Пошук по сайту

up
::>Відеокарти >2025 > Порівняння GeForce RTX 4070 з відеопам’яттю GDDR6 і GDDR6X: все так погано?

Порівняння GeForce RTX 4070 з відеопам’яттю GDDR6 і GDDR6X: все так погано?

16-01-2025

Наприкінці серпня цього року компаніями NVIDIA підтвердила чутки і офіційно представила оновлену версію GeForce RTX 4070, котра відрізняється використанням повільнішої відеопам’яті GDDR6 замість GDDR6X.

Дехто сподівався що разом з цим зменшиться і рекомендована вартість графічних прискорювачів, однак вона залишилася точно такою ж, як і усі інші характеристики. Як же вплинуло використання чипів іншого типу на продуктивність?

Давайте спочатку з’ясуємо: що було і які зміни відбулися. Тож зі старту свого життєвого циклу GeForce RTX 4070 базується на чипі AD104 архітектури Ada Lovelace, котрий виготовляється за 5-нм техпроцесом TSMC. Він складається з 46 SM-блоків, тобто налічує 5888 CUDA-ядер, по 184 тензорні ядра і текстурних модуля, 64 блока растеризації і 46 RT-ядер. Працює це все на базовій частоті 1920 МГц з гарантованим бустом до 2475 МГц, але можна побачити і більше за певних умов. Для зв’язку з відеопам’яттю використовується 192-бітна шина, а зменшити кількість запитів до VRAM повинен 36-мегабайтний кеш другого рівня. Саме представлена у квітні 2023-го версія відеокарт комплектувалася чипами пам’яті GDDR6X, котрі працювали з ефективною частотою 21 гігабіт за секунду на контакт, що забезпечує пропускну здатність понад 504 ГБ/с.

Оновлена ж версія RTX 4070, скажімо так «покращена», у лапках, базується на модифікованій версії GPU AD104. Однак зміни стосуються лише контролера пам’яті, котрий навчили працювати з чипами GDDR6, а усі інші характеристики, як по кількості виконавчих блоків, так і по робочим частотам, залишилися незмінними. Проте простіша і потенційно дешевша VRAM працює дещо повільніше: ефективна робоча частота тепер 20 гігабіт за секунду, і це доволі швидко як для GDDR6, проте все одно призвело до зменшення пропускної здатності до 480 ГБ/с, тобто на 4,8%. Теоретично це і є основна відмінність, яка, зрозуміло, вплине на кінцеву продуктивність. На скільки? Відразу важко сказати, бо зазвичай чипи простішої організації мають трішки менші внутрішні затримки. Тож треба тестувати: де важливіша пропускна здатність, а де – швидший доступ.

І на останок нагадаємо. Для зв’язку з системою обидві версії RTX 4070 використовують 16 ліній PCI Express 4.0, а енергоспоживання еталонних відеокарт знаходиться на рівні 200 Вт. Зрозуміло, що цими відеокартами підтримуються усі актуальні графічні інтерфейси та фірмові технології, не будемо їх перераховувати.

ASUS DUAL-RTX4070-O12G-EVO і ASUS DUAL-RTX4070-O12GD6-EVO

Тепер трішки про самі піддослідні графічні адаптери, знайти які було досить непросто. Річ у тому, що, хоч свіжіші ревізії прискорювачів доволі швидко потрапили в роздріб, та ще й зазвичай за більші гроші ніж попередні, але от саме максимально схожі моделі були рідкісними. Не хотілося порівнювати відеокарти з різним заводським прискоренням, різною елементною базою, а також системами охолодження різної ефективності. І без цього різниця у продуктивності може бути на рівні похибки.

І от у Telemart.ua ми помітили два максимально схожих графічних прискорювача ASUS GeForce RTX 4070 DUAL EVO OC, які, на перший погляд, відрізнялися лише типом застосованих мікросхем відеопам’яті. Тож дякуємо магазину за цікави семпли!

Щоправда старіша ревізія з GDDR6X нам дісталася остання, вже зі статусом «відновлена продавцем». До речі, на Телемарт можна знайти багато пропозицій з уцінкою, ціни на які виглядають помітно смачнішими у порівнянні з повністю новими комплектуючими. При цьому, щонайменше отримана на тести відеокарта, має хороший зовнішній вигляд, хіба що наліпочки не збереглися, а от заглушки усі на місці. І у комплекті постачання таких пропозицій зазвичай є усе необхідне. Єдине обмеження – гарантія 3 місяці. Однак, за бажання, за додаткову плату гарантійний термін можна подовжити. Тож ризикувати і заощаджувати чи ні – вирішувати вам.

