Огляд відеокарти ASUS Radeon HD 3450 SILENT 256MB
11-07-2008
У баталіях двох конкуруючих чіпмейкерів AMD/ATI і NVIDIA ми звикли спостерігати за скореннями нових небачених раніше меж частотних характеристик і все більш високих показників продуктивності в ігрових додатках. Маркетингові маневри на ринку відеокарт націлюють потенційних споживачів на придбання, найчастіше, саме топових новинок. Але, не залежно від боротьби за лідерство у верхньому ціновому сегменті відеоприскорювачів, ринок розбавляється менш продуктивними адаптерами. Це, у свою чергу, не тільки дозволяє задовольнити потреби невитончених користувачів, але і приносить гарний прибуток.
Для багатьох пересічних користувачів робота з ПК передбачає обробку різної документації, пошти і пошук інформації в інтернеті. Ігрові додатки, що використовуються такими користувачами, найчастіше не вимогливі до відеоприскорювача, хоча і в них для повноцінного ігрового «комфорту» вбудованого на материнській платі графічного відеопроцесора може бути недостатньо. Купувати дорогу відеокарту в цьому випадку взагалі нераціонально. А у випадку використання комп'ютера як медіапрогравача або сервера скачування-роздачі, що залишається на ніч, основною вимогою до відеоадаптера буде, крім всього іншого, його «тиша».
Одне з таких графічних рішень, що, безсумнівно, підійде таким категоріям користувачів, привернуло нашу увагу. Мова піде про відеокарту ASUS EAH3450 SILENT HTP/256M/A.
Головним елементом прискорювача є графічний чіп RV620, виконаний по 55 нм технології, що складає з 181 мільйонів транзисторів. Для порівняння технічних характеристик відеокарт-конкурентів, зведемо їх у таблицю.
|
ATI Radeon HD 2400 PRO 256MB |
ATI Radeon HD 3450 256MB |
ATI Radeon HD 2400 XT 256MB |
NVIDIA GeForce 8500 GT 256MB |
Ядро |
RV610Pro |
RV620 |
RV610XT |
G86-300 |
Техпроцес, нм |
65 |
55 |
65 |
65 |
Частота ядра, МГц |
525 |
600 |
700 |
450 |
Потокових процесорів |
40 |
40 |
40 |
16 |
Частота шейдерного блоку, МГц |
525 |
600 |
700 |
900 |
Texture Mapping Units (TMU) і/або Texture Filtering (TF) |
4 |
4 |
4 |
8 |
Raster Operator units (ROP) |
4 |
4 |
4 |
8 |
Частота (тип) пам'яті, МГц |
800 (GDDR2) |
1000 (GDDR2) |
1400 (GDDR3) |
800 (GDDR2) |
Шина пам'яті, біт |
64 |
64 |
64 |
128 |
Інтерфейс |
PCIe x16 |
PCIe ver 2.0 x16 |
PCIe x16 |
PCIe x16 |
Вихід DVI |
2 x Dual-Link |
2 x Dual-Link |
2 x Dual-Link |
2 x Dual-Link |
Підтримка HDCP |
+ |
+ |
+ |
+ |
Підтримка DirectХ |
10.0 |
10.1 |
10.0 |
10.0 |
З порівняльних характеристик бачимо, що тестуєма відеокарта явно швидше ATI Radeon HD 2400 PRO 256MB за рахунок більш високої номінальної частоти графічного ядра і відеопам'яті, однак слабша за ATI Radeon HD 2400 XT 256MB згідно тим же характеристикам. Також відмінність полягає у підтримці тестуємим адаптером шини PCIe 2.0 і API DirectХ 10.1. Застосована 55 нм технологія говорить про те, що адаптер буде менше грітися, в порівнянні з конкурентами.
Необхідно відзначити, що, для збільшення попиту на відеоадаптери даного класу, компанія AMD організувала для них підтримку технології Hybrid CrossFire.
Це дозволить об'єднати в режимі CrossFire таку відеокарту з встроєним на материнській платі графічним ядром. Компанія AMD запевняє, що для прискорювача на чіпі RV620 у зв'язці з дискретною відеокартою продуктивність зросте аж до 60%. Єдиною незручністю може виявитися той факт, що гібридний CrossFire підтримується тільки під операційною системою Windows Vista.
