Гемплейний тест GeForce RTX 3050 у 2025: невже на щось ще здатна?

Останні місяці GeForce RTX 3050 займає то четверте то п’яте по популярності місця серед користувачів по версії Steam. Цей факт привернув нашу увагу до цієї відеокарти, бо завжди створювалась уява, що це досить слабка модель, створена для гри у неважкі проекти чи кіберспортивні дисципліни, яка не може бути такою популярною. Тож буде цікаво подивитись на те, яку продуктивність зможе продемонструвати даний прискорювач у найвимогливіших іграх у 2025 році і чи зможе він ще доказати свою профпридатність.

NVIDIA GeForce RTX 3050

Офіційний реліз GeForce RTX 3050 відбувся на початку 2022 року та вона стала наймолодшим представником архітектури Ampere і була з самого початку націлена здебільшого на кіберспортивні дисципліни.

Все тому, що графічний процесор RTX 3050 містить 2560 CUDA-ядер, по 80 тензорних ядер та текстурних модулів, 32 блоки растеризації та лише 20 RT-ядер, чого може стати обмаль при важких налаштуваннях трасування променів. Також великим мінусом стає маленький L2 кеш об’ємом лише у 2 МБ. Базові частоти роботи прискорювача становлять 1552 МГц та 1822 у бустовому режимі. Щодо VRAM, то тут передбачено 8 ГБ GDDR6, які утворюють 224 ГБ/c пропускної здатності, через 128-бітну шину. А як перевагу можна зазначити доволі скромний рівень TDP лише у 130 Вт.

ASUS GeForce RTX 3050 8GB DUAL OC 

Детальніше ж вивчати продуктивність ми будемо на прикладі ASUS DUAL GeForce RTX 3050 OC, яка отримала трохи підвищені бустові частоти та більш компактніші розміри, у порівнянні з референсною версією.

Також тут встановлені 2 фірмових вентилятори Axial-tech, що мають центральну частину зменшеного розміру та лопаті збільшеної довжини, а спеціальне кільце-обмежувач допоможе посилити тиск повітря в напрямку радіатора. Також розробники не забули про підсвітку — вона тут мінімальна, але усе одно надає більшої привабливості моделі.

Тестовий стенд  

В якості процесора ми обрали потужний «ігровий» AMD Ryzen 7 7800X3D з великим кешем третього рівня. Його робочі частоти знаходяться в діапазоні від 4200 МГц до 5000 у режимі буста. Такого процесора з головою вистачить для того, щоб розкрити можливості відеокарти на всі сто відсотків.

Працюватиме цей процесор в надійній і ще досить актуальній материнський платі ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING (WI-FI).

За охолодження CPU відповідала 360-мілімітрова система рідинного охолодження DeepCool LP360. В її основі — високоефективна помпа з робочою швидкістю до 3400 об/хв, що забезпечує стабільний відвід тепла. А за прискорення теплообміну відповідають три 120-мм вентилятори на гідравлічних підшипниках, які працюють зі швидкістю до 2400 об/хв та створюють потужний повітряний потік.

Як ОЗП використовувався яскравий комплект DDR5-6000 з двох 16-гігабайтних модулів Kingston FURY Beast DDR5 RGB, які ми розігнали до 6400 МТ/с з таймінгами 32-39-39 після збільшення напруги живлення до 1,4 В.

Для операційної системи та ігор ми обрали достатньо швидкий і відносно недорогий SSD-диск Kingston NV3 ємністю 2 ТБ. Цей небуферизований накопичувач дозволяє зчитувати дані на швидкості до 6000 МБ/с, а записувати – до 5000.

Забезпечував енергією систему блок живлення преміум-класу Seasonic Prime PX-850 з сертифікацією 80 PLUS Platinum, повністю модульною системою кабелів та вентилятором 135 мм із гібридним режимом, що забезпечує тиху роботу при малих навантаженнях. Він має якісну елементну базу з використанням конденсаторів японського виробництва та забезпечує стабільні напруги.

Встановлені усі компоненти разом у сучасний ATX-корпус DeepCool CG530 4F з панорамними скляними панелями та двокамерним розташуванням, що забезпечує акуратне компонування та ефектний вигляд. У комплекті йдуть чотири ARGB-вентилятори, завдяки чому вже з коробки ми отримуємо якісну циркуляцію повітря.

Ігрові тести

А тепер переходимо безпосередньо до ігрових тестів. Відповідно до класу відеокарти усі вони були проведені в Full HD.

Починаємо з позитиву, адже 7 Days to Die досить бадьоро запускається навіть на ультра налаштуваннях і грається абсолютно комфортно. Подеколи, пробігаючи через густу рослинність, можна побачити невеличкі просідання рівня FPS. Також варто відмітити наявність періодичних посмикувань, які притаманні цій грі з ультра графікою майже на усіх системах з різними показниками продуктивності. Проте критичного впливу на ігролад через це не простежується.

У більш важкому по навантаженню проекті — Assasin’s Creed Shadow «ультра» картинка вже залишається гарною мрією, бо навіть на середніх налаштуваннях отримати прийнятний ігролад виходить лише після активації якісного режиму DLSS. Проте навіть так частота оновлення екрану залишається досить мінливою — тож у простих сценах маємо коло 70 FPS, а під час долання важкої локації ці значення можуть падати до планки у 45-50 оновлень екрану за секунду.

У Borderlands 4, нещодавно випущеній новинці на основі рушія Unreal Engine 5, виходить отримати умовно стабільні 60 FPS тільки на низькому рівні налаштувань з доданням якісного режиму масштабування. А коли діло доходить до активних подій, які і є головною фішкою франшизи, частота кадрів починає помітно падати, але критично на відеоряд це ще не впливає. Тож за бажанням випробувати новинку в таких умовах грати ще можна.

Ігровий досвід в Call of Duty: Warzone на ультра налаштуваннях разом із допомогою апскейлеру надав не дуже приємні емоції — загальна картина була задовільною, проте постійно були критичні посмикування. Тож у відповідальний момент головним ворогом можуть стати саме вони, а не гравець перед вами. Спустившись до збалансованого пресету графіки усе стало чудово і плюсом також додалася можливість грати у нативній та повністю недоторканій картинці з достатнім запасом FPS.

Після великої кількості оновлень і оптимізації в Cyberpunk 2077 можливостей відеокарти вистачає навіть на ультра пресет графіки, якщо зовсім не пробувати активувати трасування променів. А після додавання якісного режиму DLSS подорож неоновим містом стає досить приємною, незважаючи на подеякі просідання частоти кадрів нижче 60-ти FPS.

Очікували, що пограти в бета-тестування Deadlock вийде і на ультра налаштуваннях графіки, але задля уникнення критичних просідань під час ендгейму або важких сутичок на базі ворога з великою кількістю ефектів та застосованих здібностей персонажів, буде раціональніше обрати високий пресет графіки. Саме тоді відеокарта зможе надати комфортний та цілком достатній рівень FPS протягом усієї гри.

Несподівано у Diablo IV відеокарті виявився підсильним і максимально доступний пресет графіки без трасування променів. Плюс, незважаючи на майже повністю забитий відеобуфер, виходить активувати DLSS в режимі додаткового згладжування. На ділі маємо від 70 до 80 середніх кадрів за секунду, але тут є досить неприємний нюанс, про який свідчить статистика дуже рідкісних подій — доволі рандомні посмикування, які згодом можуть трохи вплинути на загальні враження від гри.

Досить приємно винищуються монстри в DOOM: The Dark Ages при середніх налаштуваннях. А збалансований режим масштабування дозволяє позбавитися більшості проблем із продуктивністю та мати коло 60-ти стабільних FPS без просідань або різких посмикувань. При переході на низькі налаштування графіки виникає можливість понизити агресивність апскейлеру, але під час таких активних подій не завжди вистачає часу вдивлятися у наслідки втручання штучного інтелекту до нативної картинки. Тож тут вже кожен може обрати доступні налаштування на власний смак.

Подорожувати мальовничою природою Dragon Age: The Veilguard можна з максимальним зануренням на середніх налаштуваннях графіки. При цьому вдається обійтися й без активації масштабування, що приємно. За бажанням можна спробувати перейти на вищий пресет графіки, але це змусить вже помітно втручатися до чіткості зображення, адже якісний DLSS вже не рятуватиме повною мірою. Тож тут варто поміркувати, чи варті того ці поліпшення якості.

От, наприклад, нова частина Dying Light: The Beast запускається і на високих налаштуваннях графіки. Але навіть після активації збалансованого режиму DLSS, який у свою чергу помітно порушує загальну чіткість картинки, частота кадрів не стає стабільною та інколи просідає до досить неприємних значень.

Але якщо братися за наступну місію вже на середніх налаштуваннях, то гра надає нам змогу повністю відмовитися від застосування будь-якого апскейлеру. Тож тепер, граючи за Кайла Крейна, можна долати перешкоди із максимальним зануренням без переживань щодо просідання частоти кадрів.

Для того щоб отримати достатній для конкурентоспроможного протистояння проти інших гравців FPS на високих налаштуваннях у Fortnite, все ж таки потрібно активувати якісний режим DLSS. Це дозволить не думати про посмикування чи просідання під час активних подій. А якщо вас інтересує лише перемога і соковита картинка не важлива, то можна спуститися до нижчих налаштувань та повністю відключити апскейлер.

Так як оптимізація The Elder Scrolls IV Oblivion Remastered досі потребує багато уваги, то на RTX 3050 отримати умовно доступний ігровий досвід виходить лише на низьких налаштуваннях графіки у парі з якісним DLSS. Проте навіть так ми не уникаємо просідань частоти оновлення екрану іноді нижче 50 FPS, або появи тих самих рандомних посмикувань у різних локаціях.

Також оновлена версія Grand Theft Auto V для цієї бюджетної відеокарти не стає перешкодою навіть після застосування пресету графіки Very High RT. У центрі міста картинка оновлюється приблизно 75 разів за секунду, та й коли заїжджаємо в район густої рослинності ігролад залишається доступним, хоча і втрачаємо деяку частину FPS та з’являється невеличке відчуття інпутлагу під час керування.

Перетворитися на мисливця за монстрами наприкінці XIX століття у Hunt Showdown 1896 можна на дуже високих налаштуваннях з доданим DLSS в якісному режимі. Саме так ігролад відчувається максимально приємним, без помітних просадок FPS чи тим більше статорів та посмикувань.

Подорожувати густими лісами Kingdom Come Deliverance II можна на високому пресеті графіки при якісному DLSS з однозначно приємними враженнями, схожими до Hunt Showdown. Так, коли заходимо до табору з великою кількістю NPC зустрічаються просідання нижче 60 FPS, але у свою чергу вони зовсім не відчуваються критичними. Звісно за бажанням не переживати з цього приводу можна знизити деякі налаштування.

Вийти на битву проти інших супергероїв в Marvel Rival виходить на високих налаштуваннях картинки, а застосування апскейлеру в ультра якісному режимі дозволить отримати кращий рівень FPS у поєднанні з приємною на око картинкою. Таким чином ми отримуємо в середньму 60 кадрів за секунду, але треба враховувати, що іноді зустрічатимуться короткі посмикування та просідання FPS під час активних сутичок. Тому, можливо, у цій грі, через її активність, все ж таки доведеться віддавати пріоритет продуктивності аніж гарній картинці, та знижувати налаштування якості картинки.

Воювати за звання найкращого на територіях Таєго у PUBG за бажанням можна і при ультра якісному зображенні. Приємно, що виходить зміксувати гарні краєвиди та доступну для гри частоту оновлення екрану. А якщо ви справжній «трайхердер», то за бажанням можна знизити загальні налаштування та зовсім не стикатися із посмикуваннями або короткими просіданнями FPS.

Якщо схотіти пройти S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля з гарною картинкою, то тут максимально доступним рівнем налаштувань для цього стає високий. При цьому навіть з доданням якісного DLSS отриманий в середньому FPS дуже важко назвати приємним, бо іноді прийдеться миритися з вагомими просіданнями та неприємним відчуттям інпутлагу під час керування. Здавалося б треба або налаштування нижчі обирати, або DLSS агресивніший використовувати.

Проте гра надає можливість застосувати генерацію кадрів алгоритмами FSR, яка доступна на будь-яких відеокартах. Після таких маніпуляцій, судячи по показникам, ми отримуємо майже вдвічі покращений показник FPS, але насправді гра відчувається чимось середнім між попереднім тестом та показниками моніторингу. Однак затримки під час керування або просідання FPS більше не будуть заважати отримувати максимум задоволення від легендарного проекту.

Продовжуємо слідкувати за розвитком Soulframe у дочасному доступі. І цього разу гра знов показала свій достойний рівень оптимізації і дозволила грати на максимально доступному пресеті налаштувань графіки. При такому виборі відеокарті майже не вдається забезпечувати 60 стабільних FPS, але навіть за відсутності цього факту ігровий процес відчувається досить комфортним та плавним.

У менш вимогливий слешер Stellar Blade можна бігати на високих налаштуваннях графіки і навіть із доданням DLSS у режимі покращеного згладжування. При цьому частота кадрів ніколи не опускається до неприємних значень і ніщо не відволікає від шинкування космо-жуків.

Вийде пограти і у «зелену» Active-RPG Titan Quest II на середніх налаштуваннях графіки разом із якісним DLSS. Подеякі просідання частоти кадрів або незначні посмикування під час активних подій інколи намагаються погіршити враження від геймплею, але насправді вони майже непомітні. А якщо згодом монстрів та ефектів стане більше, то можливість знизити налаштування або підвищити агресивність апскейлінгу завжди буде актуальною.

Наостанок перевірили продуктивність у нещодавно оновленій World of Tanks 2.0. Тут навіть на ультра налаштуваннях не виникає ніяких питань щодо можливостей RTX 3050 долати ігри такого рівня. Тож бачимо ідеальний результат як на моніторингу так і в реальності.

NVIDIA GeForce 3050 6 GB vs 8 GB  

Також згадаємо, що пізніше компанія NVIDIA випустила варіант RTX 3050 з ще меншим об’ємом відеопам’яті - лише 6 ГБ з дуже вузькою 96-бітною шиною. Вона отримала нижчі робочі частоти у лише 1042 МГц та 1470 у стані буста. У графічний чип було закладено 2304 CUDA-ядра, 72 тензорних ядра і стільки ж текстурних модулів. Навіть кількість RT ядер скоротили до 18 одиниць. Ідентичною до потужнішої версії виявилась тільки кількість «ропів». Проте через зовсім скромні характеристики рівень TDP впав до показника в лише 70 Вт.

Так як, в статистиці масового використання ця відеокарта немає розділення на різні варіанти виконання, ми вирішили провести кілька показових тестів, щоб наочно побачити різницю між цими двома версіями RTX 3050.

Подолати бенчмарк у Counter Strike 2 з достатнім для гри FPS при дуже високих налаштуваннях вдалося обом версіям відеокарти, проте потужніша версія виявилась сильнішою на приблизно 25 відсотків та у моменти різкого розвіювання димової гранати через вибух осколкової слабкіша відеокарта стикалася з відчутним просіданням FPS та короткими посмикуваннями.

На середніх налаштуваннях разом із збалансованим режимом DLSS у DOOM: The Dark Ages на 8-гігабайтній версії вдалося отримати більше ніж 65 середніх кадрів за секунду. А от слабкіша версія у свою чергу показала не дуже приємний результат по FPS, хоч ігролад ще і залишався умовно прийнятним.

Під час перегонів у Forza Horizon 5 на ультрах потужніша версія знов виявилась на понад 25 відсотків сильнішою з результатом у 75 середніх кадрів за секунду, а 6-гігабайтна версія дозволила екрану оновлюватися рівно 60 разів за секунду разом з попередженнями про можливу нестачу відеобуферу.

Активний шутер від першої особи FragPunk не виявився перешкодою для обох піддослідних прискорювачів — на епічних налаштуваннях разом з якісним рівнем масштабування маємо абсолютно достатній запас FPS. Можливо обидві відеокарти впоралися б і без втручання DLSS, але це могло б призвести до нестачі частоти оновлення під час активних перестрілок.

Здавалося б все так і погано щодо молодшої модифікації, але ж її вартість майже така сама, як у 8-гігабайтної версії, тому це сумнівний вибір.

Висновки

Отже, попри свій «вік» та статус молодшої карти лінійки Ampere, GeForce RTX 3050 у 2025 році все ще не дарма тримається серед найпопулярніших відеокарт за статистикою Steam. Її сильними сторонами залишаються доступна вартість, відносно низьке енергоспоживання та можливість без проблем запускати переважну більшість сучасних ігор у роздільності Full HD. У кіберспортивних дисциплінах вона почувається чудово, та й у багатьох ААА-проектах забезпечує прийнятний FPS за умови підбору правильних налаштувань і використання DLSS.

З іншого боку, сукупність технічних характеристик одразу нагадує, що перед нами бюджетне рішення, яке не створювалось для повноцінного рейтрейсінгу чи ультра-пресетів у найважчих новинках. Також іноді доведеться миритися з просіданнями FPS або рандомними посмикуваннями, особливо у проєктах на Unreal Engine 5 чи з поганою оптимізацією.

У підсумку, RTX 3050 залишається актуальним вибором для невибагливого геймінгу або мультіплеєрних ігор у Full HD. Вона дозволяє отримати збалансований ігровий досвід без великих витрат і стане хорошим варіантом для тих, хто не женеться за максимальними налаштуваннями та готовий іноді жертвувати графікою заради стабільності. Якщо ж ваша ціль — трасування променів з максимальною соковитістю картинки чи впевнений геймплей у вищих роздільних здатностях, тоді вже варто дивитися в бік новіших та потужніших моделей.

Автор: Єгор Захар’єв