Додаткові тести Intel Arc A770 16GB: краща стабільність, старі і нові ігри

Після попередніх тестів, відеокарту Intel ARC A770 ми прописали у тестовій системі, тобто коли щось інше не тестується, то працювали на ній, перевіряли різні ігри і навіть монтували відео. Добували додатковий досвід використання, так би мовити. І от цим досвідом ми і хочемо поділитися, бо маємо цікаві новини і результати.

Нагадуємо, що графічний прискорювач ASRock Intel Arc A770 Challenger 16GB OC з’явився у нас завдяки Вам, дорогі глядачі. Тому ще раз дякуємо за донати, а особисто Віктору з песиком на аватарці, ну і усім іншим поціновувачам нашої творчості, хто допоміг придбати цікавий семпл.

Цього разу не будемо багато розповідати про особливості графічного процесора Intel Arc A770, бо усе теоретичне підґрунтя докладно візуалізовано у вже згаданому першому огляді.

Тут лише нагадаємо, що A770 – це на даний момент топове рішення виробника для побудови відеокарт, особливо у 16-гігабайтній версії. До його складу входять 32 Xe-ядра, а це 512 XMX і XVE рушіїв, та, відповідно, 32 RT-конвеєра. Загальна кількість текстурних модулів та блоків растеризації тут 256 та 128 відповідно. Саме у прискорювачі ASRock Intel Arc A770 Challenger 16GB OC робоча частота GPU збільшена на 50 МГц відносно еталонного значення і становить 2150 МГц. Щодо VRAM, то 16 ГБ GDDR6 мають ефективну швидкість 17,5 Гбіт/с і спілкуються із чипом через 256-бітну шину з пропускною здатністю 560 ГБ/с. Для зв’язку з системою використовуються 16 ліній PCI-E 4.0. А споживає прискорювач понад 225 Вт, з яких на графічне ядро припадає 190.

З цікавих особливостей GPU Intel Arc A770 є те, що нативно підтримуються лише найактуальніші API, такі як Vulkan та DirectX 11 і 12, а усі старі програмні інтерфейси емулюються програмно. Це ми якраз і не вивчили детально у попередньому тесті, тож сьогодні виправимо цей недолік.

Також у виробника відеочипів є власна технологія підвищення продуктивності за допомогою зменшення роздільної здатності рендеру і реконструкції його до потрібного значення з використанням алгоритмів штучного інтелекту – Xe Super Sampling або скорочено XeSS. Її активація теж іноді призводила до цікавих артефактів.

Але тепер усе інакше! Важко сказати що саме стало причиною значного покращення роботи відеокарти з моменту проведення попередніх тестів. Можливо то навіть поєднання декількох факторів. Але за останній час для материнської плати ми оновили BIOS і після цього перевстановили драйвери на чипсет. Також тепер використовувалися новіші відеодрайвери, в основному останній WHQL, але пробували і найсвіжіші не підписані. Плюс сама операційна система отримала оновлення і більшість ігор також. До того ж сам адаптер ймовірніше за все заживлений іншими кабелями від блока живлення чи у іншій послідовності, бо ми їх підключили з запасом. І, як не дивно, зараз цей графічний прискорювач працює значно краще і стабільніше, а на екрані вдається помітити значно менше артефактів, ба більше – без проблем працюють ті налаштування, з якими раніше не все було гаразд. Про це та інше далі, але спочатку нагадаємо який використовувався тестовий стенд.

Тестовий стенд

В основі і досі 8-ядерний 16-потоковий процесор Ryzen 7 7800X3D із великим кешем L3.

Охолоджувався він трисекційною водянкою LIAN LI Galahad II Trinity 360, у якої трубки з’єднуються із фітінгами радіатора під кутом у 45 градусів, що дозволяє встановити РСО так, як того потребують обставини. Самі ж трубки мають збільшений внутрішній діаметр до 7 мм для швидшого обігу рідини всередині системи.

Основою платформи продовжує бути материнська плата ASRock X670E Taichi.

Оперативну пам’ять представляв комплект із пари модулів по 16 ГБ - Kingston FURY Renegade DDR5 RGBіз частотою у 6400 мегатранзакцій за секунду.

Операційну систему і усе необхідне програмне забезпечення з іграми зберігали на PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувачі Kingston NV3 об’ємом 2 ТБ.

Живив систему 850-ватний Seasonic PRIME PX-850, ККД котрого підтверджує сертифікат 80 Plus Platinum.

