up
ua ru
menu

ru.gecid.com-160x600-01-2020-2.jpg


logo minifile

::>Ігри > 2015 > 03 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

21-03-2015


Telegram

rss

Рецензія на гру Hotline Miami 2: Wrong Number

Назва: Hotline Miami 2: Wrong Number
Жанр: Action
Розробник: Dennation Gmes
Видавець: Devolver Digital
Дата виходу: 10 березня 2015
Платформа: РС / PS3 / PS4 / PS Vita

Hotline Miami, яка вийшла два роки тому, стала свого роду феноменом. З одного боку, це погляд у минуле, з його простою графікою, схематичним рисуванням та іншими рисами, властивими епосі слабких оброблювальних потужностей, а з іншого – надзвичайно стильна, цікава та до злості захоплива гра.

Hotline Miami 2: Wrong Number

Виглядала вона вкрай просто: люди, меблі, автомобілі, предмети побуту – усе зображено дуже схематично, як в іграх приставки Sega – уже не пікселі, але усе ще дуже умовно.

Ігровий процес будувався навколо двох героїв і дивної організації, яка посилає їх зачищати одну будівлю за іншою від російської мафії. Кожний рівень являв собою такий смертельний карнавал: ворогів багато; герой помирає від одного удару або пострілу; діяти треба стрімко, але з розумом.

Ще однією відмітною рисою гри була ідеально підібрана електронна музика, яка якнайкраще підходила для методичного та навіть ритмічного знищення десятків мафіозі. Усе це виглядало гранично просто, а дії розгорталися дуже динамічно – рівні були побудовані так, щоб не давати гравцю і секунди спокою, змушуючи при цьому ретельно продумувати кожний хід, оскільки один невірний учинок зводив усі досягнення нанівець.

Hotline Miami 2: Wrong Number

Простота ігрового дизайну в сукупності зі складною ігровою механікою робили гру надзвичайно цікавою та захопливою: під ритмічну музику ми влітаємо в приміщення, вирубуємо одного ворога, другого, підбираємо дробовик, стріляємо в третього, ухиляємося від четвертого – краса…

Природно, після проходження гри хотілося добавки. І ось, через два роки, вийшла Hotline Miami 2: Wrong Number. На жаль, це не зовсім те, чого б нам хотілося.

Дуже явне прагнення розробників перевершити першу частину у всьому: збільшити рівні; додати ще більше ворогів; впровадити ще більше зброї; навіть пісень у саундтреку значно збільшилося; кількість головних героїв із двох виросла до дев'яти, а сюжет став нав'язливим настільки, наскільки в першій частині він був непомітний.

Hotline Miami 2: Wrong Number

Зі схеми, яка робила першу частину геніальною грою, зникло головне – простота. Візьмімо хоча б сюжет. Більшість фактів про персонажів нам доводилося добувати самостійно: звертати увагу на дрібні деталі, які удосталь розкидані розробниками по рівнях; читати газетні вирізки; вирішувати загадки та домислювати. Усе це було десь на тлі й зовсім необов'язковим для одержання задоволення від гри: зрештою, головним завданням було кришити ворогів під бадьору музику. Проте допитливий гравець міг одержати всю інформацію, яку хотів, включивши уяву й уважно вдивляючись у деталі. А сюжет там був доволі інтригуючий: змови, таємні організації та психічні розлади – масштаб виконаної роботи приємно вражав.

В Hotline Miami 2: Wrong Number залишилася лише частина цього: робота над деталями пророблена така ж скрупульозна, але от фантазії розгулятися вже ніде. Кожне завдання тепер починається з досить тривалого ролика, у якому щоразу вводять все нових і нових діючих осіб. Оповідання рване й постійне стрибає від однієї події до іншої. Так, персонажів аж дев'ять – їх просто фізично важко запам'ятати. Самі події також вкрай дивні: у них важко вникнути й зрозуміти їхнє значення. Ближче до середини гри все частіше починаєш пропускати катсцени одну за іншою, оскільки ніяк не виходить простежити за ниткою сюжету.

Hotline Miami 2: Wrong Number

Втім, у такій кількості персонажів є своя перевага: різноманітність в ігровому процесі. У кожного з них свої особливості та спеціальні можливості, що значною мірою впливає на стиль гри. Особливо цікаво, на наш погляд, грати за журналіста – він не вбиває своїх суперників, а лише відправляє в глибокий нокаут, оскільки використовувати вогнепальну зброю не може. Рівні з ним найбільш складні й цікаві для проходження.

Сама ігрова механіка не перетерпіла фундаментальних змін: все той же вид зверху і купа ворогів. До старих видів зброї додалося багато нових, кожна з яких має власну характеристику. У дубин довгий замах, але висока дальність атаки; ніж б'є дуже швидко – і так далі. З вогнепальною зброєю всі зрозуміло: автомати стріляють чергами, дробовики можуть вбити кількох відразу, але вимагають перезарядки.

А от структура рівнів змінилася в гірший бік: вони стали більшими; з'явилося багато відкритих просторів і на них значно зменшалася кількість тактичних можливостей, а роль рукопашного бою в кілька разів скоротилася. З перших же рівнів вороги до зубів озброєні автоматами, дробовиками та пістолетами. Вони моментально реагують на вашу появу. Оскільки гравець помирає від одного-двох пострілів, то доводиться якось маневрувати. Якщо є вогнестріл, то все стає просто: вибіг, вистрілив, утік. В іншому ж випадку доводиться виманювати ворога та ховатися, очікуючи його із засідки. І в цілому кожний рівень проходиться за цими двома сценаріями – якось біднувато…

Hotline Miami 2: Wrong Number

Але не можна сказати, що грати в це не весело. Більша частина того, за що ми полюбили першу частину, на місці: безмежне почуття стилю в розробників; обрана зі смаком і вставлена на потрібне місце музика; кислотні тони кольору оточення; постійна атмосфера якоїсь наркотичної ілюзії. Грати як і раніше неймовірно захоплююче. Hotline Miami 2: Wrong Number не особливо церемониться із гравцем: не дає кілька рівнів на розігрів, як це було в першій частині – відразу кидає в дію. Ігровий процес став менш динамічним, але в той же час він значно ускладнився: варто повернути не туди, натиснути не на ту клавішу і доводиться починати спочатку. І, чорт забери, це працює прекрасно!

Зате гра помітно швидше стомлює. Знову ж: рівні величезні, а виходить, зробивши помилку де-небудь ближче до кінця, починати доведеться спочатку, а початок − це дуже вже далеко. Після десятого, двадцятого, тридцятого перезапуску гри ти розумієш, що тобі просто набридло й відкладаєш проходження на кілька годин. Це, знову ж, згубно позначається на ритмі гри, який і прославив першу частину.

У підсумку варто сказати, що Hotline Miami 2: Wrong Number вийшла досить непоганою грою. Вона все так само здорово виглядає на тлі багатьох ігор сучасності, і в неї як і раніше дуже захоплююче грати, але, як не крути, вона помітно гірша оригіналу. Проте пограти в неї варто обов'язково, у першу чергу – фанатам першої частини, у другу – тим, хто любить, щоб гра кидала виклик, а в-третю – усім любителям добре підібраного саундтрека, адже він дійсно тут незрівнянний.


Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook VK Instagram google plus
Социальные комментарии Cackle

Пошук на сайті
Поштова розсилка

top10

vote

Голосування