Гемплейний тест GeForce RTX 3090 у 2026: Ще для 4K чи вже під Quad HD?

На момент релізу 30-ї серії відеокарт NVIDIA, GeForce RTX 3090 виглядала беззаперечним рекордсменом за всіма параметрами. Самі розробники позиціонували її як ультимативне рішення для 4K-геймінгу, якому фактично не було рівних.

Втім, роки минають, ігрова індустрія стрімко розвивається, вимоги проєктів зростають, тож настав час з’ясувати: чи здатен цей «силач» і сьогодні впевнено тягнути всі ігри у 4K, чи, можливо, вже варто замислитися про перехід до меншої щільності пікселів?

Та перед практичними тестами згадаємо ключові характеристики нашої сьогоднішньої піддослідної — NVIDIA GeForce RTX 3090, яка дебютувала восени 2020 року та стала флагманом покоління Ampere. Свого часу вона стала не просто топовою ігровою відеокартою, а й своєрідним містком між геймінгом і напівпрофесійним сегментом. А нова архітектура Ampere запропонувала друге покоління RT-ядер і третє покоління тензорних ядер, які значно підвищили ефективність трасування променів та алгоритмів штучного інтелекту. Усе це й сформувало образ RTX 3090 як ультимативного рішення для 4K і важких графічних сценаріїв. Тож у її основі лежить потужний графічний процесор GA102 з 10 496 CUDA-ядрами, 328 текстурними модулями з ідентичною кількістю «тензорників», 112 блоками растеризації і, відповідно, 82 RT-ядрами другого покоління.

Базова частота GPU становить 1395 МГц, а динамічний Boost у референсному виконанні може досягати 1695 МГц. Окремої уваги заслуговує підсистема пам’яті: RTX 3090 отримала одразу 24 ГБ відеопам’яті типу GDDR6X з ефективною швидкістю 19,5 Гбіт/с на контакт. Працює вона через 384-бітну шину, що дає вражаючу пропускну здатність на рівні близько 936 ГБ/с. Що ж до енергоспоживання, то паспортний показник TDP становить 350 Вт — це стає своєрідною платою за флагманський статус.

Тестувати можливості піддослідного GPU будемо на прикладі Palit GeForce RTX 3090 GamingPro OC — продуктивної модифікації з фірмової лінійки. Модель отримала не саму габаритну систему охолодження з трьома вентиляторами та масивним радіатором, що займає майже три слоти розширення. Така конструкція розрахована на ефективне відведення тепла від потужного графічного процесора та швидкої пам’яті GDDR6X під час тривалих ігрових навантажень.

Відеокарта постачається із заводським розгоном по бустовій частоті, що забезпечить до 2% додаткової продуктивності. Для живлення використовуються два стандартні 8-контактні роз’єми PCIe. Окрім цього, модель отримала адресне RGB-підсвічування на кожусі системи охолодження, яке можна синхронізувати з іншими компонентами ПК.

Ну, а якщо після подальших тестів вас зацікавить така відеокарта, або з’явиться бажання пошукати щось більш простіше чи новіше, то український сервіс описів та порівнянь E-Katalog традиційно допоможе у цьому. Тут є безліч можливостей по фільтрації характеристик товарів, детальні описи та відгуки користувачів, динаміка цін та попиту і багато іншого. Все, щоб Ваш вибір був упевненим на 100%. Адже відсортувати позиції можна за купою критеріїв, а для фільтрів є швидший пошук потрібного.

Тестовий стенд  

А зараз швидко подивимося на комплектуючі стенда, у який була встановлена піддослідна відеокарта.

В ролі процесора тут виступає AMD Ryzen 7 7800X3D — один із найкращих варіантів для геймінгу, завдяки великому кешу третього рівня та частотам від 4200 до 5000 МГц у режимі буста.  

Він встановлений у материнську плату ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING (WI-FI), яка вирізняється стабільною роботою та широкими можливостями для налаштування. 

За охолодження процесора цього разу відповідає DeepCool AK620 Digital Pro — потужний двобаштовий кулер із високою ефективністю розсіювання тепла. Він без проблем справляється з буйністю 7800X3D навіть під тривалим навантаженням, зберігаючи комфортний температурний режим і низький рівень шуму.

За оперативну пам’ять відповідає комплект Kingston FURY Beast DDR5 RGB з двох модулів по 16 ГБ. Набір має EXPO-профіль на 6000 МТ/с, але в стенді він працює на швидкості 6400 МТ/с із таймінгами 32-39-39 після легкого розгону та підняття напруги до 1,4 В.

Для встановлення операційної системи та ігор використовується швидкий SSD Kingston NV3 об’ємом 2 ТБ, який забезпечує швидкість читання до 6000 МБ/с і запису до 5000 МБ/с. Це чудовий варіант для швидкого завантаження системи й сучасних ігор. Підібрати ж оперативну пам'ять або SSD-накопичувач Kingston можна за посиланням. Зручний функціонал сайту допоможе відшукати оптимальні саме для вас моделі, достатньо лише ввести назву своєї материнської плати чи ноутбука.

В якості джерела живлення обраний CHIEFTEC VITA SM3, що забезпечує стабільну подачу напруги та має достатній запас потужності для всієї конфігурації. Це надійна основа для тестового стенда з відеокартами середнього та верхнього сегментів.

Ну, а усі комплектуючі розміщені в корпусі акваріумного типу — CHIEFTEC VISTA. Він має продуману вентиляцію, достатній простір для довгих відеокарт і габаритних систем охолодження, а також забезпечує хороший повітряний потік для стабільної роботи компонентів під час тестів. Детальніше про нього можна дізнатися по посиланню в описі.

Ігрові тести

А тепер переходимо безпосередньо до тестів, які ми провели в двох роздільних здатностях, 4K і Quad HD, щоб наочно подивитися на різницю та можливості GeForce RTX 3090 нині.

Розпочнемо з добре оптимізованої ARC Riders, у якій на піддослідній відеокарті і при 4K можна бігати просторами обраної мапи при епічних налаштування разом із відповідним рівнем трасування променів.  Проте щоб мати абсолютно бездоганний результат все ж таки доведться додати DLSS в режимі якості – тоді вже не буде до чого «причепитися».

А от при переході до Quad HD втручання інтелектуального масштабування вже не стає в нагоді. Тому сміливо переводимо в режим DLAA згладжування і навіть так маємо більш ніж достатній запас кадрів, у тому числі для найважчих сцен або рейдів.

Відповідно важча Assasin’s Creed Shadows вже не так радує показниками продуктивності. Якщо викрутити якість картинки на ультра високий рівень, то доводиться активувати як апскейлер в режимі Quality, так і генератор кадрів. При цьому, приємно, що навіть після таких маніпуляцій картинка майже не псується і залишається дуже привабливою для ока.

При меншій щільності пікселів усі налаштування залишаються незмінними, але тепер до усього іншого можна додати й повне трасування променів, що дозволить насолодитись сонячним світлом і більш реалістичними тінями в стародавньому Кіото.

Дотягнути до максимального пресету графіки шостої частини Battlefield в 4К піддослідній відеокарті не вдалося при нативному рендері. Але на ультра налаштуваннях все чудово, а при доданні якісного режиму апскейлінгу навіть масивні вибухи або інші ефекти не дають приводу лічильнику FPS падати нижче 70 кадрів за секунду.

Перехід до Quad HD вже відкриває можливість гри на Overkill налаштуваннях. При цьому якісний режим масштабування також змінюється на додаткове DLAA згладжування, що надає картинці ще більшої чіткості та деталізації. Проте, навіть так показники FPS залишаються на трохи вищому рівні, якщо порівнювати із попереднім сценарієм.

В Borderlands 4 у колись рідній для GeForce RTX 3090 4K роздільній здатності ситуація вже не виглядає настільки бездоганно. Середній FPS вже на високому пресеті у більшості важких сцен не дотягує до стабільних 60 кадрів за секунду, а під час напружених моментів із великою кількістю ефектів та вибухів можна побачити просідання й нижче 50-ти. Втім, ситуацію трохи рятує DLSS. Навіть у доволі «агресивному» продуктивному режимі  якість зображення залишається на приємному рівні — без критичних втрат деталізації чи сильного «мила» в динаміці.

А от перехід до Quad HD помітно змінює розклад сил. У цій роздільній здатності відеокарті стає дихати значно легше: з’являється можливість використовувати DLSS у  якісному режимі без відчутних втрат чіткості, а середній показник продуктивності стабілізується на рівні близько 60 FPS навіть під час важких бойових сцен. Тож Borderlands 4, мабуть, стає першим проєктом, де вибір молодшої роздільної здатності стає майже очевидним, якщо не хочеться зменшувати загальні налаштування якості картинки до середніх.

В UltraHD на екстремальному пресеті графіки Call of Duty: Warzone демонструє цілком переконливий результат. Завдяки якісному DLSS середній FPS тримається в районі 80 кадрів за секунду, що повинно забезпечити комфортний та плавний геймплей навіть у напружених перестрілках. Для динамічного мережевого шутера це більш ніж прийнятний показник. Втім, із використанням нових, більш вимогливих ефектів трасування променів навантаження на відеокарту зростає відчутніше аніж без них. Тож подивитися на ефекти RT вдається лише на мінімальному рівні.

А от у Quad HD навіть із переходом до високого рівня трасування променів та DLAA згладжування на моніторингу подеколи можна побачити й понад 100 FPS, що вже дозволяє деякою мірою розкрити потенціал швидких ігрових моніторів. Хоча, можливо, для змагальної гри і таких показників для деяких гравців стане замало.

У випадку з Cyberpunk 2077 різниця між двома роздільними здатностями відчувається особливо яскраво. У 4K навіть такий колись технологічний «монстр», як GeForce RTX 3090, змушений обмежуватися лише пресетом RT Low та використовувати DLSS у режимі Balanced. Лише за таких умов вдається отримати прийнятний рівень продуктивності без критичних просідань. І хоча картинка залишається ефектною, запасу потужності для більш важкиз RT-налаштувань уже банально не вистачає.

Зате перехід до 1440p кардинально змінює ситуацію. Тут можна сміливо активувати RT Ultra та обрати DLSS у режимі якості. При цьому отримати не лише значно вищу деталізацію навколишнього середовища, а й стабільний FPS без неприємних стрибків під час динамічних сцен.

У 4K на пресеті «Ultra Nightmare» DOOM: The Dark Ages виглядає по-справжньому «ультра кошмарно»: вибухи, лава та неймовірна кількість ворогів — для щастя більшого не треба. RTX 3090 повністю дозволяє насолоджуватися цим хаосом, хоча іноді, під час масових «замісів», фреймрейт просідає до 50 FPS. Втім, навіть так гра лишається доволі плавною та динамічною, а якісний DLSS допомагає згладжувати картинку, не втрачаючи деталей. А якщо комусь здається, що просідання дуже помітні, завжди можна трохи знизити налаштування або задіяти апскейлер у більш активному режимі.

В Quad HD ситуація очікуємо покращується. Тут вже доступне DLAA згладжування, яке робить картинку більш чіткішою, а середній FPS стабільно тримається близько 60-ти, навіть у найпекельніших перестрілках, і лише у масштабних сутичках інколи можна помітити короткочасні просідання. Щодо трасування шляху, то воно є надто вимогливим навіть для будь-якої сучасної відеокарти, тому ми його вирішили не чіпати.

У Dragon Age: The Veilguard у 4К можна спробувати пройти сюжет і на максимально доступному ультра пресеті графіки, але за умови використання якісного режиму DLSS. Таким чином вдається побачити казкову природу в найякіснішому форматі. А доволі спокійний темп гри дозволить інколи терпіти просідання нижче бажаних 60 FPS.

У менш важкі роздільній здатності вже з’являється можливість покращити деталізацію навкруги завдяки DLAA згладжуванню, при цьому без помітної втрати продуктивності. Тож моніторинг майже завжди тримається біля позначки у 60 FPS та вище.

Грати в останню частину Dying Light: The Beast в 4К можна і на ультра пресеті з трасуванням променів, але вже з активною допомогою «ШІ-помічників». Для досягнення прийнятної плавності доводиться вмикати DLSS у режимі Balanced та підключати генерацію кадрів. У такій конфігурації лічильник FPS тримається поблизу 60 кадрів за секунду, а вилазки серед заражених та паркур дахами проходять без критичних просідань. Водночас і якість зображення залишається дуже чіткою — апскейлер працює охайно, і різниця з оригіналом у динаміці майже непомітна.

Перехід до Quad HD робить картину ще приємнішою. Тут вже можна дозволити собі DLSS в якісному режимі та отримати стабільніший FPS із кращою чіткістю дрібних деталей — від текстур до освітлення самих локацій. Геймплей стає більш рівним навіть під час динамічних сцен, а запас продуктивності відчувається впевненіше. Але трасування променів на «ультрах» все ще потребує допомоги генератора кадрів. Без нього картинка оновлюється приблизно вдвічі рідше.

Ми розуміємо, що більшість фанатів гри на результат явно не підтримають таку ідею, але бігати у королівську битву Fortnite можна і на високому пресеті з апаратним трасуванням променів, а якісний режим DLSS допоможе утримати більш приємні для ока показники FPS. Проте варто зазначити, що моніторинг дуже рідкісних подій вказуює на значення, які, подеколи, майже вдвічі менші від середніх — і це під час повільної прогулянки, тож у важких сутичках можуть з’явитися посмикування.

У Quad HD вже можна застрибнути ще вище по налаштуванням до максимально доступних епічних при тому ж режимі трасування променів. При цьому плавність ігроладу стане навіть трохи приємнішою та й загальний FPS набере ще декілька додаткових кадрів за секунду. А якщо подякувати водію автобуса, то і всі +10!

Оновлена версія Grand Theft Auto V з розширеним набором RT-ефектів дозволяє побачити Лос-Сантос у всій красі — з реалістичними відбиттями і більш глибокими тінями. У 4K на пресеті Maximum RT відеокарта здатна відобразити всі доступні графічні покращення, але для стабільності варто активувати DLSS у режимі Quality. З таким налаштуванням FPS впевнено тримається вище 60 оновлень за секунду у будь-яких сценаріях. Центр міста традиційно демонструє найкращі показники, тоді як під час поїздок у заміські райони з густою рослинністю можливі невеликі просідання, але без критичного впливу на задоволення від гри.

Якщо перестрибнути до Quad HD, то можна бачити повністю нативну картинку без допомоги апскейлерів. У місті лічильник легко показує близько 100 FPS, що ідеально підходить для плавних заїздів вузькими вулицями або активних перестрілок у районах під керуванням банд. За межами Лос-Сантоса, серед густої трави та дерев, картинка оновлюється трохи менше ніж 80 разів за секунду. Однак загальний геймплей залишається максимально комфортним.

У випадку з Horizon Forbidden West розкішні пейзажі постапокаліптичного світу та велика кількість дрібних деталей створюють доволі серйозне навантаження. Але наш «літній» флагман цілком порається і з Very High пресетом графіки і в максимальній роздільній здатності, але без допомоги технологій масштабування стабільні 60 FPS отримати вже складно. Саме тому DLSS у якісному режимі тут стає майже обов’язковим елементом налаштувань. Завдяки йому частота кадрів підтягується до комфортного рівня, а якість зображення при цьому залишається високою.

Перехід до Quad HD дозволяє використати потенціал технології DLSS трохи інакше. Тут її можна перевести в режим DLAA, де алгоритми штучного інтелекту працюють вже не для підвищення продуктивності, а для покращення згладжування та загальної чіткості зображення. У результаті навколишній світ виглядає ще детальнішим: рослинність стає чіткішою, текстури поверхонь отримують додаткову глибину, а загальна картинка виглядає більш «чистою». При цьому продуктивність залишається на тому ж самому рівні. Це дозволяє насолоджуватися пригодами Елой.

У 4K рольова пригода Kingdom Come: Deliverance II також відчувається доволі приємно. З ультра налаштуваннями та DLSS у режимі Quality геймплей загалом плавний, хоча інколи можна помітити короткі просідання під час відображення великої кількості персонажів і об’єктів у густонаселених таборах. Через те, що місцеві «ультри» не надто важкі для відеокарти вдається побачити природу з мінімальним втручанням апскейлеру.

У Quad HD гра працює ще стабільніше. Якщо в 4K у людних таборах інколи трапляються дуже короткі просідання приблизно до 50 FPS, то після переходу до меншої роздільної здатності відеокарта отримує додатковий запас продуктивності. У середньому додається близько 10–15 кадрів за секунду, причому навіть без DLSS. У результаті у важких, насичених NPC локаціях частота кадрів вже не опускається нижче 60 оновлень за секунду, що робить геймплей максимально комфортним.

Resident Evil: Requiem в останні дні повністю захопила інтернет, тож тестуємо і її. У 4К одразу стає доступним для гри і максимальний пресет графіки, якщо не гратися з додатковими налаштуваннями. Проте без якісного режиму DLSS проходити гру стає не так комфортно, тож його також активуємо. Тепер гра виглядає доволі плавною та закликає до проходження навіть в такій роздільній здатності.

А завдяки непоганій оптимізації на старті при грі у Quad HD вже вдається додати і DLAA згладжування, що дозволить побачити найдрібніші деталі містичних локацій. Авжеж, якщо різноманітні фактори дадуть на те можливість.

У 4K зануритися в легендарну Зону другого «Сталкеру» також цілком можливо навіть з епічними налаштуваннями графіки. Щоправда, для комфортного геймплею доведеться скористатися сучасними технологіями — активувати фреймгенератор та DLSS у режимі якості. У такій конфігурації лічильник кадрів тримається приблизно на рівні 90 FPS, хоча за відчуттями геймплей більше відповідає звичним 60 кадрам за секунду. Втім, загалом картинка залишається плавною.

При переході до Quad HD зображення стає ще приємнішим завдяки DLAA. Так вдається отримати максимально чітке оточення і поринути у атмосферу Зони. Усі інші параметри залишаємо без змін, включно з генерацією кадрів. В результаті отримуємо дуже схожі показники продуктивності, але з ще більш якісною картинкою.

В оновленій версії «Відьмака» з трасуванням променів отримати достатню і стабільну частоту кадрів у 4K вдається лише на пресеті RT, який фактично є трохи мутацією Ultra+ з мінімальним використанням трасування променів. Також для комфортної продуктивності апскейлер доводиться перевести в збалансований режим, однак навіть у такому варіанті сліди його роботи не сильно помітні. У результаті гра виглядає як завжди ефектно, а геймплей залишається плавним.

Переходимо до 1440p де вже можна дозволити собі RT Ultra пресет, тому променів у сцені стає значно більше, а освітлення виглядає глибшим і реалістичнішим. До того ж з’являється змога перевести DLSS у режим «Якість», отримавши ще приємнішу та чіткішу картинку з покращеною продуктивністю.

Підсумки

У підсумку можна сказати, що навіть сьогодні GeForce RTX 3090 усе ще здатна тішити власника хорошою швидкодією. Якщо колись відеокарта купувалася саме з прицілом на 4K-геймінг, то й тепер у цій роздільній здатності можна грати у більшість сучасних проєктів. Щоправда, інколи вже доводиться йти на певні компроміси: активувати DLSS, генерацію кадрів або ж знижувати налаштування до більш «робітничих» пресетів, щоб зберегти комфортну плавність.

А ось у Quad HD ситуація виглядає значно приємніше. Тут відеокарта все ще дозволяє майже ні в чому собі не відмовляти — у багатьох іграх можна використовувати максимальні налаштування графіки, а інколи навіть дозволити собі DLAA для додаткового покращення якості зображення. Проте у зовсім свіжих технологічних проєктах, особливо там, де використовується повноцінне трасування шляху, навіть такий колишній флагман вже скоріше переходить у категорію «подивитися на технологію», ніж комфортно грати.

Також варто пам’ятати, що RTX 3090 не можна назвати надто енергоефективним рішенням, хоч це й відносний параметр. Під навантаженням відеокарта без проблем виходить на понад 300 Вт енергоспоживання, тому для стабільної роботи знадобиться якісний блок живлення та добре організоване охолодження всередині корпусу.

Втім, потенціал цієї моделі не обмежується лише іграми. Завдяки швидкому GPU та 24 ГБ відеопам’яті вона й досі може бути корисною і в різноманітних професійних задачах — від роботи з графікою та відео до 3D-рендерингу чи інших обчислювальних сценаріїв, де важливий обсяг та швидкість відеобуфера. Тож навіть через багато років після релізу GeForce RTX 3090 залишається доволі універсальним і все ще актуальним рішенням.

А як ви вважаєте — чи ще варто звертати увагу на флагмани попередніх поколінь? Діліться своєю думкою в коментарях.

Автор: Єгор Захар’єв