Геймплейне тестування Intel Core 2 Quad Q6600: захоплююча некромантія (з GeForce RTX 2080 SUPER)

У минулому році ми оновили колезі його друкарську машинку, помінявши платформу Socket LGA775 на актуальну AM4. З його системи у нас і залишився Core 2 Quad Q6600. Уже тоді промайнула думка поганяти його в актуальних іграх, але руки в минулому році не дійшли. По-перше, в планах була купа інших завдань. По-друге, збирати лише під один тест окрему систему - накладно. Вирішили почекати і пройтися по залізним засіках, щоб провести декілька подібних тестів із різними процесорами.

Ви не повірите - Core 2 Quad Q6600 вийшов в 2007-му! Він створений на базі 65-нм дизайну Kentsfield і отримав в своє розпорядження 4 повноцінних ядра з базовою частотою аж 2,4 ГГц. У нього немає підтримки технологій Hyper-Threading і Turbo Boost, тому прискорити його можна тільки в ручному режимі.

Контролер оперативної пам'яті і відеоядро в ті далекі часи перебували на материнській платі, тому обсяг і максимальна частота модулів ОЗП у першу чергу залежать від неї, а не від CPU. Також в силу своєї давнини процесор позбавлений підтримки інструкцій SSE4, що дуже важливо для деяких ігор і програм.

Інші компоненти стенду підбиралися таким чином, щоб по можливості упор був виключно в процесор. У друкарській машинці колеги використовувалася плата GIGABYTE G33M-S2, але вона наказала довго жити. Добре, що в тестлаб знайшлася MSI P45C Neo-FIR під LGA775, яку свого часу використовували для перевірки і розгону процесорів.

Це перехідна модель: у неї є два слоти під модулі DDR2 і два під DDR3. Одночасно може працювати тільки один тип оперативки з максимальним об'ємом 8 ГБ. Також вона має в своєму складі шість портів SATA 2.0, один повноцінний PCIe Gen2 x16 та інші необхідні інтерфейси.

Два доступних DIMM-слотиа зайняли 4-гігабайтні модулі GOODRAM LEDLIGHT DDR3-2400 з яскравою ілюмінацією. Ми навіть не мріяли запустити їх на частоті 2400 МГц, але сподівалися хоча б на 1333. А в номіналі довелося відкотитися до 1066 МГц.

Турботу про комфортну температуру процесора довірили водянці Cooler Master MasterLiquid ML360P Silver Edition. Ось так, з запасом! Вона підтримує широкий перелік платформ AMD і Intel: починаючи від Socket AM2 і LGA775 і закінчуючи TR4 і LGA2066. У геймплея температура процесора в розгоні не перевищувала за 55°C, хоча окремі ярда прогрівалися вище за 70°C.

Дискова підсистема створена на базі пари терабайтних 2,5-дюймових SSD PATRIOT P200. Правда, материнська плата підтримує лише інтерфейси SATA 2 із пропускною спроможністю 3 Гбіт/с, а твердотельникам для розкриття потенціалу потрібно в 2 рази більше.

Щоб гарантовано не впертися в графічну підсистему, взяли потужну відеокарту Palit GeForce RTX 2080 SUPER GameRock. Вона отримала посилену 12-фазну систему живлення і еталонну частотну формулу для GPU і 8 ГБ GDDR6-пам'яті. Для старих процесорів і роздільності Full HD її вистачить з величезним запасом.

У минулому році у нас на тестуванні побував «золотий» блок живлення RIOTORO ENIGMA 750WG2. Тепер вирішили оцінити стабільність його роботи в реальних збірках. У нього є одна потужна лінія +12 В з навантажувальною здатністю 62 А і максимальною потужністю 744 Вт, щоб впоратися з будь-якими нашими конфігураціями.

Корпус підібрати було не просто, адже 3-секційна водянка поміститься далеко не в кожен. З доступних нам моделей обрали RIOTORO CR1288TG формату Full Tower. Він також без проблем дасть притулок материнській платі формату E-ATX.

Тепер про периферію. Так, так, без неї ж мінус 10 ФПС.

Насправді, ми б не змогли підготувати тепло сприйняті вами порівняння вбудованої графіки Radeon Vega 8 і Vega 11 з зовнішніми відеокартами без підтримки компанії BRAIN, яка надала нам GT 1030 і RX 560.

Під час запису геймплея використовували тонку механічну клавіатуру Vinga KBGM-395 із дизайном Skeleton і перемикачами Kailh Blue з характерним клацанням на половині ходу, але без тактильної віддачі.

Мишка також простенька, але зручна - Vinga MSG-868. В її основі знаходиться оптичний сенсор IC3320 із максимальною роздільною здатністю 7000 DPI. У фірмовому ПЗ роздільність можна змінювати з позначки в 500 DPI і з кроком в 50 DPI.

Сам гризун без проблем бігав по тканинному килимку Vinga MP343 із гумовою основою.

Геймплей записаний зовнішньою системою з AVerMedia Live Gamer 4K, тобто без втрати продуктивності.

На момент виходу в 2007 році цей процесор відмінно себе показував в стоці на частоті 2,4 ГГц. Але зараз без розгону не обійтися, хіба що материнська плата не забезпечує цю можливість або у вас не вистачає теоретичних знань.

У нас і плата підтримує оверклокінг, і руки з правильного місця ростуть (ми так думаємо), але якось з розгоном не склалося. Чи то екземпляр невдалий, чи то конденсатори на платі від тривалої бездіяльності підсохли, чи то барабашка образився. Одним словом, вичавити всі соки не вдалося.

Після тривалого підбору параметрів домоглися стабільної роботи процесора на частоті 3229 МГц. Для цього частоту шини підняли з 265 до 360 МГц. Якщо підвищити її до 370 МГц, то система не запускалася. 

Пам'ять також особливо розігнати не вдалося - бонус склав всього 88 МГц. Попутно знизили Command Rate з двох до одного такту. Чи то BIOS підвів, то чи виникли проблеми з сумісністю, але вирішили більше не витрачати час і перейшли до тестів.

Для початку перевірили стабільність роботи системи. У стрес-тесті AIDA64 температура ядер доходила до 75°С, але троттлінга не було.

Якщо паралельно запустити стрес-тест FurMark, то графічний процесор прогрівається до 67°С. Скидання частот або проблем зі стабільністю роботи не було.

Потім перевірили вплив розгону на продуктивність в синтетиці. У CPU-Z бонус склав 36% для одно- і багатопотокового режиму. У CineBench R15 результат тесту CPU після розгону покращився на 34%. І якщо в номіналі він конкурував із 2-ядерним Celeron G3930, то після оверклокінга вже наближається до легендарного «гіперпню» Pentium G4560.

А що там в ігрових бенчмарках?

У DirectX 11 на прикладі World of Tanks EnCore RT оверклокінг підняв середню швидкість на 50% і поліпшив решту статистику на 14-38%.

У Borderlands 3 показник дуже рідкісних подій виріс на 150%, але не поспішайте радіти, адже йдеться про діапазон 4-10 FPS. Середній фреймрейт покращився на 34%.

І навіть в Vulkan на прикладі World War Z можна відчути вагомий приріст показників після розгону в межах 28-46%.

У цілому бонус продуктивності в іграх знаходиться в межах 30-50%, а то й враховувати аномально високий результат в Borderlands 3 по статистиці дуже рідкісних подій. Без розгону дійсно ніяк. 

Переходимо до основного тесту, але відразу хочемо засмутити. Як ми і припускали спочатку, деякі ігри відмовилися стартувати або вилітали з помилками. Наприклад, Assassin's Creed Odyssey і Need for Speed: Heat взагалі не запускаються, Red Dead Redemption 2 вилітає після спроби завантажити рівень, а Apex Legends відразу ж видає помилки. Проблеми виникли і з іншими іграми, просто вирішили більше не сипати сіль на рану, а показати ті проекти, які все ж стартували.

