Небінарна ОЗП DDR5 на платформі AMD AM5: як працює і чи є користь від швидкої DDR5-7200?

Сьогодні запустимо небінарну оперативну пам’ять на «сокеті» AM5 з топовим Ryzen актуальної лінійки. Також перевіримо як все це працює в порівнянні зі стандартною ОЗП і подивимось чи є сенс від використання на платформі AMD високошвидкісних планок DDR5-7200.

В одному з попередніх матеріалів ми вже тестували небінарну оперативну пам’ять на платформі Intel. Для тих, хто пропустив цей матеріал, як завжди залишимо посилання. Тут же коротко нагадаємо що це за звір і з чим його їдять. Основною відмінністю таких модулів від вже звичних є півтора кратний об’єм чипів, що досить незвично, бо до виходу DDR5 ємність ОЗП зростала подвоюванням.

Наприклад, за 16-гігабітними очікувалися 32-гігабітні чіпи, а не 24, які зараз є нормою для небінарних модулів. Досягається такий нестандартний об’єм тоншими технологічними нормами виробництва, що в свою чергу дозволяє у кожен окремий чип помістити більшу кількість комірок пам’яті. Просто їх щільність вища у півтора рази. Як показала практика попереднього тесту, продуктивність небінарної ОЗП на декілька відсотків нижча ніж у звичайної. Тому буде цікаво перевірити, чи це особливість платформи Intel, чи загальна тенденція.

І тут нам стане у нагоді система від AMD. Хоч вона і показала себе не з найкращої сторони у роботі з новим стандартом пам’яті на початку, проте після виходу нового мікрокоду AGESA 1.0.0.7 минулим літом, ситуація мала значно покращитись. Якщо раніше вбудованому в процесори RYZEN контролеру пам’яті без танців з бубном підкорялись частоти від 6000 до 6400 мегатранзакцій за секунду, то після оновлення прошивки виробники заявляють про підтримку частот аж до 8000. Тому у даному матеріалі ми спробуємо розібратись одразу з двома невідомими. Перше – наскільки успішно небінарна ОЗП дружить з червоними і чи дружить взагалі. Друге – перевіримо працездатність нової прошивки з найшвидшими модулями, що у нас є – DDR5-7200.

ОЗП

Тепер поглянемо на всіх учасників забігу, бо їх у нашому списку аж четверо.

І почнемо з двомодульного комплекту Kingston FURY Renegade DDR5 RGB DDR5-6400 на 32 ГБ.

Як можна здогадатись, працює він на швидкості 6400 мегатранзакцій за секунду з таймінгами 32-39-39 при напрузі 1,4 В. Є тут і динамічна 12-точкова підсвітка з великою кількістю різноманітних ефектів і стильні алюмінієві радіатори, і підтримка профілів Intel XMP 3.0.

Наступним учасником буде аналог з тієї ж серії, але вже з небінарними чипами - Kingston FURY Renegade DDR5 на 48 ГБ.

Частота і таймінги цієї оперативки ті ж самі що у попередника, і навіть напруга не змінилась. Єдиною відмінністю є відсутність RGB-освітлення.

Далі у нашому тестлаб знайшовся комплект з пари планок по 16 ГБ Kingston FURY Renegade RGB DDR5-7200.

Працює ця ОЗП вже на значно вищій частоті – 7200 мегатранзакцій за секунду з таймінгами 38-44-44 і напругою 1,45 В. На борту є підсвітка і всі вищезазначені переваги лінійки FURY Renegade.

Останнім опонентом був комплект з двох модулів по 24 ГБ - Kingston FURY Renegade RGB DDR5-7200.

За аналогією з молодшими модулями він теж має аналогічну з бінарним «кітом» частоту, таймінги та робочу напругу.

Тестовий стенд

Тестували ми всі ці 160 ГБ оперативки на тестовому стенді з 16-ядерним 32-потоковим процесором AMD Ryzen 9 7950X.

А його 170 Вт TDP розсіювали за допомогою 360-міліметрової РСО DeepCool LS720.

Материнські обов'язки виконувала топова плата на топовому чипсеті AMD X670E - ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING WIFI.

Відеокарту ж ми обрали максимально швидку, щоб вона не виявилась найвужчим місцем під час тестування –Palit GeForce RTX 4090 Game Rock OC.

Усі необхідні дані та ігри, включно з операційною системою, зберігались на продуктивному SSD-накопичувачі Kingston FURY Renegade ємністю 1 ТБ.

Записувати та зчитувати послідовні данні він може зі швидкістю 6000 та 7300 МБ/с відповідно. А перезаписати – неймовірні 1000 разів.

Враховуючи використання зовсім не тривіальної за енергоспоживанням відеокарти та й системи в цілому, блок живлення довелося підібрати відповідний - Seasonic VERTEX GX-1000 на цілий кіловат.

Джерело підтримує усі сучасні стандарти, включно з ATX 3.0 та PCI-E 5.0. Не може не радувати і його високий ККД, який відповідає сертифікату енергоефективності 80 Plus Gold. У нас вже є окремий огляд на цю модель.

Зібрати усі компоненти у цілісну систему дозволив корпус DeepCool CH510 MESH DIGITAL, котрий ми додатково оснастили трьома 120-мм вентиляторами DeepCool FC120.

Підготовка до тестування

Перший старт цього ПК з небінарною DDR5 не виявив жодних проблем. Вмикаємо, заходимо в BIOS, обираємо XMP-профіль і все працює як треба.

Більш того, високошвидкісні комплекти DDR5-7200 теж запустились як рідні, хоч і у асинхронному режимі, тобто на половинній частоті контролеру пам’яті. І тут цей момент потребує трішки роз’яснень.

Компанія AMD гарантує синхронну роботу оперативної пам’яті п’ятого покоління зі своїми CPU в режимі DDR5-6000, номінальних це 3000 МГц. Деякі вдалі екземпляри процесорів у поєднанні з хорошими материнськими платами тримають і DDR5-6400.

Само по собі поняття синхронності означає, що частота вбудованого в процесор контролеру пам’яті повністю співпадає з базовою частотою ОЗП, тобто один до одного.

Якщо ж RYZEN-процесору з відповідною материнкою підкинути більш швидку оперативку, то вони поділять частоту контролера надвоє, що може не найкращим чином вплинути на загальну швидкість передачі даних, і далі будуть працювати вже в асинхронному режимі. Відразу після релізу платформи запуск модулів швидших за DDR5-6400 був непростим завданням. Усе зависало, глючило, не стартувало навіть у асинхроні. Але з виходом мікрокоду AGESA 1.0.0.7 ситуація змінилась і ми можемо це підтвердити. Доступні нам модулі DDR5-7200, як небінарні так і стандартні за ємністю, запустились без проблем і тестова система працювала з ними абсолютно стабільно.

Тести

А тепер нарешті розберемось з тим, заради чого ми всі тут сьогодні зібрались. І почнемо із синтетики.

AIDA64 одразу ж дає зрозуміти, що небінарна ОЗП дещо повільніша за звичайну. Різниця між комплектами DDR5-6400 становить від 4 до майже 5%, а бінарна DDR5-7200 була швидша за небінарний аналог тієї ж частоти на 4-6%.

Якщо ж порівняти між собою комплекти DDR5-7200 з 6400 однакового об’єму, то тут вимальовується наступна картина. 32-гігабайтна DDR5-7200 швидша за DDR5-6400 на 1-3%, а 48-гігабайтна DDR5-7200 випереджає DDR5-6400 на 1-2%.

7-ZIP теж краще працював на стандартній оперативці з різницею у 1-4% між комплектами DDR5-6400 і 1-3% між DDR5-7200.

А от приросту продуктивності від вищої частоти цей архіватор майже не відчув. Більш того, модулі DDR5-6400 виявились навіть трішки швидшими за DDR5-7200 на величину до 1,3%. Скоріш за все тут зароляли менші таймінги та синхронний режим роботи повільнішої ОЗП.

Ще один архіватор – WinRAR віддав перевагу звичній за ємністю оперативці, хоча й з ледве помітною різницею у 1,5% між комплектами DDR5-6400 і 2,6% між DDR5-7200.

І тут ми знову не побачили майже ніякої користі від більш швидкісної ОЗП.

Майже та ж сама тенденція спостерігалась у Cinebench 2024 та Geekbench 6. Небінарна ОЗП відставала на 1-3%, а профіт від комплектів DDR5-7200 можна розгледіти тільки за допомогою окулярів.

Трішки оживилось суперництво у 3DMark. Тут небінарна ОЗП відстала від бінарної на величину від 2,5 до майже 4% і ця різниця була справедливою для всіх пар оперативної пам’яті.

Ігри

Тестувати ігри ми вирішили одразу у двох роздільних здатностях – Full HD та 4К. У першому випадку в нас була змога оцінити різницю від використання різних модулів ОЗП не впираючись у продуктивність відеокарти. У другому подивитись на ситуацію під кутом, близьким до реального використання, коли максимальне навантаження йде на усі компоненти системи.

 

Якщо розглядати середню частоту кадрів, то у Baldur's Gate 3 з Ultra пресетом у 1080p найшвидшим виявився стандартний комплект DDR5-7200. Його прямий аналог небінарної ємності показав найгірший результат і був повільнішим на 5%, а 32-х та 48-гігабайтні планки DDR5-6400 показали майже однакову швидкодію і поступились лідеру 4% продуктивності.

Дивно, але не зважаючи на те, що небінарна DDR5-7200 виявилась найслабшою за середнім FPS, за показниками дуже рідкісних подій цей комплект навпаки показав себе кращим за всіх опонентів на дуже добре помітні 8-19%. І до речі, максимальна перевага у 19% була як раз над лідером середнього лічильника кадрів.

У 4К знову зберіг лідерство бінарний комплект DDR5-7200. Проте його перевага над опонентами не перевищувала 3,2%, котрі вилились у різницю від 2-х до 5 FPS при середніх 160-ти. А от по найдовшим кадрам ми спостерігали якусь нісенітницю.

Тут першу позицію зайняла небінарна DDR5-6400 випередивши найслабшого опонента в лиці небінарної DDR5-7200 на цілих 32%. Та й інші суперники відстали від лідера на величину біля 20%.

Counter-Strike 2 у Full HD ми запускали з Very High налаштуваннями. І у цій грі нічого надзвичайного помітити не вдалося. Бінарна ОЗП була трішки швидшою за небінарну – на величину до 4%. А нижчі таймінги і синхронний режим роботи модулів DDR5-6400 вже не вперше забезпечив навіть кращий результат ніж у модулів DDR5-7200.

Хоча заради справедливості слід уточнити, що різниця склала усього 1 FPS при середніх більш ніж 460-ти.

У 4К на тому ж графічному пресеті середня частота кадрів на всіх чотирьох комплектах була майже однаковою.

Єдиним, хто вирвався на неймовірний один FPS при середніх 285 був комплект стандартної за обсягом DDR5-7200.

Cyberpunk-у 2077 в 1080p з Ultra-картинкою більше за всіх сподобався бінарний комплект DDR5-6400. І якщо по середньому лічильнику кадрів він виявився швидшим за інших на 1-3%, то за показниками дуже рідкісних подій був попереду на 8-15%.

Різницю ж між тими опонентами, що залишились, важко назвати помітною, бо вона коливалась у межах 2% по середній частоті кадрів.

У 4К з тими ж налаштуваннями всі показники усіх чотирьох комплектів відрізнялись між собою на максимум 2 FPS при середніх 60-ти, що більше схоже на статистичну похибку ніж на різницю в продуктивності.

А от у The Last of Us Part I у FullHD з Ultra пресетом ситуація була цікавішою. Небінарна ОЗП програла 2-3% по середньому FPS бінарній.

Проте по дуже рідкісним подіям виявилась швидшою на десяток кадрів і більше, а це в свою чергу 20-30% різниці. Щось подібне ми вже бачили у попередніх сценаріях.

Зі збільшенням роздільної здатності розстановка сил змінилась. І тепер у лідери записався комплект стандартної ОЗП DDR5-6400.

При цьому лідерство це в першу чергу стосується показників 0,1% Low, за якими він виявився швидшим на 16-20% за опонентів. Різницю ж по середньому лічильнику кадрів між суперниками помітити було майже неможливо.

Найзаплутаніший детектив ми так і не змогли розплутати у Total War Saga: Troy. У роздільній здатності 1080p, по середньому лічильнику кадрів, найшвидшим виявився 32-гігабайтний комплект DDR5-7200. Свого побратима з меншою робочою частотою останній випередив на 2%, а небінарні комплекти DDR5-6400 та 7200 відстали на 5,5 та 11% відповідно. Тож бачимо помітний і непоганий тріумф стандартної за ємністю ОЗП.

Але якщо поглянути на мінімальні показники, то тут творився якийсь жах, котрий доволі стабільно повторюється. Небінарна DDR5-7200 провалилась на 40% у порівнянні з такою ж DDR5-6400 і на 50% у порівнянні із бінарним частотним аналогом. Ну «окей», можливо цьому тайтлу не сподобався незвичайний об’єм цих модулів, високі таймінги або асинхронний режим. Але чому тоді ще більше, на добрий десяток FPS, провалився стандартний комплект DDR5-6400, гадки не маємо.

Перевіряли ми цю аномалію декілька разів. Результат плюс-мінус був одним і тим же. Можливо у Вас будуть якісь міркування з цього приводу?

Підсумки

Головний підсумок, який можна зробити з поточного тестування, полягає у тому, що компанія AMD успішно працює над покращенням сумісності власної продукції із новою оперативною пам’яттю. Якщо раніше запуск ОЗП вище ніж DDR5-6400 був проблематичним, то на початок 2024 року цю проблему вирішено. І навіть на платформі Intel нам доводилося приділяти більше уваги налаштуванню високочастотних модулів для успішного і стабільного їх функціонування. А тут як у дорогому авто – натиснув на кнопку і поїхав. Теж саме стосується небінарних модулів, які в цілому підтвердили раніше визначену тенденцію – у більшості сценаріїв, як прикладних так і ігрових, вони на декілька відсотків повільніші за звичайну ОЗП.

Також по результатам тестів добре помітно, що високошвидкісна оперативка далеко не завжди показувала відчутно кращу продуктивність як з бінарними так і небінарними чипами. А інколи навпаки вона працювала навіть повільніше ніж менш високочастотні аналоги. Тому покращувати мікрокод фахівцям AMD ще є куди, і сподіваємось що з часом ситуація зміниться на краще. Таким чином для AM5 у більшості випадків оптимальним вибором буде традиційна DDR5 на частоті 6000 чи 6400 мегатранзакцій на секунду з мінімальними затримками.

Автор: Олексій Єрін