Рецензія на гру Mass Effect 3: Extended Cut

Дивний сюжет і просто обурливе завершення Mass Effect 3 підняли справжню обурення серед фанатів цієї космічної рольової саги. ЕА, на пару з BioWare, останні три місяці намагалися мінімізувати збиток, даруючи гравцям безкоштовне DLC і організовуючи всілякі івенти для мультиплеєра. DLC Extended Cut, що нещодавно з’явилось, покликане виправити ситуацію з завершеннями – головне дітище і надія цієї політики.

Назва: Mass Effect 3: Extended Cut
Жанр: action/RPG; DLC
Розробник: BioWare
Видавець: Electronic Arts
Дата виходу: 26 червня 2012 року

Чому стало краще…

Взагалі, тепер завершення не виглядає обурливо недбалим, але прикрим плювком в обличчя фанатів. Той безглуздий і безпомічний набір школярських замальовок ні про що, що називався раніше «кінцем трилогії», з встановленням безкоштовного DLC Extended Cut іде в минуле, і слава Богові. На його місце приходить солідний набір добре зроблених відеороликів, що докладно пояснюють до чого привів Галактику кожний з трьох можливих наприкінці виборів Шепарда.

Суть вибору і доля світу показано в «розширеному» завершенні дуже добре і докладно. «Знищення», «Контроль» і «Синтез» тепер відрізняються не просто кольором вибухів. Кожний з цих варіантів відкриває нову главу в історії Галактики і ролики добре демонструють, чому ці історії будуть відрізнятися одна від одної.

Доданий, також, четвертий варіант, у якому Шепард відмовляється робити вибір… Отже, це завершення саме коротке і означає лише негайну поразку у війні та загибель галактичної цивілізації.

Видалені дивовижні безглуздості, наприклад, незрозуміла і зовсім нічим не виправдана втеча «Нормандії» з Сонячної системи в розпал бою, або чарівної появи на борті членів команди, що відправилися з Шепардом на останній штурм. Додано декілька кат-сцен, що просто і логічно пояснюють ці ситуації… але чому не можна було зробити хоча б це одразу?!

…і чому краще не стало

Взагалі, середньому гравцю, якому достатньо щоб гра показала йому наприкінці гарну і, хоча б зовні, логічно несуперечливу картинку, перерахованого вище, напевно, вистачить, щоб написати: «Ура! Ось воно завершення, яке я чекав! Віра в BioWare відновлена!».

Для людей, хто відносився до серії Mass Effect просто і не схильних вдумуватися в те, що показували та обіцяли нам перші дві частини серії і чому вони були так гарні, цього, напевно, насправді, достатньо для того, щоб вважати такий фінал задовільним. Кінцівка не виглядає тепер плювком в обличчя, а значить все добре, і що вам ще треба?

Лихо ж у тому, що головна проблема Mass Effect 3 ідентифікована більшістю гравців зовсім невірно. Як я писав у рецензії – справа зовсім не в кінцівці. Те огидне щось, що заміняло її до Extended Cut, було третьою проблемою гри. Першим і найголовнішим лихом Mass Effect 3 був і залишається сюжет. Слідом за ним іде відсутність реальних наслідків вибору, зробленого гравцем у попередніх частинах… та і прямо в цій теж. І ніякими DLC виправити це неможливо.

Адже, якщо дивитися в корінь, суть проблеми серії Mass Effect – трансгуманізм. Ідея про те, що можливості розуму нескінченні, а людські можливості – кінцеві, і сама логіка розвитку цивілізації і як технології і як принципу, підводить нас до можливості і навіть необхідності створення істот більш досконалих, ніж ми. Більш розумного, в першу чергу. Можливо, значно більш розумного. І що буде потім? Невідомо…, розум втрачається в безодні варіантів.

Головне питання – чи збереже така істота свою людяність? Чи зможе цінувати і поважати менш досконалих? Чи має гуманізм якийсь сенс поза установками людських соціальних інстинктів?…И, напевно, відповіді на такі питання, як і у випадку з людьми, завжди будуть індивідуальні.

І творці Mass Effect реально змогли підняти на належному рівні ТАКУ тему. Адже зав'язка серії в тому, що Шепард зустрічає таку істоту… Злого техно-бога, що дивиться на нас з висоти свого досконалого інтелекту як на мух-дрозофіл. Досконала істота, що колись прийняла жахливе рішення, згідно з яким нескінченний цикл знищення всіх органічних цивілізацій виправданий і необхідний.

Ми ворожили декілька років, у чому ж відповідь… Що змусило Женців прийняти таке рішення і як Шепард – втілення людяності (в альтруїстичній або хижій його іпостасі – як гравцю більше подобається) зуміє їх зупинити… Що таке він може сказати цим зробленим машинам, чого вони не сказали ще собі самі?

…Правильною відповіддю всі ці роки було: «Він побудує якийсь невідомого призначення і походження plot-device круглої форми і приєднає його до головного Женця, в результаті чого Зоряний Хлопчик, що створив расу синтетиків, щоб вони вбивали всіх органіків заради того, щоб їх не вбили синтетики власного виробництва, скаже «Я передумав, тому що ця кругла штука відкрила мені раніше приховані можливості, і ти можеш об'єднати ДНК органічних істот і роботів за допомогою зеленої космічної магії, до чого я раніше сам додуматися не міг, тому що не був підключений до круглої штуки»…

Те, що починалося як одна з кращих фантастичних історій десятиліття, закінчилося як дитячий ранок – хто не вірить, дивіться зелену кінцівку. У розширеному варіанті безглуздя, що відбувається видно ще сильніше. Нам не дали відповідей, нам дали відписку, причому жалюгідну. Те, що тепер вона не так погано оформлена, нічого не змінює.

Ми живемо в цікаву епоху в історії ігрової індустрії, епоху, коли ігри ще не стали мейнстримом нашого маскульту, але вже неймовірно близькі до цього. Ігри – давно вже не забава погано соціалізованих підлітків. Це вже «для всіх»… або майже для всіх. Розуміти сучасні культурні контексти, не знаючи ігор – малореально. Але, і це потрібно визнати і проговорити – сучасні ігри як і раніше орієнтуються на інфантильну аудиторію. Неминучий прорив до справжніх серйозних тем, справжньої дорослої проблематики ще не відбувся, хоча років п'ять назад здавалося, що він от-от станеться.

На жаль, це була ілюзія. Як приголомшливий шутер, що був проривом у режисурі та манері подачі матеріалу перетворився, у цикл щорічних самоповторів, нудних, як лекція про шкоду паління, і з сюжетом безглуздим настільки, наскільки це взагалі можливо, що так і потрясає буквально у всьому, чудова новаторська RPG, що перевернула уяву про те, наскільки гарний може бути сюжет і режисура в жанрі перетворилася… взагалі в те ж саме.

Що ж, будемо сподіватися, що в наступному поколінні консолей і ігор цей бар'єр нарешті буде взятий, і ми отримаємо речі, що не поступаються по глибині кращим зразкам кіно і літератури. Mass Effect дуже вміло робив вигляд, що зможе подолати цей бар'єр, іноді здавалося, що він насправді вже взятий… На жаль, це була лише ілюзія.

Втім, половину бала за старання BioWare додати можна. З встановленим Extended Cut, Mass Effect 3 потягне на 7,5 балів.

Мінімальні системні вимоги:

• Операційна система: Windows XP/Vista/7
• Процесор: Intel Core 2 Duo @ 1,8 Ггц / AMD Athlon 64 X2 3600+
• Відеокарта: NVIDIA GeForce 7900 / ATI Radeon X1800 і 256 МБ пам'яті
• Оперативна пам'ять: 1 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 15 ГБ
• DirectX: версія 9.0c

Рекомендовані системні вимоги:

• Операційна система: Windows XP/Vista/7
• Процесор: Intel Core 2 Duo @ 2,4 Ггц / AMD Athlon 64 X2 5200+
• Відеокарта: NVIDIA GeForce 9800 GTX / ATI Radeon HD 4850 і 512 МБ пам'яті
• Оперативна пам'ять: 2 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 15 ГБ
• DirectX: версія 9.0c

Автор: Микола Ільченко
Переклад: Анна Смірнова