Гемплейний тест GeForce RTX 3060 Ti у 2025: все ще топ у Full HD

GeForce RTX 3060 Ti була представлена компанією NVIDIA понад 5 років тому. Проте й досі цей відеоприскорювач стабільно входить до десятки найпопулярніших GPU за версією Steam. На старті головною метою RTX 3060 Ti було забезпечення комфортного ігроладу в Quad HD, але навіть зараз вона демонструє гідні результати у найновіших проектах, щоправда вже здебільшого у Full HD. Тож настав час докладніше розглянути, як почувається RTX 3060 Ti в реаліях 2025 року.

Palit GeForce RTX 3060 Ti Dual

Детально дивитися на можливості піддослідного будемо на прикладі відеокарти Palit GeForce RTX 3060 Ti Dual, яка виділяється яскравим RGB-підсвічуванням, що підкреслює сотоподібну задню панель.

Її графічний процесор містить 4864 CUDA-ядра, по 152 текстурних модулі та тензорних ядра, 80 блоків растеризації та 38 ядер прискорення трасування променів. Базова частота роботи GPU становить 1410 МГц, а у режимі буста 1750. На борту встановлені вже не такі актуальні і швидкі сьогодні 8 ГБ відеопам’яті типу GDDR6, проте із 256-бітною шиною, що забезпечує 448 ГБ/с пропускної здатності.

Задля покращення охолодження компанія Palit використовує 2 фірмових вентилятори, котрі мають підтримку технології 0-Db Tech. Її основною метою є мінімізація шуму під час низького навантаження на відеокарту, тож при незначних процесах вони повністю зупиняються.

На останок варто зауважити, що максимальне енергоспоживання цієї відеокарти сягає 200 Вт, проте, на відміну від еталонного виконання, для підключення живлення тут використовується 8-контактний роз’єм.

Тестовий стенд  

В якості процесору ми обрали ідеальний для ігор AMD Ryzen 7 7800X3D з великим кешем третього рівня. Його робочі частоти знаходяться в діапазоні від 4200 МГц до 5000 у режимі буста.

Працює цей процесор в надійній і ще досить актуальній материнський платі ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING (WI-FI).

За охолодження процесору відповідає 360-мілімітрова система рідинного охолодження DeepCool LP360, в основі якої лежить високоефективна помпа з робочою швидкістю до 3400 об/хв. Вона забезпечує стабільний відвід тепла навіть під максимальним навантаженням. А три 120-мм вентилятори на гідравлічних підшипниках працюють зі швидкістю до 2400 об/хв, створюючи потужний повітряний потік. А завдяки ARGB-підсвічуванню вони ще й додають системі сучасного вигляду.

Як ОЗП використовувався яскравий комплект DDR5-6000 з двох 16-гігабайтних модулів Kingston FURY Beast DDR5 RGB, які ми розігнали до 6400 МТ/с з таймінгами 32-39-39 після збільшення напруги живлення до 1,4 В.

Для розміщення операційної системи та ігор ми обрали достатньо швидкий і відносно недорогий SSD-диск Kingston NV3 ємністю 2 ТБ. Цей небуферизований накопичувач дозволяє зчитувати дані на швидкості до 6000 МБ/с, а записувати – до 5000.

Забезпечує подачу енергії блок живлення преміум-класу Seasonic Prime PX-850 з сертифікацією 80 PLUS Platinum, повністю модульною системою кабелів та вентилятором 135 мм із гібридним режимом, що забезпечує тиху роботу при малих навантаженнях. Він має якісну елементну базу з використанням конденсаторів японського виробництва та забезпечує стабільні напруги.

Всі ці компоненти розміщені у стильному ATX-корпусі DeepCool CG530 4F. Його панорамні скляні панелі дозволяють милуватися начинкою, а двокамерне компонування спрощує кабель-менеджмент. У комплекті одразу йдуть чотири ARGB-вентилятори, тож навіть без додаткових апгрейдів ми отримуємо якісну циркуляцію повітря. За бажанням корпус дозволяє встановити ще кілька «вертушок» або навіть додатковий радіатор для рідинної системи охолодження, що робить його хорошим варіантом для подальших апгрейдів.

