Рецензія на гру Life is Strange – Episode 1: Chrysalis

Назва: Life is Strange – Episode 1: Chrysalis
Жанр: Adventure
Розробник: DONTNOD Entertainment
Видавець: Square Enix
Дата виходу: 30 січня 2015 року

На чергову епізодичну адвентуру, яка мало того, що насмілилася з'явитися на світ практично одночасно з довгоочікуваною Dreamfall Chapters, так ще й багато в чому відверто копіює ідеї останньої, особливих надій не покладалось. Дроблення на п'ять епізодів; у якості головної героїні – юна панянка, яка відчуває проблеми з пошуком друзів та володіє надприродними здібностями; необхідність приймати рішення й відповідати за наслідки – компанії Red Thread Games є за що образитися на своїх французьких колег.

Кредити довіри не хотілося видавати й у зв'язку із вкрай скромним послужним списком розробників: студія DONTNOD Entertainment досі була відома винятково за спірної якості кіберпанківським бойовиком Remember Me півторарічної давнини. Графічно гра, судячи з роликів, також зірок з неба не хапає. Загалом, усе вказувало на те, що Рагнар Торнквіст і його співтовариші можуть спати спокійно. Але Life is Strange зненацька не стала бридким каченям, а завчасно приклеєний до неї ярлик клона поспішно відвалився протягом кількох стартових хвилин.

Студентські будні

Макс Колфілд (так, це дівчинка) – типовий сучасний американський підліток. Їй ледь стукнуло 18, вона неймовірно захоплюється фотографією і має намір присвятити цій справі життя. Заради реалізації своєї мрії дівчина покинула перспективний Сіетл і повернулася в рідне містечко Аркадія-Бей, де поступила в академію осягати тонкощі фотомайстерності.

Звичайнісінька американська школа із класичним розшаруванням місцевого співтовариства на «диваків», «багатих снобів» і «нормальних», стереотипними любовними драмами та життям у гуртожитку обростає нальотом містичності, коли крім уміння створювати красиві знімки, героїня відкриває в собі ще один дар: якимось незбагненним чином їй вдається керувати часом.

І тут наступає той момент, коли Life is Strange на повному ходу обганяє свого головного конкурента в особі Dreamfall Chapters. Поки норвежці розтягують вступ на цілий епізод, ганяючи гравця по локаціях з ланцюжком побутових доручень, французи стартують із місця в кар'єр. Вир подій закручується без зайвих проводів і не дає видихнути протягом усіх 4-5 годин, які витрачаються на ретельне прочісування кожного завулка цієї маленької, але неймовірно притягальної гри.

Машина часу

Як і в DC, тут практично немає головоломок і маніпуляцій із предметами. Більше того, як такий відсутній навіть реманент. Зате свободи дій у гравця набагато більше, і нею неодмінно потрібно користуватися, причому не тільки заради більшого занурення в атмосферу, але й з метою всебічного розуміння сюжетних тонкощів. Благо, інтерактивність оточення дозволяє затриматися в грі подовше. Багато плакатів, листівок і світлин, які після вивчення акуратно поміщаються в значних розмірів щоденник; цікаві й просто красиві кадри, знявши які, можна відкрити досягнення в Steam; нарешті, спілкування із другорядними персонажами, яке може пролити світло на поточну ситуацію, якщо, звичайно, з ними правильно поговорити.

Тут на допомогу приходить те саме перемотування часу, активне використання якого найчастіше допомагає досягнути оптимального результату. По суті, це елегантно вплетене в геймплей узаконене шахрайство, яке змушує змінювати власне ігрове мислення. Якщо ви напартачили або просто хочете змінити прийняте рішення, більше не потрібно тиснути на клавішу save/load, тим більше, що такої тут і не передбачено. Достатньо повернутися до моменту, який передував негативній події, і виправити прикру помилку. У діалогах ця опція часто й зовсім виявляється незамінною: тільки з її допомогою можна дати співрозмовнику саме ту відповідь, якої він чекає.

Але навіть якщо ви забудете скористатися унікальною здатністю Макс, нічого страшного не трапиться. Гра запам'ятає ваші дії, і з їхніми результатами доведеться зіштовхнутися пізніше. Знайома за Dreamfall Chapters система «виборів і наслідків» в Life is Strange більш дружелюбна до гравця не тільки тому, що рішення можна змінити, але й через більшу прозорість причинно-наслідкових зв'язків.

Власне, сюжет тут – основа основ. Він змушує думати над кожним учинком, стежити за своїми словами, перейматися співчуттям до персонажів і намагатися не упустити жодної важливої дрібниці. Але ж усе тільки починається, і попереду ще чотири серії, процес очікування яких буде надзвичайно непростим, у тому числі й завдяки чудовому кліфгенгеру в кінцівці першого розділу.

Компанія DONTNOD обіцяє випускати по епізоду кожні 1,5 місяця, у той час як з моменту релізу Dreamfall Chapters Book One: Reborn пройшло вже без малого 4, і подальша доля проекту усе ще залишається невідомою. Торнквісту доведеться дуже постаратися, щоб виправдати видані його дітищу аванси, які на тлі блискучого старту Life is Strange починають здаватися надмірно завищеними. З урахуванням того, що й Тім Шейфер у недалекому майбутньому готує завершення своєї дилогії Broken Age, адвентурна гонка версії 2015 обіцяє стати найбільш інтригуючою за останні кілька років.

Мінімальні системні вимоги:

• Процесор: Двоядерний (2,0 ГГц) або еквівалентний
• Відеокарта: AMD або NVIDIA з 512 МБ ОЗП
• Оперативна пам'ять: 2 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 3 ГБ

Рекомендовані системні вимоги:

• Процесор: Двоядерний (3,0 ГГц) або еквівалентний
• Відеокарта: AMD або NVIDIA з 1 ГБ ОЗП
• Оперативна пам'ять: 2 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 3 ГБ

Автор: Владислав Мастєров

Переклад: Олесь Пахолок