Зібрали ці компоненти до купи у компактному і неординарному корпусі LIAN LI SUP01 чорного кольору. При внутрішньому об’ємі 45 літрів, шасі дозволяє встановити трисекційну РСО, купу вентиляторів, три з яких, до речі, ідуть у комплекті, та ще й топову відеокарту довжиною до 400 мм.

Геймплейні тести

А тепер докладніше про наші оновлені ігрові враження від експлуатації Arc A770, бо в операційний системі і тих застосунках, що ми використовуємо, ніяких зауважень і раніше не було.

Певно одна з найстаріших ігор у нашій бібліотеці The Elder Scrolls III: Morrowind, що вийшла понад 20 років тому, використовує рушій на DirectX 8.1 і не знає про широкоформатні монітори. Та навіть моніторинг не схотів у неї інтегруватися. Проте сама гра запустилася і доволі шустро бігає в режимі емуляції.

Також ми перевірили як працює невмируща класика Half-Life на OpenGL. Гра, хоч і виглядає вже дуже архаїчно, однак весело побігла з вбудованим обмеженням у 100 FPS. Для цього графічному процесору навіть з енергоефективного режиму не знадобилося виходити, і при мінімальних 600 МГц навантаження на нього не часто було більше 20%, тому і вентилятор на відеокарті відмовився розкручуватися. Підгальмовування ж траплялися лише під час підвантаження рівня.

Та якщо хочеться згадати «період напіврозпаду», то краще це робити з Black Mesa, яка є своєрідним переосмисленням класики і використовує по максимуму рушій під DirectX 9. І отут емуляція забезпечила деякі помітні артефакти, наприклад, дим виглядає дуже дивно, а також були нюанси з освітленням, особливо у темних локаціях, які ставали майже нічними. Довелося на максимум викручувати яскравість. Так можна отримувати задоволення у купі з ностальгією і частотою оновлення екрану під 300 разів на секунду.

Класична Quake, який теж був перероблений під OpenGL, не захотів запускатися взагалі. Справедливості заради скажемо що і на інших картах він себе поводив так само. А от ремастер на Vulkan і на Arc A770 працював без нарікань з космічною частотою оновлення до майже 900 FPS, вичавлюючи з відеокарти майже усі соки, судячи по завантаженню GPU і енергоспоживанню.

У противагу ремастер Quake 2 RTX завдяки саме надважкому трасуванню променів вже з великими зусиллями при ще більшому енергоспоживанні видала близько 40 кадрів за секунду. Зрозуміло, що так грати не дуже приємно.

Покращити ситуацію дозволяє активація динамічної роздільної здатності з цільовими 60 FPS, а для згладжування долучаємо технологію FSR, яка тут реалізована лише у першій версії. Тепер згадати молодість чи то подивитися на ігри батьків можна зі значно приємнішими враженнями.

У пошуках ще чогось цікавого старенького спробували першу Alan Wake. Тут задіяний DirectX 9. Але емуляція відбувається дуже якісно чи можливо драйвер під популярну гру добре оптимізовано. Бо якихось артефактів нам помітити не вдалося, а ігролад був доволі плавним з середньою частотою коло сотні FPS без критичних посмикувань.

Не такі приємні враження залишила Batman: Arkham City, котра, незважаючи на вимкнену вертикальну синхронізацію, все одно намагалася оновлювати екран лише 60 разів за секунду, не задіюючи потужності графічного прискорювача і на половину. Незважаючи на це, стабільного ігроладу ми не отримали, увесь час відбувалися якісь посмикування, але за бажання грати можна.

Якщо у S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat обрати максимальні налаштування графіки, ну майже максимальні, то перед виходом другої частини можна комфортно оновити спогади про класичну трилогію. Хоча середня частота кадрів знаходиться в діапазоні від 200 до 300 FPS, час від часу проскакують помітні мікрофризи, які, однак, не сильно заважають грати. При цьому, звертаємо увагу, відеокарта завантажена максимум на три чверті.

Також цікаво що коли для режиму SSAO обирається HBAO, то від щільної рослинності з’являються артефакти у вигляді купок чорних цяточок. З одного боку не критично. А з іншого – заважає і відволікає. Тож фіксуємо наявність ще трішки багів у старих іграх.

Спроби перевірити роботу ігор під DirectX 10 не принесли очікуваного результату. Річ у тому, що моніторинг ідентифікує цей API як DX11. Наочно це чудово видно у GTA V, котра підтримує застарілий режим рендеру. Перемикаємося на нього, а моніторинг все одно бачить DirectX 11. І це не тільки з цією відеокартою, а і на інших теж.