Ігрові тести 

Оптимальною роздільною здатністю для піддослідної відеокарти у важких проектах наразі стає Full HD – тож в ній і будемо проводити усі тести.

Розпочинаємо з 7 Days to Die, яка у свою чергу навіть на ультра налаштуваннях з покращеним DLAA згладжуванням грається абсолютно комфортно. Варто відмітити наявність періодичних підгальмовуваннь, які є притаманною проблемою для цієї гри на ультра графіці. Проте критичного впливу на ігролад через це не простежується.

А от новенька Assasin’s Creed Shadows стає важкою задачею для RTX 3060 Ti навіть на середніх налаштуваннях графіки. Маємо нестабільні 50 FPS в середньому з частими просіданнями й до критичніших значень у більш важких локаціях.

Отримати більш стабільний та наближений до 60 FPS ігролад можна шляхом активації режиму масштабування. Проте ситуація змушує переходити одразу до збалансованого DLSS. Таким чином виходить позбутися минулих посмикувань чи відчутних просідань частоти кадрів, але і чіткість зображення, у свою чергу, дещо падає.

Отримати задоволення від проходження нової Borderlands 4 без зайвого втручання до нативності картинки стає реальною можливістю лише на мінімальних налаштуваннях графіки. І то, умовні 60 кадрів за секунду простежуються лише під час спокійного та неважкого геймплею, а як ми знаємо, таких моментів у цій грі небагато. Тож далі очікуються більш критичні та неприємні просідання.

Разом із активацією якісного режиму DLSS з’являється можливість перейти вже на середні налаштування. При цьому кількість оновлень екрану за секунду не тільки не зміниться, а й ще і збільшиться та більш-менш наблизиться до стабільних 60-ти під час активних подій. Але, варто відмітити підфризи, які час від часу намагаються зіпсувати загальні враження від ігрового процесу — це можна перекласти на ще недостатню оптимізацію проекту або вже на недостачу об’єму відеобуферу.

Завдяки невисокій вимогливості гри процес боротьби за перемогу у Call Of Duty: Warzone є повністю задовільним на збалансованій якості зображення з додатковим DLAA згладжуванням. Навіть велика кількість об’єктів чи рослинності на екрані не заважають мати коло 125 FPS, а в закритих та більш простих локаціях буде ще більше. Проте протестувати продуктивність на вищих налаштуваннях ніяк не вийшло, бо гра наполегливо відмовляється запускатися з важчими пресетами графіки. Тож можливо це локальна проблема або »щось зламалося» після останніх оновлень. Хоча теоретично піддослідна відеокарта повинна долати і екстремальні налаштування.

Запустивши Counter Strike 2 на найважчій наразі мапі зі змагального пула ми не побачили проблем, бо навіть на дуже високих налаштуваннях маємо загалом більше 200 FPS і лише при пересуванні через хмари від димових гранат частота кадрів трохи знижується, але залишається абсолютно достатньою. А якщо зробити акцент на результаті та трохи знизити налаштування, то можна отримати ще кращі показники.

При бажанні пройти Cyberpunk 2077 з яскравою картинкою можна спробувати активувати майже максимальну якість трасування променів - RT Ultra. Проте доведеться використати режим апскейлінгу в якісному режимі, що не сильно погіршить чіткість картинки, але все ж таки створить подеякі розмитості та артефакти на неонових вивісках та білбордах. Після таких маніпуляцій середній FPS дозволить отримати доволі приємні відчуття від гри, але показник дуже рідкісних подій підтверджує наявність неприємних посмикувань, з якими подеколи прийдеться миритися.

Спробувати перемогти покровителя ворожої команди у Deadlock можна і на ультра пресеті графіки. Хоч інколи і зустрічаються незначні просідання FPS, але його значення майже завжди залишаються у трьохзначному діапазоні. Тож у тут все чудово.

Винищувати усе умовно живе у DOOM: The Dark Ages при налаштуваннях графіки «Ультра кошмар» можна, але з мінімальним об’ємом текстурного пулу. Незважаючи на те, що відеокарта не витягує 60 стабільних оновлень екрану за секунду, ігролад усе одно відчувається приємним та достатнім для отримання лише позитивних емоцій від процесу.

А от при бажанні хоча б трохи активувати трасування шляху на нас чекає невелике розчарування, бо тепер все ж таки доводиться вмикати продуктивний DLSS, який у свою чергу помітно погіршує чіткість зображення, хоча і не надає доступу до стабільної та достатньої кількості FPS. Тому тут вже виникає питання — а чи варті того такі налаштування?

Побігати в Dragon Age: The Veilguard можна на ультра налаштуваннях графіки та навіть додати DLAA згладжування, що надасть додаткової чіткості картинці, і мати коло 60 кадрів за секунду. За бажання отримати більш стабільний FPS та уникнути коротких просіданнь можна шляхом спрощення додаткових налаштувань чи погратися з режимами апскейлеру.

Продовжувати історію Кайла Крейна в Dying Light: The Beast наша героїня дозволяє на максимально доступному зараз пресеті графіки з майже стабільною частотою оновлення екрану 60 разів за секунду. Тож у новинці результат досить приємний. Цікаво наскільки ситуація погіршиться із доданням обіцяного рейтрейсінгу до гри у наступних оновленнях.

Отримати досить приємний ігролад в The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered можна і без додавання до процесу рендеренгу картинки будь-яких режимів DLSS. На високих налаштуваннях маємо повністю комфортний FPS, але, як притаманно цій грі, не без сюрпризів — при пересуванні відкритим світом інколи зустрічається невелика втрата стабільності частоти кадрів та доволі часті посмикування.            

Хоча такий шлях і не є популярним серед гравців, але пограти у королівську битву Fortnite можна і з максимально соковитою та деталізованою «епічною» картинкою на пару з апаратним трасуванням променів. Щоправда задля отримання комфортного FPS та уникнення більшості просідань під час активних перестрілок чи коло великої кількості будівель приходиться використовувати якісний режим масштабування.

Якщо ж є бажання спостерігати нативну картинку без втручаннь апскейлеру, то можна спуститися нижче на одну ступінь у налаштуваннях до високих. Це забезпечить майже 90 стабільних FPS та дозволить уникнути більшості негараздів під час активного ігроладу.

Також оновлена версія Grand Theft Auto V з покращеною якістю ефектів та більш деталізованим рівнем трасуванням променів для відеокарти не стає перешкодою навіть після застосування найважчого пресету графіки Maximum RT. У центрі міста картинка оновлюється приблизно 90 разів за секунду, а коли заїжджаємо в густу рослинність ігролад залишається приємним, хоч і втрачаємо десь чверть від минулого FPS.

Заради цікавості ми вирішили запустити і графічно прокачану версію Half-Life 2 RTX. Тут відеокарті стало явно важко долати таке випробування як через нестачу відеопам’яті, так і недостатній запас продуктивності. З’ясувалося, що лише з низькими налаштуваннями графіки та збалансованим режимом DLSS вдається отримати близький до приємного режим гри.

Досліджувати далекі землі і боротися з гігантськими машинами можна з максимальним задоволенням від соковитості картинки в Horizon Forbidden West на дуже високих налаштуваннях та використовувати додаткове згладжування DLAA, і при цьому мати коло 50-ти стабільних FPS. Якщо здасться замало – є куди знижувати налаштування.

Відкрити полювання на монстрів наприкінці XIX століття у Hunt Showdown 1896 можна навіть на ультра налаштуваннях, якщо додати DLSS в якісному режимі. В такому випадку геймплей залишається досить іграбельним, але інколи зустрічаються просідання частоти кадрів нижче 50 та подеякі дрібні лаги при важких подіях на екрані.

При переході до слабкіших Very High налаштувань геймплей стає набагато приємнішим і, що радує, без активації функції масштабування. Таким чином можна побачити і чіткішу картинку і стабільний відеоряд без помітної втрати загальної якості.

Також встигли долучитися до тесту INDUSTRIA 2, яка у свою чергу запускається на максимальному рівні налаштувань. А з додатково увімкненим DLSS в режимі якості маємо повністю задовільні показники FPS. Так, подеколи зустрічаються незначні посмикування, але як для закритого тестування дуже непоганий результат. Тож сподіваємося, що сучасний спадкоємець у стилі легендарної SOMA буде ідеально налаштований під час релізу.

Прогулянку старовинним лісом у Kingdom Come Deliverance II можна назвати майже ідеальною на ультра пресеті графіки і однозначно мати тільки приємні враження від пропрацьованої природи навкруги. Так, коли заходимо до табору з великою кількістю NPC зустрічаються незначні просідання нижче 60 FPS, але у свою чергу вони зовсім не відчуваються критичними.

Найпопулярніший наразі файтинг-шутер з участю супергероїв Marvel Rival можна запустити на ультра налаштуваннях. Проте треба бути готовим до того, що під час активної перепалки можуть зустрічатися просідання FPS нижче комфортного рівня. Тож щоб не відчувати дискомфорт в такі моменти і повністю сконцентруватися на перемозі можна заздалегідь трохи знизити налаштування.

Якщо у Path of Exile 2 викрутити усі опції на максимум, то допомога апскейлеру усе одно не стає в нагоді. Тож маємо коло 60 стабільних оновлень екрану за секунду. Проте все ж таки у важких сутичках зустрічаються некритичні просідання FPS та короткі посмикування. Тому, можливо, потрібно замислитися про зниження вибіркових налаштувань для того, щоб не знати проблем навіть у ендгеймі.

S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля з RTX 3060 Ti можна проходити навіть на епічному пресеті графіки. А задля уникнення зайвих посмикувань чи просідання FPS все ж таки доводиться використовувати DLSS в якісному режимі. Проте у деяких локаціях з великою кількістю солдатів картинка все ж таки трохи смикається. Хоча й відчувається, що таких моментів стало трохи менше. Тож розробники на правильному шляху?

Soulframe продовжує потроху рухатися до повноцінного релізу і, як і раніше, радує рівнем своєї оптимізації. На високих налаштуваннях маємо коло 90 FPS без будь-яких негативних моментів — тільки плюси.

Досить важка Star Wars: Outlaws на унікальному рушії Snowdrop непогано бігається навіть на високих налаштуваннях без додавання будь-якого режиму DLSS. В багатонаселеному місці стикаємося із невеликими просіданнями нижче 60 кадрів за секунду, а у густій рослинності нижче 50-ти, але приємно, що вони не виникають різко через що не відчуваються такими критичними та неприємними.

Продовжуємо також на гарній ноті, бо у слешері Stellar Blade на дуже високому пресеті графіки, незважаючи на попередження про недостачу ресурсів системи, не зустрічаємо проблем із продуктивністю, навіть після додання DLAA згладжування, бо лічильник частоти кадрів за секунду майже завжди стабільно показує значення вищі за 100, а посмикувань взагалі не зустрічається.

Active-RPG Titan Quest II на високих налаштуваннях з додатковим DLAA згладжуванням зустрічає нас загалом приємним ігроладом, хоча інколи і простежуються короткі посмикування чи невелика втрата FPS. Проте проект ще знаходиться на стадії раннього доступу, тому сильно скаржитись на якісь недоліки зарано — чекаємо на подальші оновлення.

Підсумки

Отже, навіть у 2025 році GeForce RTX 3060 Ti продовжує доводити, що не просто так стабільно входить у топ найпопулярніших відеокарт за статистикою Steam. Вона все ще здатна забезпечити комфортний ігролад у сучасних проектах, але вже переважно у Full HD. Якщо ж спробувати перейти у Quad HD, то доведеться змиритися з втратою частоти кадрів десь на рівні 25–35%, що зробить геймплей менш стабільним у важких сценах і заставить зменшувати налаштування чи активувати агресивніший режим DLSS.

І на фоні сучасних рішень 3060 Ti виглядає як «ветеран», але все ще конкурентний. Найближчим за продуктивністю серед новинок NVIDIA рішенням можна назвати GeForce RTX 5060, яка в середньому трохи випереджає стару легенду та завдяки поліпшеній відеопам’яті впевненіше почувається у важких проектах. Проте й коштує трохи дорожче.

Таким чином, RTX 3060 Ti сьогодні — це приклад довгожителя, який зберігає актуальність навіть через п’ять років після релізу. Якщо ви орієнтуєтесь виключно на 1080p і не женетесь за ультрапресетами з трасуванням променів, а тим більше плануєте грати в невимогливі проекти, то вона ще може подарувати вам приємний ігровий досвід. А от для Quad HD і тим паче 4K варто вже придивлятися до нових моделей.

Автор: Єгор Захар’єв