Тест Intel Core Ultra 5 245K проти U7 265K, i7-14700K, i5-13600K та Ryzen 7 9700X: усе так драматично?

У даному огляді ви побачите продовження драматичного серіалу про нові процесори Intel Core Ultra. На черзі у нас відносно недорога модель середнього рівня, яка має першою у цьому сегменті активно здобувати народну любов - Core Ultra 5 245K. Як завжди зробимо повний набір тестів та порівняємо із найближчими по ціні і продуктивності опонентами.

Детально архітектуру актуальної лінійки під Socket LGA 1851 ми вже розбирали у попередньому огляді старшої моделі Core Ultra 7 265K. Тим, кому цікавий цей аспект будови CPU, радимо ознайомитись із ним за посиланням. Ми ж уточнимо, що молодша модель архітектурно нічим не відрізняється, тому одразу ознайомимось з її характеристиками.

Основні обчислювальні потужності CPU забезпечують 14 ядер, які розділені на дві групи – 6 високопродуктивних і 8 енергоефективних, без підтримки Hyper-Threading. Робочі частоти перших у базовому режимі становлять 4,2 ГГц, а у бустовому 5,2 ГГц. Для других цей діапазон звісно скромніший і знаходиться в межах від 3,6 до 4,6 ГГц відповідно. Для тих, хто ще не знайомився з архітектурою, уточнюємо, що увесь відомий на сьогоднішній день модельний ряд процесорів отримав додатковий проміжний кеш у 192 КБ між L1 та L2 для P-ядер. Колишній перший рівень тепер став нульовим і його обсяг дорівнює 112 КБ сумарно для даних та інструкцій. Другий рівень розширився на 1 МБ у порівнянні з попереднім поколінням і тепер може вміщати до 3 МБ даних. Кеш L3 конструктивно ніяк не змінився і у піддослідної моделі його 24 МБ. Тимчасова пам’ять E-ядер представлена двома рівнями – нижній 96 КБ, вищий - 4 МБ на кожен кластер із 4-х ядер.

NPU блок у героя огляду в наявності, але як і у старших моделей, він слабенький – розрахований усього на 13 трильйонів операцій за секунду над 8-розрядними числами. І на що він потрібен такий, незрозуміло. Більше схоже на бета-тест.

Вбудована графіка представлена чотирма Xe-ядрами, якуі працюють на частоті від 300 до 1900 МГц. Більше про неї ми вже детально розповідали у окремому тестуванні. Тож якщо Вам цікаво ознайомитись з її можливостями, ласкаво просимо.

Оперативну пам’ять новинка на офіційному рівні підтримує більш швидку ніж це було раніше – до 6400 мегатранзакцій за секунду. І ще з безперечних плюсів виділимо більшу кількість ліній PCI-Express, через яку процесор може контактувати з іншими пристроями. Їх тепер 24.

Що ж до теплопакету, то він виглядає не таким вже і страшним на фоні більш насичених ядрами моделей та й взагалі по сьогоднішнім міркам – 125 Вт у номіналі і 159 у турбо режимі.

Опоненти

Порівнювати героя огляду будемо із наступними опонентами.

Перший – старший брат Core Ultra 7 265K. Завдяки йому розберемось як впливають на продуктивність додаткові два високопродуктивні та чотири енергоефективні ядра та ще й на трішки вищих частотах.

Для P-ядер заявлено робочий діапазон від 3,9 до 5,5 ГГц, а для E-ядер відповідні цифри становлять 3,3 та 4,6 ГГц. По кешу L1 та L2 між обома процесорами паритет, якщо враховувати скільки саме його виділено для окремих ядер, а от L3 у опонента на 6 МБ більший – 30 МБ. Але і живлення кращі ТТХ потребують не мало - у номінальному режимі 125 Вт, у бустовому 250 Вт. Якщо порівнювати ціни то на молодшій моделі можна зекономити близько 5,5 тисяч гривень. І це доволі великий гандикап, за який, наприклад, можна придбати собі достатньо швидкий комплект ОЗП на 32 ГБ.

