Тест мобільної відеокарти GeForce RTX 3050 в іграх: на ноутбуці GIGABYTE G5 GE (51RU213SD)

Не відходячи далеко від теми про ноутбуки та їхню графіку, спішимо вас познайомити з мобільною GeForce RTX 3050, яку протестувати нам допоможе новенький ноутбук від GIGABYTE. Так, це не ядерна GeForce RTX 3080 Ti, що ми оглядали нещодавно, але й по ціні набагато доступніше рішення, що грає досить приємну роль в нинішніх реаліях.

Як завжди почнемо з «препарації» нашого «пацієнта».

В чіпі GeForce RTX 3050 мобільного зразка помістилося 2048 ядер CUDA, а також 64 текстурних модуля і 32 блока растеризації, плюс 64 ядра для роботи DLSS і 16 ядер прискорення трасування променів. Також тут 4 ГБ власної оперативки типу GDDR6, котра під’єднана через вузеньку шину 128 біт, відповідно і швидкість обміну даними не хапає зірок з небес, всього 198 гігабайт на секунду.

Сам же чіп працює на частоті 1237 МГц та може буститися до 1500 МГц з TDP на рівні 60 Вт. Так, у мобільних відеокарт частота та, відповідно, продуктивність  залежать від «зашитого» теплового пакету і, звісно, системи охолодження. Мінімальне енергоспоживання RTX 3050 Mobile може бути 40 Вт для найтонших і дуже мобільних рішень, а максимум 80 Вт для більш ігрових.

В ноутбуці GIGABYTE G5 GE (51RU213SD) використовується найпопулярніший компромісний варіант.

Розкрити потенціал відеокарти допомагає процесор Intel Core i5-12500H з сумарно 12 ядрами, з яких 4 продуктивних та 8 енергоефективних що взагалі забезпечує 16 потоків. Працює він на базовій частоті 3,3 ГГц з можливістю буста до 4,5 ГГц.

Також тут встановлено 16 ГБ оперативної пам’яті типу DDR4 з частотою 3200 МГц, котра працює в двоканальному режимі, що важливо.

Систему, утиліти та іграшки завантажували на SSD GIGABYTE AG4512G-SI місткістю 512 ГБ.

Також коротенько пробіжимося по зовнішності ноутбука. По бокам чудово розмістилися 2 роз’єми USB 3.2 Gen 2 Type-C, по одиному USB 2.0 Type-A та USB 3.2 Gen 1 Type-A.

Дисплей має найпоширенішу діагональ 15,6ʺ з роздільною здатністю Full HD і частотою оновлення 144 Гц. Хоча навряд чи відеокарта це задовольнить відповідним FPS.

Також чимала кількість решіток по краям забезпечують охолодження «начинки», в чому ми переконаємся в ігрових тестах. Більш детально про цей GIGABYTE G5 GE ми «розповідаємо» в огляді на нашому сайті.

Ігри

Не відходячи далеко від слів про ігри, поглянемо на що здатна ноутбучна RTX 3050.

Почнемо вже з класики серед «ігор для ноутбуків», йдеться про Dota 2.

Запускали звісно ж з пресетом графіки, як його обізвали Valve, «краса». Одразу ж бачимо на лічильнику середню FPS 132-135, що майже досягла рівня вертикальної синхронізації. 0,1% Low тримався золотого стандарту 60 кадрів за секунду. Також око не минає 100°C на процесорі та близько 84°C на чіпі відеокарти, що язик не повернеться назвати «адекватною» температурою. Й систему охолодження досить голосно чути.

Далі запускаємо другий Overwatch 2 з ультра присетом, де автоматично вмикається AMD FSR 1.0. В замісах з купою ефектів ми отримали комфортний FPS в районі сотні з 64 в показнику дуже рідких подій. Можна трішки скинути налаштування, якщо бажаєте дістатися 144 кадрів. На керування жалітися не доводилося, як і на картинку. Роздавати хедшоти та сапортити досить приємно.

Хоч Tom Clancy's Rainbow Six Siege і попереджала, що для ультра налаштувань їй потрібно хоча б 6ГБ відеопам’яті, ми її слухати не стали і вибрали такий пресет. І не пошкодували, оскільки частота зміни кадрів не тільки дійшла до порогу герцовки монітора, а і перевищила його. Ми результатом дуже задоволені, для тактичного шутера цих показників більш ніж достатньо!