І раз вже згадали про Grand Theft Auto V, то з практично максимальними налаштуваннями графіки, без MSAA згладжування, як взагалі так і для відображень, можна грати. Та слід мати на увазі, що частота оновлення екрану буде дуже сильно залежати від щільності рослинності в кадрі. У місті зазвичай буде понад сотню FPS, а от на природі можна спіймати занурення до 50-ти, але без суттєвих просідань чи підгальмовувань. Також зазначимо, що це єдина гра яка іноді вилітала з помилкою, за час тестів двічі.

Судячи з опису на сторінці гри, Minion Masters повинна теж використовувати DirectX 10, але моніторинг уперто каже про 11-ту версію. У будь-якому випадку на Ультра налаштуваннях гра не викликає проблем у піддослідного прискорювача. Рухаємося далі.

Точно така сама ситуація і з колекцією головоломок The Witness – моніторинг замість DX10 бачить 11. Сама ж гра зовсім не важка для Arc A770, тому з високими налаштуваннями графіки у найважчих місцях з купою дерев частота кадрів просідає до сотні з лишком. Тоді як в середньому буде близько 250 FPS.

Як виявилося, завантажити оригінальну BioShock вже доволі проблематично, щонайменше офіційно. Замість нього на усіх платформах настирливо пропонується BioShock Remastered. Вона використовує вже DirectX 11 і не має ніяких проблем з ігроладом, а частота оновлення екрана плаває в межах від 200 з лишком FPS до понад 500, а у деяких сценах і більше.

Ще одну, вже можна сказати класичну і колись доволі важку гру, Shadow of the Tomb Raider можна згадати, чи таки пройти, на Найвищій графіці. Для Intel Arc A770 вона «на один зуб», що підтверджується високою середньою частотою кадрів та приємними показниками 1 та 0.1% Low. Навіть останній не опустився нижче 70 FPS.

Тепер до свіжіших ігор. У 7 Days to Die навіть з Ультра налаштуваннями можна непогано побігати на такій відеокарті з середнім лічильником частоти кадрів коло 90, щонайменше на початку гри. Однак оптимізація і досі кульгає, що виливається у періодичні підфризи, до яких доведеться звикати.

А ось дивіться на Avatar: Frontiers of Pandora якраз з Ультра графікою і збалансованим XeSS, тобто налаштуваннями які раніше призводили до появи купи артефактів. Тепер же, крім не дуже високої частоти кадрів, ніяких негараздів не спостерігаємо.

Та ж сама ситуація і з переходом до апскейлера FSR3, котрий дозволяє задіяти генератор кадрів. До речі, з останнім раніше була помилка через моніторинг – якщо змінювати налаштування до його запуску, то все працює добре. Та й візуально тепер гра не занурюється згодом в темряву і не висвітлюється занадто – все красиво та стабільно. Ще й частота кадрів на ультрах з якісним режимом масштабування доволі приємна без критичних посмикувань. Можна грати.

Важка Black Myth: Wukong на Unreal Engine 5 нам здалася максимально приємною з Високим пресетом графіки і активованим генератором кадрів баз масштабування і трасування променів. Так ігролад доволі плавний, хоча і не ідеальний, але без суттєвих просадок чи постійних посмикувань, а чітка графіка радує око.

З Дуже високими налаштуваннями без зміни інших параметрів теж можна спробувати грати, та вже з меншою середньою частотою кадрів і частішими підгальмовуваннями, котрі не сильно то й помічає моніторинг, але оку вони неприємні. Якщо саме такий пресет більше до вподоби, тоді можна задіяти апскейлер. Незначні зменшення роздільної здатності рендеру будуть маже непомітними у динаміці.

Ще одна раніше проблемна для Arc A770 гра – Cyberpunk 2077. До якогось часу саме Ультра пресет графіки у цьому тайтлі настільки не подобався відеокарті, що час від часу система просто перезавантажувалася. Однак тепер, ось обираємо ті самі ультра налаштування і ніяких проблем. Диво! Диво з частотою оновлення від 55 до 80 кадрів за секунду.

Спробували ми і Deadlock, яка все ще знаходиться у розробці, з найкращою візуалізацією. Бачимо не тільки приємну середню частоту кадрів, а і практично повну відсутність будь-яких просадок чи підгальмовуваннь. От би усі релізні ігри мали таку ж плавність ігроладу як ця недороблена!

Хоча не всі релізи мають проблеми зі стабільністю. От та ж Helldivers 2 на Ультрах і без застосування масштабування забезпечує доволі приємний ігровий досвід. Так, не завжди бачимо 60 FPS, але ж і просадок нижче 50-ти немає, як і статорів чи підфрізів. Тож, для реальної гри, а не тестів, можна активувати апскейлер чи трішки понизити апетити в графіці, тоді взагалі буде ідеально.

Зовсім інші враження від японської оптимізації у Monster Hunter Wilds, щоправда у бета тесті. Тут, щоб побачити 30-40 кадрів за секунду з деякими періодичними підтупами, довелося опуститися до Низької графіки. Та ще й на додачу увімкнули XeSS у збалансованому режимі. Подальші погіршення графіки все одно не сильно покращували ситуацію. Віримо, що на релізі буде краще?

Очікувано позитивніші результати забезпечила популярна королівська битва PUBG, котру ми того разу чомусь забули перевірити. Тут і Ультра налаштування, у, нажаль це доведеться вимовити, Ясній Поляні, не призвели до помітних просадок при середній частоті оновлення екрану близько півтори сотні разів за секунду.

Без допомоги масштабування свіженьку Silent Hill 2 можна спробувати пройти хіба що на Середньому пресеті графіки. Якщо згодні миритися з близько 50 кадрів за секунду із зануреннями до 45-48 і традиційними підгальмовуваннями.

Приємніші візуальні враження від новинки забезпечать Високі налаштування, але якщо додати апскейлер XeSS у якісному режимі. До того ж завдяки останньому і частота оновлення екрану збільшується на майже 10 FPS і частота просідань з мікрофризами зменшується. Ігролад завдяки новим технологіям покращується.

Багато відеопам’яті знадобилося відеокарті у Star Wars: Outlaws з Високим пресетом графіки, зайнято понад 11 ГБ. Щоб отримати частоту оновлення екрану у 60 кадрів за секунду, без XeSS ніяк – та ще й у збалансованому режимі. Так вже відчувається не критична втрата чіткості, проте грати доволі приємно, незважаючи на незначні підгальмовування час від часу, особливо коли починаєш досліджувати місцевість.

І вже в останній момент встигли запустити Dragon Age: The Veilguard та були приємно вражені. Щонайменше у цьому місці на Високих налаштуваннях, правда зі збалансованим масштабуванням, вдалося побачити близько 70 FPS в середньому без значних занурень нижче 60-ти. От тільки то там то тут спостерігалися артефакти: то вода чи відображення на ній блимають, то волосся героїв розмивається, то ще щось. Гадаємо треба почекати оновлення драйверів.

Хотіли ще порадувати фанатів RUST, бо у цю гру можна і з дуже високою деталізацією «вбивати час», однак моніторинг ні в яку не захотів вбудовуватися.

Тому, перед тим як підводити підсумки, ще перевірили можливості захоплення відео. Тим більше налаштування для цього у драйвері доволі широкі. Не зовсім зрозумілою була лише пропозиція за замовчуванням записувати матеріал у 720p з 30 FPS. Добре що це можна швидко виправити. А от чого не знайшли, так це гарячої кнопки для безпосереднього запуску чи зупинки захоплення із застосунка. Тому доводиться викликати панель керування і мишкою вмикати чи вимикати процес, що неодмінно попадає у записаний матеріал. Самі ж відео файли зберігаються і відтворюються чи підхоплюються відео редакторами без проблем. Плюс підтримується запис робочого стола, що може бути корисно не тільки ігроманам, а і у робочих цілях. 

Підсумки

У підсумку все з відеокартами на графічних процесорах Intel значно краще, ніж здавалося за першими враженнями. Хоча і вони були не дуже критичними. Однак тепер ми бачимо значно менше проблем і артефактів, хорошу стабільність роботи та у більшості випадків адекватну продуктивність.

Зараз щось візуально не те можна побачити або у старих іграх, емуляція API для котрих відбувається доволі ефективно і зазвичай забезпечується хороша продуктивність, або у новинках. У останньому випадку просто варто почекати свіжіших драйверів, при цьому, щонайменше восени, Intel зачастили з їх випуском, особливо коли задовольнятися версіями без WHQL-підпису. Якщо темп збережеться, то і ігри і застосунки будуть працювати все краще і стабільніше, а драйвер і панель керування розширять можливості і покращать зручність. Головне щоб виробник не зупинився на цій серії і таки згодом представив нову, яка б таки змогла додати конкуренції у сегмент, особливо якщо вдасться збільшити продуктивність на ват і покращити роботу з трасуванням променів.

Автор: Олександр Черноіван