Десь посередині, за цінником, зараз знаходиться топ 14-ї лінійки - Core i7-14700K. Його і додамо у тестування як проміжний варіант. За кількістю фізичних ядер цей суперник повністю дублює Core Ultra 7 265K.

Але завдяки підтримці технології Hyper-Threading P-ядрами, загальна кількість потоків у нього більша – 28 проти 20-ти. Робочі частоти швидких ядер у базі становлять 3,4 ГГц і 5,6 у бусті. Для E-ядер їх заявлено на рівні 2,5 та 4,3 ГГц відповідно. По обсягам кешу L1 та L2, якщо брати знову ж таки продуктивні ядра, він програє обом двохсоткам – по 80 КБ на ядро на першому рівні та по 2 МБ на другому. Проте загальнодоступний L3 у нього більший ніж у 265K - 33 МБ. Максимальний ліміт енергоспоживання процесора знаходиться на рівні 253-х Вт.

Core i5-13600K беремо як пряму альтернативу піддослідному CPU з минулих поколінь. Так 14600K був би цікавішим, але його у нас не знайшлося. До того ж процесор 13-ї лінійки відрізняється від останнього лише нижчими на сотню-другу мегагерц частотами.

Отже, 6 продуктивних ядер обраного опонента працюють на частоті у 3,5 ГГц в номіналі і найшвидші з них можуть розганятись до 5,1 ГГц. Ефективні ядра по цьому аспекту повільніші і задовольняються діапазоном від 2,6 до 3,9 ГГц. Кешу першого та другого рівня тут передбачено по 80 КБ та 2 МБ на ядро відповідно, а L3 за обсягом ідентичний до об’єкту тестування – 24 МБ. З приємного відмітимо, що по TDP аналог-попередник суттєво програє: 125 Вт у базі та 181 Вт у бусті. Але ми б не поспішали радіти, бо на скільки заявлені параметри у новинки відповідають дійсності, нам ще доведеться з'ясувати. По вартості зараз, якщо розглядати саме Core i5-14600K, є значно вигіднішою покупкою, бо коштує він на 3000 грн дешевше.

З червоного табору, приблизно за ті ж самі гроші, можна стати власником представника останнього покоління під AM5-й сокет - Ryzen 7 9700X.

Його ядра між собою відмінностей не мають і їх серед усіх учасників тут найменша кількість – 8, хоча із можливістю обробляти два потоки паралельно завдяки SMT. Працюють обчислювачі на частоті 3,8 ГГц у базовому режимі і до 5,5 ГГц у бустовому. Кешу L1 у нього по 80 КБ на ядро, L2 по 1 МБ, а що до загальнодоступного L3, то останній має ємність у 32 МБ. З теплопакетом даного учасника трапилась складна історія і його AMD дозволили піднімати з заявлених 65 до 105 Вт. Максимум, який процесор може споживати через сокет – 142 вати.

Тестовий стенд

Тепер давайте ознайомимось з іншими компонентами тестового стенду.

Охолоджувались усі процесори 360-мм РСО ASUS TUF Gaming LC II 360 ARGB.

Для платформи LGA 1851 використовувалась материнська плата ASUS ROG STRIX Z890-E GAMING WIFI.

А для платформи Intel LGA 1700 це була ASUS PRIME Z790-A WІFІ.

CPU від AMD працював разом з ASUS ROG STRIX X870E-E GAMING WIFI.

Щоб перевірити обчислювальну продуктивність у однакових умовах, оперативна пам’ять не змінювалася – це комплект із двох модулів по 16 ГБ Kingston FURY Renegade DDR5 RGB на 6400 мегатранзакцій на секунду. Планки оснащені стильними радіаторами, яскравою підсвіткою і мають робочі таймінги 32-39-39 при робочій напрузі у 1,4 В.

Операційну систему і усе програмне забезпечення зберігав оптимальний за співвідношенням ціна/можливості M.2 PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувач Kingston KC3000 на 1 ТБ. Він може зчитувати і записувати дані зі швидкостями до 7000 та 6000 МБ/с відповідно. При цьому довільні операції він може обробляти теж стрімко - заявлено до 1 млн. IOPS.

