову продуктивність тут і зараз, включно з можливістю пограти у багато які ігри на вбудованій графіці Radeon RX Vega 7. От і ми вирішили оновити тести, щоб дізнатися як у другій половині 23-го він себе почуває?

Неспинне бажання зробити такий тест з’явилось коли ми побачили у TELEMART.UA вже готовий компактний комп’ютер HEXO Office GV7 Base на основі згаданого процесора AMD за усього лише 12 249 грн. Підключив і вже можна працювати! Чи грати… До речі, є ще варіант на тисячу дешевший HEXO Office G730 Base з Core i3-12100. Але ж Ryzen 5 5600G значно більш універсальний і цікавіший! Тож будемо тестувати ПК саме з ним.

Компоненти ПК 

Зрозуміло, у готовому ПК перше враження забезпечує корпус, тому почнемо з нього. GAMEMAX ST-610W – це недорогий компактний варіант, у першу чергу для бюджетних не дуже потужних робочих систем.

 

Він є у білому та чорному варіантах, і підтримує материнські плати до Micro-ATX формату. За потреби можна розширити функціонал низькопрофільними платами, до трьох штук, бо корпус елегантний і тоненький. З цієї ж причини і охолодження процесора не повинно бути вище 83 мм, тобто розрахунок у першу чергу під боксові кулери.

Покращити температурний режим повинні вентиляційні отвори на боковинах і тильній панелі, а на верхній є попередньо становлений 80 мм пропелер. Все в угоду компактності.

З іншого боку на столі такий комп’ютер займе мінімум місця, а для переміщення за його межі передбачена «ручка». Також на лицевій панелі користувач знайде пару портів USB 2.0 і окремі роз’єми для навушників і мікрофону. А от підтримку актуального USB 3.0 не завезли.

У самому корпусі вже є блок живлення GameMax ATX-300 формату SFX на, як не важко здогадатися, на 300 Вт. Подібній конфігурації більше і не треба, навіть з урахуванням того, що реально постійно він може видавати 200-240 Вт. Інші характеристики теж підтверджують бюджетне виконання: ніяких сертифікатів, відсутність хоча б пасивного PFC, мінімум роз’ємів і захистів. Гадаємо, гарантійний термін він відпрацює, але згодом ми б рекомендували знайти щось якісніше на заміну.

Тепер переходимо до того, що всередині. Найдорожчою і найважливішою частиною є процесор Ryzen 5 5600G. Ми вже і його тестували не раз і збірки з ним робили і навіть готові комп’ютери на його основі тестували.

Однак і тут нагадаємо про основні технічні характеристики цього дуже популярного «камінця» з кодовою назвою Cezanne. Він має 6 ядер архітектури Zen 3, котрі працюють у 12 потоків з базовою частотою 3,9 ГГц і бустом до 4,4.

Родзинкою ж є потужне інтегроване графічне ядро Radeon RX Vega 7, котре має 448 потокових процесорів і працює з частотою 1900 МГц. А контролер ОЗП, яка також використовується і графікою, гарантовано підтримує до 128 ГБ DDR4-3200, хоча можна задіяти і швидші модулі чи розігнати.

Усе це загалом має базове енергоспоживання лише 65 Вт, тому повинно вистачити і комплектної системи охолодження AMD Wraith Stealth. З недоліків можна згадати лише відносно невеликий об’єм кеш-памяті L3 у 16 МБ і підтримку лише PCIe 3.0 для дискретної відеокарти, коли захочеться зробити апгрейд.

Материнська плата тут ASUS PRIME B450M-K II. Це не найдешевше рішення під Socket AM4, що вже приємно, але найдоступніше на чіпсеті AMD B450. Теоретично це гарантує більше можливостей для тюнінгу чи розгону, але плата позбавлена радіаторів на і так не найпотужнішому VRM, тому це більш опціональні можливості.

 До того ж цей чіпсет не підтримує PCIe 4.0, благо у даному випадку це й не потрібно. В іншому материнська плата має все необхідне для сучасного ПК, а на інтерфейсній панелі присутні різноманітні порти, котрі забезпечують підтримку і різноманітних моніторів і старенької периферії, якщо така ще залишилася від попередньої системи.

Щодо оперативки, то тут просто класика і по об’єму і по характеристикам. Виробник встановив найпопулярніший бюджетний комплект Kingston FURY Beast DDR4-3200 двома модулями по 8 ГБ. Це такий собі мінімум, враховуючи використання інтегрованої відеокарти. Він виглядає «дорого багато» завдяки наявності радіаторів, а також має приємні таймінги, що надважливо для вбудованої графіки.

Трішки спірним виглядає використання SATA SSD Kingston A400 на 480 ГБ бо на материнській платі є роз’єм M.2. А такий диск був би швидшим. Але є розуміння чому так. Річ у тому, що недорогі NV1 вже зняті з виробництва, а NV2 все ж буде і дорожчим і підтримка PCIe 4.0 виявиться непотрібною саме у цій системі. Звісно, якщо дивитися лише на варіанти від Kingston. З іншого боку і обраний A400 забезпечить значно кращу продуктивність ніж HDD, а об’єму буде достатньо і для системи і для програм і навіть для декількох важких ігор.

