Тест Intel Arc A770 у порівняння з RTX 3060, RTX 4060 та RX 7600 XT: Краще пізно ніж ніколи!

Тим хто досі не вірить своїм очам ознайомлюючись із назвою огляду, повідомляємо, так це не сон! Нарешті до нас на тести потрапив дуже рідкісний звір, за яким ми полювали занадто довго – зустрічаємо на огляді відеокарту Intel ARC A770!

Як її тільки ми не намагались запросити до тестлабу, навіть наших партнерів залучали до процесу пошуків. А опинився прискорювач у наших руках саме завдяки Вам, дорогі глядачі. Дякуючи Вашим донатам ми просто купили нову карту в магазині. Тож особиста подяка Віктору з песиком на аватарці, а також усім іншим поціновувачам нашої творчості, хто прискорив гривнею вихід цього теста.

І почнемо з основ. По факту піддослідна карта є топовим рішенням лінійки. Ще в природі існують менш потужні моделі із нижчими числовими індексами і меншою продуктивністю.

І також на ринку присутні мобільні рішення, але це вже зовсім інша історія. А що там, так би мовити, всередині? Виготовляється GPU за 6 нм техпроцесом, що у підсумку дозволило умістити у кристал площею 406 квадратних міліметрів аж 21,7 млрд. транзисторів.

Керує усім цим транзисторним бюджетом мікроархітектура Intel Xe-HPG. І якщо сильно не поглиблюватись у її надра і не розтягувати матеріал на декілька годин, зазначимо, що по основним принципам роботи вона схожа на таку у конкурентів.

На найвищому структурному рівні тут знаходиться масив основних модулів під назвою Render Slice, маніпулюючи кількістю яких можна відносно легко масштабувати продуктивність чипу. Кожен із таких модулів, у свою чергу, складається із 32-х текстурників, 16-ти ROP-ів та чотирьох конвеєрів Xe-Core. Якщо з першими двома усе зрозуміло, то на останніх зупинимось детальніше. По аналогії, Xe-ядра можна порівняти із потоковими мультипроцесорами опонентів. На них лежить основна обчислювальна робота по операціям над матрицями (або ж тензорна логіка, кому як звичніше) і, паралельно, обробка інструкцій, пов’язаних із побудовою векторних примітивів.

Обидві ці задачі у кожному Xe-ядрі виконують логічні за назвою 16 рушіїв Xe Matrix Extensions (скорочено XMX) і таку саму кількість Xe Core Vector Engines (скорочено XVE).

Розподіляє навантаження на лінії відповідний планувальник потоків, а для збереження проміжних результатів, кожне Xe-ядро оснащено спільним кеш-буфером у 192 КБ.

І ще ледь не забули про ядра трасування променів, які теж тут в наявності, щоб відповідати сучасним тенденціям. Їх співвідношення чисельності складає 1 до 1 із кількістю потокових мультипроцесорів. Intel заявляє про швидкість у 12 боксових і одному полігональному перетину променів за один такт графічного процесора. Не знаємо на скільки це швидко у таких одиницях вимірювань, але сподіваємось, тести розставлять усі крапки над тією самою літерою.

Повертаючись до піддослідного прискорювача підсумуємо загальну кількість усіх юнітів. Отже відеокарта Intel ARC A770 оперує найбільшою в середині лінійки чисельністю Render Slice блоків – вісьмома штуками. Множимо на 4 і отримуємо 32 Xe-ядра та, відповідно, 32 RT-конвеєра. По тій же логіці можна порахувати загальну кількість текстурних модулів та ROP: 256 та 128 шт відповідно. На більш низькому рівні, якщо розглядати виключно Xe-ядра отримуємо по 512 XMX та XVE рушіїв. Піднімаючи тему робочої частоти GPU, можна відмітити, що вона доволі висока – 2100 МГц.

Що ж до підсистеми VRAM, то і тут усе виглядає досить серйозно. Буфер налічує аж 16 ГБ пам’яті (хоча в природі є і трішки доступніші версії на 8 ГБ) типу GDDR6 із частотою у 2187 МГц, це ефективні 17,5 Гбіт/с, яка із чипом спілкується за допомогою аж 256-бітної шини. В результаті, загальна пропускна здатність сягає значних 560 ГБ/с, і це дуже хороший показник по сучасним міркам.  До того ж із усіма іншими компонентами системи карта контактує через інтерфейс PCI-E 4.0 x16.

Ще з важливих апаратних можливостей виділимо підтримку стандартів кодування відео H.264/265, VP9 та AV1.

І з пристроями виводу зображення прискорювач може співпрацювати через порти Display Port 2.0 та HDMI 2.1/2.0b, і одночасно їх можна підключити аж до 4-х штук.

Проте енергоспоживання прискорювача доволі високе і у референсному виконанні воно обмежено планкою у солідні 225 Вт.

Тепер до софтових можливостей. І перше, на що тут хочеться звернути увагу – відсутність нативної підтримки API DirectX 9. Точніше вона то є, але у вигляді емуляції. І відповідно на неймовірну продуктивність та відсутність багів у старих іграх розраховувати не варто.

З позитивного відмітимо наявність технології по підвищенню продуктивності за допомогою штучного інтелекту. Називається вона - Xe Super Sampling, або скорочено XeSS. Остання у картах серії Intel ARC спирається на ті самі тензорні XMX -блоки і по суті є аналогом вже добре знайомих нам апскейлерів зображення – DLSS та FSR. При цьому вона повністю відкрита для усіх бажаючих розробників програмного забезпечення і без проблем запускається навіть на прискорювачах конкурентів, головне тільки щоб модель шейдерів відповідала версії 6.4.

Досліджувати можливості прискорювача будемо на прикладі ASRock Intel Arc A770 Challenger 16GB OC (A770 CL 16GO). Знайшовся він у магазині DNN. І хоча нам тут і не вдалося отримати ніяких знижок, відзначимо що з усіх підходящих пропозицій на ЕК, саме у цьому місці вдалося підібрати не лише один з найцікавіших за ціною варіантів, а ще й отримати його більш-менш оперативно упродовж тижня. Інші магазини просили зачекати від 10 днів і більше.

Отже, як можна здогадатись із назви, перед нами прискорена версія, у якої гарантована частота GPU на 50 МГц вища за референсну і становить 2150 МГц.

Конструктивно, карта майже нічим не відрізняється від більшості сучасних рішень, аналогічних, середніх розмірів. ЇЇ довжина становить 271 мм, а товщина менше 2,5 слотів.

Проте коли береш акселератор у руки, відчуваєш, що ваги якось забагато. Причиною цього є досить масивний, двосекційний алюмінієвий радіатор, який пронизують чотири мідні теплові трубки із прямим контактом до GPU. Саму ж площу контакту підсилено чималеньким таким мідним теплорозподілювачем квадратної форми.

А ще і бекплейт на зворотній стороні повністю алюмінієвий і через термопрокладки контактує із чипами VRAM.

Продувають радіатор два вентилятори з насічками на лопатях, котрі у не «напряжні» хвилини простою спроможні повністю зупиняти свій рух.

Під максимальним навантаженням система охолодження показала себе непогано. Графічний процесор після 10 хвилин у FurMark прогрівся до 72 градусів, а чипи VRAM і того менше – до 68-ми. При цьому швидкість кулерів піднімалась до 1600 обертів на хвилину і рівень шуму від їхньої роботи можна охарактеризувати як «середній».

Опоненти

У даному матеріалі ми закриємо одразу два важливих питання: проведемо порівняння з найближчими за цінником конкурентами, а потім поділимось враженнями від реального геймплею і дізнаємось що карта спроможна вивезти, а що ні.

Порівнюватимемо ж з…

Перша – 12-гігова GeForce RTX 3060 (Palit GeForce RTX 3060 DUAL OC 12G), яку ще можна знайти на українському ринку з на пару тисяч гривень меншим цінником.

Але якщо згадати слайди Intel, то і по продуктивності цей суперник має бути повільнішим у більшості випадків. Чи так це на справді і якщо так, то на скільки, ми неодмінно дізнаємось під час тестів.

Його GPU містить 3584 CUDA-ядра, 28 ядер RT і більше ніж у двічі меншу чисельність текстурних та растрових конвеєрів – 112 та 48 відповідно. Тип графічної пам’яті аналогічний – GDDR6, але шина вужча – 192 біти.

Через те, що NVIDIA припиняє виробництво RTX 3060, найближчим часом її остаточно замінить аналог актуального покоління - RTX 4060 (Palit GeForce RTX 4060 DUAL). Тому і цю карту ми вирішили додати до порівняння, тим паче коштує вона приблизно ті ж самі гроші, що і попередниця.

Рендерити картинку прискорювачу допомагають 3072 CUDA-ядер, 24 RT-ядра, 96 текстурників та 48 ROP-ів. Тип VRAM теж GDDR6, але її обсяг лише 8 ГБ, а ще і шина 128-бітна. Тут правда слід згадати 24-мегабайтний кеш L2, який частково компенсує останній недолік, тим більше тут ще й задіяні лише 8 ліній PCI Express 4.0.  

З червоного табору під рукою опинилась GIGABYTE Radeon RX 7600 XT GAMING OC 16G. Коштує вона, в середньому, приблизно на 1000 гривень дорожче героїні огляду, але якщо поглибитись у різні за наворотами версії, то можна знайти круті Intel ARC A770 дорожчі за простіші Radeon RX 7600 XT. Тож враховуючи цей факт ми і вирішили додати останню до порівняння.

Її GPU містить 2048 потокових конвеєрів, 128 текстурних модулів та 64 блоки растеризації. Обсяг відеобуферу такий же як у піддослідної карти, як і тип пам’яті, проте шина вужча – 128-бітна, а інтерфейс обмежений лише вісьмома лініями PCI-E 4.0. Звичайну Radeon RX 7600 не додаємо до порівняння, бо по суті це трішки сповільнена по частотам 7600 XT з 8 ГБ VRAM.

Тестовий стенд

А наразі декілька слів про тестовий стенд.

В основі тут 8-ядерний 16-потоковий процесор Ryzen 7 7800X3D із великим 96-мегабайтним 3D-кешем.

Охолоджувався він трисекційною водянкою LIAN LI Galahad II Trinity 360, у якої трубки з’єднуються із фітінгами радіатора під кутом у 45°. Такий підхід дозволяє встановити РСО так, як того потребують обставини. Самі ж трубки мають збільшений внутрішній діаметр у 7 мм для швидшого обігу рідини в середині системи.

Основою платформи виступила материнська плата ASRock X670E Taichi.

Оперативну пам’ять представляв комплект із пари модулів по 16 ГБ - Kingston FURY Renegade RGB DDR5 із частотою у 6400 мегатранзакцій за секунду. Таймінги набору становлять 32-39-39, а робоча напруга обмежена планкою у 1,4 В. Виглядає оперативка круто і яскраво завдяки біло-чорним алюмінієвим радіаторам у поєднанні із якісною 12-точковою підсвіткою.

Операційну систему і усе необхідне програмне приладдя зберігала новинка - PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувач Kingston NV3 на 2 ТБ. Зчитувати та записувати послідовні дані він може на швидкості до 6000 та 5000 МБ за секунду відповідно. Більше інформації про нього можна почерпнути із нашого свіженького огляду.

Живив систему 850-ватний Seasonic PRIME PX-850, котрий відповідає сертифікату 80 Plus Platinum. Є у асортименті виробника і більш актуальна серія Seasonic VERTEX із підтримкою новітніх стандартів АТХ 3.0 та PCI-E 5.0, тому радимо звернути увагу і на неї. До того ж один з таких блоків ми вже протестували.

Зібрати компоненти до купи дозволив компактний і неординарний LIAN LI SUP01 у чорному кольоровому варіанті. При внутрішньому об’ємі у 45 літрів, шасі дозволяє встановити трисекційну РСО, купу кулерів, три з яких, до речі, ідуть у комплекті, та ще й топову відеокарту довжиною до 400 мм.

Враження

Перед тим як переходити до тестів, поділимось враженнями від використання, по суті, першого повноцінного покоління дискретної графіки Intel.

Базуючись на відгуках з мережі, ми очікували більше проблем, нестабільності, різних глюків та артефактів. По факту ж їх виявилося не так вже й багато, при цьому ми не на усі 100% впевнені, що винні саме драйвери чи графічний процесор. Можливо додалися нюанси самої відеокарти від ASRock, чи встановлення прискорювача у систему після іншої, а не у чистісіньку. Найбільше клопоту завдали зависання та вильоти у деяких іграх на деяких налаштуваннях.

Наприклад ось у Cyberpunk 2077 саме на Ультра пресеті стабільно через хвилину-півтори після запуску. Однак, що цікаво, на інших налаштуваннях у більшості ігор, включно з Cyberpunk, ніяких проблем, як на легших так і на важчих. Зазвичай якщо вдалося запустити гру і вона пропрацювала стабільно хвилин 5, то далі проблем не виникало.

Спочатку у випадку потрапляння в зону нестабільності ми пробували жонглювати налаштуваннями, але згодом знайшовся майже безвідмовний рецепт: через налаштування драйвера знижуємо стелю енергоспоживання, гра запускається, повертаємо споживання до норми.

Не вдалося отримати стабільність лише на згаданих налаштуваннях у Cyberpunk, а також багато цікавого побачили у Avatar: Frontiers of Pandora. Фактично, це єдина гра, у якій були неграбельні артефакти, що цікаво, саме на Ультра пресеті. Ось, наприклад як все виглядало з XeSS у будь-якому варіанті.

При цьому, якщо перемкнутися на FSR, то мерехтіня зникає. Але через деякий час зображення може зануритися чи у темряву чи майже повністю вибілитися. Перемикаємося на інший пресет FSR– знову бачимо ігровий світ. Проте якщо понизити налаштування до Високих, то вже і з XeSS на повному енергоспоживанні можна грати. Закрадалися сумніви, чи не зі стабільністю живлення це все пов’язано? Та під час тестів ми бачили ігри, котрі вичавлювали з відеокарти усі вати без будь-яких ознак нестабільности.

Ось Baldur's Gate затребував 190 Вт від GPU, та й температури чипа та відеопамяті не критичні.

Або аналогічно все у God of War. Тож, нам здається, малоймовірними проблеми з живленням чи перегрівом. Та і з самою VRAM повинно бути все OK, бо у тій же Last of Us використовувалося під 12 ГБ, наприклад, а Call of Duty змогла закешувати майже 14 ГБ даних. Невже таки то нюанси драйверів? Бо пару разів змогли відправити систему в «ребут» під час виклику фірмового оверлею, хоча під запис повторити це не вийшло. Плюс деінде помічали незначні артефакти у інших іграх.

Звісно, якби ми то робили на скріншотах з лупою, то виявили їх більше, але так щоб у очі кидалося, хіба що у Sons of the Forest деякі об’єкти ніяк не хотіли кешуватися і скільки разів не пробігай одне місце, вони зненацька з’являються, як оці ялинка і пеньок.

Плюс у тій же Аватар не захотів працювати генератор кадрів.

Також можна зіткнутися з несумісністю деякого програмного забезпечення з відеокартою, як повного, так і часткового.

Порівняння

І нарешті тести! І спочатку трішки синтетики. Обрали ми саме ті бенчмарки, які більш-менш нормально працюють з усіма картами.

Тест пропускної здатності шини PCI-E підтвердив майже вдвічі меншу швидкість передачі даних 8 ліній RTX 4060 та RX 7600 XT. Проте і між повноцінними 16-ма у героїні огляду та RTX 3060 різниця виявилась суттєвою. Остання карта продемонструвала на 16% кращий результат по цьому параметру.

У Blender можна сказати, що між новинкою та RTX 3060 немає ніякої різниці. Обидві карти добре упорались із рендерингом тестових сцен. Чого не можна сказати про прискорювач від червоних, він тут явний аутсайдер з відставанням близьким до двох разів. Найкращі ж результати забезпечила RTX 4060 і випередила об’єкт тестування на не маленькі 29-49%.

А от пакету Geekbench 6 AI із залученням алгоритмів машинного навчання Intel ARC A770 чомусь зовсім не сподобалась. Їй бенчмарк нарахував на не один десяток відсотків меншу кількість балів у більшості сценаріїв. При цьому у обчисленнях із половинною точністю новинка відстала від опонентів взагалі у рази.

Із залученням нейронних мереж для покращення відеоконтенту у Topaz Video AI піддослідна карта упоралась значно краще. Щонайменше можна з упевненістю сказати, що для цієї задачі вона підходить ліпше ніж прискорювач AMD. Що ж до інших, зелених опонентів, то тут вже не все так однозначно. У більшості підтестів карти RTX вивезли вищу продуктивність, але у одному із сценаріїв Intel-акселератор зміг вирватись вперед і забезпечити приблизно на 70% кращу швидкодію. Однак один підтест взагалі не пройшов!

У ближчому до ігор 3DMark ми отримали дуже оптимістичні результати на піддослідній карті. Тут вона виявилась беззаперечним лідером по усім графічним підтестам. Превага над RTX 3060 склала значущі – 35-50%, над RTX 4060 – 19-30% і над Radeon RX 7600 XT – 16-24%. Інтригуючі результати! Що ж буде в самих іграх?

Порівняння ігри

Наразі переходимо до порівняння у іграх, яке проводилось у роздільній здатності Full HD. Також відмітимо, що усі заміри проводились із активованими фірмовими технологіями, які належали то того чи іншого табору. Тобто, на AMD карті вмикався виключно FSR, на NVIDIA DLSS і на Intel, відповідно, XeSS. Щоправда це вносило деяку похибку, бо для кожного апскейлеру однакові пресети якості забезпечувалися з різної роздільної здатності рендеру, причому найагресивніше зменшення має NVIDIA DLSS.

І перший же дуже важкий проект – Alan Wake 2 відправив піддослідну карту у нокаут, тобто на останнє місце у загальному заліку. На «Високому» пресеті зі «збалансованим» апскейлером їй хоч і трішки, але не вистачило запалу дотягнутися до 60 FPS на середньому лічильнику. При цьому наступний за рангом суперник, RTX 3060, зміг видати на 5 кадрів вищу частоту і не тільки дотягнутись до завітної планки, але й злегка її перетнути.

RTX 4060 показала ще вищу ефективність із 70-ма середніми FPS без просідань нижче 60-ти. А перше місце тут за AMD-прискорювачем із результатом у 76 кадрів за секунду.

На тих же налаштуваннях, але вже із мінімальними за якістю променями із цим тайтлом не впоралась жодна з відеокарт. Найкращий результат не перевищив і 40 FPS на середньому лічильнику і належить він RTX 4060. Проте карта Intel не сильно відстала від лідера і посіла другу позицію із на 3 кадри меншою частотою. При цьому слід відзначити, що по плавності геймплею це був найгірший прискорювач, затики траплялись зовсім не приємні, що і підтверджують 6 FPS на лічильнику дуже рідкісних подій.

RTX 3060 та RX 7600 XT хоч і поступились новинці 10-ма та 8% продуктивності відповідно, але без таких критичних заїкань у ігроладі.

Avatar Frontiers of Pandora запускалась на «Високих» налаштуваннях графіки зі «Збалансованим» масштабуванням зображення на усіх картах. І це перша гра, у якій наявна підтримка технології XeSS, яка, нажаль, не зовсім то і допомогла піддослідному прискорювачу вивезти ситуацію у позитивну сторону.

У той час як опоненти змогли забезпечити середню частоту кадрів близьку до 70 FPS і більше, Intel ARC A770 видала 54. У процентному вигляді RTX 3060 швидша за новинку на 24%, представниця червоних на 35%, а RTX 4060 на цілих 54%.

Якось ми вже трішки засумували, типу усе пропало, гідної конкуренції не сталося і тут у Baldur's Gate 3 на Vulkan карта Intel вистрілює на перше місце. При цьому по середній частоті кадрів вона відірвалась не далеко від найближчих наздоганяючих у вигляді RTX 4060 та RX 7600 XT, усього на 5%, але по показникам рідкісних і дуже рідкісних подій відрив виявився ще приємнішим – до 14%.

RTX 3060 можна сказати взагалі не рівня об’єкту тестування у даному тайтлі, бо відстала від A770 на солідні 19% середнього FPS.

Але вже у Black Myth: Wukong довелося згадати приказку «хорошого потроху». Ситуація повторилася. Усі карти окрім Intel ARC A770 витягнули 60 кадрів і більше на середньому лічильнику, а героїні огляду підкорились лише 50. Відбувалось побиття піддослідної на «Високому» графічному пресеті зі 66% роздільною здатністю рендера.

RTX 3060 швидша на помітні 26%, RX 7600 XT на усі 40% і більше ніж на половину потужніша RTX 4060.

Додавши в налаштуваннях «Середнє» за якістю трасування променів ми вдруге відмітили той факт, що RT-ядра новинці додали не просто для красивих ТТХ.

І хоча до рівня RTX 4060 навіть з генератором кадрів ще як до Києва у не зовсім зручній позі, до результатів RTX 3060 не вистачило 6 FPS середньої частоти і тепер вже без критичних просідань які спостерігались у Alan Wake 2. Компанії AMD є чому повчитись у новачків у цьому ділі, бо їх карту у цьому сценарії можна охарактеризувати фразою «опонент - не конкурент».

Cyberpunk 2077 спочатку запускали на «Високому» графічному пресеті у поєднанні із «Якісними» апскейлерами. І тут у нас хороших новин про Intel ARC A770 знову немає.

Карта хоч і забезпечила приємну продуктивність на рівні 87 середніх FPS, проте від RTX 3060 вона відстала на 19%, від червоної карти на 20%, а від RTX 4060 на всі 26%.

Із додаванням до зазначених налаштувань «Середнього» RT, карті вдалося наздогнати і повністю зрівнятись по швидкодії із RX 7600 XT.

А ле до результатів зелених карт дотягнутись не вдалося. RTX 3060 виявилась все одно спритнішою на майже 8%, а RTX 4060 на 23%.

У Forza Horizon 5 героїні огляду вдалося продемонструвати рівну частоту кадрів із RTX 3060 по всім показникам на «Екстремальних» налаштуваннях. І це по суті все одно найгірші результати серед учасників.

RTX 4060 вивезла на 16% вищий середній лічильник. І найшвидше картинка оновлювалась на RX 7600 XT із перевагою у 34% над піддослідною картою.

Знову проблиск надії промайнув у відносно старенькому, але все ще графічно складному проекті - God of War, на «Ультра» якісній картинці.

Тут карта Intel почувалась дуже упевнено і зайняла другу позицію після червоної суперниці з мінімальним відставанням у 3 кадри при середніх 76-ти за секунду. RTX 3060 та 4060 потужно здали позиції як мінімум на 10 FPS і у процентах відстали на 21 та 13% відповідно.

У Horizon Forbidden West на «Дуже високих» налаштуваннях зі «Збалансованими» апскейлерами спливли мінуси RTX 4060, пов’язані з її відносно невеликим відеобуфером. 12- та 16-гігові карти споживали у аналогічних умовах від 9 до 12 ГБ, тож нічого дивного немає у тому, що перша просіла до 44 FPS на середньому лічильнику.

Правда і про Intel ARC A770 у даному сценарії нічого хорошого сказати не можемо, бо вона хоч і забезпечила на 16% кращу продуктивність, до планки комфортного рівня їй не вистачило 9 кадрів. RTX 3060 хоч і теж важко, але все ж змогла добити 60 FPS, що майже на 18% більше ніж у героїні огляду, а RX 7600 XT накинула зверху ще 23% середнього FPS.

Після активації генератора кадрів масштабування зображення вдалося підвищити до «Якісного» рівня, бо навіть із ним усі карти видали хорошу продуктивність.

Новинка у таких умовах перемістилась на останнє місце, поступившись майже 10% середньої частоти кадрів зеленим картам. Беззаперечний лідер у даному проекті RX 7600 XT і йому вдалося відірватись від об’єкту тестування на 48% по середньому FPS.

The Last of Us теж не допомогла героїні огляду проявити себе з позитивної сторони. На «Ультрах» зі «Збалансованим» масштабуванням вона виявилась повільнішою за RTX 3060 на 16%, за RTX 4060 – на 27%, а від RX 7600 XT відстала на 32%.

Дивно, але тут обмежений обсяг VRAM RTX 4060 особливо ніяк не завадив карті досягти високого FPS при тому що акселератори із більшим буфером кешували до 12 ГБ даних.

Не дозволила злетіти за межі атмосфери новинці і Starfield. На «Високому» пресеті та із 58 відсотковою роздільною здатністю рендера Intel ARC A770 осилила усього 42 кадри на середньому лічильнику.

При цьому RTX 3060 вивезла рівно 60, а RTX 4060 та RX 7600 XT більше 70-ти.

Із генератором кадрів ситуація покращилась і вже у космосі із підвищеним масштабуванням зображення до 67% політати можна.

Проте середній результат у 73 кадри хоч і достатній, все ж гасне на фоні інших опонентів. RTX 3060 оновлювала картинку на 31% швидше, 4060 – на цілих 45, а червоний прискорювач на неймовірні 80%.

Геймплейні тести

Для повноти вражень додатково ми перевірили як відеокарта працює ще у десятку ігор, пріоритетно на різних рушіях.

Екстремальний пресет графіки у Call of Duty: Warzone для ARC A770 виявився заважким, тому, щоб точно було понад 60 FPS довелося не тільки опуститися до «Ультра» налаштувань, а ще й залучити XeSS у якісному режимі. Так ігролад відчувався доволі плавним і не мав помітних просідань, тож можна качати скілл.

Counter-Strike 2 запустилася з другої спроби і далі на Дуже Високих налаштуваннях мала стабільно високу частоту кадрів. Не захмарну, але і з 135 FPS без великих провалів по рідкісним та дуже рідкісним подіям відеоряд був дуже плавним, хіба що у густих димах частота оновлення просідала на третину. Кому мало – кіберкотлети можуть перейти до мінімалок.

Максимально комфортним ігролад у Diablo IV нам здався з «Ультра» пресетом графіки, котрий відеокарта змогла відображати з частою понад сотню кадрів за секунду. Трішечки засмучували хіба що періодичні посмикування, що чітко фіксує статистика 0.1% Low, котрі, в цілому, традиційні для гри на будь-якій системі. Також звертаємо увагу на завантаження відеобуфера – аж 13 ГБ для здавалось би не такого й графоністого проєкту.

Трасування променів увімкнули у Dying Light 2. З цим пресетом графіки на диво можна було комфортно бігати від зомбі і без застосування апскейлерів. Порадувала і статистика рідкісних та дуже рідкісних подій – вже через пару хвилин ігроладу зникли усі посмикування, ніяких фрізів та підтормозок, навіть коли побігли просто навмання.

А от продуктивність у демці FinalFantasy XVI виявилася спірною. Не хотілося опускатися до низьких налаштувань, а вже на Високому пресеті довелося задіяти апскейлер XeSS у «збалансованому» режимі щоб в середньому якраз витягти 60 FPS. Проте періодично гра підгальмовувала, скільки не пробігай одними й тими самими маршрутами з надією що все закешується таки. Сподіваємося то нюанси оптимізації гри, а не роботи відеокарти чи драйверів.

Також важкою виявилася для Intel ARC A770 і народна Fortnite. Тут з «Високим» пресетом графіки ми змогли витягнути лише 55 кадрів за секунду в середньому, хоч і без критичних просідань чи підгальмовувань. Що цікаво, рушій гри не зміг з цією відеокартою використовувати FSR чи фірмову XeSS для прискорення частоти оновлення екрану, тільки «рідний апскейлер» TSRH, у цьому випадку на якісному рівні, щоб не опускатися до мильної картинки.

Значно приємніші враження забезпечила Ghost of Tsushima, у котру можна зануритися з максимальнім пресетом графіки і без застосування будь-яких бустерів FPS. Гадаємо, якщо ще й вертикальну синхронізацію увімкнути, то і просадки по рідкісним та дуже рідкісним подіям будуть менші. Щоправда і отримані їх значення зовсім не заважали. Плюс, звернемо увагу, гра задіяла понад 9 ГБ пам’яті відеокарти, тобто на молодшій модифікації просадки могли бути відчутніші.

Також порадувала і Hunt Showdown 1896 на оновленому рушії CryEngine, бо виявилася повністю стабільною і дійсно плавною на «Дуже Високих» налаштуваннях графіки, навіть у місцях з густою рослинністю включно. Правда для цього довелося увімкнути FSR у якісному режимі, інакше 60 FPS не витримувалися.

Не тільки красу, а і достатньо високу частоту кадрів для Sons of the Forest забезпечив Високий пресет графіки. Однак, як вже зазначали раніше, скільки разів не пробігали тими ж стежками, деякі об’єкти відмовлялися кешуватися і продовжували з’являтися зненацька то тут то там. В іншому, ніяких зауважень.

Оскільки з просто «Ультра» графікою у Третьому Відьмаку ніяких проблем не виникало, то покаталися на Плотві з мінімальним трасуванням променів, яке доволі сильно напрягло відеокарту, аж довелося увімкнути XeSS у якісному режимі, щоб побачити рівно 60 кадрів за секунду в середньому. Плюс щоб просадки не сильно заважали, котрі хоч і не були великими та частими, але відчувалися у плавності відеоряду та керуванні.

Підсумки

Підбиваючи підсумки хочеться зазначити, що в цілому карта непогана. Вона здатна упоратись із більшістю сучасних ігрових проектів на високих і навіть вищих налаштуваннях графіки при цьому не завжди затребує використання таких речей як масштабування зображення та генератор кадрів і пов’язаних із їх роботою нюансів.

Але якщо поглянути на результати порівняння і додати до них деякі проблемі зі стабільністю роботи та не маленьке енергоспоживання, то напрошується невтішний висновок, що цінник на Intel ARC A770 досить суттєво завищений.

У більшості сценаріїв героїні огляду не вдалося здолати навіть найслабшого опонента у вигляді вже відправленої на пенсію RTX 3060. Тож логічно, що і коштувати новинка враховуючи усе вищесказане повинна дешеве, а не навпаки дорожче на пару тисяч гривень. Про інших опонентів у даному випадку взагалі не йдеться, бо вони продемонстрували на десятки відсотків кращу швидкодію.

Через те, що поточний огляд і так виявився доволі довгим, не закритим лишилось питання підтримки та продуктивності у старих іграх. Також було б цікавим поексперементувати із доступними повзунками по тюнінгу відеокарти, спробувати записати ігролад чи пострімити. Усе це потребує більше часу, але в принципі, ми готові витратити той бюджет, що залишився і на ці задачі. Головне щоб це було цікаво Вам, наші глядачі. Якщо все ж краще протестувати якийсь інший прискорювач з лінійки, можливо щось раритетне, чи взагалі іншу новинку, пишіть у коментарях, пропонуйте, постараємось відгукнутись на Ваші пропозиції.

Автор: Олексій Єрін