Геймплей на вбудованій графіці Radeon 760M у Ryzen 5 8600G: сіра посередність чи золота середина?

Сьогодні ми продовжимо вивчати можливості потужної вбудованої графіки у останньому поколінні APU AMD. І цей матеріал ми присвятимо потенційно найпопулярнішій золотій середині - Ryzen 5 8600G, який оснащено прискорювачем Radeon 760M. Подивимося як успішно цей тандем упорається із тестовим набором ігор і проведемо деякі паралелі із нещодавно розглянутим старшим рішенням.

Докладно характеристики Ryzen 5 8600G ми вже розбирали в одному із попередніх тестів. Для тих, хто пропустив цю важливу інформацію, як завжди залишимо відповідні посилання.

Тут же коротко нагадаємо про основне - а це, 6 ядер у 12 потоків з архітектурою Zen 4, які працюють на швидкості до 5 ГГц. Старший Ryzen 7 8700G при схожих робочих частотах, фізичних ядер має на два більше і відповідно на чотири потоки.

Але по обсягу кешу L3 обидва APU рівнозначні і поступаються за цим параметром повноцінним CPU 7000-ї лінійки як мінімум у два рази.

Тепер щодо Radeon 760M, на яку сьогодні буде покладено усі основні задачі прискорення тривимірної графіки. Її оснащено 8-ма виконавчими блоками, які сумарно містять у собі 512 шейдерних конвеєрів, 32 текстурних модуля, 16 ROP-ів та 8 ядер RT. У старшої 780M усього цього добра більше аж на 50%, бо основних мультипроцесорів у її складі налічується 12 штук. Працює GPU на частоті до 2,8 ГГц, що на 100 МГц нижче ніж у старшого чипу. Враховуючи вбудований формат графіки, її відеобуфер напряму залежить від швидкості і обсягу ОЗП. Тож чим швидша оперативка та чим більший її об’єм у системі тим краще працюватиме і 3D прискорювач. До речі, «відкусити» від ОЗП для iGPU можна аж до 16 ГБ простору.

Підтримка програмних технологій не відстає від повноцінних дискретних карток червоного табору, бо серед них є і FSR 3.0 і HYPER-RX. В іграх з підтримкою першої можна значно підвищити продуктивність завдяки апскейлінгу картинки та генерації кадрів. Друга ж технологія є комплексною та поєднує в собі кілька методів покращення швидкодії - Anti-Lag, Boost та Super Resolution.

Ця трійця дозволяє зменшити затримки у кіберспортивних дисциплінах та на відміну від FSR задіяти масштабування зображення тоді, коли воно не підтримується ігровим рушієм.

Тестовий стенд

Основою тестового стенду для піддослідного APU виступала материнська плата ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING WIFІ.

Охолоджувався камінчик ефективною 360-мм водянкою DeepCool LS720.

Для зберігання тимчасових даних ми використали двомодульний комплект Kingston FURY Renegade RGB DDR5-6400 загальною ємністю 32 ГБ із таймінгами 32-39-39 і напругою 1,4 В. Виглядає ОЗП стильно, а додаткового блиску йому додає якісна 12-точкова підсвітка.

Операційну систему і допоміжний софт ми зберігали на оптимальному за співвідношенням ціна/можливості M.2 PCI-E 4.0 x4 накопичувачі Kingston KC3000 на 1 ТБ. Він забезпечує швидкість у 6000 МБ/с при записі і 7000 при зчитуванні. А для довільних 4К блоків заявлено до 1 мільйону IOPS. Підібрати оперативну пам'ять або SSD-накопичувач Kingston можна за посиланням.

Живив систему кіловатний Seasonic VERTEX GX-1000. Це надійне і потужне джерело підтримує стандарти ATX 3.0 та PCI-E 5.0, має високий ККД із відповідністю сертифікату 80 Plus Gold та забезпечує гібридний режим роботи системи охолодження.

І збирали ми всі компоненти до купи у корпусі DeepCool CH510 MESH DIGITAL, який для ліпшого охолодження оснастили трьома 120-мм вентиляторами.