Підібрати оперативну пам'ять або SSD-накопичувач Kingston можна за посиланням. Також на сайті kingston.com є функціонал дуже зручного підбору оперативної пам’яті: при введені назви материнської плати або ноутбуку ви отримаєте перелік сумісних комплектуючих.

Усе 3D-навантаження тягнула на собі дуже швидка та ще й розігнана PalitGeForce RTX 4090 GameRock OC

Живився стенд від кіловатного Seasonic VERTEX GX-1000, енергоефективність якого відповідає сертифікату 80 Plus Gold.

І у єдину цілісну конструкцію комплектуючі дозволив зібрати корпус ASUS TUF Gaming GT302 ARGB, який має чотири попередньо встановлені вентилятори.

Прогрів

Перш ніж переходити до тестів, спочатку ознайомимось із температурними параметрами новинки.

У режимі простою системи усе в нормі – до 40 градусів на чипі при споживанні до 15 Вт.

При повному навантаженні на всі ядра у дефолтному режимі енергоспоживання температура піднялась до 80 градусів із зафіксованим максимумом у 170 Вт, що якби трішки виходить за рамки заявлених у ТТХ максимальних 159-ти.

Зі знятими лімітами по споживанню, тобто активованим ASUS Advanced OC Profile у меню BIOS, піддослідний CPU взагалі досяг 200 Вт у піку, але при цьому температуру не підвищив ні на один градус. Тротлінгу моніторинг не зафіксував. І ще хотілось би відмітити стабільніші максимальні робочі частоти на ядрах у порівнянні із попереднім сценарієм.

Порівняння режимів Default та OC по енергоспоживанню.

Чи є різниця між режимами споживання на практиці ми вирішили перевірити за допомогою декількох тестів.

У синтетичних бенчмарках треба сильно напружувати увагу, щоб помітити хоч якісь відмінності. А по суті, їх і немає.

В іграх безліміт вплинув на середній лічильник, який став стабільно вищим. Але 1-2 FPS, на наш погляд, того не варті.

Тести

Далі переходимо до повноцінного набору тестів, який проводився виключно при споживанні за замовчуванням, бо саме такий режим, скоріш за все, обере більшість користувачів.

Отже, у AIDA64 новинка показала, що працює із ОЗП на рівні не гіршому ніж старша модель. Пару відсотків відставання при зчитуванні даних компенсують кращі результати при записі та копіюванні. І в принципі схожу паралель можна провести і з Core i7. А Core i5 стабільно плівся позаду і максимальний гандикап, який вдалося зафіксувати, склав до 5% швидкодії. Опонент від червоних зміг протиставити іншим учасникам швидкість запису при середніх затримках, проте по іншим показникам у нього повний провал.

Архіватор 7-ZIP сильно відреагував на меншу кількість ядер героя огляду. Той же Core Ultra 7 265K стрімко вирвався вперед на 28-43% продуктивності. Більше того, на 5-14% видав кращі результати Core i5-13600K. Десь на близькій, але все ж таки кращій позиції розмістився Ryzen 7 9700X. І упевнене перше місце за топом 14-ї лінійки.

Cinebench 2024 при навантажені на одне ядро, призначив об’єкту тестування почесну бронзу. Срібло за Ryzen 7 9700X із ледь помітною перевагою у 2%. Золото вихватив Core Ultra 7 265K з на 5% більшою кількістю балів. А у аутсайдерах Core i7 та Core i5, бо їх результати гірші ніж у новинки на 4 та 12% відповідно.

При повному навантажені на всі ядра звісно вперед на 30-40% вистрілили обидва синіх топи різних поколінь, але піддослідний процесор знову вперто зайняв третє місце, випереджаючи на 9% Core i5-13600K та на цілих 30% Ryzen 7 9700X.