 

Загальні враження від зібраної системи позитивні, враховуючи її вартість. Так, дуже б хотілося побачити хоча б один USB 3.0 на передній панелі корпусу, а в ідеалі ще й Type-C. Ну і твердотільний накопичувач проситься сюди формату M.2, хоча його завжди можна додати згодом. Найбільше ж занепокоєння викликає відверто бюджетний блок живлення. Будемо вірити що він пропрацює достатньо довго та надійно. Вмикаємо!

Прогрів системи

Із запуском ПК і його налаштуванням ніяких проблем не було – все одразу завелося, лише драйвери найсвіжіші вручну докачали. Але навіть так, тобто без довготривалого суттєвого навантаження найгучнішим елементом системи виявився боксовий кулер. Він не заважав, та якщо прислухатися, то його було чутно. Однак у простої він забезпечував комфортні робочі температури: для процесора на рівні 42°C , а для материнської плати – в межах 38°C.

А от під стресовим навантаженням системі стає важко і гаряче. Воно й не дивно, бо сумарно треба розсіяти близько 80 Вт тепла. Тому кулер починає обертатися з максимальною швидкістю, але все одно згодом процесорна частина досягає 95°C і починає знижувати робочі частоти.

Однак у повсякденному житті подібне навантаження малоймовірне, тому зазвичай можливостей боксового кулера достатньо щоб утримувати температуру процесорної частини до 75°C, а графічного ядра до 65-ти без скидання частот.

Ігрові тести

Переходимо до ігор, як найцікавішого для більшості сценарію використання подібної системи. Перевіримо, як деяку класику після останніх оновлень, так і новинки. Чи вдасться їх хоча б запустити у Full HD?

Щоб побігати в Apex Legends довелося з мінімальними налаштуваннями активувати ще й Adaptive Resolution FPS Target з цільовою частотою кадрів 60. Вона досягається за рахунок динамічного масштабування роздільної здатності. Так ми отримали доволі комфортний ігровий процес: і частота кадрів добре утримується, і зображення достатньо чітке для досягнення хороших результатів.

У Baldur's Gate 3 теж вище низьких налаштувань підніматися немає ніякого сенсу. Та навіть так ще й FSR потрібно у продуктивному режимі увімкнути щоб не було частих просідань нижче 30 fps. Від постійних посмикувань це не рятує, але грати можна, у тому числі завдяки покроковій бойовій системі.

За бажання на Vega 7 можна і «Колду» Warzone покатати, звісно якщо масштаб рендеру знизити до 50% з пресетом графіки «Basic». Зрозуміло що так матимемо каламутний ігролад, та й невеличкі посмикування є час від часу, що видно по статистиці 1 та 0.1% Low. Проте грати відносно комфортно, враховуючи що це на вбудованій графіці. Єдине, на великій дистанції поцілити когось дуже важко, а от на ближніх та середніх можна й результат якийсь показати.

Вкрай важку для такої «відеокарти» Cyberpunk 2077 за бажання і наявності міцних нервів теж можна пройти. Для цього до мінімальних налаштувань графіки потрібно додати FRS2 в ультра продуктивному режимі. Так, естетичне задоволення від такого зображення отримати важко, але сюжетні й додаткові квести вдасться виконувати.

За замовчуванням CS:GO запропонувала «Дуже Високі» налаштування графіки. Зрозуміло, можна було не погодитися і зменшити, однак і так бігати дуже комфортно. Кому під 90 к/с замало, завжди може зменшити якість графіки до кіберспортивної.

Щоб отримати стабільні 60 fps у Diablo IV, довелося обрати «Низькі» налаштування графіки і зменшити масштаб рендеру до 55%. Зображення значно втратило у чіткості, але об’єкти все ще більш-менш розбірливі, а ігровий процес при цьому доволі приємний. Якщо спробувати скористатися FSR2 в ультра продуктивному режимі, то чіткість оточення помітно покращується, але динамічні елементи розсипаються на пікселі та й частота кадрів не дотягувала до 60 fps.

У Dota 2 на наш суб’єктивний погляд найкраще грати з «Середніми» налаштуваннями і стовідсотковим масштабом рендеру. Так і графіка вже приємна, і чіткість чудова, та й повністю комфортний геймплей.

За бажання можна перейти до «Високого» пресету, але тоді рекомендуємо рендер знизити до 90%. Зрозуміло що тепер зображення стало помітно красивішим, але 60 fps під час сутичок вже немає.

Вирішили обійтися без продуктивного режиму для Fortnite, а в звичайному обрали «Мінімальні» налаштування з повним рендером. Це дозволяє грати на результат, а картинка не зовсім страшна, хоча періодично і зустрічаються невеличкі посмикування, котрі майже не заважають.

