Тест Intel Core i3-3225 у 2022-му: DDR3-1600 уже вирішує?

Процесор Intel Core i3-3225 - це той Core i3-3220, але з покращеним відео ядром Intel HD Graphics 4000. Він з'явився в третьому кварталі 2012 року, створений на базі 22-нм техпроцесу і має у своєму складі 2 ядра в 4 потоки з базовою частотою 3,3 ГГц при тепловому пакеті 55 Вт. Тестуватимемо інженерний зразок, що дало невеликий сюрприз, про який ми розповімо трохи далі.

Що ж принесла лінійка Ivy Bridge? Насамперед – підтримку PCIe 3.0. Але вона з'явилася лише у старших процесорах серії, починаючи з i5. Ось тут на нас і чекав сюрприз інженерного зразка, тому що наш i3 підтримує PCIe 3.0. Можливо, це позитивно позначиться на продуктивності.

Основною відмінністю цього покоління від Sandy Bridge став перехід на новий техпроцес, а також покращена вбудована графіка Intel. Інтегрований GPU доопрацьований до відповідності вимогам DirectX 11 із підтримкою стандарту HDMI 1.4a та підключення до 3 моніторів.

Також була додана підтримка нового покоління технології Intel Quick Sync (приблизно на 75% швидше, ніж застосовується в Sandy Bridge) для прискорення кодування та декодування відео. Детальніше ознайомитися з технічними характеристиками Core i3-3225 ви можете в його огляді.

До пари такого процесора поставимо топову відеокарту SAPPHIRE Radeon RX 6900 XT NITRO+ SE GAMING OC, щоб не обмежувати потенціал. Для тестів нам її надав TELEMART.ua – магазин-лідер з продажу комп'ютерних комплектуючих та ігрових ПК в Україні. Для новачків тут розроблений унікальний онлайн-конфігуратор ПК: вам потрібно лише задати цільове призначення майбутньої системи, а решту роботи з оптимального вибору комплектуючих візьмуть на себе алгоритми нейромережі.

Оскільки ми плануємо записати тести старших процесорів третього покоління Intel, то материнську плату вибрали на топовому для тих років чіпсеті Z77 – GIGABYTE G1.Sniper 3.

Охолоджуватиме процесор надлишкова для нього водянка NZXT Kraken Z63. У наступних тестах моделей серій Core i5 та i7 вона буде доречнішою. А цього разу пара її 140-мм вентиляторів може обертатися поблизу нижньої межі 500 об/хв, гарантуючи мінімальний рівень шуму.

ОЗП представлена ​​2-канальним комплектом G.SKILL TridentX 2x8GB DDR3-2400, яка працюватиме на частоті 1600 МГц.

Операційну систему та ігри записали на терабайтний SSD GOODRAM IRDM PRO. Накопичувач радує хорошими показниками: Crystal Disk Mark швидкість читання досягає 562 МБ/с, а запису - 544 МБ/с.

Основне енергоспоживання у системі припадає на відеокарту. Насамперед для неї взяли джерело Seasonic Prime PX-850, хоча й інші компоненти не скаржилися на такий вибір. Це зручний у роботі модульний блок із сертифікатом 80 PLUS Platinum та дуже стабільною напругою.

Корпус LIAN LI LANCOOL II White – якісна та містка модель формату Midi Tower, створена з приємних матеріалів із чудовим продувом. Він дозволяє встановлювати 280 мм радіатори СВО на верхній панелі або 360 мм на передній, а також відеокарти довжиною до 355 мм.

Поки тестуватимемо «народні» процесори, вирішили перевірити і бюджетну периферію. Наприклад, набір Defender 4-in-1 Target MKP-350. У ньому приблизно за $28 є все.

Наприклад, повнорозмірна мембранна клавіатура з цього набору має RGB-підсвічування, класичну розкладку та багатофункціональне програмне забезпечення.

Мишка порадує ергономічним дизайном і приємним на дотик покриттям. Усередині знаходиться оптичний сенсор з чотирма режимами роботи: 800, 1800, 2400 та 3200 DPI. З нею відмінно поєднується килимок, що додається.

А гарнітуру початкового рівня закритого типу можна швидко підлаштувати під себе завдяки регульованому наголів'ю та керованому рівню гучності.

З виведенням зображення допоміг монітор Philips Brilliance 329P9H. Геймплеї записані зовнішньою системою із AVerMedia Live Gamer 4K, тобто без втрати продуктивності.

Переходимо до тестування. Для початку запустили кілька синтетичних тестів. Бенчмарк CPU-Z у навантаженні на одне ядро ​​показав 297 балів, що на 2 більше, ніж у Core i3-2100. У багатопотоковому він видав 835 балів, тобто на 80 більше, ніж у представника попереднього покоління.

У Cinebench R15 тестовий Core i3-3225 на 9,5% випередив свого молодшого брата в особі Core i3-2100.

У новішому Cinebench R23 результат процесора в мультипотоковому режимі вже на 8% перевершують попереднє покоління.

На черзі основний тест у іграх. На процесорах такого шанованого віку можна сподіватися на більш-менш стабільну роботу в онлайн-іграх та кіберспортивних дисциплінах, що ми й протестуємо. Також запустимо кілька сучасних AAA-проектів.

Почнемо з Dota 2 на середніх налаштуваннях графіки зі 100%-м масштабом рендеру. Гра у середньому показала 47 FPS. При зіткненні кількох героїв поточний фреймрейт знижується до 35 FPS і грати стає важче, але терпимо.

У World of Tanks багато залежить від типу техніки, що віддається перевазі. Любителі арти та тяжів можуть спробувати ультра пресет, якщо відеокарта дозволить. На таких танках ви навряд чи помітите мікрофризи та невеликий Input lag в управлінні. При цих налаштуваннях гра показала в середньому 64 FPS при рідкісних просіданнях до 32 FPS.

Якщо ж ви віддаєте перевагу маневреним легким танкам або колісниці, то комфорт управління виходить на перший план. Розумніше перейти до середнього пресету, щоб покращити плавність відеоряду та зробити керування повністю чуйним. У такому разі ми отримали в середньому 102 FPS при поодиноких просіданнях у межах 53 FPS. 

Далеко не відходячи від танків, War Thunder можна запустити із високим пресетом якості. Середній показник тримається лише на рівні 80 FPS. Однак періодичні мікрофризи просаджують статистику рідкісних подій аж до 13 FPS і заважають комфортному геймплей.

Набагато приємніше перейти до середнього пресету. І нехай графіка не така хороша, зате є пристойний запас по фреймрейту для більш важких локацій і з прицільною стрільбою немає жодних проблем, середній показник вийшов на рівні 85 FPS, але просідання і фризи зникли.

В ARK якість картинки опустили до низького пресету зі 100%-м масштабуванням, щоб зробити зображення чіткішим. У результаті середня швидкість 55 FPS, але враження псують періодичні посмикування.

У не самому оптимізованому RUST зменшили всі налаштування, які впливають на завантаження процесора і трошки підняли параметри якості ігрового світу. У принципі, бігати можна, середня швидкість знаходиться в межах 40 FPS, серйозних лагів та фризів немає.

CS:GO на кіберспортивному пресеті, як мінімум з ботами, видає близько 100 кадрів/с у середньому. Грати комфортно, хоча у диму є провали FPS. Без ботів, які також обробляються процесором, показники будуть трохи вищими.

Непогано себе показала Rainbow Six Siege. Операції можна проходити при середньому пресеті зі 100%-м масштабом рендеру. Поточна швидкість коливається близько 70-90 кадрів/с. Управління повністю чуйне. Ніщо не заважає ігровому процесу.