Тепер перейдемо безпосередньо до специфікації відеокарти:
Назва |
ASUS EAH3450/HTP/256M/A |
Графічне ядро |
|
Конвеєра |
40 уніфікованих потокових |
Підтримувані API |
DirectХ 10.1 (Shader Model 4.1) |
Частота ядра, МГц |
600 |
Об'єм (тип) пам'яті, МБ |
256 (GDDR2) |
Частота (ефективна) пам'яті, МГц |
500 (1000 DDR) |
Шина пам'яті |
64-розрядна |
Стандарт шини |
PCI Express 2.0 X16 |
Максимальна роздільна здатність |
До 1920x1200 ( Single-link DVI) |
Виходи |
1x DVI-I (HDMI і VGA через перехідники) |
Підтримка HDCP |
Є |
Драйвери |
Свіжі драйвери можна скачати з: |
Сайт виробника |
Все цены на ASUS EAH3450/HTP/256M/A
На перший погляд звична для ASUS упаковка, кольорова та легко упізнається, але є одне «але» - коробка досить маленьких розмірів, що не властиво для ASUSTe Computer, вона лише трохи більше самого відеоадаптера. Бюджетність цього прискорювача говорить сама за себе.
На лицьовій частині упаковки описані основні особливості відеокарти:
- підтримка PCI-E 2.0;
- підтримка HDCP;
- підтримка Hybrid Graphics multi-GPU;
- об'єм і тип встановленої відеопам'яті.
Перше, на що варто звернути увагу - це тип встановленої пам'яті. Як нам вже відомо, пам'ять DDR2 досить повільна і буде одним з негативних факторів, що впливають на продуктивність.
Наклейка на торці коробки дозволяє отримати інформацію про повну назву відеоадаптера, його серійний номер і номер партії.
На тильній стороні коробки знову описуються основні характеристики відеокарти, які виділені помаранчевим кольором, а також деякі особливості.
Так особливе місце на упаковці займає опис технології V Engine, розробленої виробником для поліпшеного охолодження відеоадаптера. Про особливий підхід компанії до організації системи охолодження ми згадаємо далі.
Крім цього, описані мінімальні системні вимоги, необхідні для нормальної роботи графічного прискорювача.
Комплект постачання можна вважати прийнятним, як для адаптера даної цінової категорії - крім відеокарти він містить у собі:
- перехідник з DVI на VGA;
- перехідник з S-Video на компонентний TV-Out;
- короткий посібник з встановлення (ASUS Speed SetUP);
- CD-диск з розширеним посібником користувача;
- CD-диск з драйвером і ПЗ.
Побачивши відеокарту, наш погляд одразу ж впав на радіатор, що прохолоджує графічний чіп. Тестуємий прискорювач ASUS EAH3450 SILENT оснащений пасивним кулером V-Cool Heatsink власної розробки компанії ASUSTe Computer.
На звороті адаптера нічого цікавого крім наклейки з назвою відеокарти немає.
Система охолодження V-Cool Heatsink заснована на так званій технології V Engine і складається зі сріблястого алюмінієвого радіатора, спеціально розробленого виробником для досягнення максимально якісного охолодження відеоприскорювача. Радіатор щільно прилягає до графічного чіпу, а термопаста, нанесена на нього, жовтого кольору і досить густа.
Зняти радіатор не важко, тому бажаючі поміняти систему охолодження зроблять це з легкістю, все інтуїтивно зрозуміло. Однак про зміну охолодження навряд чи варто замислюватися, оскільки радіатор, яким оснащена відеокарта, справляється зі своїм завданням відмінно, у чому ми переконаємося трохи пізніше, хоча обов'язковою умовою її ефективності є гарне вентилювання корпусу. На самій друкованій платі компонентів не дуже багато і більша частина площі плати взагалі пуста. Ми досить часто зіштовхуємося з невеликим набором елементів, розглядаючи бюджетні відеокарти.
Пам'ять відеоадаптера набрана чотирма мікросхемами, по дві на кожній зі сторін друкованої плати, Qimonda HYB18H512161B2F-20 з часом відгуку 2,0 нс, що відповідає тактовій частоті 500 МГц (1000 МГц DDR). Власне, на цій частоті вона і працює. Загальний об'єм пам'яті, як вже згадувалося вище, становить 256 МБ. Обмін даним здійснюється по 64-бітній шині.
Графічний чіп RV620, що працює на частоті 600 МГц, виконаний по 55 нм технології і має 40 потокових процесорів, 4 текстурних блоки і 4 блоки растеризації.
Тепер було б непогано оцінити ефективність штатної пасивної системи охолодження. У якості тестуючої утиліти була обрана утиліта ATI Tool, як найбільш адаптована для прискорювачів ATI Radeon.
Спочатку ми вирішили поставити додатковий вентилятор на бічну кришку корпусу так, щоб він обдував безпосередньо радіатор прискорювача, і порівняти приблизні температурні розходження від використання пасивного і активного охолодження.
Як бачимо, при додатковому охолодженні температура графічного чіпу не перевищує 50 градусів.
При використанні штатної системи охолодження без додаткового охолодження температура зросла всього на вісім градусів. Це зайвий раз доводить, що штатне пасивне охолодження чудово впоралося з поставленим завданням.
Підписатися на наші канали | |||||