up
ua ru
menu



JFV100-1_August 11-20.jpg
logo minifile

::>Ігри > 2013 > 11 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

02-11-2013


Telegram

rss

Рецензія на гру Brothers: A Tale of Two Sons

Є проекти, які оцінюються не прагматичними категоріями «геймплей/сюжет/графіка/звук», а сприймаються на емоційному рівні. Є проекти, які не дають забути про те, що комп'ютерні ігри – це форма мистецтва.

Назва: Brothers: A Tale of Two Sons
Жанр: Adventure
Розробник: Starbreeze Studios
Видавець: 505 Games
Дата виходу: 9 вересня 2013 року

Дивно, що Brothers: A Tale of Two Sons вийшла з-під пера такої студії, як Starbreeze. Зовсім не тому, що ця компанія не вміє робити хороші ігри. Навпаки, багато хто напевно дотепер пам'ятають непоганий екшен десятирічної давнини Enclave у середньовічному сеттінгу, а також дві розкішні гри про пригоди Ріддіка. Після такого роду блокбастерів середньої руки досить неочікувано бачити від тих же розробників інді-проект, який несе в собі кілька інноваційних рішень і потужне емоційне послання.

Два хлопчики живуть разом зі своїм батьком у казковому світі, який нагадує Аркадію з The Longest Journey. Мама потонула на очах у молодшого брата, про що оповідає вступна сценка, а тепер щось нездужається й тату. Хлопці відвозять його на візку до лікаря, який після огляду робить невтішний висновок: урятувати хворого може тільки чарівна водиця, дістати яку можна далеко на півночі. В хлопців немає іншого виходу: вони відправляються в небезпечну подорож у невідомі їм землі. І хто знає, чи буде в цього походу щасливий фінал...

Brothers: A Tale of Two Sons

Спочатку ця казка здасться дуже доброю. Миле село із кумедними та здебільшого добродушними місцевими жителями, привітний троль, який допомагає братам подолати скелясту місцевість. Незабаром ситуація змінюється і брати стають свідками усе більш похмурих картин, починаючи від повішених на дереві людей і закінчуючи спустілим північним містом, де нишпорить злісний гігант-невидимка, а всі жителі перетворилися в снігові статуї.

Brothers: A Tale of Two Sons

Головна особливість Brothers: A Tale of Two Sons полягає в тому, що двома братами потрібно керувати одночасно, але кориться кожний з них тільки своєму набору клавіш. З перших і до останніх хвилин гри жодна головоломка не вирішується кимось із хлопчат поодинці: до успіху приводять тільки спільні дії. Спочатку освоїтися з керуванням дуже непросто, адже доводиться вчитися координувати дії обох рук. Автори настійно радять грати за допомогою геймпада, але й там керувати героями не набагато легше.

Brothers: A Tale of Two Sons

І якщо перший час брати просто подорожують разом, надаючи один одному допомогу в подоланні перешкод, то чим далі, тим все більше від їхніх злагоджених дій починають залежати їх же власні життя. У цій грі не потрібно ні з ким битися й нікого вбивати. Тут немає кривавих сцен, хоча й присутні два так звані боси, бої з якими – теж пазли.

Brothers: A Tale of Two Sons

В Brothers: A Tale of Two Sons немає інтерфейсу: усі необхідні дії брати виконують самі, якщо знаходячись біля активного об'єкту натиснути клавішу, відповідальну за це. А ще тут немає субтитрів, при тому, що персонажі спілкуються вигаданою мовою, але проблем з розумінням, що відбувається не виникає абсолютно ніяких.

Основний лейтмотив гри – братня любов, взаємодопомога та взаємовиручка. Старший брат ніколи не кривдить молодшого, навпаки, оберігає його від можливих небезпек, бере на себе вирішення тих завдань, які вимагають застосування фізичної сили. У грі є багато необов'язкових дій, які дозволяють більше довідатися про братів і посміхнутися тому, як по-різному вони реагують на ті самі речі.

Brothers: A Tale of Two Sons

Так, старший брат ввічливий з дорослими, робить компліменти дівчині, запитує у всіх дорогу, в той час як молодший любить дражнитися, по-доброму хуліганити, зате вміє грати на арфі. Відношення хлопців одне до одного та до оточуючих зворушує до глибини душі. У цих двох простих хлопчатах закладено набагато більше людських рис, ніж в героях практично всіх інших сучасних ігор.

Безіменні брати своїми вчинками змінюють сприйняття самого гравця, штовхаючи його до проходження тих сцен, які не обіцяють ніякої вигоди і не є обов'язковими для сюжету. Як не врятувати бідолаху, який на твоїх очах лізе в петлю від горя, тому що його дім з усім майном згорів? Хіба можна пройти повз стривожену черепашки, не надавши допомогу її непосидючим дитинчатам, які потрапили в біду? І зробити це не заради одержання +5 до карми, альтернативної кінцівки або унікальної квестової зброї з підвищеним шансом нанести критична втрату, тому що тут просто немає всієї цієї мішури. Допомогти тому, що хочеться виявити доброту та людяність.

Brothers: A Tale of Two Sons

Фінальні сцени викликають формений емоційний вибух, змушуючи задуматися про найважливіші цінності в житті, на які в нас постійно бракує часу. Ми зайняті навчанням, роботою, гонкою за грішми, тусовками, комп'ютерними іграми і у цьому круговороті регулярно забуваємо приділити увагу нашим близьким, рідніше за яких нікого й ніколи на цьому світі не буде.

Якщо ви дотепер вважаєте, що ігри цікаві тільки тоді, коли в них потрібно когось убивати, комусь робити капості або ховатися від зомбі з привидами, купіть Brothers: A Tale of Two Sons. Любов до близького, доброта та взаємодопомога сьогодні чомусь не в моді. Варто хоча б на день відкласти свої «Беттлфілди», «ГТА» і «Доти», встановити витвір Starbreeze Studios і, можливо, хоч трохи переосмислити деякі власні погляди та ідеали.


Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook VK Instagram google plus
Социальные комментарии Cackle

Пошук на сайті
Поштова розсилка

top10

vote

Голосування