Тести

Синтетика

Стабільність роботи системи було перевірено за допомогою стандартного набору синтетичних бенчмарків, які Ви зараз бачите на екрані. Ніяких проблем при їх проходженні зафіксувати не вдалося. Для більш детального розбору результатів радимо ознайомитись із профільним оглядом-порівнянням. А ми рухаємось далі.

Ігри

Для ігор були підібрані такі налаштування, котрі б дозволяли отримати достатню продуктивність, в ідеалі, хоча б середні 60 FPS.

У Assassin’s Creed: Mirage завітної планки комфортного геймплею вдалось досягнути на «середніх» налаштуваннях і зі «збалансованим» FSR. Так, під час тестового забігу помітні просідання у район 50 кадрів, проте і в такі моменти ігровий процес можна назвати прийнятним, бо плавність відеоряду знаходилась на високому рівні. Ще з недоліків помітні артефакти масштабування зображення в динаміці, але знову ж таки в цілому картинка виглядала непогано для подальшого занурення у місцевий колорит. Ryzen 7 8700G у цьому тайтлі з аналогічним масштабуванням дозволив отримати на 5 середніх FPS більше і це вже на більш якісному «високому» пресеті графіки.

Неймовірно важкій для будь якого сучасного GPU Alan Wake 2 продуктивність Radeon 760M не сподобалась навіть на Low налаштуваннях. Середня частота кадрів ледь-ледь перевищила 30 FPS із просіданнями до 25. Та й це ще не всі проблеми. Через низький пресет апскейлеру, картинка виглядала настільки мильною, наскільки це тільки можливо. Намагатись отримувати задоволення від геймплею у таким умовах, на наш погляд, не варто. Краще зберегти зір і нерви. Radeon 780M у такому ж скрутному становищі змогла видати середні 38 FPS, що аж на 19% більше, проте і це ніяк не дозволило врятувати ситуацію із недостатньою продуктивністю.

Завдяки останньому оновленню Avatar: Frontiers of Pandora, зникло багато неприємних нюансів, пов’язаних із роботою масштабування зображення та генерації кадрів. Тож тепер ознайомитись із цим ігровим проектом можна і на піддослідному APU. Чому саме ознайомитись? Тому що швидкодії для мінімально комфортного геймплею все ж недостатньо. Лічильник кадрів тут більшість часу знаходиться в діапазоні від 40 до 47 FPS і в динаміці такий фреймрейт виглядає не дуже приємно. До того ж барв не додав і «продуктивний» апскейлер і мінімально можлива якість картинки. На старшому чипі в аналогічних умовах вдалося отримати середні 50 FPS, проте нагадаємо, що зафіксовано результат було ще до виходу актуальної обнови.

А от із Baldur’s Gate 3 піддослідний APU можна сказати впорався, принаймні по швидкості оновлення картинки. Середній лічильник нарахував аж 65 FPS. Проте що до самої картинки, то тут вже виникає декілька питань. По-перше - це мінімальний графічний пресет, по-друге - «продуктивне» масштабування зображення, сліди роботи якого помітні неозброєним оком, особливо на текстурах персонажів у русі. Рекомендуємо у даному випадку все ж підняти якість апскейлеру до більш якісного, хоч за це і доведеться заплатити частотою оновлення нижчою за 60 FPS. Ryzen 7 8700G в аналогічних умовах витягнув рівно таку ж частоту кадрів, проте з помітно чіткішою картинкою завдяки «якісному» режиму FSR.

Call of Duty: Warzone у поточному тестуванні не порадувала плавністю відеоряду. Увесь тестовий відрізок ігровий процес супроводжувався частенькими посмикуваннями. Проте піддослідна 760-ка продемонструвала тут непогану продуктивність на рівні 66 середніх FPS без критичних провалів нижче комфортного рівня. Звісно при цьому було активовано найпростіший «базовий» пресет графіки, та й без апскейлеру не обійшлося, хоч і у «якісному» режимі. На старшій моделі вдалося отримати схожу швидкодію, але для цього не довелося масштабувати картинку.

У Counter-Strike 2 навіть на «високих» налаштуваннях лічильник нарахував 63 FPS в середньому. Правда занурювання у район 50 теж траплялись і це, мабуть, все ж не найкращий для оптимальною геймплею пресет для динамічного шутера. Для порівняння, на Radeon 780M це вже були 75 FPS в середньому і помітних просідань нижче комфортного рівня не спостерігалось.

