Топова DDR5-8000 2x24GB проти народної DDR5-6000 2x16GB: який профіт?

Сьогодні протестуємо топову за частотою та зовнішністю оперативну пам’ять. Зустрічаємо - Kingston FURY Renegade DDR5 RGB Limited Edition з її 8-ма тисячами мегатранзакцій за секунду! Тож тепер ми дізнаємося, на що здатна така оперативка, так би мовити, за задумом розробників, у номінальному режимі експлуатації на актуальних платформах.

Перше на що звертаємо увагу, цей піддослідний комплект із пари модулів – не бінарний. Тобто його обсяг у півтора рази більший ніж зазвичай, і у даному випадку це не 32, а 48 ГБ (по 24 на одну «планку»). Більш детальну інформацію по даному питанню радимо почерпнути у одному із попередніх матеріалів, а тут лише нагадаємо, що по суті не бінарна ОЗП відрізняється від стандартної більшою щільністю комірок пам’яті, завдяки тонкішим технологічним нормам виробництва. Це, у свою чергу, і дозволило збільшити її об’єм.

Тепер до самого комплекту. Виглядає він, на наш погляд, доволі стильно і не звично. При його створенні розробники надихалися гоночними спорт-карами, і здається, досягли у цьому чималих успіхів. Алюмінієвий радіатор ОЗП виконано у червоно-чорній кольоровій гамі, з гострими як спойлер боліду кутами у певних місцях. При цьому поверхня охолоджувача, пофарбована у чорний колір, не плоска як може здатися на перший погляд, а має каскадну структуру елементів і нам усе це чомусь нагадало карбонові авто із блокбастерів.

Є тут і підсвітка з 12-ма окремими світлодіодами та 18-ма режимами різноманітних ефектів. Розташовується вона у верхній частині плашок у вигляді напівпрозорої смужки на усю довжину модулів.

Що ж до швидкісних ТТХ, то вони наступні. Працює ОЗП, як вже було зазначено раніше, на частоті рівно 8000 мегатранзакцій за секунду із таймінгами 36-48-48. Для живлення ОЗП потрібна напруга аж 1,45 В. Звісно ж на борту є підтримка XMP профілів версії 3.0 і, окрім найвищого, доступні ще декілька режимів: DDR5-7200 із таймінгами 38-44-44, DDR5- 6400 із 32-39-39, та JEDEC-ковський DDR5-4800 із затримками 40-39-39. Але нас, звісно ж, цікавитиме найшвидший «номінальний» профіль: як він прискорить сучасні системи?

Опонент

Саме тому, «до цих перегонів» ми додали ще один комплект - недорогий Kingston FURY BEAST DDR5 із частотою 6000 мегатранзакцій за секунду стандартного об’єму у 32 ГБ двома модулями по 16.

На його прикладі дізнаємось, що виграє покупець, якщо вибір стане між двома таблетками – між тою, яка повинна відправити його взагалі у космос і зовсім непримітною, так би мовити ближчою до реальності, яку обирають більшість користувачів. Спочатку може здатись, що цей опонент аж надто слабкий для піддослідної ОЗП через меншу частоту, але ж таймінги панове, таймінги. Тут вони нижчі і становлять 36-44-44 такти.

Також не забуваємо, що по нашим попереднім тестам, бінарна оперативка на декілька відсотків швидша за не бінарну. А якщо на верхівку айсбергу додати ще й режими роботи контролеру ОЗП - 1 до 1 у DDR5-6000 і 1 до 2 у новинки, то вимальовується не таке вже й прогнозоване протистояння, яке сподіваємось, декого з Вас примусить потирати долоні в очікуванні результатів тестів.

До того ж є ще один цікавий момент. Для процесорів AMD 9000-ї лінійки було заявлено про підтримку ОЗП аж до DDR5-8000, тож у даному матеріалі ми якраз це ствердження і перевіримо на практиці. Тим, хто почав опускати ніс спробуємо його підняти - тести на Intel теж будуть.

Тестові стенди

А зараз швиденько пробіжимось по іншим компонентам тестових стендів.

Основні обчислювальні можливості червоної платформи забезпечував передтоповий 12-ядерний 24-потоковий Ryzen 9 9900X.

Від синіх грав м’язами Core i9-13900KF із 24-ма ядрами (по формулі 8+16) та 32-ма потоками.

Основою збірок виступили функціональні материнські плати ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING WIFІ і ASUS ROG MAXIMUS Z790 DARK HERO, які ви зараз бачите на екрані.

Про охолодження обох CPU піклувалась потужна 360-мм водянка ASUS TUF Gaming LC II 360 ARGB.

Усю програмну кухню зберігав PCI-E 4.0 x4 накопичувач Kingston FURY Renegade на 1 ТБ із швидкостями запису та зчитування послідовних даних у 6000 та 7300 МБ за секунду.

Щоб під час тестів відеокарта мінімально обмежувала продуктивність, ми обрали розігнану Palit GeForce RTX 4090 GameRock OC.

Живлення системи забезпечував кіловатний Seasonic VERTEX GX-1000, енергоефективність якого відповідає сертифікату 80 Plus Gold. Це джерело може похизуватись гібридним режимом роботи 135-мм тихого вентилятора на гідродинамічному підшипнику, підтримкою новітніх стандартів ATX 3.0, PCI-E 5.0 та аж 12-річним гарантійним терміном.

І зібрали ми всі компоненти до купи у корпусі ASUS TUF Gaming GT302 ARGB з трьома додатковими вентиляторами у комплекті.

Тести

Синтетика (AMD)

І нарешті до тестів, які розпочнемо на платформі AMD. У даному випадку ОЗП з частотою 6000 мегатранзакцій за секунду працювала із дільником 1 до 1, тоді як 8000-на в режимі 1 до 2-х.

У AIDA64 старший за частотою комплект не стримали ні довші таймінги, ні не оптимальний режим роботи контролеру, ні небінарність як така. І він видав кращу швидкодію по всім без виключення показникам – на 3% при зчитуванні даних, на 6 при записі і на 8% при копіюванні. По латентності можна сказати паритет, бо тут лідер вирвався уперед зовсім на трішки. Втім, буде не коректно не згадати, що у даному бенчмарку ми отримали попередження про не повноцінну сумісність із процесорами 9000-ї лінійки AMD. Тому лишається деяка надія на покращення результатів, коли нативна підтримка все ж таки з’явиться.

А от у 7-ZIP профіт від більшої пропускної здатності ОЗП зазначені раніше «кайданки» з’їли повністю. Стискала дані система із DDR5-8000 на 1% швидше, але розпаковувала навпаки трішки повільніше.

У Geekbench 6 результати теж було отримано суперечливі і не надто оптимістичні. При навантаженні на одне ядро, синхронний режим роботи контролеру з меншими таймінгами DDR5-6000 переміг на величину трішки більше 3% балів. Із задіяними усіма ядрами, Ryzen 9 9900X все ж зміг отримати зиск від 8000-ї частоти, проте його величину можна упевнено віднести до похибки вимірювань.

Cinebench 2024 не дав старшій оперативці і того. Тут молодший комплект виглядав краще як у однопотоковому режимі, так і у багатопотоковому. Щоправда і у даному випадку слід відзначити мізерну різницю між результатами суперників.

Бенчмарк з використанням алгоритмів машинного навчання, Geekbench AI, був більш прихильним до DDR5-6000. Остання здолала DDR5-8000 у двох із трьох режимів. При цьому максимальний процент переваги не великий - до 2%. Втім там, де комплект із вищою частотою був кращим, спостерігався не менший профіт на все ті ж пару відсотків балів.  

Щось схоже по загальним результатам спостерігалось і у 3DMark. У двох із трьох сцен, система із меншою за частотою оперативкою працювала швидше на величину до 2% папуг.

Ігри (AMD)

Наразі плавно переходимо до ігор, які тестувались у роздільній здатності Full HD, щоб по можливості не впиратись у продуктивність відеокарти. При цьому налаштування графіки вмикались максимальні для більшої відповідності реальним умовам експлуатації системи та задіяння максимального об’єму ОЗП.

У Baldur’s Gate 3 DDR5-6000 забезпечила на 3-5 FPS вищу продуктивність по абсолютно всім показникам. Але якщо розглядати ситуацію в цілому, то при середніх близько 185 FPS і з 0,1% low біля сотні, можна сказати, що обидва комплекти упорались із завданням дуже добре.

Кіберспортивна Counter-Strike 2 теж віддала перевагу синхронному режиму роботи контролеру ОЗП і меншим таймінгам. Тут молодший комплект випередив старший на 2,5% по середньому лічильнику і на майже 9% по дуже рідкісним подіям. Хоча знову ж таки, частота кадрів з обома комплектами ОЗП була на стільки великою, що помітити, або відчути різницю при реальному геймплеї – не реально.

Cyberpunk 2077 продовжив переможну ходу 6000-ї ОЗП і тут навіть по середньому лічильнику набігло майже 5% переваги над 8000-ю. Це вже щось, але хотілось би, щоб ці слова були на адресу вищого за частотою комплекту, а не нижчого.

У Forza Horizon 5 спершу може здатись, що усе більш-менш рівно між суперниками, але все це до того моменту, поки не починаєш порівнювати показники 0,1% Low. У DDR5-6000 вони аж на 11% кращі.

Із Ghost of Tsushima ситуація по найдовшим кадрам виявилась протилежною. Тепер DDR5-8000 вирвалась уперед на більш ніж 5% FPS. Проте по середній частоті кадрів не усе так райдужно – програш на пару FPS, а по 1% Low фіксуємо паритет.

У Horizon: Forbidden West можна сказати, взагалі нічого цікавого не трапилось, бо продуктивність системи обмежилася відеокартою. По усім показникам швидша 6000-на ОЗП, але перевага така мізерна, що зафіксувати її може хіба що моніторинг – 1% по середній частоті кадрів і 3% по найдовшим кадрам.

Starfield стабілізував результати обох комплектів на стільки, що між ними взагалі можна поставити знак рівності. Вітерець вправо, вітерець вліво і лідер може змінитись. Проте і у даному випадку слід визнати, що пам’ять з меншою кількістю мегатранзакцій у характеристиках, хоч і на 1 FPS, але попереду.

Коли ж у процесорозалежній Total War Saga: Troy паралельне навантаження на усі ядра процесора суттєво зросло у порівнянні із усіма попередніми проектами, знадобилась НАРЕШТІ і вища пропускна здатність DDR5-8000. Не можна сказати, що із 6000-м комплектом відчувався дискомфорт, але пару додаткових відсотків по середній частоті кадрів та біля 7% по 0,1 Low піддослідна ОЗП отримати допомогла.

Синтетика (Intel)

Наразі переходимо до тестів на платформі Intel і одразу декілька уточнень. По-перше, на відміну від платформи AMD, DDR5-6000 тут може працювати тільки у режимі контролеру пам’яті 1 до 2, втім як 8000. По-друге, як би це дивно не звучало, але зі стабільністю системи у поєднанні із піддослідним комплектом у нас виникли деякі проблеми, можливо через вже трішки «замордований» тестами процесор. Тож у даному випадку ми сильно не діставали систему, а швиденько прогнали усі тести, з якими і пропонуємо ознайомитись.

Отже, у AIDA64 га платформі Intel новинка показала себе дуже добре у порівнянні із народною ОЗП. Перевага над останньою склала солідні 17-22% продуктивності.

У 7-ZIP 8000-на пам’ять дозволила теж непогано відірватись від 6000-ї. Перша показала на майже 10% кращий результат при стисканні даних. Проте при розпаковці уперед все ж таки на 3% вирвалась друга: певно для цієї задачі менші затримки важливіші.

Cinebench 2024 нарахував на 4% більше балів у обох режимах навантаження старшій ОЗП, що вже починає обнадіювати.

Geekbench 6 проявив майже повну солідарність із Cinebench 2024 і теж відреагував на DDR5-8000 3-4-ма відсотками вищої продуктивності.

Проте у AI-версії цього ж бенчмарку вже зовсім трішечки краще показала себе DDR5-6000 у 2-х із 3-х сценаріїв. Проте різниця результатів тут така мізерна, що на неї можна не звертати уваги.

3DMark так само більше сподобались менші таймінги і бінарність народного комплекту у 2-х із 3-х підтестів. Але знову ж таки, різницю меншу за 1% папужок між опонентами і у даному випадку як значну сприймати важкувато.

Ігри (Intel)

І знову до ігор тільки тепер вже на сокеті LGA1700 із тими самими максимальними налаштуваннями у 1080p.

У Baldur’s Gate 3 новинка виглядала краще усього на пару FPS при середніх 186, що у процентному відношенні становить 1% частоти кадрів. По всім іншим показникам плюс-мінус паритет.

Друга контра дозволила DDR5-8000 підняти процент переваги до 2% по середньому FPS, але по показникам дуже рідкісних подій щось пішло не так і сталося просідання із в рази гіршим результатом ніж у DDR5-6000.

У Cyberpunk 2077 піддослідна ОЗП продовжила нарощувати відрив від опонента і тепер він склав більше 5% середньої частоти кадрів і більше 6% по 0,1% Low.

І тут Forza Horizon 5 змусила 8000-ну ОЗП трішки пригальмувати. У даному проекті перемогу останньої можна розгледіти лише на фотофініші.

У Ghost of Tsushima обидва комплекти виступили на рівних за виключенням дуже рідкісних подій. За ними 6000-ний виявився майже на 14% кращим за опонента.

Horizon: Forbidden West взагалі не лишила хоч чогось, що можна прокоментувати - гарна і однакова продуктивність як на топовій, так і народній ОЗП.

А от у Starfield DDR5-8000 знову ожила і по середньому лічильнику виявилась кращою на 4% за частотою кадрів.

І нарешті у Total War Saga: Troy, як і у випадку із AMD платформою, сильно навантаженим ядрам CPU вища пропускна здатність старших модулів дуже знадобилась. По середній частоті кадрів різниця склала близько 11% FPS. Це суттєва превага!

Підсумки

Отже, підійшовши до підсумків можна сказати, що у випадку платформи AMD дива не трапилось. Внаслідок архітектурних особливостей, їй з самого початку як була потрібна ОЗП з якомога нижчими таймінгами при роботі з дільником контролеру 1 до 1, так нічого з тих пір і не змінилося. Якщо Ви не прихильник спостерігання за красивими цифрами у AIDA64, то DDR5-6000 - все ще Ваш найоптимальніший вибір, до того ж ще й помітно дешевший. У синтетиці остання в більшості проектів або трішки випереджала піддослідну оперативку, або була на одному рівні із нею. При цьому у іграх, за виключенням лише одного тайтлу, вона продемонструвала стабільно кращий FPS, хоч і часто з мізерною різницею в межах похибки вимірювань. Плюс у такому режимі ОЗП запуститься завжди, на будь-якій материнській платі. Правда і з стабільністю DDR5-8000 на AM5-му сокеті у нас не виникло питань.

Що ж до платформи Intel, то тут, в принципі, теж не відбулося нічого нового. У даному випадку чим більша пропускна здатність ОЗП – тим краще. У штучних бенчмарках профіт від додаткових 2000 мегатранзакцій за секунду, хоч і з більшими таймінгами і не бінарністю як такою, все одно дозволив отримати, в середньому, на 7% кращу загальну продуктивність системи. Хоча, якщо не враховувати високі результати у AIDA64, то це вже будуть скромніші 4%. У іграх ситуація не менш приємна для старшого комплекту, бо і застосування його у розважальних цілях принесло додаткові 5% FPS в середньому.

Але ці додаткові відсотки продуктивності дадуться не легко Вашому гаманцю. Якщо звернути увагу на ціни розглянутих комплектів, то можна на деякий час втрати можливість говорити, бо DDR5-8000 обійдеться приблизно в тричі дорожче за 6000-й комплект. Плюс треба обов’язково мати топову материнську плату. І тут вже вибір залежить від кожного окремо, бо завжди знайдуться ті, кому не по статусу їхати за тарифом «стандарт», а треба тільки «преміум».

Автор: Олексій Єрін