A ось в Apex Legend ми викрутили на максимум все окрім тих опцій що попереджували про перевищення ліміту в 4 ГБ відеопам’яті. І на виході після таких не хитрих маніпуляцій маємо і чудову картинку, і «фреймрейт» гідний наших з вами очей. Останній тримався молодцем, не відходячи далеко від 87 кадрів в середньому, а рідкісні події також не викликають суму, оскільки 50 – то чудовий результат. Картинка яскрава, керування приємне, фраги/кіли можна роздавати тільки так.

Call of Duty: Warzone 2.0 зустріла нас ось такими автоматичними налаштуваннями. Ну, а ми що? Сперечатись не стали. Тому і маємо на лічильнику в середньому 77 кадрів за секунду. Ось що відбувається коли погоджуєшся з грою. На керування нарікань не було, до картинки також. Звісно, можна погратися з налаштуваннями ще більше, десь щось підкрутити і отримати більш приємну картинку, але навіть при рекомендованих ми майже вибрали весь ліміт пам’яті, наданий відеокартою.

В PUBG змагались за курку ми на карті Sanok прихопивши ультра графіку, а з нею і близько сотні FPS в середньому. І попри високу рослинність та дощі, ніщо нам не завадило насолоджуватися грою, оскільки навіть 0,1% Low тримався на рівні 40 кадрів на секунду. Спокійно можна скинути не потрібні налаштування задля ще більш результативної гри. І тоді, гадаємо, лічильник кадрів спокійно дійте до порогу вертикальної синхронізації.

Fortnite тестували в двох режимах графіки: в першому випадку гра запропонувала ось такі налаштування, а в другому - ми вже самі виставили їх на середній рівень. І хоча в першому випадку на десяток кадрів більше, але через погану оптимізацію статери зустрічаються в обох випадках, проте в другому - їх було відчутно менше. Тому можемо порекомендувати трішки погратися з графікою. Побачити ворогів неважко, до керування питань майже не було.

Добірку наших однокористувацьких ігор почнімо з Forza Horizon 5. Пресет класичний, високий. Хоч гра і попереджала, що відеопам’яті замало, ми її слухати не стали. Тому і маємо середню частоту кадрів на рівні 60. Гадаємо, це задовольнить багатьох, якщо не всіх. Керування слухняне, покоряти простори гри досить приємно.     

В Cyberpunk 2077 ми заїхали прихопивши спочатку високі налаштування. Покаталися трохи з середнім FPS на рівні 38-ми. Погодьтесь, не дуже приємно бачити подібну картинку зі смиканнями до 8 кадрів по 0,1% Low.

Тому ми «висадили» високі налаштування і каталися уже з середніми. І показники покращилися на 22-24%, а той же параметр 0,1% Low піднявся вдвічі. Відповідно і посмикувань стало значно менше, хоча вони й не зникли зовсім.  

У Dying Light 2: Stay Human ми бігали стінами Старого Вілледора з середніми налаштуваннями графіки. Склалося відчуття, що гра дуже жадібна до відеопам’яті і саме 4 ГБ їй замало, що ви можете побачити на лічильнику поблизу показників рідкісних та дуже рідкісних подій. Так, середній фреймрейт тримався добрих 50 FPS, але відчувається що чогось не вистачає.

А не вистачає нам, наприклад, DLSS в режимі якості. Ця технологія покращує показники частоти кадрів в середньому на 19%, тому, хоч і з потугами, цей показник дістається «золотого стандарту» 60 кадрів за секунду. Звісно всю ситуацію такі маніпуляції не виплавляють, проте грати стало приємніше.

У God Of War ми бігали спочатку з класичними налаштуваннями, потім підняли планку до високих. Зображення в першому випадку було приємним, а ще приємніше бачити його в 60 FPS, що дуже порадувало.

З покращеними налаштуваннями трішки засмутили періодичні посмикування. Ми спробували їх прибрати за допомогою DLSS в режимі баланс - показники підросли, підгальмовувань стало трішки менше.

В новенькій Need For Speed: Unbound каталися з високим пресетом графіки. Спочатку гра довго думала і часто фризила, непевно ігровий світ завантажувався. І хоча потім ми все одно не отримали 60 кадрів на секунду, але кататися і вписуватися в повороти було досить приємно.

В A Plague Tale: Requiem ми почали з малого, а саме низьких налаштувань. Картинка звісно не виграє всіма кольорами, але частота зміни кадрів трималася на рівні 50-ти, та й лічильник рідкісних та дуже рідкісних подій не падав нижче за відмітки 31-33. Але попри такий результат ігролад відчутно посмикувало.

Майже такий ж результат отримаємо якщо увімкнемо DLSS в режимі баланс та покращимо графіку до середнього рівня. Картинку отримаємо більш привабливу, але недоліки, описані раніше, нікуди не діваються, на жаль.

У Red Dead Redemption 2 Джон Марстон потрапив під наше керування з підібраним грою пресетом графіки – баланс. Красоти Сент Дені ми розглядали, на жаль, не в сонячну погодку, але в нинішніх реаліях якось ближче дощик. Щось ми трішки відійшли від теми… А що нам каже моніторинг? Вірно, близько 60 кадрів за секунду в середньому! Такі показники точно дозволять насолоджуватися і іншими просторами гри.

Над зимнім Нью-Йорком у Spider-Man: Miles Morales ми літали з середніми налаштуваннями графіки. Фремрейт хоч і був на достойному рівні, а саме близько 50, але дуже відчувалися посмикування картинки, котрі, скоріше за все, виникли від нестачі відеопам’яті. Це добре видно по 0,1% Low, котрий впав катастрофічно низько до 4 кадрів. Грати було не приємно через часті підфризи.

Також ми спробували поганяти відеокарту в високих налаштування, але вже з DLSS. Звісно, це не виправить проблему нестачі відеопам’яті, відповідно картина сильно краще не стала, ні в прямому ні в переносному значенні. Хоч і 0,1% Low піднявся до 15.

Перевіряли вантаж в The Calisto Protocol ми також в двох режимах графіки, аби не пропустити деталі: першим став середній рівень графіки, потім ми підняли планку до високих налаштувань. І так, очі вас не обманюють, на середніх гра йде в рази приємніше, відповідно і поглиблення в цю лякаючу атмосферу краще. Чого язик не повернеться сказати про високий пресет, оскільки показники в такому випадку просідають ВДВІЧІ! Тому радимо триматися не вище від середніх налаштувань.

Приземляємось на Землю, а саме в красивий світ The Witcher 3: Wild Hunt і розглядати ми його будемо на високих налаштуваннях. Тоді отримаємо середню «швидкоторію» близьку до 53 кадрів на секунду. Відчувалися якісь посмикування, можливо відеопам’ять, як завжди, «закінчилась», або оптимізацію ще не підвезли до «некст-ген».

Тому вирішили спробувати виправити це DLSS в режимі баланс, але на наше розчарування, картина не сильно змінилась.

«Батарейні» тести

Ви частенько під тестами ноутбуків просите показати що вони можуть від батареї. Оскільки цей ноут навіть під’єднаний до мережі не завжди «вивозить» деякі проекти, тестів буде не багато.

Коли пропаде світло, в A Plague Tale Requiem навіть за мінімальних налаштувань та з DLSS в режимі Ultra Performance ми матимемо дуже болючу оку картину. Середній FPS навіть до 20 ледь-ледь доходить, що вже казати про рідкісні та дуже рідкісні події. Грати можна лише ну при дуже великому бажанні, більше сказати нічого.

В Spider-Man: Miles Morales матимемо ту саму картину, що і в «реквієм», але ще вдвічі болючішу, оскільки фреймрейт тримається смішних 10 кадрів. І це з найнижчим пресетом і DLSS у найпродуктивнішому режимі. Немає в нас бажання мучати вас подібним «геймплеєм», якщо це можна так назвати.

Але й розчаровуватися ми вам не дозволимо. Для гри від батареї треба шукати щось максимально просте, або класику з юнацтва батьків. Наприклад перевидання Quake за налаштувань «all inclusive», так би мовити, бігає на ура. Можливо це чудовий привід познайомитися або ще раз пройти подібні іграшки...

Висновок

Переходячи до висновків,  хочемо сказати, що мобільна GeForce RTX 3050 доволі непогано себе показала, спокійно тягне мультиплеєрні іграшки, іноді навіть доходячи по 144 кадрів на секунду з високими налаштуваннями, а також підтримує всі сучасні технології як то DLSS, трасування променів та Reflex. Але все-таки тріпл ей проекти дадуть прикурити вій відеокарті, або миритися з підгальмовуваннями або мінімізувати налаштування графіки доведеться. Про згаданий «рейтрейсінг» взагалі можна забути, ну може тільки щоб побачити як воно виглядає. Ну і 4 ГБ відеопам’яті вже малувато для деяких сучасних ненажерливих ігор. А коли ноутбук працює від батареї, то про сучасні ігри доведеться взагалі забути. Плюс враховуйте що в різних ноутбуках для графічної системи може бути застосований різний тепловий пакет: в тонкіших рішеннях навіть з живленням від 220 В показники можуть бути в два рази нижчі, чим на цьому GIGABYTE G5 GE, а на товстіших лептопах з більш потужним охолодженням гратиметься комфортніше.

Автор:  Вінціславський Ярослав