Пошук по сайту

up
::>Ігри >2015 > Рецензія на гру Assassin's Creed Syndicate

Рецензія на гру Assassin's Creed Syndicate

28-11-2015

Назва: Assassin's Creed Syndicate
Жанр: Action, Adventure
Розробник: Ubisoft Quebec у співпраці з Ubisoft Annecy, Bucharest, Kiev, Montreal, Montpellier, Shanghai, Singapore, Sofia, Toronto
Видавець: Ubisoft
Дата виходу: 20 листопада 2015
Платформи: РС / PS4 / Xbox One

Лондон, 1868 рік. Місто, як і вся Британська імперія, переживає промислову революцію: на кожному кроці працює якесь підприємство, цех або фабрика, а вулиці окутані чорним смогом від промислових вихлопів. Саме в цей час у місто прибувають близнюки Джейкоб та Іві Фрай − молоді члени братерства Асасинів, завдання яких − покласти кінець гніту ордена Тамплієрів, який безроздільно панує в столиці імперії.

Assassins Creed Syndicate

Щорічний вихід Assassin's Creed уже давно перетворився в рутину. Серія, відверто, переживає довгостроковий застій, що, втім, не заважає їй щороку дивувати гравців чимось зовсім несподіваним, будь то прекрасно розкрита морська тематика в Assassin's Creed IV: Black Flag, можливість поглянути на споконвічне протистояння асасинів і тамплієрів з іншої сторони в Assassin's Creed Rogue або пробігтися надзвичайно гарним Парижем часів Французької революції в Assassin's Creed Unity.

На жаль, антураж робить набагато більше для підсумкового результату, аніж ігровий процес − і це жахливо стомлює. Торішня Assassin's Creed Unity була багато в чому проривною, за що й одержала високий бал: графічне виконання, робота з натовпом (тисячі людей на вулицях Парижа, і вся ця революційна атмосфера вдалася на славу), перенесення будівель у натуральному масштабі й навіть можливість присідати − усе це було в серії вперше, і все це дозволяло перестати звертати увагу на тисячі набридлих умовностей, однакові завдання й дурнуватий сюжет.

Assassins Creed Syndicate

Assassin's Creed Syndicate доручили робити іншій студії. Хтось із утомлених шанувальників повірив у майбутній успіх, хтось − ні. Праві виявилися обидві сторони: нова гра дійсно робить деякі кроки вперед, але по великому рахунку це все ще топтання на одному місці.

Почнемо з хорошого − із антуражу. Лондон справді чудовий: він величезний, живий і скажено красиво виконаний. Будівлі знову перенесли в натуральному масштабі, тому гуляти по місту одне задоволення. Одні житлові райони з красивими, але старими будинками та пабами змінюють інші; за ними ідуть урядові квартали й особняки лордів, леді та інших серів; а найбільш значні, звісно ж, − райони промислові, чорні від кіптяви та диму, пронизані трубами, як голками, які щосили гримлять верстатами та заробляють країні надзвичайні капітали.

Assassins Creed Syndicate

Вулиці повні народу, кожна людина одягнена відповідно до свого статусу та роду діяльності. Люди, щоправда, зовсім фальшиві й поводяться абсолютно неприродно: вони ніяк не реагують на поведінку гравця, іноді, щоправда, видають запізнілий лемент жаху, якщо перед ними когось убили. Втім, це не так важливо: декорації працюють як треба й з'являється відчуття, що місто живе своїм життям − ну й славно.

По ходу гри ми обов'язково зустрінемося з багатьма видними історичними діячами: розробники нагадують, що в цей час по вулицях Лондона ходили Чарльз Діккенс і Чарльз Дарвін, Карл Маркс і Олександр Белл та багато інших. У якийсь момент головні герої навіть познайомляться із самою королевою Вікторією, іменем якої й названа епоха розквіту та могутності Британської імперії.

Assassins Creed Syndicate

Правда, цього разу чари спадають досить швидко, оголюючи купу проблем, які кочують із однієї частини в іншу. Технологічне виконання цього разу підкачало: гра вже не виглядає так мальовничо й заворожуюче, як виглядала Assassin's Creed Unity. Рішення зрозуміле: торішня гра дотепер не працює як треба на комп'ютерах, умудряючись гальмувати навіть на найдорожчих машинах. З іншого боку, Assassin's Creed Syndicate виглядає як Dishonored трирічної давнини, причому навіть по частині зовнішнього вигляду людей, анімації руху й усіляких текстур. При цьому, незважаючи на значне погіршення якості картинки, гра однаково досить посередньо оптимізована, хоча й без торішнього кошмару.

Я не даремно почав з технічних проблем, хоча зазвичай залишаю їх на кінець тексту: без красивої та технологічної картинки, яка створює 80% атмосфери, швидко починаєш звертати увагу на практично повну відсутність прогресу в серії. Значимих нововведень у грі аж два: гак, як у серії Batman Arkham, що значно спрощує переміщення по місту, і два ігрові персонажі, з можливістю перемикатися між ними.

Assassins Creed Syndicate

Перше нововведення дійсно приємне: воно корисне і при пересуванні по гігантському Лондоні, і при виконанні завдань, відкриваючи купу нових тактичних можливостей. Друге − спірне. Незважаючи на те, що персонажі різняться за гендерною ознакою, різниці особливо не почуваєш: вони рухаються однаково, б'ються однаково, лазять по будівлях однаково. На папері значимі відмінності є в деяких уміннях, які відкриваються на пізніх рівнях прокачування, але на практиці без них легко можна обійтися й пройти завдання як душі завгодно. Основна відмінність, як би це смішно й очевидно не звучало, в одязі − персонажам можна купувати костюми з різними бонусами, на зразок додаткової броні, зменшення втрати від падіння, кращої влучності і так далі. Але все це візуальні відмінності, які ніяк не впливають на ігровий процес.

Assassins Creed Syndicate

Ну а в цілому − це все той же Assassin's Creed, з усіма властивими йому безглуздям і умовностями, які не дозволяють грі вибратися із трясовини застою. За що не візьмися − скрізь проблеми.

Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram