Пошук по сайту

up
::>Ігри >2013 > Рецензія на гру Brothers: A Tale of Two Sons

Рецензія на гру Brothers: A Tale of Two Sons

02-11-2013

Є проекти, які оцінюються не прагматичними категоріями «геймплей/сюжет/графіка/звук», а сприймаються на емоційному рівні. Є проекти, які не дають забути про те, що комп'ютерні ігри – це форма мистецтва.

Назва: Brothers: A Tale of Two Sons
Жанр: Adventure
Розробник: Starbreeze Studios
Видавець: 505 Games
Дата виходу: 9 вересня 2013 року

Дивно, що Brothers: A Tale of Two Sons вийшла з-під пера такої студії, як Starbreeze. Зовсім не тому, що ця компанія не вміє робити хороші ігри. Навпаки, багато хто напевно дотепер пам'ятають непоганий екшен десятирічної давнини Enclave у середньовічному сеттінгу, а також дві розкішні гри про пригоди Ріддіка. Після такого роду блокбастерів середньої руки досить неочікувано бачити від тих же розробників інді-проект, який несе в собі кілька інноваційних рішень і потужне емоційне послання.

Два хлопчики живуть разом зі своїм батьком у казковому світі, який нагадує Аркадію з The Longest Journey. Мама потонула на очах у молодшого брата, про що оповідає вступна сценка, а тепер щось нездужається й тату. Хлопці відвозять його на візку до лікаря, який після огляду робить невтішний висновок: урятувати хворого може тільки чарівна водиця, дістати яку можна далеко на півночі. В хлопців немає іншого виходу: вони відправляються в небезпечну подорож у невідомі їм землі. І хто знає, чи буде в цього походу щасливий фінал...

Brothers: A Tale of Two Sons

Спочатку ця казка здасться дуже доброю. Миле село із кумедними та здебільшого добродушними місцевими жителями, привітний троль, який допомагає братам подолати скелясту місцевість. Незабаром ситуація змінюється і брати стають свідками усе більш похмурих картин, починаючи від повішених на дереві людей і закінчуючи спустілим північним містом, де нишпорить злісний гігант-невидимка, а всі жителі перетворилися в снігові статуї.

Brothers: A Tale of Two Sons

Головна особливість Brothers: A Tale of Two Sons полягає в тому, що двома братами потрібно керувати одночасно, але кориться кожний з них тільки своєму набору клавіш. З перших і до останніх хвилин гри жодна головоломка не вирішується кимось із хлопчат поодинці: до успіху приводять тільки спільні дії. Спочатку освоїтися з керуванням дуже непросто, адже доводиться вчитися координувати дії обох рук. Автори настійно радять грати за допомогою геймпада, але й там керувати героями не набагато легше.

Brothers: A Tale of Two Sons

І якщо перший час брати просто подорожують разом, надаючи один одному допомогу в подоланні перешкод, то чим далі, тим все більше від їхніх злагоджених дій починають залежати їх же власні життя. У цій грі не потрібно ні з ким битися й нікого вбивати. Тут немає кривавих сцен, хоча й присутні два так звані боси, бої з якими – теж пазли.

Brothers: A Tale of Two Sons

В Brothers: A Tale of Two Sons немає інтерфейсу: усі необхідні дії брати виконують самі, якщо знаходячись біля активного об'єкту натиснути клавішу, відповідальну за це. А ще тут немає субтитрів, при тому, що персонажі спілкуються вигаданою мовою, але проблем з розумінням, що відбувається не виникає абсолютно ніяких.

Основний лейтмотив гри – братня любов, взаємодопомога та взаємовиручка. Старший брат ніколи не кривдить молодшого, навпаки, оберігає його від можливих небезпек, бере на себе вирішення тих завдань, які вимагають застосування фізичної сили. У грі є багато необов'язкових дій, які дозволяють більше довідатися про братів і посміхнутися тому, як по-різному вони реагують на ті самі речі.

Brothers: A Tale of Two Sons

Так, старший брат ввічливий з дорослими, робить компліменти дівчині, запитує у всіх дорогу, в той час як молодший любить дражнитися, по-доброму хуліганити, зате вміє грати на арфі. Відношення хлопців одне до одного та до оточуючих зворушує до глибини душі. У цих двох простих хлопчатах закладено набагато більше людських рис, ніж в героях практично всіх інших сучасних ігор.

Безіменні брати своїми вчинками змінюють сприйняття самого гравця, штовхаючи його до проходження тих сцен, які не обіцяють ніякої вигоди і не є обов'язковими для сюжету. Як не врятувати бідолаху, який на твоїх очах лізе в петлю від горя, тому що його дім з усім майном згорів? Хіба можна пройти повз стривожену черепашки, не надавши допомогу її непосидючим дитинчатам, які потрапили в біду? І зробити це не заради одержання +5 до карми, альтернативної кінцівки або унікальної квестової зброї з підвищеним шансом нанести критична втрату, тому що тут просто немає всієї цієї мішури. Допомогти тому, що хочеться виявити доброту та людяність.

Brothers: A Tale of Two Sons

Фінальні сцени викликають формений емоційний вибух, змушуючи задуматися про найважливіші цінності в житті, на які в нас постійно бракує часу. Ми зайняті навчанням, роботою, гонкою за грішми, тусовками, комп'ютерними іграми і у цьому круговороті регулярно забуваємо приділити увагу нашим близьким, рідніше за яких нікого й ніколи на цьому світі не буде.

Якщо ви дотепер вважаєте, що ігри цікаві тільки тоді, коли в них потрібно когось убивати, комусь робити капості або ховатися від зомбі з привидами, купіть Brothers: A Tale of Two Sons. Любов до близького, доброта та взаємодопомога сьогодні чомусь не в моді. Варто хоча б на день відкласти свої «Беттлфілди», «ГТА» і «Доти», встановити витвір Starbreeze Studios і, можливо, хоч трохи переосмислити деякі власні погляди та ідеали.

Мінімальні системні вимоги:

  • Процесор: 1,5 ГГц
  • Відеокарта: GeForce GT 330/Radeon HD 3600
  • Оперативна пам'ять: 2 ГБ
  • Вільне місце на жорсткому диску: 6 ГБ

Рекомендовані системні вимоги:

  • Процесор: Dual-Core 3 ГГц
  • Відеокарта: GeForce GTS 250/Radeon HD 6670
  • Оперативна пам'ять: 4 ГБ
  • Вільне місце на жорсткому диску: 6 ГБ

Графіка: 8

Движок Unreal Engine видає неймовірної краси пейзажі, хоча при близькому розгляданні спливуть мутні текстури. Анімація кульгає, але якщо оцінювати її з позиції «казковості» подій, що відбуваються, то і вона виглядає цілком пристойно.

Звук: 10

Один із кращих ігрових саундтреків цього року. Музика створює приголомшливе емоційне тло, змушуючи буквально почувати переживання героїв.

Подача матеріалу: 10

Гра розповідає про найважливіші людські цінності, не використовуючи при цьому ні єдиного слова. Інформація доноситься через образи, відчуття та вчинки братів.

Геймплей: 9

Загадки дуже прості, але повторюваних дій практично немає. Гра постійно вносить щось нове аж до самих титрів.

Оцінка: 9/10

Справжній витвір мистецтва, здатний змінити уявлення про ігри.

Автор: Владислав Мастєров
Переклад: Олесь Пахолок

Стаття прочитана раз(и)
Опубліковано : 02-11-2013
Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram