Збірка з GeForce RTX 5060 Ti 16GB для комфортного Quad HD геймінгу?

У квітні компанія NVIDIA випустила у світ чергову порцію відеокарт 50-ї серії для масового сегменту. Нічого нового в плані найменувань моделей не трапилось, тож і цього разу користувачів «розважатимуть» декілька акселераторів із цифровим індексом 60 в кінці назви з закінченням Ti, або без.

Згодом до нас завітала GeForce RTX 5060 Ti у версії на 16 ГБ відеопам’яті, але… у вигляді готового ПК. Ми не стали сильно засмучуватись з цього приводу, бо у будь-якому разі все одно цікаво дізнатись, на що взагалі здатна система для бюджетного Quad HD з архітектурою NVIDIA Blackwell.

Тим, кому цікаво як взагалі влаштована нова архітектура NVIDIA, радимо ознайомитись із оглядом GeForce RTX 5080. Там ми на цьому питані зупинялись детально, тож ласкаво просимо!

Що ж до піддослідної карти, то у даному випадку звернемо увагу лише на основні її характеристики. Отже, чип новинки, із кодовою назвою GB206, у своєму складі налічує 36 основних обчислювальних конвеєрів із загальною кількістю CUDA-ядер у трішки більше ніж 4600. І це, для порівняння, на чверть менше ніж у RTX 5070, більше ніж у два рази менше у порівнянні з RTX 5080 і майже у п’ять разів від RTX 5090. Інших блоків теж залишилось не багато - текстурників та тензорних ядер на борту по 144, блоків растеризації 48, а чисельність RT-ядер, як ми вже добре знаємо, відповідає кількості SM-модулів – тобто 36. Робочі частоти прискорювача становлять 2407 МГц у базовому режимі і 2572 у бустовому.

Підсистема пам’яті представлена 16-ма гігабайтами інноваційної GDDR7 із ефективною швидкістю у 28 гігабіт за секунду на контакт. Проте ширина шини, як і в минулому поколінні спірна – 128 біт. І тут саме час згадати про 32-мегайбайтний загальнодоступний кеш L2, який має цей недолік у певній мірі нівелювати. Та як би там не було, загальна пропускна здатність VRAM новинки значно більша ніж у аналогічної моделі попереднього покоління і становить 448 гігабайт за секунду проти 288 у RTX 4060 Ti. І цей факт має найпозитивнішим чином вплинути на продуктивність відеокарти у високих роздільних здатностях. Останнє, що залишилося – це TDP карти. Обмежено його планкою у 180 Вт, що ніби і не мало, але і не багато.

ASUS PRIME GeForce RTX 5060 Ti 16GB GDDR7 OC Edition

Досліджувати можливості новинки будемо за допомогою відеокарти ASUS PRIME GeForce RTX 5060 Ti OC Edition. І, як можна зрозуміти із назви, перед нами розігнаний варіант прискорювача у якого максимальна частота GPU на 75 МГц вища ніж у референсу.

Є на платі і традиційний перемикач режимів BIOS із тихим та продуктивним положенням.

Що ж до конструктивних особливостей, то тут усе, по сьогоднішнім міркам, стандартно, але при цьому якісно: три вертушки Axial-Tech на подвійних кулькових підшипниках, великий радіатор товщиною у 2,5 слоти і довжиною за 300 мм, металевий «бекплейт» на зворотній стороні для додатковою жорсткості конструкції і відводу зайвого тепла від деяких елементів.

А ще акселератор має приємний стриманий дизайн, позбавлений будь-якої підсвітки.

Потрапила на тестування новинка у складі готового комп’ютера від ExpertPC. Сам же ПК зібраний акуратно і з любов’ю на основі платформи Intel LGA 1851.

Його серцем виступає досить продуктивний 20-ядерний (по формулі 8+12) Intel Core Ultra 7 265F, який від вже протестованого нами Core Ultra 7 265K відрізняється відсутністю вбудованої графіки, скромнішими робочими частотами і на 68 Вт меншим максимальним TDP.

Базується система на материнській платі ASUS PRIME B860-PLUS WIFI. Її система живлення не вражає кількістю фаз живлення, їх всього 11, але для підібраного процесора і цього цілком достатньо. Плюс, основні елементи зони VRM накриті вселяючими довіру досить масивними радіаторами.

Основною ж особливістю цього ATX рішення є наявність аж п’яти повнорозмірних слотів PCI-Express, один з яких, армований і може працювати в режимі PCI-E 5.0 x16, ще один використовує PCI-E 4.0 x4, а останні три лише PCI-E 4.0 x1. Тож можливостей по підключенню додаткових пристроїв тут більш ніж достатньо. Роз’ємів для NVMe накопичувачів – два, по 4 лінії на кожному, але один із них відповідає стандарту п’ятого покоління, а інший – четвертого. Ще на платі присутні досить швидкі порти USB до 20 гігабіт за секунду і Wi-Fi 6E зі зручними антенними фіксаторами.

Система охолодження в системі, використовується на рідинній основі - 240-міліметрова ASUS PRIME LC 240 ARGB. Її конструкція не зовсім стандартна, адже пара попередньо встановлених вентиляторів розміщуються тут у єдиному цілісному корпусі.

Також заявляється про збільшену площу мідної контактної основи, є змінні лінзи візуальних ефектів кришки водоблоку, а самі вентилятори оснащені ARGB-підсвіткою.

Оперативна пам’ять набрана двома модулями Kingston FURY Beast DDR5 RGB по 16 ГБ, зі швидкодією у 6000 мегатранзакцій за секунду. Таймінги ОЗП складають 36-44-44, а робоча напруга при цьому не перевищує 1,35 В. Підсвітка тут теж в наявності.

Постійне зберігання даних покладено на PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувач - Kingston NV3 ємністю у 1 ТБ. Зчитувати і записувати дані він може з доволі непоганими на сьогоднішній день швидкостями у 6 та 4 ГБ за секунду відповідно. При цьому максимальний ресурс запису SSD становить 320 ТБ.

Живленням компонентів піклується 750-ватний блок живлення ASUS PRIME 750W Bronze. Він спроможний без залишку віддати номінальну потужність по лінії +12В, має повний набір захисних технологій і може працювати у широкому діапазоні вхідної напруги від 100 до 240 В. Всередині знаходиться надійний 135-мм вентилятор на подвійному кульковому підшипнику, а система кабелів хоч і не модульна, але самі кабелі з приємним та гнучким рифленим обплетенням.

Підтримки PCI-E 5.0 та ATX 3.0 у джерела немає, проте 8-контактовому роз’єму встановленої відеокарти із максимальним споживанням у 180 Вт, вона не сильно-то і потрібна.

І, нарешті, панорамний вид на збірку забезпечує новий корпус ASUS A31 PLUS. Сумісний він із концепцією BTF, тобто материнськими платами із прихованими на тильній стороні конекторами. І в зв’язку із цим шасі має декілька незвичайних особливостей. Перша – це збільшений до 34 мм простір між центральною та правою боковими стінками, що також дозволяє прокладати кабелі без зайвих проблем. Друга – центральна стійка має спеціальні отвори для відповідних, повернутих на 180 градусів, роз’ємів.

Плюс на ній же розміщуються і три попередньо встановлені реверсивні вентилятори, в той час як ще один звичайний розмістився на задній стінці. До речі, наявність вертушок – це прерогатива лише Plus-версії корпусу, адже існує і звичайна вже без них.

Прогрів

Переходимо до прогріву.

І без суттєвого навантаження на ПК нічого надзвичайного не трапилось. Температури CPU та GPU у нормі, по 40 плюс мінус пару градусів, температура VRAM – 52 градуси.

При стресовому навантаженні лише на CPU, який, до речі, працює у режимі без обмежень, його споживання досягає 250 Вт, а температура піднімається до значних 95 градусів. Тротлінгу при цього не спостерігається.

Якщо ж додатково навантажити й відеокарту, то можливостей РСО стає замало і температура процесора перевалює за сотню градусів. Графічний прискорювач же тримається добре: близько 65 градусів на GPU і 60-ти на чипах GDDR7.

У іграх, звісно, все значно холодніше і, наприклад, у Cyberpunk 2077 температура CPU бовталась біля 70 градусів, тоді як GPU - біля 62-х. А VRAM тримала постійну планку у 66 градусів.

Тепер що до шуму. У іграх система працює на акустично комфортному рівні, адже швидкість вентиляторів, як на РСО, так і на відеокарті, рідко перетинає позначку у 1400 обертів на хвилину. Хоча варто зазначити дещо дратуючий звук від помпи водянки, який можна почути і в таких умовах. Якщо ж максимально навантажити ПК, то на перший план вириваються пропелери процесорної системи охолодження, які працюють досить гучно.

Синтетичні тести

Переходимо до тестування і почнемо з невеликого набору синтетичних бенчмарків. Упорався із ними комп’ютер від ExpertPC із абсолютною стабільністю, а у Вас тепер є із чим порівнювати власні системи.

Ігрові тести

Нарешті до ігор, які «пробігались» нами виключно в роздільній здатності Quad HD, адже саме на неї і орієнтується 16-гігабайтна GeForce RTX 5060 Ti.

Отримати майже цільову частоту у 60 середніх FPS в Alan Wake 2 вдалося на «високому» пресеті графіки в поєднанні із «середніми» за якістю променями. Правда для цього довелося скористатися поміччю допоміжних технологій, таких як базовий фрейм-генератор та DLSS у положенні «продуктивність». Отриманий геймплей відносимо до розряду комфортного, без відчутних затримок у керуванні, артефактів, тощо. Чіткість картинки можливо влаштує не кожного, але нам вона здалася прийнятною.

Додаткові кадри у мультифрейм режимі можуть підняти середній лічильник аж до 125 FPS у даному проекті. Це якщо використовувати «ультрапродуктивний» апскейлер, але тепер вже з ультра-променями. Грається такий мікс теж приємно в плані плавності і чуйності, а завдяки моделі трасформер та високій базовій роздільній здатності, чіткість картинки виглядає нормально.

Із Assassin’s Creed Shadows героїня огляду здатна упоратись на «ультра високих» налаштуваннях графки, але із масштабуванням зображення у «збалансованому» режимі. Середні 64 кадри з легкими просіданнями під 60 – звісно не межа мрій продуктивності, але їх достатньо для занурення у ігровий процес з головою. Також відмітимо, що обраний апскейлер у даному випадку не є проблемою, картинка виглядає приємно.

Трасування променів останнім Ассасінам йде на користь, покращуючи контрастність і реалістичність зображення, але RTX 5060 Ti воно, нажаль, не під силу без генератора кадрів. Якщо ж увімкнути цю технологію, то можна отримати за 70 кадрів середньої частоти і навіть DLSS прокачати до «якісного» рівня. При цьому якихось явних мінусів від допоміжних технологій по підвищенню швидкодії, ми у даному проекті не помітили. Шкода тільки що, DLSS 4 наразі не підтримується.

Baldur’s Gate 3 на максималках, не стала проблемою для піддослідного GPU. Моніторинг нарахував тут близько 110 середніх FPS, без просідань нижче комфортного рівня. І це у найважчому, третьому акті гри.

Давненько не заходили у вибагливу і непередбачувану Call of Duty: Warzone, але цього разу вона нас порадувала. Геймплей плавний, без спотикань і продуктивність із героїнею огляду хороша – більш ніж 80 кадрів за секунду в середньому. Навіть «екстремальний» пресет графіки не зміг завадити комфортному і приємному з усіх сторін геймплею, і це з першого ж матчу.

Counter-Strike 2 на «дуже високих» повзунках також досить легко підкорилась новинці із частотою у 170 FPS проти ботів. Для кіберкотлет і такої продуктивності може бути недостатньо, але ж і маневрів для її підвищення лишається багато.

Проїхатись з вітерцем по самому технологічному місту Cyberpunk 2077 на пресеті RT Ultra, нам вдалося без неприємних перешкод. Картинка оновлювалась в середньому 63 рази за секунду з рідкісними просадками до 55. Підштовхнув приємну їзду «збалансований» DLSS, який якість картинки при цьому, тримав на адекватному рівні.

Для трасування променів у RT Overdrive режимі вже ніяк не обійтися без базового генератора кадрів і ще на одну сходинку нижчої якості апскейлера. Чіткість картинки в таких умовах лишається все ще прийнятною, а продуктивність у середніх 80 плюс FPS – комфортною. Проблем плавності ігроладу чи затримок у керуванні не зафіксовано.

А яку взагалі максимальну продуктивність можна отримати у цій грі на безкомпромісних налаштуваннях графіки? Відповідаємо – близько 200 кадрів за секунду. Хоча такий варіант сподобається не всім, бо недоліки чіткості зображення із «ультрапродуктивним» DLSS вже то тут то там кидаються у вічі.

Diablo IV на «ультрах» трішки «повибрикувалась» підфризами лише на початку ігрової сесії. Але коли усе закешувалось, щільність негараздів ігроладу знизилась до мінімальної, так би мовити, традиційної. Грається у цей проект на піддослідній карті файно із частотою у більш ніш 100 кадрів за секунду. Але навіщо ж Ви увімкнули ще й масштабування у якісному режимі? Запитаєте Ви. Причина проста - коли у грі наступає ніч, FPS може занурюватись в район 80, а то й 60 кадрів.

Також декілька підгальмовувань ми спіймали у шутері Deadlock на початку першого матчу із максимально якісною картинкою. Але згодом відеоряд стабілізувався і усе побігло як по маслу з середніми понад 100 FPS та навіть дуже рідкісними подіями на рівні 75-ти кадрів за секунду.

У Dragon Age: The Veilguard на новинці можна запустити на ультрах навіть із найважчими променями. Єдине чим довелося пожертвувати для такого сценарію – це «продуктивне» масштабування зображення, яке у даному проекті, можна як мінімум оцінити оцінкою добре. Місцями частота кадрів може просідати у район 55 FPS, але в цілому середні трішки більше 60-ти доволі комфортні.

Ремастер легендарної The Elder Scrolls IV: Oblivion в графічному плані виглядає гарно як на 2025-й рік, а деякими краєвидами можна навіть замилуватись. Проте оптимізація даного проекту поки що кульгає, бо підтупи та посмикування тут можна зустріти кругом і скрізь, без залежності від обраних налаштувань. При цьому без увімкненого Lumen-освітлення гра виглядає вже не так соковито, а воно, у свою чергу, потребує купу ресурсів. Героїня тестів здатна упоратись із усім цим добром на максималках тільки за допомогою «продуктивного» DLSS ,та й то на межі своїх можливостей у 62 середніх FPS з просадками у район 40-ка. Тож резюме на даний час - краще почекати патчів, або доведеться перебирати різні комбінації повзунків.

Перегони у Forza Horizon 5 з екстремально якісною картинкою та покращеними відображеннями можна влаштовувати при середній частоті кадрів близько 100 FPS. Швидкість висока і геймплей комфортний, адже навіть статистика довгих та дуже довгих кадрів знаходиться в районі 80-ти.

Що не очікували побачити і GTA 5? А вона у тестах є, правда в покращеному, розширеному виданні. З налаштуваннями «Максимальний RT» відеокарта змогла забезпечити 80 середніх FPS. Тож за бажання, повернутися у підкорення віртуального міста Лос-Сантос, можна досить легко.

У Horizon Forbidden West ми трішки підкрутили і без того «дуже високі» налаштування якості картинки анізотропною фільтрацією x16. Також трішки прискорили рендеринг за допомогою «якісного» DLSS і в результаті отримали плавні 76 середніх FPS без просідань нижче комфортного рівня.

Важкенька Indiana Jones and the Great Circle на пресеті «Supreme» з API Vulcan, серйозного спротиву героїні огляду не виявила. Отримані 72 середні FPS без просадок нижче 60-ти відчувались комфортно як з точки зору продуктивності так і плавності зміни кадрів.

З найважчим трасуванням променів гра виглядає помітно краще, але і ресурси утилізує значно спритніше. Проте і з таким завданням 16-гігова RTX 5060 Ti здатна упоратись, якщо на поміч їй підключити базовий фрейм-генератор і активувати апскейлер у «продуктивному» режимі.

