Рецензія на гру Dragon Age: Inquisition

Назва: Dragon Age: Inquisition
Жанр: RPG
Розробник: BioWare
Видавець: EA
Видавець у СНД: EA
Дата виходу: 18 листопада 2014
Платформа: РС / Xbox 360 / PS3 / Xbox One / PS4
Сайт гри: http://www.dragonage.com

Оглядаючись на легендарну серію після знайомства з Dragon Age: Inquisition, спочатку не віриш своїм очам: від попередніх створінь тут не залишилося практично нічого. Змінили концепцію, сюжет пішов зовсім у інший напрямок, а зовні новинка мало чим нагадує той же Dragon Age: Origins.

Події Dragon Age: Inquisition відбуваються через кілька років після кінцівки Dragon Age 2. У небі над Тедасом відкрився таємничий пролом, звідки ринули орди демонів, а наш головний герой, як звичайно, опиняється в самому центрі подій. Без п'яти хвилин смертник у мить перетворюється в останню надію Тедаса, а єдиним адекватним рішенням виявляється відродження Інквізиції.

Незважаючи на кардинальну відмінність від попередніх частин, Dragon Age: Inquisition досить тісно пов'язана з ними сюжетом. У міру проходження, рішення гравців спливуть в тому чи іншому світлі. Залежно від ключових виборів за Сірого Стража або Хоука, ті чи інші персонажі й наслідки будуть впливати на історію інквізитора.

Порадував той факт, що BioWare постаралася й зробила спеціальний додаток, у якому можна освіжити спогади й пробігтися по основних подіях у всесвіті Dragon Age. Крім цього, є можливість прийняти необхідні рішення й згенерувати нові точки збереження для гри Dragon Age: Inquisition.

Перше ж знайомство із просторами Тедаса заворожує: перед гравцем розгортається величезний і красивий світ, з купою різних дрібниць і подій. На кожному кроці можна зустріти різні записки з якою-небудь історією (такі папірці нерідко активують додаткові квести), а навколо бігатимуть дикі звірі й патрулюватимуть місцевість різні вороги.

На дослідження локацій іде просто неймовірна кількість часу: вартувало тільки закінчити пролог і вийти в зовнішній світ, як десять годин пролетіли як одна мить, а сюжет навіть не зрушився зі стартової смуги. Мандри по різних лісах, печерах і містах приносять масу задоволення, але тут варто взяти до уваги той факт, що повернувши не туди, гравець ризикує одержати «по шапці». У такий спосіб дуже сильно підігрівається інтерес до дослідження, при цьому грамотно різноманітячи ігровий процес.

Бойова система перетерпіла колосальні зміни й тепер її мало що зв'язує з попередніми іграми серії. Перше знайомство з керуванням у бою вказує на одне: клавіатуру та мишу потрібно забрати вбік і дістати геймпад. Важко згадати, коли гра жанру RPG була настільки неіграбельною на класичному зв'язуванні.

Керувати воїнами й розбійниками близького бою – справжня мука. Відтепер не можна виділити ціль, клікнути мишею й чекати, поки наш персонаж буде повільно й упевнено гамселити свого ворога. Потрібно постійно стежити за переміщеннями суперника і рухати своїх героїв за ними, інакше вони будуть просто махати мечами по повітрю. З магами й лучниками в рази простіше: вони визначають ціль й за допомогою затиснутої клавіші засипають недоброзичливців вогненними кулями або стрілами.

Тактична пауза багато користі не приносить, хоча на високих рівнях складності не зашкодить скористатися видом хоча б для того, щоб оцінити поле бою й слабкості суперників. Нерідко трапляються нюанси, коли в магів на озброєнні стоять посохи, які стріляють, наприклад, льодом, а в супротивників підвищений імунітет до цієї стихії. От і виходить, що вже один член загону стає відчутно слабкішим в бою. Рятують тільки вміння протилежних стихій – ніхто не скасовував вогненні пастки та шквал із осколків льоду.

Крім бійок і виконання різних квестів, можна зайнятися облаштуванням власного притулку – штабу Інквізиції. Як не дивно для такого жанру, але BioWare грамотно проробила даний аспект ігрового процесу, який багато в чому навіть цікавіший, аніж в тому ж Assassin's Creed. Мешканці цього поселення слухають головного героя й поважають. Присутні навіть цілі сценки, де гравцю доводиться вирішувати долі різних персонажів за їхні провини.

Відволікатися від суєти й боїв можна в діалогах з багатьма однопартійцями: союзники не цураються іти на діалог, а підібравши необхідні репліки можна з успіхом закрутити роман. Чимало варіантів розвитку відносин перетинаються з іншими персонажами, наприклад, холодна та кам'яна Кассандра не проти почитати любовні романи Варріка, щоправда, зізнатися йому в цьому ніяк не хоче.

Діалогів, як і колись – хоч відбавляй, але, на жаль, персонажам далеко до тієї планки якості, яку задала Dragon Age: Origins. Варто тільки згадати Морріган, яка своєю харизмою й гострою мовою зачаровувала всіх гравців. Тут же більш-менш хороших персонажів можна на пальцях однієї руки порахувати.

Незважаючи на свої недоліки, Dragon Age: Inquisition виявилася дуже хорошою, неймовірно масштабною та чаруючою погляд грою. Варто тільки звикнути до бойової системи, як гра негайно починає приносити вдосталь задоволення, змушуючи досліджувати кожний куточок у всіх доступних локаціях у пошуку заповітних скарбів. BioWare однозначно вдалося реабілітуватися після жахливої Dragon Age 2, шкода тільки, що так пізно.

Системні вимоги

Мінімальні: 

• ОС: Windows 7 / 8.1 (64-розрядна)
• Процесор: Intel чотирьохядерний (2,0 ГГц) / AMD чотирьохядерний (2,5 ГГц)
• ОЗП: 4 ГБ 
• Відео: NVIDIA GeForce GTX 8800 / AMD Radeon HD 4870
• DirectX: 10
• Місце на ЖД: 26 ГБ

Рекомендовані: 

• ОС: Windows 7 / 8.1 (64-розрядна)
• Процесор: Intel чотирьохядерний (3,0 ГГц) / AMD шестиядерний (3,2 ГГц)
• ОЗП: 8 ГБ 
• Графіка: NVIDIA GeForce GTX 660 / AMD Radeon HD 7870 або AMD Radeon R9 270
• DirectX: 11
• Місце на ЖД: 26 ГБ

Автор: Дмитро Акімов