Що ж до саме цих відеокарт ASUS GeForce RTX 4070 DUAL EVO OC, то це доволі компактні моделі довжиною трішки більше 227 мм і висотою 123, а завтовшки 2,5 слоти, що робить їх сумісними навіть з компактними системами. Оскільки це представниці бюджетної серії, то друкована плата не має розширеного функціоналу, тільки необхідне, а за охолодження відповідає доволі простий кулер.

Радіатор на теплових трубках останнього продувається парою фірмових вентиляторів Axial-tech на двох кулькових підшипників, котрі зупиняються у моменти низького навантаження. Додаткове живлення теж просте – звичайний 8-контактний роз’єм PCI-E. Як видно з назви, обидві модифікації мають невеликий заводський розгін до 2550 МГц у бустовому режимі. А от відеопам’ять на кожній з карт працює з еталонними частотами. От саме її вплив на продуктивність і будемо досліджувати.

Проте, вже під час тестів ми помітили і відмінності між цими графічними прискорювачами – вони полягають у налаштуваннях системи охолодження.

На відеокарті з GDDR6X пропелери розкручуються повільніше і дозволяють графічному процесору бути гарячішому.

У той час як на новішій модифікації налаштування вентиляторів агресивніші, що під стресовим навантаженням забезпечує меншу на 10 градусів температуру, але саму відеокарту вже можна почути з системного блоку, якщо прислухатися. Це також може впливати на робочі частоти GPU, однак в ігрових сценаріях використання зазвичай різниці не було, плюс мінус похибка, незважаючи на помітно менші температури новинки, що ви побачите далі.

Однак спочатку декілька слів про тестовий стенд.

Тестовий стенд

В його основі був 8-ядерний 16-потоковий ігровий процесор Ryzen 7 7800X3D із великим 96-мегабайтним 3D-кешем.

Охолодженням CPU займалася трисекційною РСО LIAN LI Galahad II Trinity 360 з яскравою ARGB-підсвіткою на вентиляторах та водоблоці.

Основою платформи виступила материнська плата ASRock X670E Taichi.

Оперативну пам’ять представляв комплект із пари модулів по 16 ГБ - Kingston FURY Renegade RGB DDR5 із швидкодією у 6400 мегатранзакцій за секунду. Таймінги становлять 32-39-39, а робоча напруга обмежена планкою у 1,4 В. Виглядає оперативка стильно, сучасно, агресивно завдяки біло-чорним алюмінієвим радіаторам і 12-точковому підсвічуванню.

Операційну систему, ігри і програми зберігав PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувач Kingston NV3 обсягом 2 ТБ. Його показники послідовного запису та зчитування даних досить високі – 5000 та 6000 МБ за секунду відповідно. Більше інформації про нього можна почерпнути із нашого огляду.

Живив систему 850-ватний Seasonic PRIME PX-850, котрий відповідає сертифікату 80 Plus Platinum. Є у асортименті виробника і більш актуальна серія Seasonic VERTEX із підтримкою новітніх стандартів АТХ 3.0 та PCI-E 5.0, тому радимо звернути увагу і на неї.

Зібрали усі ці компоненти у єдину систему ми за допомогою доволі незвичайного корпусу LIAN LI SUP01, який пропонує відеокарти встановлювати за передньою панеллю.

Тести. Синтетика.

А тепер переходимо до тестів. І, традиційно, почнемо з синтетики. Тим більш вона цікава чудовою повторюваністю результатів.

Різні підтести 3DMark фіксують мізерну перевагу до 1% старішої модифікації GeForce RTX 4070 з GDDR6X над оновленою версією. Хіба що підтест Steel Nomad в режимі DirectX 12 порушив це правило. Двічі перезапускали, а результат плюс-мінус похибка такий же. Невже будуть таки сценарії де менші затримки виявляться важливішими? Чи то вплив якихось інших факторів?

Та графічний підтест бенчмарка Cinebench 2024 віддає перевагу модифікації зі швидшими чипами пам’яті, причому різниця у продуктивності складає декілька відсотків, що як би вже не так і мало.

