Збірка на Ryzen 5 7500F з GeForce RTX 4060: оптимальний ПК за 37К гривень

У цьому огляді зберемо середньо-бюджетний комп’ютер на дуже популярній зв’язці AMD Ryzen 5 7500F та GeForce RTX 4060, який поганяємо у 15-ти сучасних ігрових проектах. Також спробуємо порахувати на чому тут можна зекономити і навпаки знайти те, що можна покращити, коли жаба не сильно давить на гаманець.

Найдоступнішим процесором під Socket AM5 на сьогоднішній день є Ryzen 5 7500F. Це 6-ядерний 12-потоковий CPU без інтегрованої графіки з розблокованою можливістю оверклокінгу. Його робочі частоти лежать у діапазоні від 3,7 до 5 ГГц, а для зберігання оперативних даних передбачено три рівні кеш-пам’яті – 384 КБ, 6 та 32 МБ. TDP по сьогоднішнім міркам виглядає досить скромно і становить 65 Вт.

За допомогою конфігуратора ПК на сайті TELEMART.UA знаходимо цей процесор без «боксового» кулера, бо нам би хотілось щоб і температури були комфортними і шум вентилятора не заважав насолоджуватись тестами. Систему охолодження оберемо окремо.

Материнську плату пропонуємо недорогу, але з достатніми для повсякденного життя функціональними можливостями. У даному випадку ми не збирались розганяти процесор, а швидкісна пам’ять DDR5 підтримується навіть найпростішим чипсетом AMD A620. Тому у пошуку обираємо саме його і перший же запропонований варіант нам цілком підійшов - ASRock A620M-HDV/M.2+. Сюди і ОЗП можна поставити з частотою до 7200 мегатранзакцій за секунду і два SSD-накопичувачі з інтерфейсом PCI-E 4.0 x4 підключити і швидко ганяти дані через USB 3.2 включно з Type-C.

Більш того, плату оснащено непоганою 8-фазною системою живлення, по схемі 6+1+1, з яким не яким, але все ж таки алюмінієвим радіатором.

Хтось скаже що двох слотів для оперативки малувато і слот PCI-E х16 четвертої версії, а не п’ятої.

Але панове, враховуючи бюджетність збірки сумніваємось, що комусь тут знадобиться більше ніж 96 ГБ ОЗП і така відеокарта, для якої пропускної здатності 16-ти ліній PCI-E 4.0 буде не достатньо.

Ідемо далі і наступним у конфігураторі обираємо саме графічний прискорювач на базі «народного» GPU - GeForce RTX 4060. У даному випадку ми сильно не заморочуватись, а звернули увагу на найпопулярнішу по статистиці TELEMART модель - MSI GeForce RTX 4060 VENTUS 2X BLACK 8G OC. За своїми розмірами це досить компактна картка з довжиною усього 199 мм. По товщині вона займає два слоти, а її система охолодження представлена алюмінієвим радіатором на двох теплових трубках прямого контакту, який в свою чергу охолоджують два 92 мм вентилятори з функцією fan stop.

На початку 2024 року немає гострої необхідності ставити більше 32 ГБ оперативки навіть у топові ігрові системи, але і менше теж не варто. Тому саме цей об’єм ми обрали за допомогою фільтру. Частоту задаємо не супер високу, щоб не засмучувати гаманець, але й не зовсім базову – 5600 мегатранзакцій за секунду буде саме те! На наші побажання першим відгукнувся комплект з двох модулів по 16 ГБ - G.Skill Flare X5. Ціна непогана, таймінги хороші – 36-36-36-89 та ще й low-profile дизайн приємний, з перфорацією. До того ж тут є EXPO-профіль, що натякає на хорошу оптимізацію саме під AMD-платформу.

Живлення системи нам хотілось доручити надійному пристрою потужністю 600, максимум 650 Вт. Щоб був запас на можливий апгрейд у межах розумного і щоб вентилятор сильно не докучав високими обертами. Першим у списку конфігуратор запропонував Chieftec Proton на 600 Вт, який ми вже неодноразово використовували у схожих збірках.

Але цього разу було вирішено помацати не менш цікавий MSI MAG A650BN на 650 Вт. До того ж на нього була суттєво більша знижка. З сильних сторін цього джерела відмітимо сучасну схемотехніку з використанням DC to DC перетворювачів напруги, наявність базових захистів, потужну лінію +12В на майже усі 648 Вт та відповідність сертифікату енергоефективності 80 Plus Bronze.

І ось настав час повернутись до вибору процесорного кулера. Тут ми теж спробували знайти золоту середину, щоб і не дуже дорого, але і з запасом по ефективності. Нею виявився ID-Cooling SE-225-XT BASIC. При вартості трішки більше тисячі гривень отримуємо односекційну алюмінієву башту з 5-ма тепловими трубками прямого контакту та двома комплектними 120-мм вентиляторами. Габарити цього рішення можуть викликати несумісність з деякими високими модулями ОЗП, але у нашому випадку ми вже врахували цей момент.

З огляду на великі апетити до цифрових сховищ сучасних ігрових проектів, операційної системи та супутніх застосунків, накопичувач ми вирішили підібрати ємністю 1 ТБ. З недорогих варіантів око одразу зачепилось за M.2 PCI-E 4.0 x4 SSD - GOODRAM PX600.

Його максимальні заявлені швидкості запису та зчитування послідовних даних становлять 3200 та 5000 МБ/с відповідно. І на практиці нам вдалося отримати навіть кращі результати, особливо на запис. Для кращого охолодження пристрій за замовченням комплектується тонкою теплорозподільною пластиною.

Останнім компонентом у конфігураторі було обрано недорогий корпус із нижнім положенням блока живлення і комплектними пропелерами - Frontier ASARO 205A чорного кольору. Це достатньо просторе рішення для поточної збірки з гарною вентиляцією.

Повітря головним чином потрапляє до системи через передню панель, яка оснащена одразу трьома комплектними стодвадцятками з RGB-підсвіткою. З мінусів – немає можливості керувати обертами вентиляторів, бо живляться вони через molex-конектори.

Проте навіть так дискомфортними їх назвати не можна, перебирають лопатями вони досить тихо. Ще однією цікавою особливістю шасі є можливість встановлення відеокарти у вертикальному положенні. Для цього навіть PCI-E- райзер у комплекті є.

Заощадити чи доплатити?  

Отже, сумарна вартість усіх комплектуючих склала майже 37,5 тисяч грн.

А чи можна було б зібрати подібний ПК дешевше? Давайте спробуємо розібратись. Обираємо у конфігураторі «боксову» версію Ryzen 5 7500F і відповідно видаляємо CPU-кулер від ID-Cooling. Далі замість поточної материнки за допомогою фільтру ставимо взагалі найдешевшу плату, якою виявилась MSI PRO A620M-E. Не погребували ми можливістю зберегти декілька сотень гривень і на відеокарті за допомогою найдешевшого варіанту RTX 4060 від Palit. І ще більш суттєво можна зекономити на ОЗП, якщо замість 32 ГБ обрати комплект на 16 тієї ж частоти. Ще декілька тисяч гривень можна відкласти на інші потреби, якщо зробити вибір на користь блоку живлення потужністю 500 Вт, вдвічі меншого за обсягом SSD та простішого корпусу.

Разом вартість такого ПК вже буде помітно приємнішою – майже 32000 грн. Так при цьому ПК буде гарячішим і більш гучнішим, але в цілому продуктивність зміниться не суттєво, а об’єм ОЗП та SSD можна буде збільшити тоді, коли у цьому з‘явиться гостра потреба.

Тепер же навпаки, за допомогою все того ж конфігуратора Telemart подивимось скільки коштуватиме аналогічна збірка, але з більш якісними і функціональними компонентами.

Повертаємо назад Tray-комплектацію процесора, обираємо більш функціональну материнську плату на B650-му чипсеті, відеокарту від MSI, але з ігрової серії Gaming X, оперативну пам’ять прокачаємо не тільки по об’єму, а й по частоті до 6000 мегатранзакцій за секунду, блок живлення візьмемо від be quiet! на 750 Вт із запасом, накопичувач з продуктивної лінійки Kingston KC3000 на 1 ТБ, і також додамо трішки дорожчій корпус і процесорний кулер від DeepCool.

Тепер вартість системи складає вже майже 46000 гривень. Але як і в попередньому випадку, суттєвої різниці в продуктивності очікувати не слід, а от на що слід розраховувати, так це на комфортні температурні умови, низький рівень шуму та довші гарантійні терміни.

Прогрів

Повертаючись до поточної збірки настав час перевірити її у бойових умовах.

Без навантаження температури основних компонентів були комфортними, як і шумові показники. Процесор більшість часу тримався біля 45 градусів, а відеокарта біля 38 зі «сплячими» вентиляторами.

Стресові умови сильно змінюють ситуацію, але без несподіванок. Завдяки використанню раціонального охолодження, CPU не нагрівся вище 68°C. При цьому графічний прискорювач був холоднішим ще на пару-трійцю градусів.

В ігровому «режимі» процесор вдалося прогріти не більше ніж до 55°C, відеокарта ж навпаки нагрілась на пару градусів більше ніж навіть у попередньому тесті з волохатим бубликом.

Шумові показники системи під час тортур були також в комфортних межах.

Тести

Усі синтетичні тести збірка витримала гідно і стабільно, ніяких аномалій у продуктивності не спостерігалось. Результати перед вами, можете порівняти з можливостями власних ПК.

Ігри

Ігрові тести проводились у роздільній здатності Full HD, бо саме на неї орієнтується відеокарта RTX 4060.

Неймовірно важка для будь якої відеокарти Alan Wake 2 з високими налаштуваннями та «якісним» DLSS далась на диво непогано піддослідній збірці. Під час тестової пробіжки середня частота кадрів склала 67 FPS з рідкісними просадками до 55. При цьому ігролад був дуже плавним, що зовсім нетипово для цього тайтлу.

Тепер подивимось, чи можна пограти в цю гру з променями. Компенсуємо збільшене навантаження на графічний прискорювач за допомогою генератору кадрів у купі з «продуктивним» апскейлером і в результаті отримуємо теж цілком грабельний результат хоч і з трішки гіршим відеорядом. Середній лічильник нарахував 64 кадри за секунду, а геймплей супроводжувався легенькими посмикуваннями.

У Apex Legends ми отримали значно кращу продуктивність із середнім FPS біля 210 кадрів за секунду. Грати було комфортно та приємно на «дуже високих» налаштуваннях. Єдиною неприємністю став невеличкий підтуп на першій хвилині гри. Далі все пішло як по маслу.

Новинкою у нашому наборі є Avatar: Frontiers of Pandora, за що щиро дякуємо нашим шановним підписникам! До речі, ви також можете нас підтримати підпискою тут чи на Patreon або Buy me a Coffee та впливати на контент. Так от запускали цю гру ми на Ultra пресеті з «якісним» масштабуванням зображення. Графічно проект виглядає просто неймовірно. На початку гра спокушає повністю забити на сюжет і просто поринути з головою у вивчення місцевої флори і фауни. Що ж до продуктивності на піддослідній системі, то і тут все непогано. Під час тестової пробіжки високо деталізованими хащами моніторинг зафіксував середні 73 FPS з абсолютно плавним ігроладом. Проте якщо приділити мандрам більше часу, то можна помітити, що згодом частота кадрів знижується до 60-65 FPS і навіть трапляються занурення у район 50. Припускаємо, що в даному випадку причиною може бути або 8 ГБ-ний буфер RTX 4060, бо останній був майже повністю забитий, або обмежена пропускна здатність 8-ми ліній PCI-E, або і те і інше одночасно.

У Baldur's Gate 3 з Ultra налаштуваннями пограти можна з комфортом, якщо не звертати увагу на вже звичні легенькі посмикування у випадкових місцях. Середній фреймрейт знаходився на рівні 104 кадрів без суттєвих дропів.

Цього разу нас дуже здивувала Call of Duty: Warzone на «екстремальному» пресеті графіки. Ні тобі посмикувань, ні підтупів, ні підфризів, як зазвичай. Прямо дивні дива! І це вже не перша гра, яка порадувала своєю продуктивністю з кращої сторони у цьому огляді. Можливо ми чогось не знаємо? А можливо у NVIDIA поточний відеодрайвер виявився напрочуд вдалим? Поділіться у коментарях. Стосовно ж продуктивності - середня частота склала біля 100 FPS без відчутних просадок нижче комфортного рівня.

Counter-Strike 2 ми запускали на «дуже високій» якості картинки. Середній лічильник кадрів склав 250 FPS з напрочуд плавним відеорядом. Але це якщо тестувати гру в ідеальних умовах. Якщо ж обрати Deathmatch із ботами, або зарубу з реальними гравцями, то частота оновлення дисплею помітно знизиться, хоча все одно буде достатньою навіть для високогерцового монітору.

Мабуть найважчим для тестової системи виявився Cyberpunk 2077 на максимальних налаштуваннях. Середній фреймрейт склав 67 кадрів на секунду з просіданнями нижче 60. Ігролад при цьому теж був не ідеальнім і супроводжувався легкими посмикуваннями. В принципі грати можна і за таких умов, але краще задіяти генерацію кадрів з апскейлером.

Приблизно ту ж саму продуктивність можна отримати, якщо увімкнути максимальний рейтрейсинг з фрейм генератором та «якісним» DLSS. Проте ігролад у цьому випадку псує недостатній буфер VRAM, який час від часу нагадує про себе вже більш помітними підфризами у порівнянні з попереднім сценарієм.

У Diablo IV на Ultra пресеті ми отримали досить комфортний ігровий процес з середнім лічильником кадрів біля 150 FPS. Але, як завжди у цій грі, треба бути готовим до абсолютно рандомних лагів та посмикувань. Особливо це стосується локацій, котрі відвідуються вперше.

Досить впевнено показала себе збірка і у шутері The Finals на епічній якості картинки. Оновлення дисплею відбувалось біля ста разів за секунду без помітних просідань нижче 80. Невеличкі проблеми ігроладу траплялись, але під час перестрілок із суперниками, помітити їх було майже неможливо.

Чергову приємну несподіванку ми побачили у Fortnite. Зазвичай перші хвилини матчу у цій королівській битві супроводжуються посмикуваннями, а тут їх і сліду немає. Моніторинг зміг зафіксувати середні 110 кадрів за секунду без суттєвих просідань. Грати на «епічному» пресеті було приємно як ніколи.

З активованою технологією Nanite та «якісним» DLSS продуктивність падає майже вдвічі і навіть трапляються просідання нижче комфортного рівня. Для проекту такого жанру це не дуже гарна ситуація, тому в даному випадку краще поступитись графічними налаштуваннями.

Поганяти у п’яту форзу можна на повному драйві з «екстремальним» пресетом. Під час проїзду тестового відрізку середній лічильник нарахував 94 FPS без просадок нижче 80. Проте не все так гладко. Нами було помічено періодичне підвантаження більш якісних текстур прямо в кадрі. Та й сама гра періодично нагадувала про це відповідним повідомленням. Рекомендуємо зниження якості текстур і тоді політ, тобто проїзд буде повністю плавним.

Доволі комфортний геймплей ми спостерігали і у першій частині The Last of Us з Ultra пресетом та «якісним» масштабуванням зображення. Деякі негаразди траплялися на нашому шляху, але їх вплив на загальну плавність був мінімальним. Середня частота кадрів склала 73 FPS с просадками у район 60. Тим хто захоче зменшити графічні налаштування для кращої продуктивності не радимо цього робити, бо тоді картинка стає менш чіткою.

Наступною грою з розряду «що це було» виявилась Remnant 2 з найважчими налаштуваннями. Під час вже звичної пробіжки хаб-локацією ми не змогли помітити жодного навіть незначного посмикування при середній частоті кадрів у 75 FPS, що в свою чергу зовсім не типово для цього ігрового проекту. І навіть повторивши тест тричі ми отримали незмінно плавний та приємний відеоряд. Гарна тенденція і чим далі тим менше вона схожа на везіння або правильність розташування зірок під час тестування.

У Sons of the Forest спостерігалась гарна продуктивність на поточній збірці з середнім лічильником кадрів біля 90 FPS. Та й ігролад був досить плавним, якщо не враховувати декілька підфризів на перших хвилинах ігрової сесії.

Starfield ми запускали з Ultra якісною графікою, «ultra якісним» DLSS та генератором кадрів. Завдяки останньому, непогано згладжуються традиційні підтупи у деяких місцях, хоча повністю позбавитись від них не вдалося. До того ж як було помічено у попередніх оглядах, фреймгенератор у цій грі не тільки створює додаткові кадри, а й помітні артефакти, які і цього разу били в око. Середня частота була зафіксована на рівні 70 FPS із занурюваннями трішки нижче 60-ти.

Підсумки

Отже як показали тести, зв’язка Ryzen 5 7500F плюс RTX 4060 впевнено тримає удар навіть у найважчих ігрових проектах сьогодення у роздільній здатності Full HD. За рідкісним винятком, можна розраховувати на частоту кадрів 60 FPS і вище з максимальною якістю картинки. В онлайні ситуація ще краща, бо тут без проблем можна пограти навіть на моніторі з високою герцовкою.

Приємно здивував процесор, здається його вистачить і для потужніших графічних адаптерів. Запропонована ж у поточну збірку відеокарта, хоч і має ознаки економії, працювала стабільно, тримаючи нормальні робочі температури без суттєвого шуму. Материнська плата теж сподобалася можливостями за такі гроші, однак у майбутньому на топовий процесор апгрейд з нею малоймовірний. Хоча от обраний кулер міг би охолодити і гарячіші моделі. А саме така ОЗП запропонувала чудовий баланс ціни и характеристик, та ще й оптимізацію під платформу AM5 завдяки «вшитому» профілю EXPO для швидкого налаштування. Найдешевший SSD працював швидко та без нарікань, а блока живлення, як і очікувалося, вистачило із запасом, тому і від нього не було зайвого шуму. Щодо корпусу, то це непоганий варіант, але, певно, не кожному до смаку, хоча і нарікань до якості у нас немає.

Враховуючи фінальний цінник, коштує така система не так вже й багато, а за бажання її вартість можна як зменшити приблизно на 18% так і збільшити майже до нескінченності за рахунок більш якісних компонентів. І тут нам дуже цікава Ваша думка стосовно того, який підхід кращий. Коли економія стосується абсолютно всього до чого дотягнеться рука, чи коли ми підбираємо оптимальний конфіг, як у даному матеріалі. Звісно ще є третій варіант, коли можна взагалі не паритись і збирати ПК з найякісніших комплектуючих, але і вартість таких збірок влетить у копієчку.

Автор: Олексій Єрін