Рецензія на гру Middle-Earth: Shadow of Mordor

Назва: Middle-Earth: Shadow of Mordor
Жанр: Action
Розробник: Monolith
Дата виходу: 30 вересня 2014
Платформа: РС, Xbox One, PS4. Через місяць − Xbox 360, PS3
Сайт гри: https://www.shadowofmordor.com

Невеликий лікнеп: після виходу суперуспішного фільму Пітера Джексона за мотивами роману «Володар перснів» права на створення ігор по ньому були продані дуже швидко за досить чималу суму компанії Electronic Arts. У цілому продукти по кіно-, а через певний час і книжкових всесвітах виходили в неї дуже навіть непогано. З найбільш пам’ятних та цікавих варто виділити Action-гру по «Поверненню короля» і, звичайно ж, стратегію «Битва за Середзем’я».

Був, звичайно, і негативний досвід на зразок Lord of the Rings: Conquest, у якій спробували змішати Battlefield зі всесвітом «Володаря перснів». Вийшло огидно, але й на це були свої причини: за контрактом права на створення ігор повинні були повернутися хазяїну, студії Warner Brothers, в 2009 році, і терміни сильно підтискали.

З тих пір ось уже майже п'ять років ні однієї хорошої, самостійної гри ми не бачили. Були дуже навіть веселі Lego: Lord of the Rings і Lego: Hobbit, але ми залишимо їх за рамками ігрового всесвіту «Володаря перснів».

Попереднім витвором WB Games по всесвіту була зовсім огидна War in the North, тому анонсована рік тому Middle-Earth: Shadow of Mordor була сприйнята якщо не вороже, то вкрай холодно. Очікувався, у загальному- то, черговий провал і халтура в спробах заробити грошей на іменитому добутку.

Усе це ми описуємо не просто так: зрозумійте, ми довго чекали хорошу гру по «Володарю перснів» і, забігаючи вперед, хочемо сказати, що ми, нарешті, дочекалися. Але про все по порядку.

Події Middle-Earth: Shadow of Mordor розгортаються, власне, у Мордорі, в часовому відрізку між «Хоббітом» і «Хранителями персня» («Братство персня»). Саурон, Темний лорд, розбитий під Дол Гулдуром і біжить у Мордор, зализувати рани та відновлювати свою міць.

Сам Мордор виглядає зовсім інакше, аніж глядач звик бачити його у фільмах, або навіть уявляти при читанні книг. Він ще не перетворений у безжиттєву, спустошену пустелю − навпаки: зеленіє трава, на деревах шелестить листя, сонце грає у водах рік і озер.

У самій проклятій країні знаходяться людські поселення, які вимирають після чергової навали орків, а самі орки зовсім не почувають себе хазяїнами території: тут водяться тварини й страшніші…

У цій обстановці ми й знайомимося з нашим героєм − слідопитом на ім’я Таліон. Він живе на Чорних воротах (що, знову ж, стане сюрпризом для людей, які не знайомі з книгами професора Толкієна) разом із родиною та загоном таких же слідопитів, покликаних стежити за обстановкою в Мордорі після падіння Темного лорда.

Лихо, як водиться, приходить неждано: найближчі поплічники Саурона нападають на гарнізон слідопитів, вирізуючи всіх підряд, у тому числі й нашого героя із дружиною та сином.

Але Таліон не вмирає − у нього вселяється загадковий дух, який не пам'ятає свого імені й історії. Протагоніст заприсягся помститися за смерть близьких і пообіцяв своєму таємничому союзнику допомогти згадати те, ким він є.

Middle-Earth: Shadow of Mordor практично повністю копіює більшу частину нюансів ігрового процесу з іншої гри WarnerBros. - Batman Arkham City. Перед нами так само досить великий простір відкритого для пересування світу, у якому всюди розставлені значки початку основних або побічних завдань, випробувань, викликів і змагань.

Публіка поселенців Мордора різношерста: це й орки, різного ступеня загрози; величезні їздові собаки з панциром носорога на спині; здоровенні тролі, здатні вбити гравця одним ударом; люди: вільні, загнані в кут, які пручаються з останніх сил; біженці з Гондора та раби, які трудяться на поліпшення військової машини орків.

Middle-Earth: Shadow of Mordor копіює серію Batman Arkham майже у всьому. Наприклад, бойова система ідентична аж до нюансів: атака на одну клавішу, а контратака на іншу, що спрацьовує за умови, якщо натиснути ви її встигли вчасно, і оглушення, що вводить суперника в ступор та дозволяє заповнити шкалу комбо якнайшвидше, що, у свою чергу, відкриває ряд можливостей на зразок миттєвої страти або розштовхування натовпу ворогів.

Копіює принцип роботи відкритого світу: локація розділена на сектори, у центрі яких стоять вишки. Після взаємодії з вишкою на карті з'являються необхідні дані про побічні завдання та колекційні матеріали.

Світ, повторимося, заселений усякою поганню, яка дуже швидко відроджується на тому ж місці, варто вам кудись відлучитися. Звичайно, перераховане вище дуже нагадує концепцію відкритого світу, запропоновану в Assassin's Creed, але, повірте, від Assasin's Creed у грі немає практично нічого. У цьому випадку це саме Batman (Arkham Origins, якщо говорити конкретніше).

Схожий і типаж героя: Таліон воліє діяти потай, маючи для цього багато спеціальних навичок, але й не цурається вплутатися у відкритий бій, в якому здатний дуже красномовними рухами знищити, буквально, орди рядових уруків.

До болю знайоме і дерево навичок: одна вітка поліпшує бойові здібності, а друга − взаємодію з оточенням.

А от те, що пропонує Middle-Earth: Shadow of Mordor від себе, немає в жодній грі: приголомшливий інтерактив і абсолютно різне проходження гри в кожному конкретному випадку. Звичайно, початок і кінець заскриптовані, а фінал один і ви гарантовано до нього прийдете, але все, що між цим, − абсолютно унікальне.

Це стало можливим завдяки так званій Nemesis-system (від англійського слова, яке означає помсту, відплату). Завдяки цьому гравець хоч і є центром оповідання, але перестає бути точкою, навколо якої обертається й увесь ігровий світ, як це було в Бетмені.

Мордор живе своїм життям: орки лише формально об'єднані під одним пануванням, але фактично кожна конкретна істота незадоволена своїм положенням в ієрархічній структурі свого суспільства. Головні наші суперники розбиті на безліч ворогуючих між собою кланів, верховенство в якому визначається винятково силою.

Регулярно на карті з'являються значки початку чергової боротьби за владу: одні загони влаштовують засідки на капітана інших, хтось піднімає бунт, хтось влаштовує полювання на звіра, що закінчується боєм за здобич, і так далі.

Варто трохи почекати й ці заходи закінчуються, а на їхнє місце приходять інші. Гравцю ж показують результати: який капітан загинув, а який, навпаки, одержав підвищення.

Капітани − небезпечні суперники: просто вплутавшись із ними в бій можна запросто померти, тому що або сам воїн буде сильніший за Таліона, або ви просто не впораєтеся з його охороною, яка гарантовано товчеться навколо свого воєначальника.

Смерть героя в Middle-Earth: Shadow of Mordor не проста умовність, що закінчується перезавантаженням контрольної точки. Солдат, який вбив вас, стане сильніший, вплутається в боротьбу за владу або просто одержить підвищення й знайде нові можливості. Вдруге знищити його буде важче, а він, у свою чергу, буде вас висміювати в дусі: «убив раз, уб'ю й вдруге».

Капітан, який наніс вам останній удар, може стати охоронцем воєначальника − умовного полковника, а то й піднятися до вищого щабля. Схожа доля чекає й звичайних рядових орків: убивши вас, вони одержують можливість поборотися за звання капітана, ну і так далі.

У загальному- то, уся гра будується на цьому. Вам у кожному разі потрібно стежити за ієрархією орків, тому що слід дістатися до самого-самого верху − умовних генералів, найближчих поплічників Саурона.

При всій незвичайності такого підходу, він незабаром набридає. Але й тут розробники не підвели: коли це все надокучає, у гравця з'являється можливість самому вв’язатися в боротьбу за владу за допомогою вербування капітанів і допомоги їм у просуванні вверх. Працює це дійсно дуже здорово.

Ще в грі надзвичайно радує все, що пов’язано з історією. За основу розробники взяли не звичну широкому колу глядачів і читачів трилогію «Володар перснів», а більш серйозну, важку й методичну міфологію Середзем’я − «Сильмариліон». Гра активна посилається саме на цю книгу, описуючи події Другої Епохи (в «Володарі перснів», нагадаємо, кінець третьої): створення Перснів влади, боротьба із Сауроном, знову ж, міфологія. Тому, до речі, у назві гри не стоїть заповітне «Lord of The Rings». Колосальна й дуже похвальна робота студії Monolith. Браво!

У підсумку ми одержали цілком прекрасну гру, навіть не будь вона пов'язана з «Володарем перснів». Ряд недоліків і запозичень не дасть їй одержати вищий бал, але це однаково одна із кращих ігор цього року. Грати варто обов'язково!

Мінімальні системні вимоги

• ОС: 64-бітні версії Windows Vista / 7 / 8
• Процесор: Intel Core i5-750 (2,67 ГГц) / AMD Phenom II X4 965 (3,4 ГГц)
• Оперативна пам'ять: 3 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 460 / AMD Radeon HD 5850
• DirectX: 11
• Інтернет: широкосмугове з'єднання
• Дисковий простір: 25 ГБ

Рекомендовані вимоги

• ОС: 64-бітні версії Windows 7 / 8
• Процесор: Intel Core i7-3770 (3,4 ГГц) / AMD FX-8350 (4,0 ГГц)
• Оперативна пам'ять: 8 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 660 / AMD Radeon HD 7950
• DirectX: 11
• Інтернет: широкосмугове з'єднання
• Дисковий простір: 40 ГБ

Автор: Сергій Кривопустов
Переклад: Олесь Пахолок