Тест гри 007 First Light на MSI GeForce RTX 5080: новий Джеймс Бонд у 4К

Нещодавно представлена 007 First Light привернула чимало уваги як серед власників консолей, так і серед ПК-гравців. Нова пригода легендарного агента вже встигла зацікавити не лише прихильників серії, а й любителів сучасної графіки. Тож ми теж вирішили не залишатися осторонь і перевірити, наскільки вибагливою до ресурсів виявилася гра на практиці.

Заодно подивимося, як тут реалізовані сучасні технології освітлення, який вплив вони мають на якість зображення та продуктивність, а також оцінимо ефективність додаткових можливостей прискорення рендерингу від NVIDIA, покликаних зробити геймплей ще комфортнішим.

007 First Light стала першою за багато років великою грою про Джеймса Бонда, яка не просто використовує знайому франшизу, а фактично розповідає нову історію становлення легендарного агента. Головним героєм тут виступає молодий Бонд, який лише проходить підготовку в програмі MI6 та поступово перетворюється на того самого агента 007, якого ми знаємо з фільмів. Розробкою займається студія IO Interactive — автори серії Hitman, тому не дивно, що значна частина ігрового процесу побудована навколо прихованого проходження, шпигунських гаджетів, збору інформації та альтернативних способів виконання завдань. Водночас розробники не забули й про епічні перестрілки, автомобільні погоні та масштабні екшен-сцени, які традиційно асоціюються з пригодами іменитого агента.

З технічної точки зору проєкт також вийшов доволі цікавим. На максимальних пресетах гра активно використовує сучасну систему освітлення з підтримкою трасування променів, завдяки чому джерела світла формують більш природні тіні, відбиття та загальне сприйняття локацій. Крім того, окремі матеріали у вигляді скла, металу, полірованих поверхонь та води отримують значно правдоподібніші відбиття, що додає кат-сценам кінематографічності.

Разом із такою графікою закономірно зростають і вимоги до апаратного забезпечення. Для запуску гри у Full HD на низьких налаштуваннях розробники рекомендують щонайменше процесор рівня Intel Core i5-9500 або Ryzen 5 3500, 16 ГБ оперативної пам'яті та відеокарту класу GeForce GTX 1660 чи Radeon RX 5700. А от для комфортних 60 кадрів за секунду вже знадобляться сили GeForce RTX 3060 Ti або Radeon RX 6700 XT. При цьому для максимальних налаштувань у високих роздільних здатностях вимоги стають ще серйознішими, особливо якщо мова йде про активне використання сучасних графічних технологій.

Окремої уваги заслуговує підтримка технологій NVIDIA DLSS 4.5. Завдяки оновленій моделі Трансформер штучний інтелект апскейлера ще краще зберігає дрібні деталі об’єктів і текстур та забезпечує вищу якість зображення порівняно з попередніми версіями. Також гра повноцінно підтримує Multi Frame Generation, включно з режимом 6x, що на відеокартах 50-ї серії GeForce RTX здатна створювати до кількох додаткових кадрів між реальними, суттєво підвищуючи плавність відеоряду.

Для цього тесту ми вирішили не шукати компромісів і одразу націлилися на максимальну якість зображення у роздільній здатності 4K. А допоможе нам у цьому одна з найпотужніших відеокарт поточного покоління — NVIDIA GeForce RTX 5080.

В її основі лежить графічний процесор на архітектурі Blackwell, виготовлений за сучасним 4-нм техпроцесом. Нове покоління принесло помітні покращення в роботі блоків трасування променів та прискорювачів штучного інтелекту, які сьогодні відіграють не менш важливу роль, ніж класична растеризація. У розпорядженні GPU знаходяться 10752 CUDA-ядра, 336 тензорних ядер п’ятого покоління та аналогічна кількістьтекстурних модулів, в ній працюють 112 блоків растерізації та 84 RT-ядра четвертого покоління. Доповнює все це 16 ГБ пам’яті GDDR7 із 256-бітною шиною та пропускною здатністю у 960 ГБ/с, що дозволяє комфортно почуватися навіть у найважчих сучасних проєктах із високими налаштуваннями графіки та активним трасуванням променів.

Звісно, нікуди не поділися й фірмові програмні переваги NVIDIA. Відеокарта підтримує DLSS 4.5 з оновленою Transformer-моделлю реконструкції зображення, технологію Multi Frame Generation для створення кількох додаткових кадрів між реальними, а також NVIDIA Reflex, яка допомагає знизити затримку керування навіть під час використання генератора кадрів. Саме тому RTX 5080 сьогодні вважається одним із найцікавіших варіантів для геймінгу у найвищих роздільних здатностях.

Тестувати ж усе це ми будемо на прикладі MSI GeForce RTX 5080 16G SHADOW 3X OC. На відміну від багатьох яскравих моделей із великою кількістю підсвітки та декоративних елементів, серія SHADOW робить ставку на стриманий дизайн і практичність, концентруючись насамперед на ефективному охолодженні.

За відведення тепла тут відповідає масивна тривентиляторна система охолодження з фірмовими вентиляторами TORX FAN 5.0. Вони отримали 3 набори профільованих лопатей, які створюють підвищений статичний тиск і забезпечують стабільний потік повітря навіть через щільний пакет алюмінієвих пластин радіатора. Для прискорення передачі тепла використовується мідна нікельована основа, яка контактує не лише з графічним процесором, а й із мікросхемами пам’яті.

Також виробник реалізував технологію Zero Frozr, завдяки якій вентилятори повністю зупиняються за відсутності серйозного навантаження, роблячи відеокарту практично безшумною під час повсякденної роботи. Додатково жорсткості конструкції додає металева підсилювальна пластина на зворотному боці, яка не лише захищає друковану плату від вигину, а й бере участь у розсіюванні тепла.

Збірка

Потрапила ж до нас ця відеокарта у складі готового ПК Dragon Lucky Shadow Powered_by MSI від Telemart.ua. Причому вже з його назви легко зрозуміти головну особливість — більшість ключових компонентів тут представлені рішеннями від MSI, що дозволяє отримати не лише єдиний стиль, а й добре збалансовану платформу для топового геймінгу.

За обчислення тут відповідає AMD Ryzen 7 7700 — восьмиядерний шістнадцятипотоковий процесор на архітектурі Zen 4 з робочими частотами від 3,8 до 5,3 ГГц та 32 МБ кеш-пам'яті третього рівня. Він є універсальним недорогим рішенням як для сучасних ігор, так і для робочих задач.

Охолодження процесора покладене на MSI MAG COREFROZR AA13 Black. Це баштовий кулер із ARGB-підсвічуванням, який цілком відповідає тепловиділенню Ryzen 7 7700. До того ж він дозволяє зберігати прийнятний акустичний комфорт навіть під тривалими навантаженнями. А прямий контакт теплових трубок до процесору допомагає утримати бажані температурні значення.

В основі системи лежить MSI B850M GAMING PRO WIFI6E на актуальному чипсеті B850 та з 8+2+1-фазною системою живлення. Материнська плата має чотири слоти для встановлення DDR5-пам'яті, а також отримала вбудовані модулі Wi-Fi 6E та Bluetooth 5.3, що дозволяє організувати робоче місце без зайвих проводів.

Оперативна пам'ять реалізована комплектом Kingston FURY Beast Black DDR5 загальним об'ємом 32 ГБ із швидкодією 6000 МТ/с. Для сучасного ігрового ПК це вже можна вважати своєрідним золотим стандартом, адже такого обсягу вистачає не лише для будь-яких актуальних ігор, а й для роботи.

За швидке завантаження операційної системи та ігор відповідає MSI SPATIUM M450 V1 об'ємом 1 ТБ. Накопичувач використовує інтерфейс PCI Express 4.0, що забезпечує достатньо високу швидкодію, а самого обсягу вже вистачить не лише для Windows, а й для солідної бібліотеки сучасних ігор. Щодо швидкостей, то він пропонує 3000 МБ/c на запис та до 3600 на читання.

Живиться система від MSI MAG A850GL PCIE5 потужністю 850 Вт. Особливо важливо, що блок одразу підтримує стандарт PCIe 5.0 та має сучасний 16-контактний конектор для відеокарт нового покоління. А такого запасу потужності більш ніж достатньо для стабільної роботи усіх компонентів навіть під максимальним навантаженням. При цьому сертифікація 80 PLUS GOLD гарантує низьке енергоспоживання та невисокі робочі температури.

Корпусом для всієї системи виступає MSI MAG FORGE M120R AIRFLOW. Як неважко здогадатися з назви, головний акцент тут зроблено на вентиляції комплектуючих. Передня панель отримала сітчасту конструкцію для кращого доступу повітря, а комплект постачання вже включає чотири 120-мм ARGB-вентилятори, які не лише покращують охолодження внутрішніх компонентів, але й додають системі більш ефектного зовнішнього вигляду.

У підсумку перед нами доволі цікава та добре збалансована система від Telemart.ua, де акцент зроблено насамперед на продуктивність у сучасних іграх без надмірних переплат за екзотичні компоненти. В середині всі гарно між собою ладять та створюють комфортне середовище для роботи без надмірного шуму та високих температур.

Тести

Повертаємося до 007 First Light. Гра не може похвалитися надто зручним меню налаштувань графіки. Замість звичних готових пресетів тут використовується набір окремих перемикачів, у більшості опцій із чотирма рівнями якості — від низького до ультра. Плюс додаткові параметри постобробки та розмиття. Це вкотре натякає на те, що проєкт насамперед розроблявся з прицілом на консольну аудиторію, де стандартно є лише два пресети графіки — з акцентом на швидкодію або максимальну деталізацію. Втім, надалі, коли ми згадуватимемо той чи інший рівень графіки, матиметься на увазі, що всі доступні параметри виставлені саме відповідне положення.

007 First Light

Спершу давайте розглянемо на зміни у статиці в приміщенні з доволі складним освітленням.

Навіть на низьких налаштуваннях графіки гру складно назвати відверто спрощеною. У кадрі присутні і якісне освітлення, і достатня деталізація оточення, а текстури не створюють враження, ніби їх зібрали з кількох великих пікселів. Щодо продуктивності, то в роздільній здатності 4K система без проблем забезпечує близько 80 стабільних кадрів за секунду, що вже можна вважати цілком комфортним показником.

При піднятті рівня якості до середнього спершу кидається в око те, що відеокарта починає використовувати майже на 2 ГБ більше відеопам’яті, але змін у частоті кадрів майже немає, як і в графіці — принаймні так здається на перший погляд. Але згодом помічаються, незначні, але зміни — волосся головного героя виглядає природніше та позбавляється надмірної «мультяшності», а скляні поверхні набувають додаткової глибини, об'єму та більшої реалістичності.

А на високих налаштуваннях, на відміну від попереднього сценарію, об’єм зайнятої відеопам’яті практично не змінюється, тоді як лічильник частоти кадрів втрачає майже 10 FPS. Проте тепер до глобальної сцени додаються покращенні відбитки поверхонь — будь-то матеріал куртки Бонда чи стійка реєстрації.

На максимальному рівні якості помітити кардинальні зміни знову стає непросто. Причому це стосується як візуальної складової, так і продуктивності — лічильник FPS майже не відрізняється від показників високого «пресету». Водночас гра починає використовувати вже близько 10 ГБ відеопам’яті, поступово наближаючись до межі комфортного запасу для сучасних проєктів. Якщо ж придивитися уважніше, можна помітити дещо реалістичніше глобальне освітлення, а також покращену деталізацію персонажів. Наприклад, обличчя охоронця в кадрі отримує більше дрібних деталей і виглядає значно природніше навіть при розгляданні з такої відстані та ракурсу.

Тепер розглянемо як DLSS 4.5 впливає на якість зображення та загальну швидкодію.

Увімкнення DLAA замість звичайного згладжування дозволяє не лише отримати більш чітке та стабільне зображення, а й краще прибрати мерехтіння дрібних деталей. Водночас за таку якість доводиться платити продуктивністю — у нашому випадку частота кадрів опустилася до близько 66 FPS. Особливо помітною стає підвищена деталізація тонких елементів на кшталт рамок вікон, контурів рослинності та швів на одязі головного героя.

Перехід до якісного режиму DLSS кардинально змінює ситуацію. Частота кадрів зростає до 104 FPS, тоді як візуальні втрати залишаються мінімальними. Без прямого порівняння кадр у кадр помітити різницю буде майже неможливо, адже освітлення, відбиття та загальна деталізація сцени практично не змінюються. Цікаво й те, що навантаження на відеокарту залишається на тому ж самому рівні, проте енергоспоживання знижується більш ніж на 20 Вт порівняно з режимом DLAA.

Режим DLSS Balanced дозволяє підняти продуктивність ще вище — до 118 FPS. При цьому картинка все ще виглядає дуже якісно, а відмінності від Quality доведеться буквально вишукувати на дрібних об'єктах або контрастних межах скла на фоні підлоги.

Моніторинг демонструє подальше зниження енергоспоживання GPU до близько 315 Вт, тоді як використання відеопам’яті залишається на рівні 10 ГБ. У підсумку саме Balanced виглядає найбільш раціональним вибором для тих, хто хоче отримати максимальну плавність без помітних компромісів у якості зображення.

А от з режимом продуктивності трапляється дивна ситуація. Попри нижчу внутрішню роздільну здатність рендерингу, середня частота кадрів залишається на рівні збалансованого режима. Можливо, якщо то не якийсь «баг», це вплив автоматичної зміни алгоритму обробки для забезпечення найкращої якості, адже якраз у DLSS 4.5 до класичного K додалися альтернативні M і L. Візуально ж компроміси стають помітнішими: текстури дещо втрачають чіткість, дрібні деталі виглядають менш виразними, а куртка Бонда набуває неприродно гладкого вигляду, ніби частину фактури матеріалу просто прибрали.

Ультра продуктивний рівень DLSS дозволяє побачити майже 150 середніх кадрів за секунду. Проте платити за це доводиться високою зернистістю текстур і пікселізацією складних дрібних елементів. Особливо це стосується тіней від об’єктів, які знаходяться за кадром.

А що ж станеться, якщо активувати генератор кадрів у зв’язці з якісним режимом DLSS?

Двократна генерація кадрів дозволяє підібратися до 170 оновлень екрану за секунду. А текстури наче не страджають. Проте саме ця функція розкриває свої «темні» сторони під час динаміки, якої у статичній сцені не відчути. Тож з’являється враження, що ми просто отримуємо додаткові FPS без жодного компромісу.

Завдяки режиму MFG 4x моніторинг показує вже майже 300 середніх FPS, а сама ж картинка залишається абсолютно такою ж чудовою та чіткою.

А останній та найпотужніший MFG 6x дозволяє побачити феноменальні 370 FPS при використанні 11 ГБ відеопам’яті, а що до рідкісних та дуже рідкісних подій? Їх нижній поріг все ще залишається на рівні «мінімально комфортного».

Тепер подивимося на продуктивність та зміни у якості зображення під час кат-сцени, в якій Джеймс Бонд їде на навчання, тобто в динаміці з можливістю максимально точного порівняння.

На мінімалках середня частота оновлення екрану тримається на рівні близько 75 FPS. Проте цього разу ситуація з якістю графіки вже не настільки приємна. В очі одразу впадає спрощена деталізація панелі приладів позашляховика та одягу Бонда, а на текстурі його футболки місцями навіть можна помітити артефакти на кшталт непромальованих пікселів. Загалом картинка залишається цілком придатною для гри, але компроміси вже видно без детального порівняння.

Перехід до середнього рівня якості коштує лише близько 5 FPS, зате більшість попередніх огріхів зникає. Текстури стають чіткішими, а дрібні деталі отримують додаткове опрацювання. Особливо добре це помітно на складках сорочки інструктора та його прорідженому сивому волоссі, яке тепер виглядає значно об'ємніше та реалістичніше.

На високих налаштуваннях реалістичність саме оточення набирає обертів. Пил, який здіймає вітер і колеса автомобіля, вже більше нагадує реальні частинки в повітрі, а не звичайний ефект розмиття. Також додається більше дрібних відбиттів і взаємодії світла з матеріалами: наприклад, шкіряні сидіння починають природніше реагувати на сонячні промені та місцями віддзеркалювати їх. Водночас за ці покращення доводиться розплачуватися продуктивністю. Попри те, що споживання відеопам’яті ще не дотягує 10 ГБ, утримувати стабільні 60 кадрів за секунду вдається вже не завжди.

На «ультрах» розгледіти якісь разючі зміни вже важко, проте загальна деталізація сцени продовжує зростати. Усі дрібні елементи виглядають трохи чіткішими та реалістичнішими, ніж на високому пресеті. Водночас потреби гри до відеобуфера вже перевалюють за 10 ГБ, а середня частота кадрів опускається нижче позначки у 60 FPS.

Активація DLAA додаткового згладжування стає останнім кроком на шляху до максимально якісного зображення. Щоправда, за це доводиться заплатити ще 2–3 кадрами за секунду від середнього показника.

Якщо ж порівнювати з попереднім сценарієм, то гра з активованим DLSS у режимі Quality виглядає майже ідентично, зате завдяки сучасним алгоритмам NVIDIA вдається отримати майже на 30 кадрів за секунду більше.

Збалансований режим апскейлінгу дозволяє майже дістатися позначки у 100 середніх FPS. Втім, під час різких рухів головою, волосся Джеймса починає трохи «розсипатися», а навколо шиї іноді з'являється ледь помітний цифровий шум.

Продуктивний режим DLSS знову залишає неоднозначні враження. Хоча відеокарта використовує приблизно на 100 МБ більше відеопам'яті, а артефакти роботи апскейлера стають дещо помітнішими, відчутного приросту продуктивності ані за середнім FPS, ані за стабільністю відеоряду ми знову не спостерігаємо.

А от завдяки режиму Ultra Performance у DLSS 4.5 вже вдається впевнено закріпитися на тризначних показниках середньої частоти кадрів. Проте більшість дрібних деталей, заради яких ми раніше піднімали налаштування до Ultra, фактично нівелюються спрощенням зображення.

Тож виникає цілком логічне питання: чи є сенс покращувати графіку, щоб потім частково пожертвувати нею заради ще більшого FPS?

Тож значно привабливішим виглядає активація двократної генерації кадрів у парі з якісним пресетом DLSS. За такого сценарію вдається отримати практично ті самі показники FPS, що й у попередньому тесті, але з помітно ближчою до нативної якістю зображення.

Перехід до чотирикратної мультигенерації кадрів дозволяє вийти рівно на 240 середніх FPS — саме стільки потрібно власникам 240-герцових моніторів для повного розкриття їх потенціалу. При цьому явних артефактів у сцені майже не спостерігається. Хіба що тіні місцями втрачають чіткість контурів і набувають легкої зернистості.

Множинна генерація кадрів у режимі 6x дозволяє вже перетнути позначку 300 кадрів за секунду навіть на максимальному пресеті графіки. Так, окремі текстури починають виглядати дещо простіше, а загальна м'якість зображення стає більш помітною. Проте для тих, хто прагне отримати максимально можливий FPS, така ціна виглядає цілком виправданою.

Останнім у цій, можливо вже трохи набридлій вам, сцені стане динамічний генератор кадрів. Його головне завдання — автоматично підбирати рівень генерації таким чином, щоб мінімізувати затримки керування, підлаштовуючися під частоту оновлення екрану і згладжуючи важкі сцени. Щоправда, ефективним він буде лише на моніторах з високою частотою оновлення.

Крім того, ми все ще не можемо оцінити вплив інпутлагу, адже для цього необхідно перейти і до живого гемплею.

Тут почнемо відразу з ультра налаштувань графіки разом із DLAA. За максимальну якість зображення доводиться платити чималою кількістю ресурсів: гра споживає близько 12,5 ГБ відеопам’яті, а біля центрального входу, де на екрані одночасно перебуває велика кількість персонажів, частота оновлення екрану може просідати навіть нижче 50 кадрів за секунду, що може стати вже не дуже приємним фактором.

А от завдяки якісному DLSS вдається помітно покращити ситуацію. У тих самих сценах система вже впевнено утримує близько 70 FPS, при цьому знайти втручання апскейлера у зображення виявляється надзвичайно складно. Тіні, текстури, рослинність та деталізація костюмів персонажів залишаються практично на тому ж рівні, що й при нативному рендерингу.

Перехід до збалансованого режиму масштабування дозволяє отримати ще близько 10 додаткових кадрів за секунду та знизити використання відеобуфера приблизно на 400 МБ. Втім, компроміси вже починають проявлятися. Деякі текстури виглядають надто згладженими, а рослинність на стінах, яка складається з великої кількості дрібних листочків, стає менш виразною.

Performance режим цього разу вже покращує свою результативність в плані продуктивності, надавши ще більше FPS, якщо порівнювати із збаланасованим DLSS. Однак і втручання алгоритмів масштабування стає помітнішим. Подекуди виникає дивний ефект, коли два сусідні об'єкти можуть суттєво відрізнятися за рівнем чіткості та контрастності, через що сцена місцями виглядає трохи неоднорідною.

Якщо не придивлятися до зображення буквально впритул, то при максимальній продуктивності різницю з попереднім режимом знайти непросто. Хіба що камінці та інші дрібні елементи поверхні, по якій крокує Бонд, виглядають дещо простіше. В іншому ж картинка залишається напрочуд пристойною як для настільки агресивного режиму масштабування.

Тож як результат втручання DLSS відчувається лише у збільшені частоти кадрів та подеяких змінах у зображені — в керуванні все ідеально. А що буде з генератором кадрів?

На першому рівні генерації кадрів завдяки найновішим алгоритмам NVIDIA знайти якісь явні вади зображення вже не так просто, як це було ще кілька поколінь тому. Тож комбінація Frame Generation 2x та DLSS у режимі якості дозволяє отримати показники FPS у 2,5 раза вищі, ніж під час нативного ігроладу.

Трикратна мультигенерація кадрів відкриває можливості оновлювати екран вже понад 180 разів за секунду. При цьому, що приємно, затримкою у керуванні чи іншими неприємними відчуттями і не пахне.

Легесеньке відчуття інпутлагу з'являється лише в режимі 4x. Втім, навіть так гра не відштовхує ані якістю картинки, ані комфортом керування. Натомість частота оновлення екрану піднімається вже до 230 кадрів за секунду, а текстури та дрібні деталі сцени все ще не демонструють помітної деградації.

Схожа ситуація спостерігається і на режимах п'ятикратної та шестикратної генерації кадрів. Щоправда, відчуття надмірної плавності керування стає трохи виразнішим, проте вже за кілька хвилин гри до нього повністю звикаєш і перестаєш звертати увагу.

Що ж до динамічного генератора кадрів, то у нашій системі він не продемонстрував якихось особливих результатів. Лічильник FPS показував значення, близькі до сценарію без його використання.

Адже технологія коректно визначила 60-герцовий «монітор», тобто карту захоплення, і вирішила, що додаткове підвищення частоти оновлення екрану в такому випадку просто не має сенсу.

Підсумки

007 First Light приємно здивувала своїми апетитами. Незважаючи на сучасну графіку, якісне освітлення та високу деталізацію сцен, гру важко назвати надмірно вимогливою.

Для повністю безкомпромісного проходження в 4K на ультра-налаштуваннях із DLAA бажано мати відеокарту щонайменше з 12 ГБ відеопам’яті, адже саме такий обсяг гра здатна задіяти у найбільш насичених сценах. Водночас у нижчих роздільних здатностях або при використанні сучасних технологій масштабування системні вимоги стануть значно демократичнішими.

Не менш цікаво виглядає і реалізація новітніх технологій рендерингу від NVIDIA. DLSS 4.5 та Multi Frame Generation дозволяють буквально підігнати продуктивність під практично будь-який монітор. І що особливо важливо — у більшості режимів усе це працює без помітних компромісів щодо якості зображення чи комфорту керування. Саме тому більшість гравців напевно знайде для себе той баланс між красою картинки та частотою кадрів, який буде до душі.

Що ж до готового ПК від TELEMART, то він залишив по собі виключно позитивні враження. Зв'язка Ryzen 7 7700 та GeForce RTX 5080 без жодних проблем впоралася з усіма поставленими завданнями, а комплектуючі MSI традиційно створювали відчуття цілісної та добре збалансованої системи. Хіба що компактніший корпус MSI MAG FORGE M120R AIRFLOW у поєднанні з баштовим кулером під серйозним ігровим навантаженням уже не дозволяють системі залишатися повністю непомітною на слух. Втім, для конфігурації такого рівня це цілком очікуваний компроміс.

А що ви думаєте про саму гру? Чи зацікавила вас нова історія про молодого Джеймса Бонда? І як загалом ставитеся до того, що сучасні ігри дедалі активніше покладаються на технології інтелектуального масштабування та генерації кадрів? Лише пам’ятайте: технології рендерингу, як і знаменитий коктейль агента 007, інколи краще «збовтати, але не змішувати».

Автор: Єгор Захар’єв