Максимальна частота оновлення дисплею, яку нам вдалося досягнути у цій грі на безкомпромісних налаштуваннях графіки, склала майже 140 середніх FPS. Це із мультифреймгенератором та мінімальним за якістю DLSS. Отриманий геймплей, в цілому не поганий, критичних артефактів і затримок у керуванні немає, а от чіткість картинки у таких умовах постраждала сильно, мабуть найбільше із усіх протестованих до цього тайтлів.

Щоб отримати комфортну продуктивність у Kingdom Come: Deliverance 2 на «ультрах», довелося трішки пожертвувати роздільною здатністю за рахунок апскейлера, який увімкнули у «якісному» режимі. Середній лічильник при цьому закріпився на позначці у 72 FPS з легкими просіданнями нижче 60-ти на декілька кадрів. Ігролад плавний.

Геройський шутер Marvel Rivals запускався на найважчих налаштуваннях в поєднанні із 80-відсотковим «ультраякісним» DLSS. Навіть у насичених замісах частота не просідала нижче комфортної планки, а середня склала близько 75 кадрів за секунду. Відеоряд - без неприємних негараздів.

Якщо ж чіткість картинки поставити у даному тайтлі на останнє місце і увімкнути x4-фреймгенерацію, то можна отримати частоту оновлення у майже 260 середніх FPS. Якраз саме те для тих геймерів, для яких цей проект більше ніж просто гра.

Path of Exile 2 піддослідній карті далась досить легко – 84 середніх кадри плюс відсутність просідань під 60 навіть при великій кількості спецефектів на екрані. Проте із відтворенням останніх у плані плавності ще є деякі проблеми у вигляді мікропосмикувань. Плюс у ендгеймі продуктивність може бути дещо нижчою, адже там щільність противників інколи зашкалює.

У S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля в Quad HD на найважчому «епічному» пресеті, із RTX 5060 Ti краще підстрахуватися апскейлером, щоб отримати частоту оновлення екрану близьку до 60 FPS. Ми обрали «збалансований» режим і отримали 68 кадрів за секунду з досить суттєвими занурюваннями у район 50-ти. При цьому найбільші просадки траплялись у ті моменти, коли на локаціях присутні NPC у великій кількості. Грається із таким міксом налаштувань непогано, а якщо потрібно ще краще, можна пожертвувати на сходинку нижчими графічними повзунками. Якість картинки від цього постраждає не критично.

Підсумки

Підсумовуючи, можна сказати, що 16-гігова GeForce RTX 5060 Ti – гідний варіант для гри в Quad HD на високих налаштуваннях графіки, включно з трасуванням променів.

Щоправда, для стабільного FPS доведеться покладатися на допоміжні технології: апскейлінг, а подекуди й генерацію кадрів. Втім, навіть у середньо-бюджетному сегменті тепер реально насолоджуватись максимальними налаштуваннями у важких AAA-проєктах.

До самої ASUS PRIME GeForce RTX 5060 Ti OC Edition у нас не виникло взагалі ніяких питань. Працює тихо, температури на основних елементах тримає в районі 65 градусів, виглядає стильно. Чого ще побажати?

Інші компоненти теж не розчарували. Core Ultra 7 265F добре пасує до розглянутої відеокарти і забезпечує комфортну роботу як у повсякденних задачах, так і в іграх.

Система рідинного охолодження ASUS PRIME LC 240 ARGB гарно справляється з відведенням тепла від процесора при звичайному використанні, залишаючись при цьому досить тихою. А за необхідністю може розсіяти і до 250 Вт, які здатен споживати CPU зі знятими лімітами в екстремальних умовах, хоча і з певними нюансами по шуму та температурі.

Материнська плата ASUS PRIME B860-PLUS WIFI є золотою серединою з відмінними можливостями по підключенню карт розширення. Вона має все необхідне для більшості користувачів, а підтримка Wi-Fi 6E стане приємним бонусом.

Комплект ОЗП Kingston FURY Beast RGB та накопичувач Kingston NV3 вже давно зарекомендували себе як надійні робочі одиниці, тут і особливих коментарів не потрібно.

Блок живлення ASUS PRIME на 750 Вт тримав систему стабільно і шумом вентилятора не набридав.

А корпусу ASUS A31 PLUS додає системі сучасного вигляду та забезпечує достатню функціональність як усередині, так і зовні

Автор: Олексій Єрін