Пошук по сайту

up
::>Ігри >2015 > Рецензія на гру Call of Duty: Black Ops III

Рецензія на гру Call of Duty: Black Ops III

14-11-2015

Назва: Call of Duty: Black Ops III
Жанр: FPS
Розробник: Treyarch
Видавець: Activision Blizzard
Дата виходу: 6 листопада 2015
Платформа: РС / PS3 / PS4 / Xbox 360 / Xbox One

Торік видавничий дім Activision зробив досить приємну заяву для всіх шанувальників серії Call of Duty: до розробки ігор підключається третя студія, а сам виробничий цикл продовжується на рік. У підсумку кожен листопад гравця чекає нова гра, тільки тепер, по ідеї, вона повинна бути більш проробленою і якісною. 

Торішня Call of Duty: Advanced Warfare, розроблена Sledgehammer Games, приємно здивувала й підтвердила очікування як видавця, так і гравців. А на цей рік намічався вихід гри від Treyarch – ветерана серії та стабільного постачальника якісних ігор останні п'ять років. І, здавалося б, усе повинно бути ідеально: третя частина прекрасно зарекомендованої серії Call of Duty: Black Ops, досвідчений розробник, купа часу для роботи… Але ні, черговий млинець вийшов грудкою, і на це є ряд причин.

Call of Duty: Black Ops III

Причина перша: ігровий дизайн. Серія Call of Duty із самого свого народження позиціонувала себе як дорогий і добре зрежисований бойовик. Ігровий процес був більше схожим на атракціон у парку культури та відпочинку: сідаєш у візок, оглядаєшся по сторонах, а перед тобою розігрується захоплива вистава. Грати в COD було цікаво завжди (ганебне виключення – Call of Duty Ghosts): у кадрі завжди щось відбувалося, тир змінювали красиві постановочні сцени, а вишенькою на торті виступали чудові місії, які перевертають усе з ніг на голову: стелс-операція, поїздка на бойовій техніці і так далі.

Завдяки такій режисурі грі прощалися усі технічні проблеми, головна з яких – ігровий рушій, який активно розмінює другий десяток і дотепер стоїть на озброєнні. Що ж із цього дає нам Call of Duty: Black Ops III? Нічого, крім дурнуватого тиру: за винятком трьох постановочних завдань усі сім годин сюжетної кампанії доведеться просто прориватися з боєм від точки А до точки Б. Все-таки барвисті моменти залишили на совісті гравця.

Call of Duty: Black Ops III

Кампанію тепер можна проходити в кооперативі, а головного героя можна максимально налаштовувати під себе і вибирати той стиль гри, який підходить найкраще в цей момент. Принцип налаштування перекочував із багатокористувацької гри: за проходження місій набирається досвід для одержання рівня, а за рівень дають очки для відкриття нових предметів і вмінь.

І в цьому, у системі зброї та вмінь, ховається друга причина невдачі нової гри. Уся зброя в Call of Duty: Black Ops III нова, адже дія проходить у майбутньому, тому вона носить невідомі назви й має незрозумілий принцип дії. Вам дають вибір між будь-якою зброєю в грі, дозволяють з часом обвішати її всілякими поліпшеннями, але користі від цього немає ніякого. Тому що, по-перше, назва зброї не говорить вам нічого, а, по-друге, гра не повідомляє про те, що собою являтиме наступний уривок рівня – неможливо вгадати, чи буде це війна проти роботів або ж бої в замкнутому просторі. У підсумку гра з легкістю проходиться з використанням усього одного автомата, а витрачати час на те, щоб розібратися в іншій зброї просто немає бажання.

Call of Duty: Black Ops III

За ту саму видовищність, по ідеї, відповідає набір умінь. Вони розділені на три групи, по сім у кожній. Їхнє призначення різноманітне: відключати техніку, брати контроль над технікою, швидше бігати, потужніше стріляти, завдавати потужного удару з кулака і так далі. Більшість із цих умінь абсолютно марні, якщо ви граєте на нормальному рівні складності, а навіть якщо ні – то вгадати, який набір умінь необхідний, попросту не вийде з тих же причин, що й у випадку зі зброєю. В підсумку я пройшов гру із вивченими трьома здатностями із синьої гілки: тимчасове відключення ворожої техніки, у тому числі ботів; злом великогабаритної та небезпечної техніки, на зразок самохідних танків і турелей; і знищення роботів однією кнопкою, що дуже допомогло під кінець гри. Ну і найважливіше: створити хороший момент за допомогою вмінь виходить дуже рідко, оскільки в них дуже великий час перезарядки, що серйозно б'є по динаміці та робить гру нудною. Тобто принцип «розваж себе сам» працює жахливо навіть у людей із дуже живою фантазією.

Call of Duty: Black Ops III

Розробники взяли на себе занадто багато, амбіційно заплигнувши в майбутнє й максимально відірвавшись від подій нашого часу – це третя причина нудності гри. Візьмемо антураж: в Treyarch вийшла погано працююча мішанина з фільмів «Вихідний код», «Матриця», «Я, робот» та ігор Metal Gear Solid і Deus Ex. Граючи в Call of Duty: Black Ops III, ти не можеш позбутися почуття вторинності такої мішанини. Багато аспектів і навіть цілі цитати з цих добутків вставлені у гру просто для галочки, хоча виглядає все це дивно.

Тепер сюжет: група кібернетично модифікованих солдатів (привіт, Deus Ex!) розслідує неординарні події в Сінгапурі, які сталися після дивного катаклізму. Дуже не хочеться розповідати подробиці, тому обмежуся епітетами: сюжет дивний, невиразний, передбачуваний і безглуздий. А головне – немає ніякого зв'язку із серією Call of Duty: Black Ops, третьою частиною якої розглянута гра і є. Усі герої в ній нові, а за сім годин є всього два відсилання до попередніх подій: мимохіть згадується ім'я головного лиходія Call of Duty: Black Ops II і герої мимохідь натрапляють на Nova-6 – хімічну зброю з першої частини.

Call of Duty: Black Ops III

І особисто моя причіпка, яка слідує з написаного вище: повна байдужість гравця до описуваних подій. Коли робиш гру про майбутнє, все-таки важливо залишати зв'язок із реальним світом і реальними конфліктами. Call of Duty: Black Ops II та торішня Call of Duty: Advansed Warfare – обидві гри про майбутнє, але в них чітко прослідковується нитка, яка веде до проблем сьогоднішнього дня, а Call of Duty: Black Ops III повністю абстрагується від усього і по-батьківськи, звисока говорить: «Бережіться, діти мої, ваші технології в могилу вас зведуть!» Відмінно, дякую за наведення! А, ну й зовсім кумедно виглядає політкоректність, яка граничить із маразмом: чомусь у Сінгапурі кожен третій солдат супротивника чорношкірий, що досить дивно для азіатської міста-держави.

Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram