Тест процесорів Ryzen 5 5600GT і Ryzen 5 5500GT проти Ryzen 5 5600G: А в чому різниця?

Вже пройшло цілих три роки з того моменту, як на світ з'явився народний APU 5000-ї лінійки AMD - Ryzen 5 5600G. На свій час це було майже безкомпромісне рішення для бюджетного геймінгу, спроможне конкурувати навіть із деякими дискретними прискорювачами початкового рівня.

І ось на початок 2024-го червоні представили ще два начебто схожі гібриди: Ryzen 5 5600GT та Ryzen 5 5500GT. Відповісти на питання «що ти таке?» з наскоку, виявилось не так вже й просто, бо навіть на сайті виробника для цих APU не передбачено окремих сторінок з описом та детальними характеристиками. Тож у даному огляді ми і спробуємо розв’язати цю цікаву задачку з двома невідомими.

З офіційної сторони єдине, що нам вдалося розкопати – це скорочені специфікації у загальній таблиці лінійки процесорів. У всьому іншому довелося розбиратись самим.

Отже, за новими назвами сховались все ті ж APU під Socket AM4 із кодовою назвою Cezanne і архітектурою ZEN третього покоління. По формулі ядер та потоків відмінностей між усіма трьома процесорами немає – 6 на 12. Не побачили ми чогось новенького і у структурі організації кешу L2 та L3 – по 3 та 16 МБ відповідно. І також за 3D-прискорення відповідає одна і та ж вбудована графіка Radeon Vega 7 із 7-ма виконавчими блоками на частоті до 1900 МГц. Кількість ліній PCI-E 3.0, максимальна швидкість ОЗП, 65-ватний TDP – усе це теж спільні характеристики.

Так нахіба ж було тоді їх випускати, запитаєте Ви? І тут ми переходимо до відмінностей, які сміливо можна взяти у лапки. Частоти процесорних ядер – ось де сховалась головна інтрига. У 5500 GT вони ідентичні Ryzen 5 5600G у бустовому режимі – 4,4 ГГц, а у базовому на 300 МГц нижчі – 3,6 проти 3,9 ГГц. Ryzen 5 5600GT вже трішки цікавіший у цьому плані, бо у нього максимальна частота найвища – 4,6 ГГц, але у базовому режимі така сама і як у молодшої GT-шки. Так, трішки дивний частотний мікс, але на цьому із відмінностями - все. Чи сильно то впливає на продуктивність?

На тестування камінці потрапили до нас завдяки магазину TELEMART.UA, в якому Ви знайдете широкий асортимент різноманітних комп’ютерних комплектуючих по приємним цінам.

Тестовий стенд

Тепер ознайомимось із тестовим стендом, на якому перевірялись можливості процесорів.

Основою платформи виступила вже добре нам відома материнська плата ASUS ROG STRIX B550-F GAMING WI-FI, яку ми часто використовуємо для AM4 збірок.

А от охолодження APU було доручено новенькій 360-мм РСО - ASUS TUF Gaming LC II 360 ARGB із яскравою підсвіткою. Також ця водянка може похизуватись модернізованою помпою, яку для покращення шумових характеристик було винесено за межі водоблока.

Оновився і комплект ОЗП DDR4, який тепер представлятимуть дві планки по 16 ГБ Kingston FURY Renegade DDR4 RGB.

Працюють вони на частоті 3600 мегатранзакцій за секунду, мають таймінги 16-20-20 і робочу напругу 1,35 В. Радіатори охолодження виконано у двокольоровому стилі, який сильно нагадує трансформерів, а у верхній їх частині розташовуються смужки 10-точкової RGB-підсвітки.

Уся програмна кухня розмістилась на терабайтному M.2 PCI-E 4.0 x4 SSD-накопичувачі -Kingston FURY Renegade, який може зчитувати і записувати дані зі швидкостями до 7300 та 6000 МБ за секунду відповідно. А для довільний операцій заявлено до 1 млн. IOPS. Підібрати відповідну вашим запитам ОЗП та твердотільний накопичував можна на сайті Kingston за посиланням.

Живився стенд від кіловатного Seasonic VERTEX GX-1000, енергоефективність якого відповідає сертифікату 80 Plus Gold.

У єдину цілісну конструкцію комплектуючі дозволив зібрати корпус ASUS TUF Gaming GT302 ARGB. Основною фішкою цього шасі є підтримка пристроїв, які відповідають концепції ASUS BTF 2.0, тобто із перенесеними на зворотну сторону конекторами. Більше інформації про цей незвичайний підхід до створення комп’ютерних систем, можна почерпнути у одному із наших попередніх оглядів.

Прогрів та частоти

Після збірки перше на що звернемо увагу – це як тримають процесори частоти та робочі температури у FurMark.

Найбільше за всіх нагрівся до 72°C Ryzen 5 5600GT. Але і буст він тримав найвищий – до 4650 МГц у піку, при цьому більшість часу частота була біля 4500 МГц.

Далі буквально на пару градусів холоднішим виявився Ryzen 5 5500GT і йому вдалося досягнути максимальної частоти у 4450 МГц, яка трималась досить стабільно.

Найнижчий нагрів продемонстрував Ryzen 5 5600G із 63°C, при цьому його найвища частота теж піднімалась до показника 5500GT, але якщо подивитись на графік уважно, то більшість часу вона знаходилась біля позначки у 4200 МГц.

Під час тестів ми помітили, що GT-шки задовольняються меншою напругою і вирішили провернути той самий трюк із Ryzen 5 5600G, знизивши VCore до рівня новинок. У результаті частота у 4450 МГц застигла як вкопана і майже не просідала. Проте, нажаль, зиску від цього отримати не вдалося, бо перші ж декілька тестів показали, що продуктивність трішки впала. Довелося повернути усе назад.

Ще один експеримент був проведений не заради цікавості, а задля більш наближених до реалій цілей. Розуміючи, що мало хто буде використовувати 360-мм РСО у поєднанні із APU 5000-ї лінійки AMD, ми на прикладі старшої GT-шки вирішили перевірити спроможність боксового кулера Wraith Stealth.

Вийшло не дуже. Температура швидко піднялась до позначки у 95°C і процесор почав знижувати частоту та енергоспоживання.

В іграх ситуація не така критична, але у важких проектах можна побачити 85°C на моніторингу.

Якщо ж поглянути на iGPU, то тут теж можна знайти деякі відмінності. Найефективнішу роботу продемонструвала графіка Ryzen 5 5500GT, бо нагрілась усього до 41°C, якщо таки вірити датчику, і частоти тримала на декілька десятків МГц вищі ніж усі інші учасники. Далі йшов прискорювач Ryzen 5 5600G із 55°C на GPU. Знову найгарячішим акселератор був у Ryzen 5 5600GT – 61°C.

І нарешті переходимо до тестів. Спочатку трішки синтетики.

Синтетика

У AIDA64 досліджувати різницю у продуктивності APU – марна справа. Бо вона у кращому випадку і до 2% не дотягує. Коротко - Ryzen 5 5600G на крапельку швидший обох GT-шок при зчитуванні та записі даних. А по копіюванню він тримався на рівних із Ryzen 5 5500GT і на пару сотень балів поступається Ryzen 5 5600GT. Коротше – плюс-мінус похибка. Що очікувано.

У 7-ZIP розстановка сил вже цікавіша. Найкращі результати за старшою GT-шкою, яка стискала та розпаковувала дані на 2-4% швидше ніж молодша. При цьому над Ryzen 5 5600G перевага була ще більшою – майже 5 та цілих 9% відповідно.

Cinebench 2024 при навантажені на одне ядро чітко відреагував на вищі частоти Ryzen 5 5600GT і справедливо накинув йому 3% балів у порівнянні із G-шкою і 4,5% у порівнянні із молодшою версією, хоча якщо подивитись на конкретні цифри, то можна зрозуміти, що між двома останніми по суті різниці немає.

При повному задіяні усіх ядер старша GT-шка збільшила відрив від Ryzen 5 5600G до 5%. А 5500GT вже навпаки вдалося випередити останнього приблизно на ті ж 1,5% які він програв у однопотоковому режимі. Тут скоріш за все ми також маємо діло із похибкою вимірювань.

Geekbench 6 вирішив повністю підтримати Cinebench у протистоянні Ryzen 5 5600G та 5500GT. Перший випередив другого буквально на долі відсотка у однопотоковому режимі, проте у багатопотоковому злив 1,5%. Ryzen 5 5600GT поза конкуренцією і попереду від опонентів на неймовірні 3-4% у всіх режимах.

У 3DMark завітав чорний лебідь із не дуже оптимістичним натяком на різницю у ігровій продуктивності між піддослідною трійцею. Без дискретної відеокарти, усі суперники продемонстрували результати у межах статистичної похибки. Сподіваємось реальні ігри, які ми будемо тестувати виключно на вбудованій графіці, все ж таки зможуть розхитати цю зразкову стабільність.

Ігри

І перший же онлайн шутер – Apex Legends на дуже низькому пресеті у Full HD хоч і не в повній мірі, але, в принципі, виправдав наші очікування. Між GT-шками різниці – нуль цілих нуль десятих. А із Ryzen 5 5600G ситуація цікавіша. Він відстав від обох більше ніж на 6% по середньому FPS і на 12-13% по рідкісним і дуже рідкісним подіям.

Не можна сказати, що геймплей на усіх APU відрізняється між собою критично, але факт є, старий не зміг перетнути позначку у 60 кадрів на середньому лічильнику, а новинки змогли.

Коментувати результати Counter-Strike 2 на мінімалках – безглуздо, бо вони майже повністю ідентичні для всіх учасників. Що ж до ігрового досвіду, то цей тайтл катати можна з комфортом.

Навіть показники 0,1% Low нижче планки комфортного рівня не опускались. Єдиний мінус – простенька графіка, але і вона виглядає непогано. Тай й народ сюди як на роботу ходить не для спостерігання краси.

Cyberpunk 2077 навіть із «ультрапродуктивним» апскейлером і мінімальною деталізацією – недосяжний для жодного з піддослідних APU. Абсолютно неіграбельна картинка і недостатня продуктивність на рівні середніх 44 FPS.

До того ж суперники знову тут вирішили копіювати результати один одного і тільки Ryzen 5 5600G намагався хоч якось, хоча б не з найкращої сторони, але виділитись по показникам найдовших кадрів – вийшло у нього так собі.

У Diablo IV зі скрипом на душі, на усіх повзунках ліворуч та ще й з агресивним «продуктивним» масштабуванням зображення побігати можна, при бажанні, звісно.

Середня частота кадрів тут на усіх опонентах дорівнює 50 плюс-мінус один FPS і це знову ж таки той випадок, коли говорити особливо нема про що. Із показниками 0,1% та 1% Low ситуація та сама – результати дуже близькі, у межах похибки вимірювань.

Dota 2 на середньому пресеті дозволила старшій GT-шці випередити молодшу аж на цілих 2 FPS при середніх 82-х. При цьому перевага над старим 5600G склала взагалі не менш «потужний» 1 кадр.

По показникам дуже рідкісних подій у останнього теж трішки гірший результат ніж у новинок, проте це зовсім ніяк не впливає на реальний геймплей, який в цілому можна назвати прийнятим на усіх APU, хоча інколи 60 FPS і не витримуються.

Побігати у Fortnite з мінімальною деталізацією і зі «збалансованим» апскейлером теж вдалося досить спритно на усіх піддослідних камінцях. Частота нижче комфортної планки майже не просідала. Якщо дивитись на середній лічильник, то він ні на один кадр не похитнувся у сторону того чи іншого суперника і буквально трохи не дотягнув до 70 FPS.

Щось більш-менш помітне у даному сценарії можна відмітити по показниками дуже рідкісних подій, які чомусь на Ryzen 5 5600GT просіли на 12-15% у порівнянні із іншими учасниками забігу.

Без гальм поганяти у Forza Horizon 5 на усіх повзунках ліворуч нам не вдалося ні на «олді» ні на новинках. Середнє оновлення дисплею відбувалось 56 разів за секунду і занурювання траплялись до 45 FPS із відповідною желейністю на екрані в динаміці.

Що ж до порівняння APU між собою, то у даному випадку це вже вкотре марна справа, результати майже ідентичні.

У PUBG на «дуже низьких» Ryzen 5 5600GT таки зміг видати на 1 FPS вищу частоту ніж Ryzen 5 5600G та Ryzen 5 5500GT при середніх 70-ти кадрах. Останні ж, у свою чергу, продовжили грати у гру дзеркального відображення один одного.

Самий же геймплей прийнятний, просідання нижче 60 зустрічаються дуже рідко, але і якість картинки влаштує не кожного.

Нарешті… нарешті хоч якийсь рух був зафіксований у Warframe на мінімалках. Тут Ryzen 5 5600G помітно просів у порівнянні з GT-шкми на величину до 6% середнього FPS. По показникам 0,1 та 1% Low відставання виявилось ще більшим – 13 та 12% відповідно. А от порівнювати новинки між собою – виявилось знову нудною і безперспективною справою.

Стосовно продуктивності, вона досить непогана – близько 90 FPS у середньому без просідань нижче комфортного рівня. Можна навіть подумати про підвищення графічного пресету в ситуаціях, коли це необхідно.

Стандартний SD клієнт World of Tanks об’єкти тестування потягнули на «високих» налаштуваннях із частотою близькою до 70 FPS. У особливо тяжких зарубах можуть зустрічатись легкі просідання нижче 60 кадрів за секунду.

При цьому по середньому лічильнику швидкість оновлення картинки була майже однаковою на усіх учасниках тестування, а по дуже рідкісним подіям обидві GT-шки продемонстрували однаковий і майже на 8% кращий результат ніж Ryzen 5 5600G.

Підсумки

Отже, що у підсумку можна сказати про новинки? Нажаль, особливо нічого цікавого. За новими назвами сховався той самий Ryzen 5 5600G, трішки модифікований по напрузі і робочим частотам.

Додаткові 200 МГц у бусті знадобились Ryzen 5 5600GT переважно у синтетиці, де він зміг продемонструвати більш-менш відчутну і стабільну перевагу на 5% у порівнянні зі звичайною G-шкою.

У іграх, тільки у двох із десяти проектів цей бонус дав хоч якийсь зиск на рівні 6% середнього FPS і 12-13% по рідкісних і дуже рідкісних подіях.

Молодший, Ryzen 5 5500GT, у бенчмарках нав’язав серйозне суперництво «старому». І там де у одних випадках він програвав декілька відсотків, у інших реабілітувався на стільки ж.

По можливостям роботи із 3D-графікою він, як і його старша за індексом версія, у парі тайтлів виглядав трішки краще ніж Ryzen 5 5600G.

І тут слід згадати важливий момент. Охолоджувались процесори потужною 360-мм РСО, яка не дозволяла їм перегріватись, допомагала бустити частоти на максимум, і яку, скоріш за все, у реальному житті так ніхто використовувати не буде. Тому при встановленні бюджетних повітряних кулерів різниця у продуктивності усієї трійці може звестися взагалі на нівець.

У будь якому разі Ryzen 5 5600GT більш раціональна покупка у порівнянні із Ryzen 5 5600G, бо коштує перший стільки ж – в середньому 5600 гривень. А якщо оснастити його чимось потужнішим ніж звичайний боксовий кулер, можна ще й на додаткові бонуси швидкодії розраховувати.

На молодшій GT-шці можна зекономити 500-600 гривень і це, на наш погляд, все ж оптимальний варіант з усіх трьох.

Бо при 10-ти відсотковому збережені коштів, отримуємо рішення, яке у іграх взагалі не поступається старшій версії, а у синтетиці повільніше на стільки, що сльози від радості хочеться проливати.

А який би із цих APU обрали б Ви? Як завжди чекаємо на відповіді, побажання та зауваження у коментарях.

Автор: Олексій Єрін