Рецензія на гру Medal of Honor: Warfighter

Medal of Honor: Warfighter вийшла дуже слабкою грою і тому є рівно дві причини. Причина перша: вона оглядається на всі попередні ігри серії Call of Duty і намагається їх переплюнути (забуваючи про те, що всі вони на даний момент вже встигнули нам набриднути та застаріли) і не бажає придумувати нічого свого. Складається відчуття, що проектування рівнів проходило так:

• Скільки було вибухів у першій місії COD?
• Вісім!
• Ага, подвоюємо, ні, збільшимо втричі! Ми їм ще покажемо!

Warfighter і не намагається запропонувати гравцю чого-небудь нового, унікального та цікавого. Там, де Call of Duty підносить нехай дуту і інфантильну, але все-таки епічну і захоплюючу історію про Третю Світову війну, кінець світу, і змова поганих росіян, готових отруїти всю Європу, Warfighter настирливою мухою знову нагадує про натягнуті відносини Америки з арабськими країнами і знову лякає терористичною погрозою та тонної вибухівки, яку бійцям спецзагону Tier 1 потрібно знайти і героїчно знешкодити.

Там, де Call of Duty знайомить нас з харизматичним капітаном Прайсом,  сержантом Вудсом і Джоном Соупом, Warfighter пропонує в напарники бородатих дядьків у кепках і панамах, з, практично, ідентичною зовнішністю (поставивши їх поруч, не зрозумієш хто з них хто). При цьому, маючи в наявності настільки непоказних героїв, Medal of Honor ще і  намагається жартувати. Виходить погано.

Причина друга: нахабна і безсовісна неправда розробників і видавця про те, який великий урок вони винесли з провалу «Медалі» 2010-го року, яку величезну роботу над помилками вони виконали.

На ділі — помилки 2010-го року виправлені не були, навіть нових додалося. В результаті гра виходить донезмоги нудною і рутинною, а гравець замість того, щоб одержувати задоволення, мучиться дозвільним питанням - чому стрілянина по однакових супротивниках в Call of Duty захоплююча пригода, а в MОH нудна трата часу? Начебто ж те саме: визирнув з укриття, пустив пару куль у голову неуважного супротивника та знову сховався, але в COD це робити весело, а в MOH — нудно…

Зате зображення гарне, так. Все вибухає, ударною хвилею створюються піскові бури, бруд розлітається під ногами солдатів, що біжать, краплі дощу дратують воду в калюжах і так далі. Frostbite 2 один з кращих нинішніх движків і з своїм завданням справляється на «відмінно», з цим не посперечаєшся.

Єдине, що здатне врятувати проект від цілковитого провалу це мультиплеєр. Нічого оригінального в ньому не шукайте, та і поріг входження в логіку місцевого інтерфейсу досить високий: навіщо доданий десяток пошуків функцій і накручена купа непотрібних кнопок, що лише засмічують екран. Але в цілому грати з живими людьми значно цікавіше. Карти невеликі, спроектовані цілком розумно, надають достатній тактичний простір, так що можна комфортно грати і снайпером і штурмовиком.

Режимів п'ять: від захвата пунктів до командного бою. Концепція гри приблизно така ж, як все в тому ж Call of Duty. У тому ж ключі зроблений розвиток: за вбивства та інші ефективні дії ми одержуємо досвід, а потім рівні. Між сутичками відкриваємо нову зброю, спорядження і одержуємо доступ до досить великого меню кастомізації.

Повторимося: нічого особливо цікавого чекати не варто, але скоротати деякі вечори, що залишилися до виходу Black Ops 2 багатокористувацький режим Medal of Honor: Warfighter допоможе. А якщо вас і Call of Duty мало хвилює, то краще купуйте Battlefield 3, якщо з якоїсь причини ви цього ще не зробили.

Рекомендовані системні вимоги:

• ОС: Windows 7;
• Процесор: Intel Core 2 Quad 3 ГГц / AMD Phenom II X4 3 ГГц;
• Оперативна пам'ять: 4 ГБ;
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 560 з 1024 МБ пам'яті / ATI Radeon 6950 з 1024 МБ пам'яті;
• Мінімум 20 ГБ вільного місця на жорсткому диску;
• Інтернет-з'єднання з швидкістю 1 Мбіт/с або вище.

Мінімальні системні вимоги:

• ОС: Windows Vista;
• Процесор: Intel Core 2 Duo 2,4 ГГц / Athlon X2 2,7 ГГц;
• Оперативна пам'ять: 2 ГБ;
• Відеокарта: NVIDIA GeForce 8800 GTS з 512 МБ пам'яті / ATI Radeon 3870 з 512 МБ пам'яті;
• Мінімум 20 ГБ вільного місця на жорсткому диску;
• Інтернет-з'єднання з швидкістю 1 Мбіт/с або вище.

Автор: Сергій Кривопустов
Переклад: Анна Смірнова