Geekbench 6 тільки підтвердив результати Cinebench 2024. Core Ultra 5 245K і тут тримався стабільно на третій позиції у загальному заліку.

З рендерингом тестових сценаріїв у Blender піддослідний CPU упорався теж доволі непогано. Так, стрибнути вище голови і дотягнутись до старшої моделі йому не вдалося, бо остання все одно була більш ніж на 40% спритніша. Але таких суперників як аналог-попередник та червоний процесор він обігнав відносно легко – першого на 5-14%, другого на 10-23%.

У 3DMark герой огляду отримав один з найгірший результатів у підтесті з упором на процесорну продуктивність. Нижче, на 16%, впав тільки Ryzen 7 9700X. А от Core i5 навпаки вирвався вперед на 8%. Core Ultra 7 265K спіймав ще на 12% більше папуг, а лідером у змаганні став Core i7, на його рахунку ще 15% балів зверху.

Імітатор професійного навантаження PugetBench показав нам що із фотошопом актуальне покоління Intel порається трішки краще ніж попереднє, а по іншим задачам між ними паритет. При цьому обидва старші чипи відірватися від новинки сильно не змогли, перевага склала до 11% швидкодії. Але це не стосується процесора AMD. Останній був в межах похибки швидший за новинку у Adobe Premiere Pro, на декілька відсотків повільніший у DaVinci Resolve, проте у Photoshop йому просто не було рівних, і відрив від піддослідного CPU склав майже 25% продуктивності.

Як ми вже відмітили достатньо давно, процесори AMD 9000-ї лінійки із нейромережами спілкуються на ти. Тому для нас не було новиною, що у Geekbench AI при використанні бібліотеки ONNX, Ryzen 7 9700X легко порвав опонентів на маленькі клаптики. Наприклад, перевага над піддослідним CPU розмістилась у неприємному для останнього діапазоні від 30 до 38%.

При використанні інструментів OpenVINO Core Ultra 5 245K взагалі забуксував, особливо при розрахунках половинної точності. Тут його навіть Core i5-13600K обігнав на космічні 66% і заради справедливості слід уточнити, що аналогічну проблему зі швидкістю обробки мав Core Ultra 7 265K.

Порівняли ми між собою і продуктивність NPU блоків старшої та молодшої моделі лінійки Core Ultra. Незважаючи на те, що по заявленим ТТХ вони мають однакову пікову продуктивність із 8-розрядними числами у 13 трильйонів операцій за секунду, із 32-розрядними вони чомусь працюють із різницею у 30% на користь потужнішого чипу.  

Ігри

І нарешті переходимо до ігор. Усі проекти ми тестували у Full HD, щоб якнайменше продуктивність системи впиралась у відеокарту. При цьому налаштування графіки обирались максимальні для більшої відповідності реальним умовам використання ПК.

У перший же грі, Baldur’s Gate 3, герой огляду показав себе не з найкращої сторони. Мало того, що по середній частоті кадрів він просів на 7% відносно Core i5-13600K та Ryzen 7 9700X, на 5% у порівнянні із старшим собратом та на цілих 14% проти Core i7-14700K, так ще й по дуже рідкісним подіям провалився більше ніж на 10 FPS від найближчого з суперників.

Cyberpunk 2077 підтягнула піддослідний CPU до рівня Core i5-13600K та Ryzen 7 9700X. При цьому обидві старші моделі Intel допомогли відеокарті відрендерити ще на 4% середніх FPS більше.

Dragon Age: The Veilguard навіть у Full HD доволі сильно налягала на відеокарту, частенько забиваючи її роботою під зав’язку. Тому, мабуть, із більшістю учасників вона забезпечила приблизно однакову частоту кадрів з різницею у 2-3 FPS при середніх 135-ти. Проте навіть у такій складній ситуації, Core i7-14700K вдалося вижати із системи максимум і випередити найближчих переслідувачів в лиці процесорів серії Core Ultra на більш ніж 4% середньої частоти кадрів.

У Forza Horizon 5 схожий середній лічильник спостерігався одразу на трьох CPU: обох представниках актуальної лінійки Intel та Core i5. При цьому із Core Ultra 7 265K система оновлювала картинку на 1% швидше. Можливо це просто похибка, але факт залишається фактом. Core i7-14700K тут виявився найшвидшим у колі побратимів і піддослідний CPU випередив на 4% середнього FPS. А найвищий п‘єдестал у даному тайтлі дістався Ryzen 7 9700X.

Зі S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля об’єкт тестування упорався гірше за всіх, хоча і з невеличким відставанням від опонента з червоного табору на пару кадрів, або майже 3% середнього FPS. Далі за рейтингом розмістився прямий аналог 13-ї лінійки із на 5% вищим результатом, а Core Ultra 7 265K та Core i7-14700K обігнали новинку на 8 та 12% відповідно.

Незважаючи на те, що Total War Saga: Troy по максимуму використовує усі доступні ядра та потоки процесорів, 200-та серія у даному тайтлі навіть без допомоги Hyper-Threading показала себе на пару-трійку FPS краще ніж попередники. При цьому перевага 20-ти над 14-ядерними моделями Intel доволі солідна і близька до 30% середньої частоти кадрів. Що ж до CPU з червоного табору, то він тут зі своїми 8-ма фізичними ядрами очікувано найслабший супротивник. Core Ultra 5 245K він злив 19% швидкості оновлення дисплею.

Зауваження по температурі у іграх

Завершуючи ігрові тести, розповімо про ще один позитивний момент, який неодмінно порадує потенційних власників новинки – це робочі температури і енергоспоживання у іграх та не професійних застосунках.

Наприклад, у «Трої», яка навантажує доволі сильно усі доступні ядра та потоки, нагрів Core Ultra 5 245K у піку склав 60 градусів. А у Core i5-13600K цей показник у аналогічних умовах доходив до 85°C при на 30-50% вищому енергоспоживанні.

Така ситуація прослідковується у всіх протестованих іграх, тому вважаємо за необхідне розказати і Вам про цю приємну особливість серії Core Ultra. 

Підсумки

Як бачимо, у робочому програмному забезпеченні, Core Ultra 5 245K тягався із Core i5-13600K з поперемінним успіхом. До явних виключень можна додати хіба що рендеринг у Blender, в якому новинка виявилось швидшою на величину до 14% продуктивності.

Хотілось би нам щось інше сказати про ігрові сценарії використання, але і тут усе не на стільки чудово, як очікувалось від нового покоління. Ті ж гойдалки з перевагою 50 на 50, або на одному рівні.

Скоріш за все, вищі частоти Core i5-14600K остаточно перехилять чашу терезів на свою сторону і розклад сил стане аналогічним до старшої моделі лінійки, якій до свого аналога-попередника, за нашим тестуванням, дотягнутись так і не вдалося.

З бонусів у новій моделі отримуємо додаткові 4 лінії PCI-Express в системі, кращу роботу зі швидкісною ОЗП, та суттєво менші апетити у повсякденних задачах, але при сьогоднішньому ціннику у плюс 70 вічнозелених, в порівнянні з Core i5-14600K, і вони втрачають свій блиск.

Ще згадаємо інших учасників тестування.

Старший чип Core Ultra 7 265K показав себе на стільки ж продуктивнішим на скільки дорожчим. Чи потрібно воно Вам, залежить від ситуації.

А от Ryzen 7 9700X зі співставною відносно піддослідної моделі вартістю, теж виглядає не дуже привабливо, якщо Ваша діяльність ніяк не пов’язана із нейромережами. Продуктивність рівня Core i5-13600K і коштувати має відповідно.

Змінити розстановку сил на сторону Core Ultra, теоретично, все ще може новий мікрокод. Бо як ми розповідали у попередньому огляді, з актуальним процесори можуть втрачати до 18% швидкодії в порівнянні із стартовими прошивками. Тож цей козир поки що лишається не відкритим, а якщо він таки зіграє, ми не одмінно проінформуємо Вас оновленим матеріалом.

Автор: Олексій Єрін