Тестування Intel UHD Graphics 630 у сучасних іграх: чи є життя на вбудованому відео?

У багатьох геймерів бувають у житті чорні дні, коли або відеокарта наказує довго жити, або система купується без дискретного адаптера, щоб накопичити й трохи пізніше взяти потужніший варіант. У такі моменти розраховувати можна лише на вбудоване графічне ядро. Ось ми й вирішили перевірити, на що здатне Intel UHD Graphics 630 в ігровому плані.

Для початку коротко й наочно нагадаємо про еволюцію iGPU процесорів компанії Intel.

Не зайвим буде відмітити, що Intel у процесорах, які орієнтовані на використання в настільних системах, не застосовує свої найкращі графічні ядра, а береже їх для мобільного сегменту. Єдиним винятком є ​​Intel Iris Pro 6200 класу GT3 для сімейства Intel Broadwell. В інших випадках десктопні «камені» можуть розраховувати на графіку рівня GT2, тоді як молодші моделі чіпів узагалі задовольняються спрощеною конфігурацією GT1. Якщо не заходити в мікроархітектурні нетрі, то Intel використовує модульний дизайн і завдяки комбінуванню будівельних блоків може кладати iGPU різного рівня. Тому починаючи з покоління Intel Skylake більшість десктопних iGPU має 24 виконавчих блоки (EU, Execution Unit).

У свою чергу мобільний CPU Intel Core i7-6770HQ може похвалитися інтегрованою графікою Intel Iris Pro Graphics 580 (GT4e), яка містить відразу 72 виконавчі блоки й пам'ять eDRAM. Заміна Intel HD Graphics 530 на Intel HD Graphics 630 викликана впровадженням нових апаратних можливостей медіарушія, який навчився кодувати / декодувати відео у форматах VP9 і H.265, а також отримав повну підтримку контенту в 4K-роздільності. У свою чергу в Intel Coffee Lake маркетинговий відділ вирішив змінити назву вбудованої графіки з Intel HD Graphics 630 на солідніше Intel UHD Graphics 630, яка ніби натякає, що йому під силу впоратися навіть з 4K Ultra HD роздільністю. Але по суті вони не відрізняються, якщо не брати до уваги додавання підтримки OpenGL версії 4.5 замість 4.4 у попередника.  

Для практичних випробувань Intel UHD Graphics 630 використовуватимемо найменш продуктивну його версію, яка знаходиться в складі процесора Intel Core i3-8100. Лише коротко нагадаємо, що його вбудоване відеоядро містить 23 виконавчі блоки з базовою частотою 350 МГц і динамічною до 1100 МГц. Інші варіанти UHD Graphics 630 у старших процесорах можуть комплектуватися 24 блоками або підтримувати прискорення до 1200 МГц, що трішки додає їм продуктивності.

Тестування здійснювалося на материнській платі GIGABYTE Z370 AORUS Ultra Gaming, а за охолодження процесора відповідав кулер Thermalright Archon SB-E X2. Оперативна пам'ять представлена 2-канальним комплектом Patriot Viper 4 в режимі DDR4-2400. Операційна система і багато ігор були встановлені на SSD серії GOODRAM Iridium PRO.

Тестовий стенд:

• Intel Core i3-8100
• GIGABYTE Z370 AORUS Ultra Gaming
• Thermalright Archon SB-E X2
• 2x8GB DDR4-3200 Patriot Viper 4
• GOODRAM Iridium PRO 240GB
• GOODRAM Iridium PRO 960GB
• Seagate IronWolf 2TB
• Seasonic PRIME 850 W Titanium
• AOC U2879VF

Переходимо до ігор. Dota 2 при роздільності Full HD краще запустити з мінімальними налаштуваннями. Отриманий фреймрейт доволі високий: у середньому 103 кадри/с з просіданням до 76, тому може виникнути бажання підняти якість. Але при зіткненні кількох прокачаних героїв частота може суттєво впасти, тому краще не ризикувати.

У Rocket League також довелося спуститися до мінімальних налаштувань, щоб залишити роздільність Full HD. У такому режимі все цілком придатне для гри: середня швидкість відеоряду наближається до 60 FPS, а мінімальна не опускається нижче 45. Проблем з керуванням немає, що підтверджує доволі плавний і рівний графік часу кадру.

Кампанію в The Long Dark можна проходити в HD-роздільності й з низьким пресетом графіки. У будиночку отримуємо в районі 60 FPS. На природі середній фреймрейт просідає до 56 кадрів/с, а мінімальний не опускається нижче 43. В управлінні дещо відчувається Input Lag, але загалом грати можна.

У Cuphead можна вибрати лише роздільність. У даному випадку це HD. До того ж за замовчуванням використовується вертикальна синхронізація, тому середня швидкість не піднімається вище 60 FPS. Мінімальний показник склав 30 кадрів/с. Графік часу кадру доволі рівний і плавний, тому до відклику управління питань не виникло. А ось саме управління з клавіатури – окрема історія.

У Dungeons 3 з налаштувань є лише управління роздільністю рендерингу. Знизивши її до 50%, ми не мали жодних проблем у першій місії. Хоча швидкість відеоряду була невисока: в середньому 33 FPS із просіданням до 30. Якщо ви пройшли далі, то поділіться в коментарях, чи суттєво зростає навантаження на систему?

Тепло прийняту геймерами й критиками гру Hob можна проходити й на вбудованій графіці. Правда, доведеться знизити роздільність до HD, а налаштування – до мінімального рівня. Якість картинки особливо не радує, зате проблем з відеорядом або відкликом управління немає. В середньому ми отримали 41 FPS із просіданням до 33.

У 2D-платформері Inside можна вибрати лише роздільність. При Full HD ви маєте право розраховувати в середньому на 37 кадрів/с із просіданням до 31. Графік часу кадру наводить смуток своїм виглядом, та оскільки влучати в піксель не доведеться, то проблем з проходженням не передбачається.

На початку гри What Remains of Edith Finch необхідно дійти до будинку Фінчів. І на цьому відрізку навіть при HD-роздільності й низькій роздільній здатності рендерингу просідання сягають 20 FPS. Але вже в самому будинку середня швидкість піднімається до 46 кадрів/с, а мінімальна не опускається нижче 28. Гра не вимагає високої швидкості реакції, тому характер графіку Frame Time особливої ролі не грає. 

Battle Chasers Nightwar поєднує два режими. При дослідженні глобальної карти в HD-роздільності й низьких налаштуваннях графіки можна розраховувати на 70 FPS. У перших боях середня швидкість взагалі піднімається до 154 кадрів/с. Але бувають і неприємні фризи до 3 FPS. По мірі проходження та підвищення рівня суперників напевно середній фреймрейт просяде.

Для запуску World of Tanks ми використовували SD-клієнт зі спрощеними текстурами. Тому у Full HD і при низькому пресеті графіки отримали цілком комфортний геймплей. Середня швидкість сягала 95 FPS, а мінімальна – 58. З управлінням також не було жодних проблем навіть на швидкому танку.

А ось WarThunder при аналогічних налаштуваннях графіки видає близько 45 FPS із просіданням до 35. Загалом грати можна, але управління вже не відчувається настільки комфортним, що підтверджує рваний графік часу кадру з вищим середнім рівнем. Для більшого комфорту краще опуститися до HD-роздільності.

У Battlerite використовується обмеження в 60 FPS, тому в Full HD і при низькому пресеті графіки грати одне задоволення. Швидкість стабільно тримається на цьому рівні, управління дозволяє вести прицільний вогонь по противниках і оперативно змінювати свою дислокацію. А якість картинки цілком прийнятна.

А ось змагатися з іншими користувачами в Quake Champions не рекомендуємо. По-перше, для отримання придатної для гри середньої швидкості в 48 FPS довелося опуститися до HD-роздільності й низького пресету. Але навіть це не рятує від фризів до 8 кадрів/с. Також постійно відчувається Input Lag, який заважає влучати в суперників, тому замість ейфорії ви частіше відчуватимете фрустрацію.

Набагато безпечнішим для вашої нервової системи й ігрової периферії буде CS: GO. У найважчих умовах, тобто на мапі Nuke з ботами, можна сміливо вибирати роздільність Full HD при низьких налаштуваннях. І в такому режимі отримуємо 79 FPS із просіданням до 38. Так, невеликий Input Lag був, але він не заважав.

Любителям Fortnite: Battle Royale рекомендуємо використовувати низький пресет у Full HD, щоб підняти середній FPS до 56 кадрів/с. Правда, мінімальний може просідати до 21. Графік часу кадру не надто тішить, враховуючи, що ця гра про швидкість реакції та вміння влучати в піксель.

Падіння з парашутом у PUBG при дуже низькому профілі й HD-роздільності відбувається на вражаючій швидкості 5-6 FPS. Потім середня частота піднімається до 15 FPS, а час кадру знижується зі 130 до 60 мс. Тобто хоча б про натяк на прийнятний ігролад мови бути не може. Якщо існує окреме пекло для геймерів, то це одне з найстрашніших покарань.

У GTA V довелося не лише опуститися до HD-роздільності й викрутити всі налаштування на мінімум, але ще й увімкнути вертикальну синхронізацію на 50%, обмеживши FPS на рівні 30 кадрів/с. У такому режимі спостерігається невеликий Input Lag, але загалом грати можна.

У Rainbow Six Siege при HD-роздільності й низькому профілі можна спробувати пройти навчальні сценарії. Але навіть у такому випадку варто розраховувати в середньому лише на 38 FPS із просіданням до 30. Графік Frame Time має неприємний характер, вказуючи на не надто комфортний відклик управління. Тому в онлайн краще не потикатися, щоб гравці своєї ж команди не пристрелили як ворожого агента.

Більш вимогливі проекти рівня Need for Speed Payback непридатні для гри навіть у HD і при низькому пресеті. Лише в катсценах можна отримати близько 30 FPS, а в реальному ігроладі маємо в середньому 23 кадри/с з просіданням до 16. Та ще й великий Frame Time заважає вписуватися в круті повороти.

І наостанок давайте глянемо на Middle-earth Shadow of War в HD при дуже низькому пресеті. Якщо почуття відторгнення у вас не викличе якість картинки, то скоріше вийти з гри змусить низький фреймрейт: у середньому 22 кадри/с з просіданням до 18. Звичайно, відважні герої зі сталевими... нервами, які можуть проходити Третього Відьмака при 15 FPS, вже готові закидати нас дизлайками, але ми все ж ризикнемо й не будемо радити вам цю гру до проходження на iGPU.

Підсумки

У підсумку життя на вбудованій графіці однозначно існує. Правда, лише в максимально простому її варіанті. Тобто йдеться про невимогливі платформери, казуальні проекти, стратегії або пригоди, де акцент робиться на цікаві сюжетні повороти, а не на максимально реалістичні графічні ефекти чи опрацювання навколишнього світу. Також можна спробувати щастя в популярних онлайн-проектах типу Dota 2 або World of Tanks. Для багатьох цього цілком достатньо. Більш складні ігри, хоча б рівня Need for Speed ​​Payback або вище, нагадуватимуть слайд-шоу, тому краще їх взагалі не запускати, щоб не зіпсувати враження.

Автор: Сергій Буділовський
Переклад: Юрій Коваль

Процесор Intel Core i3-8100 було надано каналом Огляд UA.