Для Forza Horizon 5 ми не змогли обрати однозначно найкращий варіант налаштувань графіки. Якщо використати «Дуже Низький» пресет з якісним FidelityFX CAS, то картинка, звісно, буде дуже простенька, але частота кадрів комфортна, та й чіткість достатня.

Є і інший варіант. Просто «Низький» пресет графіки з FidelityFX CAS вже у продуктивному режимі. Так зображення стає значно яскравішим, але вже немає бажаних 60 FPS. Однак і з 58 можна ефективно керувати транспортом, тим паче рідкісні та дуже рідкісні події не провалюються нижче 43 і 37 к/с відповідно. Це говорить про достатню плавність і чутливість керування.

Інша гонка, NFS Unbound, виявилася значно важчою! Навіть з «Низьким» пресетом графіки і активним Dynamic Resolution Scaling середня частота кадрів ледь-ледь перевищує 30 fps. В цілому і за великого бажання грати більш-менш приємно, однак місцями трапляються помітні просадки і в керуванні відчувається «інпут лаг».

Значно веселіше все в Overwatch 2. Можна навіть до «Середніх» налаштувань графіки піднятися, якщо з рендером на 90%. Так і розмиття картинки майже не видно і частота кадрів трішки вища. А якщо у епічних зарубах будуть турбувати неприємні просадки, то завжди є куди відкотитися і виправити це ціною погіршення графіки.

Щоб мати можливість отримати «перемогу замісто обіду» у PUBG доведеться обрати «Дуже низькі» налаштування, та ще й приправити це семидесятивідсотковим рендером. Тільки так ігролад став відносно комфортним на ближніх та середніх дистанціях. До речі, частота кадрів також залежить від мапи. Наприклад, на «Мірамар», яка майже позбавлена рослинності, ми бачили на 10-15 fps більше.

Вкрай важко Radeon RX Vega 7 було «переварювати» Remnant 2. Навіть з «Мінімальним» пресетом і ультрапродуктивним режимом FSR не видно хоча б 30 к/с. Спробувати пограти на найлегшій складності, звісно, можна, але очікувати багато задоволення не варто. В динаміці зображення помітно розсипається, та й просідання нижче 24 fps не рідкість. Якщо цікавить жанр, то, напевно, без дискретного адаптера краще пограти в першу частину.

Не легшою, очікувано, виявилася і Starfield. Знову «Низькі» налаштування і з FSR2 на мінімально можливі 50%, бо у грі немає пресетів для апскейлінгу. Результат такий же, немає хоч якихось 30 к/с у одній з початкових і не дуже важких локації. Що ж буде далі? Та при великому бажанні можна спробувати пограти з мінімальним комфортом.

«Некстгенний» The Witcher 3 вже не так легко дається Vega 7, як колись стара добра відшліфована версія. Тепер тільки «Мінімальні» налаштування з Dynamic Resolution Scaling щоб у простіших сценах побачити під 50 к/с. Натомість у важких фреймрейт просідає до 30-ти з копійками. Проте грати можна, а чіткість і плавність приємні. Залипнути у цікавому сюжеті цілком під силу.

Повсякденні задачі

Ну ніби непогано. Але нагадаємо, що саме цей ПК не позиціонується як суто ігровий, судячи з назви HEXO Office GV7 Base. Тож ми запустили на системі і деякі програми щоб просто підтвердити готовність до не дуже складних робочих і навчальних задач.

Немає сумнівів, що редагування документів, електронні таблиці, браузинг, конференції та інші подібні завдавання будуть під силу цьому APU. За бажання на такій системі можна навчитися працювати у графічних редакторах і монтувати відео, причому деякі з цих функцій зможе прискорити і вбудована графіка.

Підсумки

Що ж, як показали тести, в першу чергу ігрові, Ryzen 5 5600G і досі є доволі перспективним варіантом для побудови універсального робочого, мультимедійного, а то і розважального комп’ютера. Більшість простих завдань йому до снаги, та і у низку популярних ігор на ньому теж можна буде «вбити час», причому не завжди на мінімальних налаштуваннях. Так, найважчі AAA-проекти будуть умовно грабельними, однак і їх при великому бажанні можна пройти. Тож коли треба недорогий ПК, то зверніть увагу.

Що до самого протестованого HEXO Office GV7 Base, то він займе небагато місця на робочому столі і буде досить мобільним, що зараз іноді дуже важливо. До того ж такий ПК має приємний зовнішній вигляд, хоч і не дуже сучасний в технологічному плані. Як вже зазначали, тут не вистачає підтримки USB 3.0 на передній панелі, але це не дуже критичний недолік. Більше занепокоєння викликає блок живлення максимально початкового рівня без сертифікатів, хоч якогось PFC і з мінімумом захистів. Гарантійний термін він повинен відпрацювати, а от далі ми б радили замінити його на щось надійніше. В іншому, подібна система виглядає дуже цікавим готовим до використання варіантом, з доволі оптимальним підбором компонентів, яка до того ж не занадто шумна у повсякденних завданнях.

А які у вас враження від наших оновлених тестів Ryzen 5 5600G і отакого ПК на його основі?

Автор: Олександр Черноіван