Рецензія на гру Titanfall

Назва: Titanfall
Жанр: FPS
Розробник: Respawn Entertainment
Дата виходу: 11 березня 2014
Платформа: РС\X360\XONE

Сайт гри: http://www.titanfall.com

В гри Titanfall досить цікава доля. Своїй появі вона завдячує жадібності компанії-видавця Activision, яка не захотіла виплатити обіцяну винагороду студії Infinity Ward після суперуспіху Call of Duty: Modern Warfare 2, через що команда розробників майже в повному складі покинула Activision, влаштувавшись під крилом конкурента − Electronic Arts.

І так вийшло, що розробники, які вже одного разу змінили сучасний вигляд багатокористувацьких шутерів від першої особи, знову максимально близькі до повторення колишнього успіху.

Строго кажучи, винятково революційним Titanfall назвати не можна: гра ввібрала в себе всі хороші ідеї, використовувані в шутерах до неї, переробила їх і трохи переосмислила. В результаті вийшов такий собі Call of Duty про майбутнє, з гігантськими роботами та «вертикальним геймплеєм», про суть якого ми розповімо трохи нижче.

Отже, бойові дії розгортаються на досить просторих аренах з різноманітним ландшафтом. Обов'язкова умова − широкі вулиці, щоб на них було де розвернутися неповороткій робототехніці, і різного роду висотні точки та перешкоди, по яких можна без обмежень переміщатися простим солдатам.

В останньому пункті, до речі, і вкладений увесь зміст того самого «вертикального геймплею»: чоловічки здатні бігати по стінах, робити подвійні стрибки, відштовхуватися від перешкод і так далі. Приводить усе це до того, що бої проходять дуже швидко та динамічно, а на карті немає ні однієї недоступної для гравця точки.

Це ж і визначає структуру ігрового процесу: перші кілька хвилин на арені розігрується «Call of Duty тільки зі стрибками», ну а опісля гра змінюється кардинально − у центрі екрану з'являється напис: «Ваш Титан готовий».

З появою першого робота сама суть гри стає іншою: роботи громіздкі, неповороткі та не здатні покинути межі вулиць або забратися на які-небудь височини. Титани, однак, мають гігантську бойову міць і здатні запросто переломити хід бою. І, природно, як тільки перший робот з'явиться на карті, все починає крутитися довкола нього.

Знищити Титана може або інший Титан, або людина із застосуванням спеціальної протититанової зброї: ракетниці, бронебійної гвинтівки і так далі. Тому поки одні роботи борються з іншими, люди, як настирливі мошки, стрибають по дахах, намагаючись підірвати ворожого гіганта всіма можливими способами.

Цікавий момент: викликавши свого Титана на поле бою, вам не обов'язково потрібно сідати в кабіну й брати його під свій контроль − робот прекрасно справляється самостійно. Ви можете наказати йому іти за вами, і він, як слухняна собачка, побіжить слідом, розстрілюючи все на своєму шляху; а можете поставити його опікувати зазначену точку, перетворивши в таку собі турель, що особливо стає у пригоді в режимах «Захоплення прапора» або «Захоплення точок».

До слова про режими: їх усього п'ять − «Бій на винищення», «Полювання на пілотів», «Захоплення прапора», «Захоплення точок» і «Останній з титанів». Перші два − це, по великому рахунку, командні бої, тільки в першому варіанті для перемоги потрібно знищувати й живих гравців, і ботів, а в другому − винятково гравців. Що таке третій і четвертий режими, думаємо, зрозуміло, а суть п'ятого полягає в тому, що ви відразу відроджуєтеся на Титані, у вас є тільки одне життя і вам потрібно знищити Титанів суперника.

Грається Titanfall і справді дуже цікаво, але без проблем не обійшлося. Перша − мала кількість гравців на картах. Карти дійсно величезні, разів у два більші, ніж найбільша з Call of Duty, а гравців на карті всього 12 (по 6 за кожну сторону).

Щоб забити порожній простір у гру додали ботів − невинних роботів і рядових солдатів, які всю гру ретельно борються один з одним. При цьому вони не здатні завдати серйозної шкоди гравцям. Задум, безумовно, цікавий, і працює він непогано, але людей все-таки сильно не вистачає.

Друга проблема − мала кількість контенту: у грі дійсно мало зброї та різного роду «обвісів» на неї. Видів Титанів також тільки три: швидкий, але вразливий; броньований, але неповороткий і щось середнє. Зрозуміло, що все це буде розширюватися за рахунок DLC, але однаково неприємно: гра сама по собі досить дорога, так ще й Season Pass, який дає доступ до завантажуваного контенту, коштує стільки ж. Інших значних недоліків в Titanfall немає.

Повторимося, революційною гру назвати точно не можна: все-таки перша гра серії (розробники вже заявили, що буде продовження), проба пера і так далі. Проте ми певні, що друга частина точно відбере в Call of Duty лаври головного мультиплеєрного шутера.

Системні вимоги:

• 64-бітна версія Windows 7, 8, 8.1;
• процесор AMD Athlon X2 2,8 ГГц або Intel Core 2 Duo 2,4 ГГц;
• 4 ГБ оперативної пам'яті;
• відеокарта рівня AMD Radeon HD 4770 або NVIDIA GeForce 8800GT з 512 МБ пам'яті.

Автор: Сергій Кривопустов

Переклад: Олесь Пахолок