А дійсно оптимальну продуктивність можна отримати, якщо понизити повзунки на один рівень – до «середнього» і вимкнути FSR, який за замовчуванням активується на зазначеному пресеті якості. Частота оновлення дисплею у цьому випадку злітає до 100 разів за секунду зі значно комфортнішим рівнем ігроладу. Останнє, як відомо, є критично необхідною складовою для успішного відстрілу опонентів.

У Cyberpunk 2077 не вистачило буквально пари кадрів до середніх 60 FPS. При цьому і картинка за якістю була мінімальною і FidelityFX Super Resolution довелося опустити до «продуктивного» рівня. З позитивного треба зазначити, що і з такими налаштуваннями у цей ААА проект все ж таки пограти можна. Продуктивність, в цілому, прийнятна, втім, як і чіткість картинки теж. Не можна сказати, що на більш потужному APU лінійки ми отримали кардинально кращий результат, бо і йому трішки не вдалося дотягнутись до завітної планки комфортної частоти кадрів. Проте у даному випадку йшлося про «збалансований» апскейлер, який помітно краще виглядав у плані чіткості.

За допомогою «збалансованого» масштабування, Radeon 760M непогано упоралась із Diablo IV, забезпечивши середній 60 FPS з хвостиком. При цьому якість рендеру вдалося виставити на «Medium», бо на Low цей проект виглядає якось не дуже. Старший чип тут продемонстрував схожу, тобто зовсім трішки кращу швидкодію, але по показникам дуже рідкісних подій статистика була приємнішою.

Найпростішим завданням для піддослідного APU виявилась Dota 2. У цьому тайтлі вже можна розвалитись у кріслі і дозволити собі «дуже високий» графічний пресет без усіляких допоміжних інструментів для бусту FPS. Під час тестової заруби моніторинг нарахував 86 FPS у середньому, і для комфортного перетягування канату в ту чи іншу сторону цього виявилось цілком достатньо. Але є одне але. Інколи, під час особливо насичених ефектами сцен, траплялись небезпечні просадки частоти кадрів. Тому все ж радимо погратися із деякими повзунками налаштувань для більш впевненого результату в плані продуктивності.

Поки не вщухли пристрасті навколо серіалу Fallout, ми і в цьому огляді вирішили протестувати однойменну гру. І, нажаль, пограти нормально в неї на піддослідному APU не вдалося, навіть на мінімалках. Виною всьому аж надто неприємні проблеми плавності ігроладу у вигляді посмикувань, які особливо часто виникають при поворотах камери. Частота кадрів при цьому не така вже й низька – 50-60 FPS. На Radeon 780M була на декілька FPS краща продуктивність, та слід визнати, що обидва інтегровані прискорювачі для цього тайтлу слабуваті.

А от у шутер The Finals побігати можна. Для цього правда доведеться скористатись поміччю «якісного» FSR і налаштування знизити до «Low» пресету. Частота оновлення дисплею у такому разі складатиме від 55 до 70 FPS що для такого жанру начебто і не багато, але давайте дивитись на речі реалістично – ми граємо на вбудованій графіці. На старшому APU спостерігалась приблизно така ж продуктивність по частоті кадрів, проте для її досягнення не треба було активувати апскейлер.

Приблизно так само ефективно відстрілювати суперників вдалося і у Fortnite. При цьому є позитивні відмінності - опускатись до мінімалок не довелося., як і зменшувати роздільну здатність рендера та миритись із втратою чіткості. В результаті, на «середніх» налаштуваннях спостерігались близько 70 к/с з легкими просадками нижче комфортної планки. У абсолютно ідентичних умовах, на Ryzen 7 8700G вдалося витиснути на 13 FPS більше, що складає майже 19%.

Поганяти у Forza Horizon 5 можна з комфортом. Середня частота кадрів трималась недалеко від позначки у 70 FPS із плавно-приємним відеорядом. І все це на «високій» якості картинки та з «якісним» FSR. Що ж до більш потужної графіки лінійки, то їй вдалося тримати схожу частоту без використання апскелеру.

У Helldivers 2 мінімально необхідну планку середньої частоти на Radeon 760M витягнути можна, але з натягом. І навіть плавність ігроладу при цьому радує око. Проте найпростіший графічний пресет у поєднанні із вбудованим масштабуванням роздільної здатності рендеру виглядає як би так м’яко сказати – мильнувастенько, бо підтримки FSR цей проект не має.

The Last of Us Part I цього разу так і хочеться похвалити за гарну оптимізацію, яка у цифровому значенні конвертувалась у 67 FPS на середньому лічильнику з дуже рідкісними і не критичними просадками нижче комфортного рівня. Досягнути такого результату дозволив генератор кадрів і апскейлер у «якісному» режимі з мінімумом супутніх артефактів і з достатньо чіткою, хоч і мінімальною за кількістю полігонів якістю картинки. На старшому APU у нас тут виникли проблеми із фрейм-генератором і такий гарний результат на молодшому чипі ми в першу чергу пов’язуємо зі свіжішою версією драйвера, який з того часу встиг оновитися.

Швидко побігати та влучно постріляти на Ryzen 5 8600G із середньою частотою у 65 FPS можна і у PUBG. І це навіть на «середньому» графічному пресеті. Так, все не ідеально – траплялись і просадки до 55 FPS і легенькі посмикування. Проте враховуючи обставини, геймплей не такий вже й поганий. З більш потужною графікою в аналогічних умовах мова йде про понад 70 FPS, хоча по відчуттям від гри катка була не кардинально кращою.

Щоб отримати мінімально необхідну частоту кадрів у Remnant 2 довелося скористатись можливістю вставки у відеоряд штучно згенерованих кадрів та масштабувати зображення у «збалансованому» режимі. Звісно про ніякі налаштування окрім найпростіших у даному випадку не йдеться. В результаті було отримано достатньо прийнятну продуктивність із не гіршою плавністю ігроладу, але з одним великим недоліком – артефактами технології FSR на динамічних об’єктах. Особливо добре цей мінус кидається в очі на текстурах персонажів. І тут не важливо, активовано фрейм-генератор чи ні. Перевагою Ryzen 7 8700G у даному тайтлі є на одну планку вищий графічний пресет при ідентичному за своєю частотою середньому FPS.

Відповідь на питання - чи можна взагалі грати у Starfield на тих налаштуваннях, при яких нам вдалося отримати 65 середніх FPS, залишимо на Ваш розсуд. По факту ж, для досягнення зазначеної продуктивності було активовано генератор кадрів, роздільна здатність рендеру порізана рівно вдвічі, а налаштування знижено до мінімально можливих. У результаті, мильну і під зав’язку наповнену артефактами картинку, можна назвати більш ознайомчою, ніж грабельною. Але знову ж таки, можливо комусь і цього буде достатньо. На старшому iGPU схожий FPS досягався при роздільній здатності рендеру у 70% із трішки кращою чіткістю.

Підсумки

Що ж у підсумку можна сказати про Ryzen 5 8600G і його вбудовану Radeon 760M? Та в принципі, особливо нічого нового після перевірки можливостей старшого чипу лінійки. На ньому можна запустити будь-який сучасний ігровий проект, і в більшості випадків отримати частоту кадрів близьку до середніх 60-ти FPS. Але переважно це буде мінімальна якість картинки та ще й з апскейлером. Перевага у продуктивності Ryzen 7 8700G більшою мірою зводиться до якіснішого на один рівень масштабування і значно рідше кращого графічного пресету. Випадків, коли додаткові 50% обчислювальних блоків кардинально рятують ситуацію, нажаль, знайти не вдалося.

А що вдалося помітити, так це користь від підтримки генерації кадрів, яка у деяких випадках таки дійсно була життєво необхідною і при цьому не сильно шкодила якості відтвореного на моніторі контенту. Чого не скажеш про трасування променів, за підтримку якого просто можна сказати «добре що є».

Краще всього, що і не дивно, піддослідній графіці давались онлайн ігри і тут, переважно, вже хоч якось можна почаклувати із повзунками і направити їх ближче до серединки загальної смужки налаштувань.

На цьому у нас все. Пишіть у коментарях що сподобалось, а що ні.

Автор: Олексій Єрін