Гемплейний тест GeForce RTX 3080 у 2025: Ще є порох!

Часто в коментарях під тестами уже «перевірених часом» відеокарт ми натрапляємо на прохання перевірити, як там поживає колись передтопова популярна GeForce RTX 3080.

Вона й досі не дуже низько в рейтингах найпоширеніших GPU за версією Steam, тож цікаво подивитися, на що ще спроможний цей не новий, але досі доволі актуальний відеоприскорювач у сучасних іграх кінця 2025 року.

Та спочатку давайте згадаємо характеристики піддослідної GeForce RTX 3080, яка була випущена у вже далекому вересні 2020 року та базується на архітектурі Ampere. Усередині маємо 8704 CUDA-ядра, 272 текстурні модулі та стільки ж тензорних ядер, 96 блоків растеризації та 68 ядер прискорення трасування променів другого покоління, що й забезпечує серйозний запас міці для сучасних ігор з RT та DLSS. Базова частота роботи GPU становить 1440 МГц, а в буст-режимі може підніматися до 1710, що дає солідну пікову продуктивність. За підсистему відеопам’яті відповідають 10 ГБ типу GDDR6X, які працюють на ефективній швидкості 19 Гб/с на контакт. Проходить все це через широку 320-бітну шину та забезпечує пропускну здатність на рівні приблизно 760 ГБ/с. Щодо енергоспоживання, то рівень TDP становить доволі помітні 320 Вт.

До речі, пізніше з’явилася й GeForce RTX 3080 у версії на 12 ГБ. Ця модифікація отримала трохи розширену конфігурацію GPU з 8960 CUDA-ядрами, ширшу 384-бітну шину пам’яті і, відповідно, збільшену її пропускну здатність до 912 ГБ/с. Загалом це доволі екзотична варіація, яка зустрічається рідше, але все ж таки «додає краплю» в суцільний відсоток RTX 3080 статистики Steam.

Досліджувати ж можливості «класичної» RTX 3080 будемо на прикладі INNO3D GeForce RTX 3080 iCHILL X4 — масивної фабрично розігнаної моделі з фірмовою тривентиляторною системою охолодження та додатковим четвертим вентилятором збоку.

Завдяки трохи підвищеним частотам та дуже габаритному радіатору, що займає понад два слоти розширення, ця версія повинна демонструвати трохи вищу продуктивність у важких сценах та краще тримати температури під навантаженням. Для живлення тут використовуються два стандартні 8-контактні роз’єми, тож встановити прискорювач можна навіть у досить немолоді системи без додаткових адаптерів.

Незважаючи на вік, досить є можливість придбати нову GeForce RTX 3080, якщо добре пошукати за допомогою українського каталогу описів, цін та порівнянь — E-Katalog. Тут є безліч можливостей по фільтрації характеристик товарів, детальні описи та відгуки користувачів, а по динаміці цін та попиту можна знайти найоптимальніший варіант. Тут є все, щоб Ваш вибір був упевненим на 100%.

Тестовий стенд  

Перед початком тестів швидко нагадаємо про складові тестового стенду.

В якості процесору ми обрали ідеальний для ігор AMD Ryzen 7 7800X3D з великим кешем третього рівня. Його робочі частоти знаходяться в діапазоні від 4200 МГц до 5000 у режимі буста.

Працює цей процесор в надійній і ще досить актуальній материнський платі ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING (WI-FI).

За охолодження CPU тепер відповідає 360-міліметрова РСО DeepCool LQ360. В її основі використовується високопродуктивна помпа з оптимізованим тиском та низьким рівнем шуму, а три 120-мм вентилятори на гідравлічних підшипниках створюють потужний повітряний потік і допомагають ефективно відводити тепло навіть під стресовим навантаженням.

ARGB-підсвічування додає кулеру сучасного вигляду.

Як ОЗП використовувався яскравий комплект DDR5-6000 з двох 16-гігабайтних модулів Kingston FURY Beast DDR5 RGB, які ми розігнали до 6400 МТ/с з таймінгами 32-39-39 після збільшення напруги живлення до 1,4 В.

Для розміщення операційної системи та ігор ми обрали достатньо швидкий і відносно недорогий SSD-диск Kingston NV3 ємністю 2 ТБ. Цей небуферизований накопичувач дозволяє зчитувати дані на швидкості до 6000 МБ/с, а записувати – до 5000. Детальніше про нього можна глянути у нашому огляді. Підібрати ж оперативну пам'ять або SSD-накопичувач Kingston можна за посиланням.

Живлення всієї системи забезпечує блок be quiet! Power Zone 2 850W — якісне й тихе джерело з висококласною елементною базою та стабільними лініями. А сертифікація 80 PLUS Platinum підтверджує його енергоефективність. Він підтримує сучасні стандарти навантаження, має ефективну систему охолодження та повністю модульні кабелі, що суттєво спрощує складання, а надійність підкреслюється 10-річною гарантією.

Усі ж компоненти розміщені в просторому і стильному корпусі DeepCool CG580 4F. Його панорамні скляні панелі дозволяють оцінити красу системи, а продумане двокамерне компонування робить кабель-менеджмент максимально акуратним. У комплекті вже йдуть чотири ARGB-вентилятори, створюючи якісну циркуляцію повітря. Детальний огляд моделі також доступний за посиланням.

Ігрові тести 

А тепер переходимо безпосередньо до тестів, які відповідно потужності GPU і завдяки доволі ємному 10-гігабайтному відеобуферу були проведені в роздільній здатності Quad HD.

Розпочнемо з добре оптимізованої ARC Riders, у якій на піддослідній відеокарті можна бігати у рейди разом з іншими гравцями при епічних налаштування разом із відповідним глобальним освітленням. А загальну красу картини також покращує DLAA згладжування. Та навіть так побачити на лічильнику кадрів значення менші за 60 стає майже нездійсненною задачею.

Далі в нас іде вже сингл-плеєрна Assasin’s Creed Shadows. Для отримання комфортного для гри рівня FPS було обрано дуже високі налаштування графіки разом з DLSS у режимі «Якість». Саме так маємо практично стабільні 64 кадри на секунду в середньому, які інколи можуть незначно просідати нижче цього показника. При цьому значних фризів чи чогось іншого не спостерігається — ігролад просто приємний.

На полях битви у шостій частині Battlefield запросто можна викручувати усе на максимум та не стикатися із явними проблемами. Реалістичні ефекти битви між двома командами супроводжуються майже 80-тю середніми кадрами за секунду. Подеколи цей показник може змінюватися, залежно від локації, але «залізобетонно» залишається в комфортному діапазоні без допомоги технологій прискорення рендеру.

Отримати задоволення від проходження нової Borderlands 4 цілком вдається на високому пресеті графіки при командній роботі разом з якісним масштабуванням. Таким чином майже дотягуємо до 60 FPS і це стає майже ідеальним варіантом для винищення ворогів при чіткій та якісній картинці без помітних посмикувань.

Якщо ж спробувати застрибнути на щабель вище — тобто до дуже високих налаштувань, то, здавалося б, втрачаємо лише десь 6 середніх кадрів за секунду. Але, це не стає головною проблемою, бо тепер через явну нестачу відеобуферу на нас чекають дуже болючі посмикування, критичність яких підтверджує показник дуже рідкісних подій. При цьому втручання більш агресивних режимів апскейлінгу також не рятують від цієї проблеми. Тож проходити гру в такому режимі вже стає «боляче» для ока.

Завдяки невисокій вимогливості гри процес боротьби за перемогу у Call Of Duty: Warzone є повністю задовільним на ультра якості зображення. Навіть велика кількість об’єктів чи рослинності на екрані не заважають мати достатньо високу частоту кадрів, а в закритих та більш простих локаціях можна синхронізуватися з високогерцовими моніторами. Проте протестувати продуктивність на найвищому екстремальному пресеті графіки ніяк не вийшло, бо гра поточної версії втрачала стабільність. Гадаємо з наступним оновленням це виправлять, адже подібне ми спостерігаємо не вперше.

Запустивши Counter Strike 2 ми також не побачили проблем, бо навіть на дуже високих налаштуваннях можна отримати загалом більше 200 FPS, і лише при пересуванні через хмари від димових гранат частота кадрів трохи знижується, але залишається абсолютно достатньою. Тож при знижені налаштувань можна побачити неймовірно високі показники або грати на максималках без стереотипів.

При бажанні пройти Cyberpunk 2077 з яскравою картинкою можна спробувати активувати майже максимальну якість трасування променів - RT Ultra. Але для піддослідної відеокарти такий пресет вже стає важкуватим, тому все ж таки доведеться використати режим апскейлінгу в якісному режимі, що не сильно погіршить чіткість картинки, але все ж таки іноді призводитиме до появи артефактів. Після таких маніпуляцій середній FPS дозволить отримати саме потрібні 60 FPS, а посмикування будуть зустрічатися лише під час підвантаження нових ресурсів.

Винищувати усе на своєму шляху, завдяки шипастому щиту та різноманітній зброї, у DOOM: The Dark Ages при налаштуваннях графіки «Ультра кошмар» можна, але, все ж таки, з якісним DLSS та трохи приборканим текстурним пулом. Такий підбір налаштувань дозволяє легко отримати понад 75 середніх FPS та повністю забути про поняття фризів або просідань. А от важке трасування шляху цієї гри відеокарта такого класу вже навряд чи витягне.

У Dragon Age: The Veilguard теж на ультра, але не кошмарних, налаштуваннях маємо плавну та гарну картинку з стабільною частотою кадрів понад 70, якщо навіть увімкнути додаткове DLAA згладжування. Тож немає жодних негараздів, які б могли зіпсувати враження від подорожі загадковим світом гри.

Продовжувати сюжет Dying Light: The Beast піддослідна відеокарта дозволяє на максимально доступному на момент тестування пресеті графіки з майже стабільною частотою оновлення екрану в 60 FPS. І лише якщо з’явиться непереборне бажання подивитися на місто з височини, то можна побачити трохи нижчі показники на лічильнику кадрів.

Отримати досить приємний ігролад на «ультрах» в The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered можна завдяки втручанню якісного режиму DLSS. Таким чином маємо досить комфортний FPS, частота якого закономірно змінюється залежно від досліджуємої локації. Також вже усім відомі посмикування нікуди не зникли і все ще наче намагаються відігнати гравців від проходження. Тож відеоряд допустимий, але все ж не ідеальний.

Більшість гравців на результат явно не підтримають таку ідею, але пограти у королівську битву Fortnite можна і з максимально соковитою та деталізованою «епічною» картинкою на пару з апаратним трасуванням променів. Щодо продуктивності, то вона усе одно залишається на більш ніж достатньому рівні — 90 кадрів за секунду в середньому. Тож навіть під час найактивніших файтів з професійними «будівельниками» запасу можливостей відеокарти вистачить майже з стовідсотковою вірогідністю.

Оновлена версія Grand Theft Auto V з покращеною якістю ефектів та більш деталізованим рівнем трасуванням променів для відеокарти не стає перешкодою навіть після застосування найважчого пресету графіки Maximum RT. У центрі міста картинка оновлюється приблизно 100 разів за секунду, а коли заїжджаємо в густу травичку поза межами Лос-Сантосу, то можна стикнутися з деякими, не критичними, але просіданнями продуктивності.

Вирішили подивитися і на графічно прокачану дуже важку версію Half-Life 2 RTX. Тут відеокарті стало явно непереливки долати таку, на перший погляд, не прожерливу гру. Її можливості вичерпуються вже на середніх налаштуваннях графіки. А отримати достатній для проходження FPS вийшло завдяки активуванню продуктивному режиму DLSS.

У досить вимогливу Horizon Forbidden West приємно бігати і на дуже високих налаштуваннях, уявіть якщо додати DLAA згладжування — 10-гігабайтний відеобуфер дозволяє. Так маємо приблизно 60 кадрів на секунду, чого цілком достатньо для проходження цього шедевру.

Hunt Showdown 1896 запускається і на максимально можливих налаштуваннях, а постійно підтримувати комфортну частоту оновлення екрану вдається тільки після активації DLSS у режимі «Якість». В залежності від локації показники FPS можуть змінюватися від тризначних до майже 60 в густих кущах чи на болотах.

Рольова Kingdom Come Deliverance II на RTX 3080 може запускатися і з ультра налаштуваннями. Гра йде досить плавно, лише інколи є незначні просідання кадрів під час відображення великої кількості персонажів та об’єктів на екрані в густо населених локаціях. Через те, що «ультри» тут трохи простіші, відкривається можливість активувати і DLAA згладжування, щоб ліс навкруги здавався ще більш могутнім та реалістичним.

Супергеройський шутер Marvel Rivals легко запускається на ультра налаштуваннях графіки. З таким пресетом, завдяки оптимізації, частота оновлення екрану виявилася просто чудовою, тож можна додати і DLAA-згладжування. Незважаючи на це, отримуємо стабільно за 60 кадрів на секунду з не критичними просіданнями під час масового використання здібностей в бою.

Якщо у Path of Exile 2 викрутити усі опції на максимум, а загальне освітлення з тінями перевести в ультра якісний режим, то допомога апскейлеру усе одно не дуже потрібна. Проте таким чином не маємо стабільних 60-ти оновлень екрану за секунду. Тож у важких сутичках зустрічаються помітні просідання FPS та короткі посмикування. Тому, можливо, потрібно замислитися про зниження вибіркових налаштувань або все ж таки активувати якісний DLSS.

У легендарній і важкій S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобилю маємо умовно достатній ігролад і на епічних налаштуваннях. При цьому у важких локаціях, як то населені пункти з купою NPC, спостерігаються вже неприємні просідання частоти кадрів. Тож або завжди блукати у самоті або знижувати якість графіки.

Або ні! Чудовим варіантом виходу з ситуації стає активація генератору кадрів, який надає відеоряду ще приблизно 40 екстра-кадрів й помітно покращує загальну плавність.

Star Wars Outlaw на автентичному рушії стала досить важкою задачею для піддослідної відеокарти. Проте отримати приємний ігролад все ж таки вдалося і на ультра пресеті графіки завдяки якісному режиму масштабування. І хоча у важких місцях чи при наявності щільної рослинності частота кадрів зрадницьки підкрадалася до 60 оновлень за секунду, це ніяк не вплинули на загальні враження — можливостей відеоприскорювача все ще достатньо.

Наостанок запустили Titan Quest II на епічних налаштуваннях з підстрахуванням у вигляді якісного DLSS. Загальний показник не є найкращим і залишається досить нестабільним, через свою залежність від локації і оптимізації. Але, так як, це гра жанру RPG пограти, за бажанням, можна воювати і так.

Підсумки

У підсумку можна сказати, що навіть наприкінці 2025 році GeForce RTX 3080 залишається доволі потужним рішенням для комфортного Quad HD геймінгу. Завдяки широкій шині пам’яті, швидкому 10-гігабайтному відеобуферу та ще продуктивному GPU з підтримкою більшості актуальних технологій вона й досі здатна забезпечувати високу частоту кадрів у сучасних тайтлах.

У проєктах із хорошою оптимізацією відеокарта стабільно тримає високий FPS і демонструє плавну картинку навіть на максимальних або майже максимальних пресетах графіки. У важчих сценаріях, особливо з важким трасуванням променів, уже відчувається вік моделі — інколи потрібно знижувати окремі параметри або вмикати DLSS, щоб зберегти комфортну плавність.

Проте, варто зазначити, що RTX 3080 не сама енергоєфективна відеокарта — її споживання легко сягає паспортних 320 Вт і вище під навантаженням. Тож для стабільної роботи бажано мати якісний блок живлення та добре організоване охолодження корпуса.

Втім, попри значний апетит і свій вік, можливостей RTX 3080 усе ще достатньо для усіх актуальних ігор.

Автор: Єгор Захар’єв