У популярній Fortnite при низькому пресеті бачимо далеко не ідеальний за плавністю відеоряд. Посмикування не проходять після перших боїв. Також засмучують часті фризи та статори. При переході до альфа-версії режиму "Продуктивність" проблеми майже зникають і грати стає комфортно.

У PUBG при дуже низьких налаштуваннях можна грати, але не дуже комфортно: постійні мікрофризи можуть вирішити результат ближнього бою не на вашу користь. У результаті середня швидкість дорівнює 50 FPS, а комфортність геймплею - так собі.

У популярній Apex Legends при мінімальних налаштуваннях графіки отримуємо комфортні для гри 56 FPS, без фризів та підвисань. Грати на результат можна.

Перша місія в StarCraft II Legacy of the Void зіштовхує між собою безліч юнітів, щоб добре напружити процесор. При середньому пресеті середня кадрова частота перебуває у межах 34 FPS. Є невеликі фризи, коли на карті одночасно багато юнітів, і посмикування у відеоряді.

Ця проблема вирішується переходом на низькі параметри графіки, де ми отримуємо 59 FPS в середньому, з комфортним геймплеєм.

У GTA V за середньо-високого пресету графіки ввімкнули вертикальну синхронізацію, знизили населеність і різновид NPC, щоб зменшити навантаження на процесор. У результаті отримали в середньому 46 FPS, що більше заповітних 30 консольних. Грає нормально.

Третій Відьмак також важкуватий для Core i3-3225. При низькому пресеті пробіжка містом максимально завантажує всі потоки. Статистика рідкісних та дуже рідкісних подій опускається нижче за 20 – є постійні фризи. За містом підвищується навантаження на відеокарту і процесору стає легше. Грати можна без ідеального комфорту.

Дуже порадувала DOOM Eternal – гра дуже стабільна та оптимізована. За високого пресета маємо неймовірні 80 FPS: винищувати монстрів – одне задоволення. До зручності стрілянини взагалі не підкопатись, хоча ядра процесора майже весь час завантажені по максимуму.

У Red Dead Redemption 2 усі викрутили на мінімум, лише якість текстур залишили на ультрах. У результаті маємо 30 кадрів у середньому – грати, у принципі, можна.

На перший погляд, нова та важка Resident Evil Village у налаштуваннях з пріоритетом у продуктивність у середньому близька до 60 FPS. Ходити селом можна, і картинка майже не лякає.

Вирішили трохи поекспериментувати і запустили новий Far Cry 6 на низькому пресеті. Як не дивно, грати можна і навіть цілком комфортно. Майже без Input lag за середнього FPS на рівні 40 кадрів. Дідусь i3 порадував.

Valheim на Vulkan на майже максимальних налаштуваннях графіки, на диво, забезпечує комфортний геймплей у 60 кадрах на секунду. Є, звичайно, невеликі фризи, але вони абсолютно не заважають грати насолоду.

Наступна гра на тесті – Warframe. Щоб було грати комфортно і приємно, довелося з класичним двигуном опуститися до низького пресету і увімкнути вертикальну синхронізацію.

Ну і на кінець залишили безкоштовний мультиплеєр у Halo Infinite. З ботами він дуже важко дався цьому процесору - гра довго завантажувалася, але після запуску картинка вийшла красивою навіть при низьких налаштуваннях графіки. Грати можна, особливих проблем ми не зазнали.

Підсумок

Intel Core i3-3225 перевершив наші очікування. Він виявився помітно комфортнішим, ніж Core i3-2100 попереднього покоління, можливо, через більш високочастотну пам'ять у сукупності з інтерфейсом PCIe 3.0.

За наявності відеокарти середнього рівня легко можна пограти в кіберспортивні дисципліни. Але, все ж таки, якщо і збирати машину на Ivy Bridge, то доцільніше взяти старші процесори серій Core i5 або i7. Про їхні можливості ми розповімо у наступних матеріалах.

Автор: Дмитро Козодой
Переклад: Лілія Масюк