За традицією почнемо з ігор простіше. У Dota 2 можна пограти і при максимальній якості графіки. І статистика начебто далеко не низька, але іноді відчувається дискомфорт через мікрофризи. Середня швидкість знаходиться нижче за 50 кадрів/с.

Якщо опуститися до повністю низького профілю, то фреймрейт майже дотягує до 60 кадрів/с. Ось тільки статори нікуди не пропадають, і показники 1 і 0,1% Low знаходяться на тому ж рівні. Звикнути можна, але після тестів на більш швидких системах звикати не хочеться.

У Path of Exile підбір налаштувань довірили рушію. Ми тільки вимкнули динамічний рендер і відразу кинулися в бій. При прокручуванні карти або показі повідомлення можуть подлагіванія, але в цілому відіграє дуже приємно. Середня швидкість піднялася в межах 130 кадрів/с.

Warframe на низькому пресеті дуже навіть комфортна в певних режимах і локаціях. У нас нічого не глючить і не лагало, а показник 0,1% Low тримався на рівні 45 кадрів/с. Але на більш важких картах або при грі з іншими гравцями може трошки фризити.

War Thunder можна пограти при середньому пресеті якості, але в управлінні відчувається легка желейність і не завжди приємно захоплювати ціль. До самого відеоряду питань немає. Середня швидкість піднімається до 70 кадрів/с, а решта статистика тримається в межах 30-40 FPS.

Якщо опуститися до низького пресету, то управління стає повністю комфортним і середній фреймрейт піднімається на 27 кадрів/с. Інші показники особливо не змінюються, і картинка набуває страшнуваті відтінки.

У World of Tanks отримуємо приблизно ту ж картину. Більш-менш комфортно грати можна вже на середніх налаштуваннях. Місцями проскакують легкі статори, але особливо чутливі до них будуть лише любителі швидких танків. А на чимось більш повільному і важкому грається без проблем.

Перехід до низького профілю знімає всі питання до відеоряду. На відміну від War Thunder, підвищується не тільки середня швидкість, але і решта статистики. Бонус досягає 60% за рахунок падіння якості графіки.

У ARK Survival Evolved зможуть пограти лише справжні фанати із залізними нервами. При низькому пресеті отримуємо вирвіглазную картинку і засмиканий геймплей з постійними фризами. Середня швидкість тримається в межах 35 кадрів/с, а решта статистика падає до плінтусного рівня.

CS:GO в найважчому режимі Danger Zone при низькому пресеті бігається без проблем. У середньому якраз отримуємо заповітні 60 FPS з чуйним і комфортним управлінням. У режимах простіше на менших картах буде ще приємніше.

У Quake Champions рушій адекватно виставив низькі налаштування, а ми від себе додали текстури середньої якості. На виході отримали 40 FPS у середньому, але з провальною статистикою дуже рідкісних подій. Грати неприємно, оскільки немає належного рівня плавності і комфорту відеоряду, щоб на рівних протистояти іншим гравцям.

Вижити в оригінальному PUBG буде вкрай складно. Ми запускали гру при народному міксі ультра і низьких налаштувань, а також при дуже низьких, але в обох разах отримали однакову картину: постійні підгальмовування заважають бігати і вести прицільний вогонь. Грати строго не рекомендуємо.

Краще відразу перейти до PUBG Lite. Можна грати і вигравати навіть на ультра. Поступово показник дуже рідкісних подій опускається нижче за 24 FPS і неозброєним оком видно невеликі підгальмовування, але вони не заважають вести прицільний вогонь і швидко займати вигідні позиції.

Перехід до середнього профілю обіцяє бонус до 49% за статистикою рідкісних подій, яка піднімається вище за 60 FPS. Статори все ще проскакують, але набагато рідше. Зручність управління знаходиться на висоті.

Fortnite приємно порадувала. На низьких налаштуваннях завантаження всіх чотирьох ядер стабільно трималася на рівні 100%, від фризів нікуди не дітися і часом відчувається Input Lag, але бажання закрити і видалити гру не було.

Якщо Fortnite - порадувала, то Overwatch - здивувала. Вона автоматом запропонувала ультра пресет, забезпечивши на виході стабільні 60 кадрів/с. Дуже рідко проскакують легкі статори, які не впливають на результат бою. У запасі залишається великий арсенал налаштувань, щоб зробити геймплей повністю комфортним.

Якщо відеокарта дозволить, то в GTA V можна викрутити всі налаштування на максимум. Але процесора не вистачає, в управлінні відчувається желейність і місцями все фризить. Про це красномовно свідчить статистика 1 і 0,1% Low.

Якщо ж стримати свій апетит і злегка знизити налаштування, то процесору дихається легше і пропадає Input lag в управлінні. У цілому статистика піднімається на 19-30%. Мікрофризи все одно проскакують, але з ними вже можна грати.

Класика! Третій Відьмак, Новиград, низькі налаштування. Середня швидкість тримається в межах 30 кадрів/с, а інші показники падають нижче за 20. Так, місцями некомфортно, а іноді і завдання доводиться виконувати по кілька разів через підгальмовування в найвідповідальніший момент, але без проходження Відьмака на місце в Раю не розраховуйте.

Цього разу в режимі Vulkan запустили лише World War Z. На середніх налаштуваннях грати важко і неприємно. В обов'язковому порядку доведеться спускатися до низьких. Це зовсім не означає повністю плавний відеоряд і відсутність фризів. Це лише дозволить вам виживати і адекватно відбиватися від напливів зомбі.

The Division 2 краще б не запускалася! Мало того, що постійно гальмує, так ще й багато текстур і об'єктів не підвантажує. Гаразд би тільки машини не промальовувалися, але коли в тебе стріляє невидимий NPC, це реально бісить.

У Metro Exodus можна бігати лише на мінімалці. Фреймрейт скаче в діапазоні від 20 до 40 кадрів/с в залежності від складності сцени. Для душевної рівноваги рекомендуємо проходити її з низьким рівнем складності, щоб хоч якось нівелювати негативний вплив нестабільного відеоряду.

Gears 5 на мінімалці радує лише тим, що її можна запустити. Картинка бідна, відеоряд з постійними підфризами, а в управлінні заважає Input Lag. Середня швидкість знаходиться в межах 30 кадрів/с, а показники 1 і 0,1% Low падають нижче за 20. Вхід строго для фанатів.

При першому запуску Borderlands 3 хвилин 45 перераховувала і оптимізувала тіні. Кожен наступний запуск займав 5-10 хвилин, а сам геймплей стабільно фризив навіть при низькому профілі. Якщо після цього у вас не пропаде бажання грати, то ласкаво просимо.

Star Wars Jedi: Fallen Order - запустилася, і на тому дякуємо. Оскільки це не мережевий шутер, то з нетямущими NPC на низьких рівнях складності впоралися без проблем. Основна боротьба була зі своєю нервовою системою, оскільки постійні підгальмовування і фризи починали виносити мозок.

Підсумок

У нас були низькі очікування щодо можливостей 4-ядерного Intel Core 2 Quad Q6600 в актуальних іграх. Усе ж процесор вийшов у далекому 2007 році і не підтримує низку важливих і необхідних технологій і інструкцій. Через це деякі ігри відмовляються запускатися, а деякі вилітають при завантаженні.

Але взагалі без ігор власник такого раритету не залишиться, особливо якщо перед цим провести розгін CPU і пам'яті. Усякі казуалки, платформери і невимогливі проекти минулих років можна проходити на середніх або низьких налаштуваннях. Хітова класика типу Третього Відьмака і GTA V також іграбельна, хоча місцями доведеться миритися з підгальмовуваннями. А ось важкі актуальні ігри запускати не радимо - в кращому разі там будуть постійні фризи, а в гіршому - невидимі вороги і відсутні текстури. Тільки враження собі зіпсуєте.

Сподіваємося, вам сподобалося, і ви оціните наші страждання. А наступного разу спробуємо реанімувати систему за допомогою більш технологічного 4-ядерного Xeon X5460 - буде цікаво. До нових зустрічей!

Автор: Сергій Буділовський
Переклад: Лілія Масюк