Тест ПК у концепції ASUS ProArt з GeForce RTX 5070 Ti: для роботи і розваг!

Не секрет, що нова лінійка відеокарт NVIDIA 50-ї серії здатна добре поратись не тільки із ігровими застосунками, а і професійними. Для цього старші чипи і пам’яті і запасу продуктивності мають достатньо.

Сьогодні перевіримо, як це виглядає на практиці і допоможе нам у цьому готовий комп’ютер ARTLINE Gaming X57 у концепції ASUS ProArt, який як раз орієнтується у першу чергу на творців контенту. Поганяємо його у відповідній сфері задач, але і про ігри, звісно ж, не забудемо.

Детально архітектуру Blackwell ми вже розглядали у огляді-порівнянні відеокарти RTX 5080.

З основних же особливостей, так би мовити для роботи, у актуальному поколінні відмітимо появу підтримки розширеного формату кодування та декодування відео YUV 4:2:2 для відеокодеків H.264 та H.265. Він піднімає планку охвату кольорової палітри зі стандартних 25% до 50% ціною 30%-го приросту об’єму файлу.

Також чип має апаратний кодувальник дев’ятої генерації, який на 5% покращує якість AV1 і додає режим Ultra High Quality для цього формату. З загальними удосконаленнями різнородного контенту пропонуємо ознайомитись через наведену на екрані таблицю.

Ще заявляється про в чотири рази вищу швидкість декодування формату H.265 у порівнянні топів 50-го та 30-го поколінь RTX і вдвічі спритнішу аналогічну роботу із H.264.

Перевіряти усі ці новації і не тільки будемо на прикладі встановленого у піддослідний ПК графічного прискорювача ASUS Prime GeForce RTX 5070 Ti OC Edition. Як бачимо, останній відноситься до іншої серії - Prime, але ж усі ми чудово розуміємо, що в плані технологій, чипу, пам’яті і т.д. яка б серія не була, основні ТТХ будуть скрізь однакові. До того ж вже скоро очікуються і відеокарти серії ASUS ProArt на нових графічних процесорах.

В якості CPU система використовує актуальний камінець від червоних - Ryzen 7 9700X. Це 8-ядерний 16-поточний процесор під Socket AM5, який працює на частоті від 3,8 до 5,5 ГГц і має кеш третього рівня у 32 МБ. За нашими спостереженнями він чудово порається із алгоритмами машинного навчання. А більше про нього розповідалося у окремому огляді, який можна знайти за посиланням.

Охолоджується процесор 240-мм водянкою ASUS Prime LC 240 ARGB. Від багатьох аналогів її відрізняє цільна конструкція кожуху для встановлених двох вентиляторів, яскрава ARGB-підсвітка на останніх і змінні лінзи візуальних ефектів на кришці водоблоку.

Основною ж платформи виступає материнська плата ASUS ProArt X870E-CREATOR WIFI. По її зовнішньому вигляду одразу зрозуміло, що це щось ніби значно серйозніше за звичайні, або ж ігрові рішення. У дизайні тут немає нічого кричущого, усе стримано, у чорно-золотистих тонах зі стилістичними штрихами у вигляді геометричних фігур.

Проте за всім цим спокоєм ховаються далеко не тривіальні ТТХ. Система живлення у плати 20-фазна, а радіатори охолодження присутні абсолютно на всіх важливих елементах, серед яких також чипсет і чотири слоти для NVMe-накопичувачів. Стосовно останніх, два з них мають інтерфейс PCI-Express 5.0, а інші два - 4.0.

Самих же роз’ємів PCI-E тут три і всі вони повнорозмірні: пара армованих з підтримкою стандарту 5-го покоління, плюс один 4-го. Також з важливого відмітимо, що й інші доступні інтерфейси використовуються найшвидші на сьогоднішній день.

Якщо мова йде про USB, то це USB 4-ї генерації з підтримкою DisplayPort, Power Delivery та Quick Charge 4+. Якщо – мережа, то це два порти на 2,5 та 10 гігабіт за секунду. Звісно безпровідні Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4 теж на борту. Зі зручних речей материнка може запрпонувати фіксатори Q-Antenna, PCIe Slot Q-Release Slim, M.2 Q-Release, M.2 Q-Latch та M.2 Q-Slide. А з програмних фішок – технологію ASUS GlideX, яка дозволяє через USB інтерфейс виводити зображення на інші ПК, планшети, або смартфони.

Обсягу оперативної пам’яті в системі якраз вистачить для вирішення багатьох непростих задач – 64 ГБ. Набрані вони двома планками Kingston FURY Beast по 32 ГБ із швидкожією у 6000 мегатранзакцій за секунду, основними таймінгами 30-36-36 і робочою напругою у 1,4 В.

Стартовий накопичувач у ПК теж не маленький – на 2 ТБ. Це представник небуферизованої лінійки Kingston NV3, яку ми вже розглядали у окремому огляді. Зчитувати і записувати дані він може з доволі непоганими на сьогоднішній день швидкостями у 6 та 4 ГБ за секунду відповідно.

Джерелом енергії для усіх компонентів виступає 850-ватний блок живлення ASUS PRIME GOLD. Він відповідає золотому сертифікату енергоефективності, який є наслідком використання високоякісної елементної бази. До речі, підтвердженням цьому є ще й доволі великий гарантійний термін у 8 років. Звісно ж пристрій без проблем може майже без залишку віддати номінальну потужність по лінії +12В, має повний набір захисів, а його вбудований 135-мм вентилятор обертається на подвійному кульковому підшипнику. Сучасним тенденціям джерело відповідає у повній мірі, адже має підтримку стандартів ATX 3.0 та PCI-E 5.0. З текстовим оглядом пристрою можна ознайомитись на нашому сайті.

Корпус, у якому розміщується усі зазначені комплектуючі, має назву ASUS ProArt PA401 Wood Edition. Його дизайнерською фішкою є решітчаста передня панель, яка виготовляється із натуральної деревини, ясеню. Хоча у чорному кольорі оцінити цю особливість важкувато. Можливості вентиляції у шасі хороші, бо забезпечують їх одразу три попередньо встановлених вентилятори: два по 160 мм на передній і один 120-мм на задній стінці.

Для останніх передбачено окремий концентратор із винесеним на передню панель перемикачем регулювання обертів. Тут же знаходиться тумблер блокування кнопок on/off, що щось новеньке і може комусь дійсно стати у нагоді, та 20-гігабітний роз’єм USB-Type-C. Ще з важливого, нам сподобались зручні механізми демонтажу бокової стінки і блоку живлення та безгвинтове кріплення накопичувачів.

Габарити кейсу не надто великі і це накладає деякі обмеження на встановлення габаритних відеокарт, довших за 315 мм та трисекційних систем рідинного охолодження.

В цілому система зібрана дуже акуратно та охайно, що є постійним знаком якості магазину ARTLINE. Якщо ж Вам знадобиться більш простий, або навпаки більш потужний ПК, то тут є із чого вибрати. Окрім цього в наявності ще багато всього з периферії та комплектуючих, а для корпоративних клієнтів передбачено розділ із готовими серверами.

Прогрів

Перш ніж переходити до тестів, спочатку подивимось на скільки вдало збірка порається із нагрівом основних компонентів.

У режимі простою трішки гарячішим ніж зазвичай виявився Ryzen 7 9700X – близько 46 градусів. При цьому чип RTX 5070 Ti досяг 40 градусів, а VRAM – 50-ти.

Якщо ж роботою під зав’язку окремо загрузити тільки CPU, то він починає споживати до 160 Вт при температурі у 95 градусів. До речі, тут уточнимо, що усі тести він проходив саме у такому, розширеному режимі споживання.

Усе на всю, CPU + GPU, ні на градус не підвищило температуру процесора – моніторинг фіксував все ті ж 95 градусів. Графічний чип підвищив свій нагрів до прийнятних 73-х градусів, а чипи відеопам’яті до 66-ти.

При ігровому використанні великі цифри вже не кидаються у вічі, бо процесор став приблизно на 25 градусів холоднішим, а графічний чип на 8.

Що ж стосується шумових характеристик, то у іграх система працювала майже безшумно, якщо не враховувати трішки дратуючий гул помпи РСО, що є візитною її карткою по нашим попереднім оглядам. Коли ж навантаження на процесор досягає свого піку, то в таких умовах пропелери водянки працюють доволі гучно.

Тести

Синтетика

Нарешті переходимо до тестів і розпочнемо із синтетики та робочих застосунків.

У AIDA64 система продемонструвала середню швидкість роботи із ОЗП через не надто швидкі модулі. Натомість їх обсяг великий і це все ж важливіше для робочого комп’ютера.  

Рендеринг кумедної тестової сцени у Corona 10 із дроном та процесором змусив Ryzen 7 9700X добряче попотіти на близьких до максимальних робочих частотах. Результатом цього перформансу стали майже 8 млн. балів на відповідному лічильнику. І враховуючи, що удвічі потужніший 9950X набирає тут близько 15 мільйонів, результат як для 8-ядерного 16-потового CPU – цілком логічний.

V-Ray 6 нарахував процесору більше 26 тисяч V-семплів при роботі із прямим освітленням.

 

Коли ж діло дійшло до відображень, то тут RTX 5070 Ti змогла забезпечити 5620 балів при обробці на CUDA-ядрах та 6783 бали при використанні RT-обчислювачів .

 

При навантажені на одне ядро у Cinebench 2024 Ryzen 7 9700X отримав 136 балів, а при задіяних усіх ядрах – 1304. І якщо однопотоковий результат точно такий самий як і у окремому огляді-порівнянні даного CPU, то багатопотоковий на 13% кращій, скоріш за все, через розширений режим енергоспоживання.

 

У Geekbench 6 процесор набрав 3352 бали у «сінглі», що є одним із найвищих результатів на сьогодні взагалі, а у «Multi-Core» режимі – майже 18000 і це теж доволі серйозний, по сучасним міркам, показник.

Відеокарта у даному бенчмарку вибила близько 240 тисяч балів у Open CL і трохи більше ніж 220 тисяч із використанням API Vulcan.

Набір професійних бенчмарків, PugetBench for Creators, у Photoshop на рахунок піддослідного ПК закинув майже 11,5 тисяч папужок і працювати з таким підсумком, прямо скажемо, можна без проблем і доволі швидко. Що ж до відео редакторів, то у DaVinci Resolve ми спостерігали близько 10700 балів, а у Premier Pro трішки більше – 13900.

У Blender CPU отримав 141 бал у тесті Monster, 101 у Junkshop і майже 72 у Classroom.

Те ж саме, але на відеокарті оброблялось в рази швидше: 3690, 1997 та 1960 балів відповідно.

Також, як приклад, наводимо пару тестових сценаріїв із середньовічним ландшафтом та анімацією якогось фентезійного будиночку. Як бачите, у реальному часі все крутиться/рендериться у Blender без проблем.

У насиченому паралельними обчисленнями архіваторі 7-ZIP, Ryzen 7 9700X забезпечив, в середньому, близько 130-135 GIPS, або ж мільярдів інструкцій за секунду. Тобто упаковки-розпаковки даних із ним теж довго чекати не доведеться.

А зараз перед Вами типові для RTX 5070 Ti результати у 3DMark. Можете порівняти їх із власними системами і і написати у коментарях у кого більше, на цьому ПК чи вашому .

А тепер звернемо увагу на обробку AI-алгоритмів.

Topaz Video AI на піддослідній системі і роздільну здатність початкового відео допоміг підвищити майже у реальному часі, і чіткість фотографії покращити на 50% з вражаючим результатом навіть при збільшенні. «Сухі» ж результати вбудованих бенчмарків Ви зараз бачите на екрані.  

Обробку нейромереж з використанням бібліотеки ONNX у Geekbench AI процесор пройшов із результатом майже 9 тисяч балів при повній точності обчислень, 3150 при половинній і більше 13 тисяч при зменшеній у чотири рази.

Якщо ж поглянути на аналогічні результати при використанні GPU RTX 5070 Ti, то можна помітити, що вони кращі в рази, а інколи навіть в десятки разів. І це при тому, що актуальні CPU від AMD зі штучним інтелектом працюють значно швидше ніж попередники і рішення з конкуруючого табору.

Із інструментами Open VINO для прискорення нейронних обчислень процесор упорався не набагато гірше ніж топовий Ryzen 9 9950X, а при 8-бітній точності навіть виступив на рівні.

Ігри

Враховуючи слово «Gaming» у назві піддослідного ПК, спробуємо звернути увагу і на дану сферу його застосування. При цьому роздільну здатність використовуватимемо народну – Full HD, бо на що RTX 5070 Ti здатна у Quad HD та 4K ми вже добре знаємо по попереднім оглядам. Ще урізноманітнимо програму тим, що 5 ігор візьмемо важких із максимальними налаштуваннями графіки, а інші 5 – навпаки кіберспортивні та запустимо їх з мінімальними пресетами для досягнення максимальної частоти кадрів.

Отже, першою Ви бачите Assassin’s Creed Shadows на «ультра високому» пресеті з RT та інтелектуальним згладжуванням без масштабування - DLAA. Навіть у 1080p такий мікс повзунків виявився доволі складною задачею для RTX 5070 Ti і вона тут ледь-ледь змогла вивезти хоча б середні 60 FPS з легкими просадками у район 55-ти. До ігроладу зауважень у нас не виникло, а якщо комусь муляють 50 з лишком кадрів на лічильнику, DLSS можна дуже легко перевести у режим «Quality».

Вже без занурювань нижче комфортної планки вдалося проїхатись неоновим містом у Cyberpunk 2077 із середньою швидкістю оновлення екрану у 82 кадри за секунду. Налаштування максимальні із найяскравішими променями, а масштабування «якісне». Отриманий ігровий процес радує своєю комфортністю. Якщо ж DLSS вимкнути, то FPS стабільно починає бовтатися нижче 60-ти.

Дуже високою плавністю і хорошою продуктивністю у більш ніж 100 середніх FPS нас зустріла DOOM: The Dark Ages. І ніякі «ультракошмарні» налаштування графіки в купі з DLAA згладжуванням увесь цей драйвовий кайф зіпсувати не змогли. Ще помітили цікавий нюанс, що сучасним іграм з їх високою деталізацією, катастрофічно не вистачає роздільної здатності Full HD. Навіть без масштабування вони втрачають деякі деталі і виглядають ніби трішки мильнувато. DOOM у цьому плані є виключенням.  

А от у Indiana Jones and the Great Circle система спіткнулась об графічний пресет «Supreme» із найважчим RT. Середня частота кадрів склала не високі 64 кадри за секунду с просіданнями нижче 60-ти, які супроводжувались хоч і рідкісними, але помітними підтупами. Та не тільки продуктивність не вражає у даному тайтлі. Апскейлер довелося опустити до «збалансованого», що як самі розумієте, не найкращим чином вплинуло на чіткість картинки.

«Епічну» графіку другої частини «Сталкера» RTX 5070 Ti перетравлювала настільки добре, на скільки це тільки можливо. Через проблеми оптимізації легендарний шутер з відкритим світом все ще посмикується у деяких місцях, але якщо частоти оновлення вистачає, а її вистачає, в цілому грається прийнятно.

Наразі переходимо до п’ятірки онлайн проектів і спробуємо дізнатись, яку максимальну продуктивність на піддослідній системі вдасться у них вижати.

Почнемо із Call of Duty: Warzone, яку на мінімалках з «високоякісними» текстурами комп’ютер розігнав до більш ніж 400 середніх FPS. Не аби яку роль у досягненні такого результату зіграли «ультрапродуктивний» апскейлер і генератор кадрів. Що ж до плавності зміни кадрів – то і по даному напрямку усе добре.

Друга «контра» запускалася теж на найпростіших налаштуваннях з «продуктивним» FSR, але з «високими» текстурами та двократним згладжуванням MSAA. Отримані майже 390 середніх кадрів виглядають не менш серйозно ніж у попередньому сценарії, хоча при грі проти реальних гравців, ми б порадили не користуватися доступним масштабуванням. Також слід враховувати, що у онлайні і продуктивність може бути трішки нижчою.

Шутер FragPunk здивував нас не тільки практично ідеальний геймплеєм з точки зору плавності, а й частотою оновлення дисплею у космічні 1000 середніх FPS. Звісно, графічний «пресет» у даному випадку використовувався максимально простий і підсилювали його найнижчий за якістю апскейлер та мультифреймгенератор. Мінусів роботи останнього, в плані інпутлагу, взагалі не відчувалося.

Дещо меншу, але все ще вражаючу частоту було отримано і у Marvel Rivals – понад 700 FPS на середньому лічильнику. Тут також допомогли X4 фреймгенератор і простеньке масштабування, яке у свою чергу, виглядало помітно гірше ніж у протестованих іграх.

Останній, новенький шутер у списку, Splitgate 2, на найпростіших налаштуваннях із бустовими технологіями видав майже на 100 кадрів за секунду більше ніж Marvel Rivals. Комфортність геймплею дуже схожа, а чіткість картинки краща.

Підсумки

Настав час підбивати підсумки, і якщо чесно, то вони не є для нас якимись новими. Можливості основних компонентів були заздалегідь відомими і ми Вас вже не раз про них інформували. Ryzen 7 9700X – це доволі міцний горішок у сучасному світі процесорів і з ним, як показує поточне тестування, Ви будете почуватись упевнено у всіх прикладних задачах, які тільки можна покласти на домашній або звичайний робочий комп’ютер.

Об’єднати ці дві сфери застосування в одну допоможе відеокарта RTX 5070 Ti. Вона і швидкість обробки багатьох робочих завдань прискорить в рази і, за необхідності, стане надійним провідником у різноманіття віртуальних світів. При цьому доступні їй усі актуальні на сьогоднішній день роздільні здатності, хіба що у 4K доведеться користатись бустовими технологіями у найважчих іграх.

Окремої уваги заслуговує як це все реалізовано у системі з базовою концепцією ASUS ProArt від ARTLINE. Стриманий золотисто-чорний дизайн неодмінно знайде своїх поціновувачів і, у даному випадку, основний його тон задають компоненти, які найбільше кидаються у вічі - корпус і материнська плата. Якість виконання першого знаходиться на високому рівні, плюс він має гарні можливості по охолодженню внутрішнього простору, завдяки трьом попередньо встановленим вентиляторам. Материнка ж окрім потужної системи живлення і найактуальнішого чипсету X870E може ще й набір найшвидших на сьогоднішній день інтерфейсів запропонувати. Також, для тих кому цікаво, уточнимо, що різноманітність ProArt комплектуючих стає все більшою і вже зараз у магазині ARTLINE представлено 12 готових ПК, що відповідають даній концепції.

Автор: Олексій Єрін