Огляд і тестування відеокарти ASUS R7240-2GD3-L

У процесі підбору конфігурації для збирання компактної мультимедійної системи у вас може виникнути питання: «Варто купувати дискретну відеокарту чи можливостей інтегрованої в процесор графіки буде цілком достатньо?». І в якості кандидатури на придбання може розглядатися одна з модифікацій представленої ще в 2013 році AMD Radeon R7 240, яка навіть у своєму еталонному вигляді виконана у властивому для HTPC форматі: низькопрофільна друкована плата й однослотовий кулер, що робить її сумісною навіть з найкомпактнішими корпусами.

В даному огляді ми розглянемо модифікацію від компанії ASUS, а саме ASUS R7240-2GD3-L, яка практично повністю відповідає рекомендаціям AMD, за винятком доопрацьованої елементної бази і системи охолодження власної розробки, яка, тим не менш, не збільшила габарити відеокарти. Також відзначимо доступну вартість даної моделі, яка на момент підготовки огляду становить в середньому $70-75.

Специфікація відеокарти ASUS R7240-2GD3-L:

Як бачимо, робочі частоти цієї моделі повністю відповідають рекомендованим значенням для модифікацій з GDDR3-мікросхемами.

Упаковка і комплектація

ASUS Radeon R7 240 2 ГБ GDDR3 постачається в досить великій коробці, виконаній зі щільного картону і прикрашеній інформативною поліграфією в темних тонах з відображенням ключових переваг відеоприскорювача.

Виробник рекомендує використовувати блок живлення потужністю не менш 400 Вт. Однак не варто забувати, що даний параметр наводиться для всієї системи загалом, а заявлене енергоспоживання AMD Radeon R7 240 становить всього 30 Вт. Тому якщо у вас встановлені енергоефективні комплектуючі, можна обійтися БЖ меншої потужності.

У коробці ми виявили паперову документацію, диск із ПЗ і дві змінні заглушки для інтерфейсної панелі. Одна з них із отворами під DVI-D і HDMI може використовуватися замість стандартної, а друга або залишається непотрібною, або встановлюється в сусідній слот на інтерфейсній панелі ПК. Подібні можливості з конфігурації інтерфейсної панелі можливі завдяки тому, що відеовихід D-Sub підключений за допомогою  шлейфу, тому він може бути або зовсім відключений за непотрібністю, або перенесений на сусідній слот розширення за допомогою однієї зі згаданих вище планок.

Для виведення зображення на новинці використовується еталонний набір інтерфейсів:

• 1 х DVI-D;
• 1 х HDMI;
• 1 х D-Sub.

Відзначимо, що такий набір відеовиходів є дуже універсальним і відмінно підходить для недорогої моделі, адже він дозволить підключити без жодних перехідників не лише цифрові монітори з максимальною роздільною здатністю 3840 x 2160, а й аналоговий дисплей (2048 x 1536).

Зовнішній вигляд і елементна база

Дана модель виконана на низькопрофільній друкованій платі висотою 69 мм, що робить її хорошим вибором для малогабаритних корпусів HTPC.

Модуль стабілізації живлення виконаний за простою двофазною схемою, а використана елементна база відповідає фірмовій концепції Super Alloy Power. Вона містить твердотільні конденсатори та дроселі з феритовим осердям. Виробник зазначає, що котушки в процесі роботи не дратують високочастотним писком, а термін служби конденсаторів досягає 50 000 годин (в 2,5 рази більше, ніж традиційні аналоги).

Зворотний бік друкованої плати примітний кріпильними гвинтами системи охолодження, один з яких прикритий гарантійною наклейкою, і чотирма з восьми чіпів відеопам'яті. Також вона позбавлена жодних додаткових роз'ємів, оскільки живлення відеокарти здійснюється виключно за допомогою слоту PCI Express 3.0 х16, а технологія AMD CrossFireX реалізована на програмному рівні.

В основі ASUS R7240-2GD3-L лежить графічний чіп AMD Oland PRO. Він зроблений за нормами 28-нм техпроцесу і складається з 320 потокових процесорів, 8 блоків растеризації і 20 текстурних блоків. Як ми вже згадували, частоти роботи GPU повністю відповідають рекомендованим компанією AMD значенням.

Відеопам'ять моделі ASUS R7240-2GD3-L набрана за допомогою восьми GDDR3-мікросхем NANYA NT5CB128M16IP-EK загальним обсягом 2 ГБ і ефективною частотою 1800 МГц. Обмін даними між графічним ядром і пам'яттю здійснюється через 128-бітну шину, яка здатна пропускати 28,8 ГБ інформації за секунду.

Система охолодження

Система охолодження відеокарти досить проста та компактна, що цілком логічно, враховуючи низький рівень енергоспоживання і тепловиділення. Для охолодження графічного процесора використовується суцільнометалевий радіатор з ребрами (71 х 54 х 19 мм), які збільшують ефективність розсіювання тепла, і один осьовий 37-мм вентилятор, розташований у радіаторі, що дозволяє відеокарті займати лише один слот розширення.

При автоматичному регулюванні швидкості обертання лопатей вентилятора (4270 об/хв), у режимі максимального навантаження, графічне ядро нагрілося до 77°С, а кулер, судячи зі свідчень моніторингу, працював при цьому на 67% від своєї максимальної потужності. Шум за суб'єктивними відчуттями знаходився на середньому рівні, але був трохи нав'язливим.

У режимі максимальної частоти обертання лопатей вентилятора (5620 об/хв) температура GPU знизилася до 71°С. При цьому шум цілком логічно перевищив середній рівень і перестав бути комфортним для тривалої роботи біля ПК.

За відсутності навантаження частоти роботи графічного ядра та пам'яті автоматично знижуються, дозволяючи зменшити їх енергоспоживання і тепловиділення. У такому режимі температура GPU не перевищувала 35°С, а вентилятор працював на швидкості 1930 об/хв.

Компанія AMD традиційно не повідомляє інформацію про критичну температурі своїх GPU, тому складно судити про отримані показники з точки зору наближеності їх до максимально можливих значень. З іншого боку, в автоматичному режимі просадок частоти GPU і пам'яті не було, тому не можна говорити про якісь проблеми. Так, хотілося б побачити не такі високі значення, але варто згадати компактні габарити самого кулера і цільовий сегмент даного адаптера (мультимедіа та запуск невимогливих ігор). Тому в реальних умовах експлуатації температура GPU буде меншою, як і швидкість обертання вентилятора.