Ще один важкий робочий тест, Blender, теж полюбляє високу пропускну здатність VRAM: версія з GDDR6X обходить GDDR6 на 3-5%. І саме у важчих сценах перевага найбільша.

Однак алгоритми штучного інтелекту у Geekbench AI, схоже, не так залежні від пропускної здатності відеопам’яті, а от на затримки реагують. Тому в цілому обидві карти показують однакові результати, та похибка частіше прихильна до GDDR6-версії.

Підтверджує спостереження і обробка за допомогою ШІ-алгоритмів тестового відео у Topaz Video AI, де ефективність відеокарт, будемо вважати, ідентична: десь на відсоток швидше одна, а у інших випадках на стільки ж інша. Все у межах статистичної похибки.

Як бачимо, деяке уповільнення відеопам’яті у RTX 4070 внаслідок переходу на GDDR6 лише у дійсно важких і об’ємних задачах призвело до падіння продуктивності до п’яти з лишком відсотків, а у простіших програмах різницю помітити буде майже неможливо. От тільки ігри ми б віднесли теж до ресурсоємних застосунків, тому передбачаємо приблизно такий же результат, але ж його треба перевірити.

Порівняння в іграх

І от з перевіркою в іграх вийшло не все так просто, бо нерідко саме похибка у один-два FPS туди-сюди від запуска до запуска тесту змінювала ситуацію. Тому вирішили кожну гру записати мінімум три рази і для порівняння взяти найближчий до середніх результатів прохід. Звісно усі тести проводилися у актуальній роздільній здатності Quad HD.

Такий підхід дозволив у Alan Wake 2 з «Високим» пресетом графіки і «Високим» трасуванням променів, які прискорені «Якісним» режимом DLSS, отримати ідентичні показники продуктивності по середній частоті кадрів, трішечки кращі показники по 1% low на користь GDDR6-версії, але стабільно гірші дуже рідкісні події на ній же. Проте відчуття від ігроладу на обох версіях 4070 були однакові, без моніторингу та інших утиліт хіба що по швидкості вентиляторів вдалося б ідентифікувати, яка саме зараз карта в системі.

Ультра графіка у Baldur's Gate 3 з API Vulkan дозволили по середній частоті кадрів та рідкісним подіям старішій відеокарті з швидшою GDDR6X вирватися уперед аж на 2%, що лише на краплю більше за статистичну похибку. Проте усі три тестові записи мали гірші показники 0.1% Low саме на ній, що відчувалося як трішки частіші підгальмовування, які, в цілому, характерні цій грі на будь-якій системі. Однак загальні враження обидві карти забезпечили майже однакові – якщо не концентрувати увагу, різниця не помітна.

Абсолютно така сама ситуація спостерігалася і у бенчмарку Black Myth: Wukong з «Дуже високою» графікою і такими ж променями, які прискорені DLSS і генератором кадрів. По середній частоті кадрів та по статистиці 1% Low попереду RTX 4070 з GDDR6X, буквально на 1 і 2 FPS. Але по дуже рідкісним подіям невелику перевагу має свіжіша карта з GDDR6. Ймовірно, саме так впливають на швидкодію менші внутрішні затримки останньої.

Тепер запускаємо Cyberpunk 2077 з найважчими і найресурсоємнішими налаштуваннями, тобто «Ультра» пресет графіки з максимальним трасуванням променів і генератором кадрів. Останній теж потребує додаткову VRAM. А щоб частота оновлення екрана була стабільно вище 60 FPS, додаємо DLSS у якісному режимі. І що? По середній частоті кадрів паритет. По рідкісним подіям мізерна перевага GDDR6X. А по дуже рідкісним знову косметично по переду GDDR6. Але сам ігролад у обох випадках абсолютно однаково відчувається.

Якесь різноманіття внесла Dragon Age: The Veilguard з чесними «Ультра» налаштуваннями, без апскейлерів, бо і так прискорювачі забезпечили гідну продуктивність. Цього разу старіша версія RTX 4070 з GDDR6X завжди була на декілька кадрів за секунду кращою, у тому числі і по статистиці дуже рідкісних подій. Проте без моніторингу і товариша, котрий сидітиме поруч і рахуватиме посмикування, різницю відчути вкрай важко.

Такі самі тенденції спостерігаються і у бенчмарку Forza Horizon 5 з «Екстремальною» графікою. У цій грі GDDR6X також забезпечила кращі показники по всіх параметрах. Перевага над GDDR6 коливається у діапазоні від майже 1% до аж 8,5 за дуже рідкісними подіями. Проте візуально плавність оновлення картинки на обох прискорювачах приблизно однакова.

Можливо це тенденція, бо у Ghost of Tsushima з просто «Дуже високими» налаштуваннями графіки, без апскейлерів та генераторів, знову модифікація з GDDR6X упевнено попереду. Причому не тільки по середній частоті кадрів та рідкісним подіям, але і стабільно по показнику 0,1% low. Щоправда в ігроладі ці теоретично частіші і сильніші підгальмовування критично не відчуваються, їх більше фіксує моніторинг.

Доволі ресурсоємна Horizon: Forbidden West на «Дуже високих» налаштуваннях графіки, котрі здатні з’їдати понад 10 ГБ відеопам’яті, має приємний геймплей без застосування технологій прискорення частоти кадрів. І, що цікаво, на обох версіях RTX 4070 показники моніторингу фактично однакові, як і відчуття від ігроладу.

Ще важча Senua's Saga: Hellblade II, хоч і менш вимоглива до об’єму відеопам’яті, на Високому пресеті, щоб відображати в середньому понад 60 кадрів за секунду, потребує активації і DLSS в якісному режимі. З такими налаштуваннями, візуально графічні прискорювачі забезпечують однакову продуктивність. І лише моніторинг свідчить про гарнішу статистику довгих та дуже довгих кадрів на модифікації з GDDR6.

Щоб пробігтися у Silent Hill 2 на Епічній графіці з апаратним трасуванням променів довелося активувати апскейлер у якісному режимі. Тепер саме на новій модифікації 4070 з GDDR6 ми чомусь постійно отримували декілька посмикувань, які фіксував моніторинг, проте в цілому обидва прискорювача забезпечували схожу продуктивність і відчуття від ігроладу.

І на завершення Відьмак 3 з пресетом графіки RT Ultra, показники у якому довелося підтягувати за допомогою якісного апскейлера і генерації кадрів. За таких умов саме версія з GDDR6X виявилася трішки продуктивнішою: на майже 4% по середній частоті кадрів і на помітні 12-20% по статистиці дуже довгих і просто довгих кадрів. Знову ж декілька разів проїжджали одним і тим же маршрутом, а на новішій модифікації 4070 підгальмовування не зникали. Можливо ми були недостатньо завзятим і з п’ятої чи десятої спроби вдалося б отримати кращий результат, але, по-факту, це єдина гра, де ми таки відчули різницю між відеокартами і без спостереження за моніторингом.

Підсумки

За результатами нашого дослідження ми фіксуємо незначне падіння продуктивності оновлених графічних прискорювачів на GeForce RTX 4070 внаслідок переводу їх на трішки повільнішу відеопам’ять стандарту GDDR6. Однак особливо це можна відчути лише у важких ресурсоємних застосунках, котрі активно використовують VRAM, де втрата швидкодії може бути понад 5%. Погодьтеся, що за ті ж самі гроші отримувати менше не дуже приємно, тим більше коли це можна побачити на практиці.

З іншого боку простіші програмні пакети і навіть ігри, у тому числі жадібні до відеопам’яті, у більшості випадків залишилися байдужими до типу використаних чипів і їх ефективної швидкості. На практиці без моніторингу рідко коли вдалося б помітити різницю між цими модифікаціями графічних прискорювачів. Можливо саме тому NVIDIA і залишила рекомендовану вартість без змін. Але ви, шановні глядачі, тепер знаєте, що при виборі RTX 4070 зараз варто звернути увагу і на тип відеопам’яті, бо стара версія з GDDR6X буде краплину продуктивнішою, десь на відсоток-другий, а десь і на усі п’ять, плюс у більшості випадків саме на ній ігролад виявиться трішечки плавнішим. Однак, це все за умови однакової вартості графічних прискорювачів. У інших випадках доцільніше буде обрати той варіант, що дешевший.

Автор: Олександр Черноіван

Стаття прочитана раз(и)
Опубліковано : 16-01-2025
Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram