Збірка на AMD Ryzen 5 7600 та Rdeon RX 7600: симбіоз 7600!

У цьому огляді ми вирішили зібрати відносно недорогий ПК на базі актуальної платформи AMD АМ5. Процесор та відеокарту обрали з нижнього цінового сегменту актуальної 7000-ї лінійки - Ryzen 5 7600 та Radeon RX 7600.

Можливість подальшого апгрейду системи будемо також враховувати при підборі компонентів, але без фанатизму. Тобто за нашим баченням, якщо система і буде оновлюватись у майбутньому то не на топові комплектуючі, а на аналогічні середньо бюджетного рівня. Що з цього вийшло, дивимось далі.

Підбір комплектуючих

Чому ж у якості основного рушія системи ми обрали саме процесор Ryzen 5 7600 без будь яких індексів? А все просто, він трішки «холодніший» та злегка дешевший за Х-версію, при цьому у продуктивності поступається усього на 5% і то не завжди.

Так, ще більш цікавим був би новий Ryzen 5 7500F, але, по-перше, він ще в дорозі до нашого тестлабу. По-друге, ми просто не встояли перед гармонією співзвучних назв процесора та відеокарти. Ну дуже захотілось перевірити на що здатна ця зв’язка.

Нагадаємо, що обраний CPU має 6 ядер та 12 потоків. Робочі частоти знаходяться в діапазоні від 3,8 до 5,1 ГГц. Споживання обмежене досить скромними, як для шестиядерника, 65 Вт завдяки 5 нм техпроцесу TSMC. А контролер пам'яті розрахований на підтримку виключно модулів DDR5. З детальним оглядом процесора радимо ознайомитись за посиланням.

Материнська плата ASUS TUF Gaming A620M-PLUS не відноситься до бюджетного сегменту, але й до дорогого теж. З її допомогою ми отримали універсальне та надійне рішення на чипсеті A620, яке добре підходить, як для поточної збірки, так і для майбутнього апгрейду. В чому ж полягає надійність нашого вибору, запитаєте Ви.

В тому, що материнка належить до серії ASUS TUF Gaming, особливостями якої є 6-шаровий дизайн друкованої плати для покращеного тепловідводу та якісна елементна база з феритовими дроселями і твердотільними конденсаторами. Сюди ж можна додати використання досить масивного радіатора підсистеми живлення процесора та армований роз’єм PCI-E X16.

Що ж до універсальності, то тут в першу чергу потрібно згадати про широкі можливості підключення внутрішніх та зовнішніх пристроїв до материнської плати. Перші представлені чотирма слотами оперативної пам’яті DDR5, двома M.2 PCI-E 4.0 х4 та чотирма роз’ємами для SATA 3.0 накопичувачів. Зовнішній набір не менш багатий та актуальний завдяки шести портам USB 2.0, чотирьом USB 3.2 Gen 1 та одному USB 3.2 Gen 1 Type-C. З додаткових плюсів материнки також виділимо підтримку підсвітки ASUS Aura Sync та кнопку швидкого оновлення BIOS на інтерфейсній панелі.

Охолоджувати процесор будемо за допомогою DeepCool AK400 DIGITAL. Це оновлена версія популярної моделі повітряного кулера цього виробника з підтримкою ARGB-підсвітки та цифровим дисплеєм. Як не складно здогадатись, на ньому відображається інформація про швидкість обертів вентилятора у вигляді квадратних індикаторів, та температура CPU. Увесь цей світловий набір працює завдяки спеціальній утиліті, яку необхідно завантажити із сайту виробника.

Що до конструкційних особливостей, то перед нами стандартний баштовий кулер з алюмінієвим радіатором та чотирма мідними тепловими трубками прямого контакту. Обдув пасивної частини здійснюється 120-міліметровим вентилятором на гідродинамічному підшипнику. В комплекті постачання присутні скоби для встановлення додаткового пропелера за необхідності.

З оперативною пам’яттю ми вирішили сильно не заморочуватись і обрали мейнстрім комплект з актуальним на сьогоднішній день об’ємом 32 ГБ - Kingston FURY Beast DDR5-5600. Як можна помітити з назви, його ефективна частота дорівнює 5600 МГц, а таймінги стандартні – 40-40-40 при напрузі 1,25 В. Звісно можна б було обрати щось продуктивніше, але у діапазоні 6 ГГц і вище вже досить відчутна різниця у вартості, що не самим позитивним чином вплинуло б на загальний бюджет збірки.

Відеокарту ми обрали з нижнього цінового сегменту серії – ASUS Dual Radeon RX 7600 OC Edition. Рішення має стриманий двослотовий дизайн з двома вентиляторами Axial-tech. Останні, до речі, обертаються на двох кулькових підшипниках та вмикаються тільки коли GPU прогрівається до 55°C.

Буфер відеопам'яті графічного адаптера обмежений 8 ГБ, а графічний чип працює з підвищеною на 90 МГц частотою у порівнянні з референсною. Додатково «погратися» з налаштуваннями GPU та VRAM можна за допомогою фірмової утиліти GPU Tweak III.

Функцію постійного збереження даних ми вирішили доручити накопичувачу Kingston NV2 на 500 ГБ з інтерфейсом M.2 PCI-E 4.0 х4. Для недорогої системи такого об’єму має бути цілком достатньо, як для операційної системи і програм, так і для всього іншого, включно з декількома іграми. Головне щоб не чекати довгих завантажень. І в цьому плані пристрій нас не розчарував.

Він має достатньо високі показники запису та зчитування послідовних даних на рівні 2,1 та 3,5 ГБ/с відповідно. З більш детальним оглядом SSD радимо ознайомитись на нашому сайті.

Блок живлення ми обрали бюджетного рівня - Chieftec iARENA GPC-700S на 700 Вт. Завдяки майже двократному запасу потужності для нашої збірки ми, по-перше, не почуємо високих обертів його вентилятора, а по-друге у нас залишиться пару сотень ват гандикапу на можливий апгрейд системи.

З плюсів цього рішення відмітимо потужну лінію +12В на 52,5 А, ККД на рівні 80% та наявність усіх базових захистів.

В якості шасі для нашої збірки ми вирішили використати DeepCool CC360 ARGB, як майже ідеальне рішення з точки зору вартості. З іншого боку нас вразили його можливості. Цей невеликий Micro-ATX корпус має цікавий мінімалістичний дизайн з продуманою системою вентиляції повітря.

Три, підкреслюємо, цілих три попередньо встановлених 120-мм вентилятори з ARGB-підсвіткою відповідають за охолодження внутрішніх компонентів. У наявності і пилові фільтри-сіточки на верхній панелі для кулерів або РСО та на нижній для блока живлення. До того ж, незважаючи на відносно невеликі розміри, у корпусі комфортно розмістяться відеокарти довжиною до 320 мм та процесорні кулери висотою до 165-ти.

 

Розрахунок вартості системи

Що ж, настав час підрахувати вартість усіх перелічених компонентів. Процесор можна знайти у продажу за 9700 грн. За материнську плату та оперативну пам’ять доведеться віддати, в середньому, по 5000. CPU-кулер це ще десь 2000 гривень. А найдорожчою буде відеокарта – майже 14000. Менш вартісні корпус та блок живлення обійдуться у 2300 та 2000 гривень відповідно. Нарешті найдешевшим виявився SSD накопичувач з вартістю біля 1400 грн. Разом отримуємо 41400 грн. Будемо вважати у нас вийшов приклад системи за 40K.

Цікаво, а скільки ж коштів можна було б заощадити якщо, наприклад, обрати більш дешеву материнську плату ASUS PRIME на тому ж чипсеті із середньою вартістю 4400 грн? Далі ще трішки зекономити на 500-Ватному блоці живлення тієї ж серії CHIEFTEC iARENA з ціної біля 1600 грн. Також підібрати аналогічну ОЗП Kingston FURY Beast тільки з меншою частотою - 4800 МГЦ за 4300 грн. І на останок придбати той же самий CPU-кулер від DeepCool, але без підсвітки та цифрового дисплею за 1400. У підсумку економія склала б 2300 грн., що становить лише 5,5% від загальної вартості. На наш погляд, воно того не варте.

 

Прогрів системи

Першочергово, після збірки, перевіримо температурні параметри у спеціально розробленому для цього програмному забезпечені.

Без суттєвого навантаження, температура центрального процесора трималася біля позначки у 49°C. І це досить високий показник у «безстресових» умовах. Відеокарта нагрілась до 40°C на GPU та до 58°C на відеопам’яті при зупинених вентиляторах.

Під максимальним навантаженням ми очікувано отримали зовсім протилежну картину. CPU прогрівся аж до 88°C. Враховуючи гарячий норов цієї серії, приємно що не самий дорогий повітряний кулер впорався. Графічний адаптер теж виявився досить гаряченьким. Його нагрів досяг відмітки 78°C на GPU та аж 94-х на VRAM.

У важких ігрових сценаріях кращі температурні показники продемонстрував тільки процесор. Він виявився холоднішим на 13-15°C. Нагрів відеокарти залишився приблизно на тому ж рівні.

Синтетика

А тепер перейдемо до тестів. І перше з чого ми почнемо - це синтетика. Треба ж зафіксувати на що здатна збірка і яку кількість балів та папуг вона видає. Та й Вам буде легше орієнтуватись на її комплексну продуктивність для порівняння з іншими збірками або із своїм власним ПК.

Отже, у Geekbench 6 ми отримали досить конкуренті 2803 бали у single core та 12647 у multi core. Особливо тішить майже однакова однопотокова продуктивність зі старшим Ryzen 5 7600Х із різницею менш ніж у 1%.

У Cinebench R23 маємо схожі до попередніх результати, якщо порівнювати їх з Х-версією. Дуже близька продуктивність процесорів з різницею у менш ніж 5% у однопотоці та 8% у багатопотоці.

У 3DMark з роздільною здатністю 1920х1080 ми нарахували наступу кількість папуг: у сцені Port Royal - 5748, у Time Spy - 10856, і у останній Wild life Extreme - 19136.

Будемо радо вітати результати подібних тестів Ваших систем у коментарях, звісно якщо вони тієї ж вагової категорії.

Ігрові тести

Переходимо до ігор. Тестувати збірку будемо у рекомендованій для відеокарти роздільній здатності Full HD.

Apex Legends з налаштуваннями Very High зустріла нас середнім лічильником кадрів близьким до 200 та мінімальними просіданнями не нижче 132 FPS. Грати в таких умовах одне задоволення і навіть можна подумати про «високогерцовий» монітор або про збільшення роздільної здатності.

Досить комфортний геймплей ми отримали і у Baldur's Gate 3 з Ultra налаштуваннями. Середній фреймрейт знаходиться на рівні 110 кадрів на секунду і навіть у найважчих локаціях крутиться біля 60-ти. Традиційні легенькі посмикування у випадкових місцях тестового відрізку, теж поки що нікуди не ділися.

У Battlefield 2042 бігається теж доволі бадьоро. Так, легенькі підтупи присутні, але пограти в гру можна доволі комфортно навіть з максимальними графічними налаштуваннями, щоправда без рейтрейсингу. Середній FPS знаходиться на рівні 85 кадрів на секунду.

Найважчими для тандему 7600 виявились Extreme налаштування Call of Duty: Warzone. Посмикування та неприємні фрізи з'являлись занадто часто під час гри. 0,1 та 1% Low впали на коліна і благали зменшити якість картинки. Але й тут нас спіткала невдача, бо подібна дія абсолютно ніяк не вплинула на покращення ігроладу. Хоча й середня частота кадрів при цьому була досить високою, біля 100 FPS.

Cyberpunk 2077 будемо тестувати зі «свіжим» оновленням до версії 2.0. За нашими спостереженнями, гра стала виглядати краще у візуальному плані. Також відчутні зміни у доопрацьованому геймплеї. І зміни ці потребують деякого звикання. Наприклад, на дорогах з’явилось помітно більше транспорту, а керування стало трішки важчим.

Без RT на Ultra налаштуваннях ми отримали комфортну плавність гри без недоліків. Середня частота кадрів теж була досить високою на рівні 90 FPS.

Додавання рейтрейсингу вже потребує ввімкненого FSR2 у режимі Performance. Та навіть з апскейлінгом отримуємо оновлення картинки менш ніж 60 разів на секунду. В таких умовах динамічні сцени помітно втрачають свою чіткість і з'являються легкі притормозки.

Віртуозно відсікати монстрам кінцівки у оновленому Dead Space можна з комфортом. Маємо середню частоту кадрів на рівні 80-ти. Хоча вже звичні проблеми оптимізації теж поки що присутні. У важких локаціях можна зловити дропи до 40 FPS, а плавність ігроладу кульгає, як мінімум на одну ногу.

У Diablo IV ми отримали досить комфортний геймплей. Але, як завжди в цій грі, треба бути готовим до абсолютно рандомних лагів та посмикувань. Особливо це стосується локацій, котрі відвідуються вперше.

Трюки вищого пілотажу у зомбо-паркурі Dying Light 2 можна виконувати досить вправно, десь 75 разів на секунду. Щоб робити це ще і з рейтрейсингом, доведеться активувати FSR 2.0 у режим «якість».

Fortnite збірці дається досить легко тому і грати в цю гру комфортно. Отримуємо в середньому більше 100 FPS без помітних просідань. Але й зовсім забувати про випадкові проблеми на кшталт легких підтупів у різних місцях не варто.

Приємніша картинка з технологією Nanite вже тягне на себе додаткові 35% продуктивності системи і навіть трапляються просідання нижче 60 кадрів за секунду. При цьому бігати можна все ще досить комфортно.

Як вже добре відомо, у Forza Horizon 5 швидко не поїдеш, доки не прогрієш свій супер кар. От і нам вкотре довелось це зробити, бо при першому перетину тестового відрізку шляху ми очікувано зловили декілька фрізів. З другої спроби уже отримали безпроблемні 80 FPS комфортного драйву на екстремальних налаштуваннях. Що тут скажеш, фізика.

У God of War з «Ультра» пресетом інколи можна помітити легкі посмикування під час гри, але суттєвими їх назвати не можна. В цілому маємо приємний геймплей з середніми 80 кадрами на секунду.

Другий автосимулятор з набору наших ігрових тестів пролетів на швидкості біля 90 FPS без помітних пригальмовувань на максимальних «Ультра» налаштуваннях. Завжди б так.

Епічний пресет графіки у Overwatch 2 не зміг стримати усю потужність системи. Маємо середню частоту кадрів на рівні 185 FPS. Грати за таких умов більш ніж комфортно.

Виживати у постапокалістичному світі Remnant 2 виявилось не так вже й складно. Відеоряд хоч і не ідеальний, але високий середній фреймрейт, більш ніж у 80 кадрів за секунду, дозволяє мандрувати досить комфортно із повним зануренням у ігровий процес. Бо це ж усе на максимально якісною картинкою на екрані

Високі графічні налаштування у Starfield періодично і не заплановано приземляли наш «корабель» нижче 60 FPS. Посмикування та підфрізи також були зафіксовані. Але і з цими недоліками проходити гру можна. Що цікаво, при керуванні з контролера цей процес відчувається плавнішим, ніж з мишкою.

Щоб отримати адекватну частоту кадрів у Star Wars Jedi: Survivor з епічними налаштуваннями, нам довелося пожертвувати рейтресингом. Та й без його ми отримали FPS на межі іграбельного. А казали – новий патч все виправить…

Відьмак 3 навпаки, без RT та з Ultra+ налаштуваннями показав гарну продуктивність та плавний ігролад. Середня частота кадрів перевищила 100 FPS без суттєвих просідань.

Ганяти ж Плотву з увімкненими променями радимо тільки у тому випадку, коли хочеться просто поглянути на максимально якісну картинку цього тайтлу. Бо грати при середніх 45 кадрах оновлення дисплею не усім буде приємно.

Висновки

Які ж висновки можна зробити про зв'язку 7600+7600? По результатам ігрових тестів, за рідкіснім винятком, мова йде про достатню продуктивність цього тандему у Full HD з максимально якісною картинкою. До виключення слід віднести лише технологію рейтресингу, яка все ще важкувато дається системам середньо бюджетного рівня. З іншої сторони, варто відмітити деякі ігрові проекти, в яких запас продуктивності системи настільки великий, що можна навіть зробити крок вперед до більш високої роздільної здатності – Quad HD.

Що до обраних компонентів. Вважаємо, що підібрали їх досить вдало для свого цінового сегменту. Так можливість додатково заощадити завжди є, але втрати при цьому досить суттєві. В такому випадку ми отримуємо материнську плату всього з двома слотами під ОЗП, блок живлення без запасу потужності на майбутнє та ще й не дорахуємось декількох відсотків продуктивності на менш швидкій оперативці. Єдиним компонентом, на якому б дійсно вартувало зекономити пару тисяч гривень, так це процесор Ryzen 5 7500F. Але й тут довелось би втратити ще по 100 МГц базової та бустової частоти і взагалі відмовитись від інтегрованої графіки, що для деяких користувачів може стати вирішальним аргументом при виборі CPU.

А щоб змінили Ви чи який варіант зібрали за схожий бюджет? Як завжди, із нетерпінням чекаємо на відповіді, зауваження та побажання у коментарях.

Автор: Олексій Єрін