Огляд і тестування процесорної системи водяного охолодження Enermax Liqmax II 240
08-07-2016
Процес встановлення
Встановлення системи охолодження Enermax Liqmax II 240 нескладне й детально описане в керівництві користувача.
У першу чергу перед покупкою кулера переконайтеся, що корпус вашого комп'ютера підтримує встановлення радіаторів СВО з довжиною до 274 мм. У нашому випадку така сумісність була, тому встановити габаритну частину охолоджувача вдалося без особливих труднощів. Для цього ми скористалися вісьмома гвинтами, що йдуть у комплекті постачання.
При встановленні водяного блоку на платформу компанії AMD, на нього слід попередньо змонтувати відповідні кріплення. На підсилювальну пластину встановлюємо ізоляційні прокладки, квадратну прокладку в центральній частині та чотири гвинти у відповідні отвори.
Отриману конструкцію монтуємо на системну плату, використовуючи комплектні пластикові стійки.
Для фіксації водоблока застосовуються чотири підпружинені гайки. Як можна бачити, система в зборі виглядає чудово, і, що найважливіше, вона нітрохи не перекриває прилеглі роз'єми.
У випадку з платформами на базі процесорів компанії Intel використовується той самий алгоритм. Вся різниця зводиться до застосування іншого кріплення (воно спочатку змонтоване на водоблока), встановлення підсилювальної пластини зворотною стороною і використання інших кріпильних отворів. Ще один нюанс: квадратну прокладку слід застосовувати тільки на платформі Intel Socket LGA775.
Після монтажу підсилювальної пластини написом «THE SIDE FOR INTEL» до материнської плати, на гвинти нанизуємо пластикові стійки.
Закріпивши процесор і намастивши термопасту, фіксуємо отриману конструкцію за допомогою водяного блоку.
Незважаючи на близькість радіаторів, що охолоджують елементи ланцюга живлення процесора, водоблок Enermax Liqmax II 240 встановлюється без жодних труднощів, тому він не буде заважати при використанні прилеглих роз'ємів.
Після встановлення системи охолодження не забудьте підключити кабелі живлення вентиляторів (50 см, можна через комплектний перехідник) і водяного блоку (30 см).
Тестування
Для тестування системи водяного охолодження використовувалося таке обладнання:
Процесори |
AMD Phenom II X6 1100T @ 4,0 ГГц, 1,4 В (Socket AM3+, 3,3 ГГц, L3 6 МБ) Intel Core i5-2500K @ 4,5 ГГц, 1,44 В (Socket LGA1155, 3,3 ГГц, L3 6 МБ) |
Материнські плати |
ASUS SABERTOOTH 990FX (AMD 990FX, Socket AM3+, DDR3, ATX) ASUS P8P67 (Intel P67, Socket LGA1155, DDR3, ATX) |
Оперативна пам’ять |
2 х 1024 МБ DDR3-1333 TwinMOS 9DRTBKZ8-TATP |
Відеокарта |
AMD Radeon HD 6950 (2 ГБ GDDR5) |
Жорсткий диск |
Samsung HD080HJ (80 ГБ, 7200 об/хв, 8 МБ, SATA 3 Гбіт/с) |
Блок живлення |
Seasonic X-760 (SS-760KM), 120-мм вентилятор |
Корпус |
Enermax Hoplite ECA 3220 (2 x 120-мм вентилятори) |
Термопаста |
akasa AK-460 pro-grade (3,3 Вт/м·K, -45…+200°C) |
Порівняння ефективності системи охолодження Enermax Liqmax II 240 ми почнемо з моделями, які відносно недавно побували в нашій тестовій лабораторії. За своєю ефективністю дана СВО дуже близька до двобаштового Deepcool GAMER STORM ASSASSIN II з вісьмома тепловими трубками. Правда, пара вентиляторів останнього обертаються з частотою 1300-1500 об/хв, тоді як рідинний охолоджувач працює на помітно менш комфортних 2100 об/хв. Схожі результати демонструє і Scythe Mugen MAX, оснащений одним 140-мм вентилятором (1300 об/хв), що вирізняється гарною сумісністю з габаритними модулями ОЗП. Незмінним лідером порівняння залишається повітряня модель Noctua NH-D15, яка відіграє у тестового кулера від 2 до 5°C.
Що стосується порівняння з іншими рідинними охолоджувачами, то SilverStone Tundra TD02-LITE трохи відстає на платформі AMD, а ZALMAN Reserator 3 Max Dual демонструє майже ідентичну продуктивність, але працюючи при цьому на частоті 2400 об/хв. Компактніше рішення Enermax Liqtech 120X закономірно помітно поступається важчим побратимам.
Нагадаємо, що режим повного завантаження (Full load) передбачає максимальне використання всіх ядер процесора. Тому в реальних умовах, де навантаження має змінний характер (наприклад, в іграх), можна сміливо розраховувати на нижчі температурні показники.
Нелінійна характеристика Enermax Liqmax II 240 пов'язана з досить різкою зміною швидкості вентиляторів у діапазоні від 7 до 9 В. Далі приріст частоти обертання плавніший, як і збільшення рівня шуму.
Напруга живлення вентиляторів, В |
Швидкість обертання лопатей, об / хв |
Рівень шуму |
5,71 |
260 |
Безшумно |
6 |
280 |
Безшумно |
7 |
410 |
Практично безшумно |
8 |
840 |
Тихо |
9 |
1230 |
Тихо, з невеликим фоновим шумом |
10 |
1580 |
Нижче середнього, фоновий шум не заважає роботі |
11 |
1870 |
Середній, фоновий шум відчутний |
12 |
2120 |
Вище середнього, не комфортний |
До позначки 9 В (1200 об/хв) пара вентиляторів працює тихо. З 1500 об/хв фоновий шум стає помітнішим, але не впливає на комфорт користувача. А ось ближче до максимальних 2100 об/хв робота вентиляторів доволі гучна й для повсякденного використання такий режим навряд чи підійде.
Нагадаємо, що технологія APS control передбачає примусове обмеження максимальної частоти обертання вентиляторів приблизно на вищезазначених відмітках (близько 1200 і 1600 об/хв).
Висновки
Виробник позиціонує систему рідинного охолодження Enermax Liqmax II 240 як рішення, здатне відводити близько 350 Вт теплової потужності, що є дуже великим показником. За підсумками тестування ми готові підтвердити високу ефективність даного кулера, який насправді може позмагатися з топовими двовентиляторними повітряними охолоджувачами. При цьому традиційною перевагою СВО є чудова сумісність з високими модулями ОЗП і радіаторами підсистеми живлення процесора, а також виведення нагрітого повітря за межі корпусу, що позбавляє від необхідності у встановленні додаткових вентиляторів на видув.
Протестована система водяного охолодження використовує досить звичну конструкцію з 274-мм радіатором, який активно обдувається парою 120-мм вентиляторів. Вони вирізняються можливістю обмеження максимальної частоти обертання на відмітках 1200, 1600 і 2000 об/хв, що буде корисним для любителів тиші. Так, до подолання першого порогу вентилятори працюють тихо, другого – на комфортному рівні нижче середнього, а ось максимальна швидкість обертання супроводжується вже некомфортним гудінням. Відповідно змінюється й ефективність охолодження, що також варто врахувати. Адже, незважаючи на низку переваг над повітряними охолоджувачами, багато з них можуть забезпечити порівнянну продуктивність при комфортніших шумових показниках. З іншого боку, на тлі протестованих нами раніше СВО, саме Enermax Liqmax II 240 демонструє краще співвідношення ефективності до рівня шуму.
У результаті протестоване рішення може стати цікавим варіантом для користувачів, які шукають ефективний рідинний кулер. Якщо ж ви не впевнені у виборі між СВО і звичним повітряним охолоджувачем, то рекомендуємо зіставити показники ефективності, вартості й створеного шуму розглянутих моделей, що дасть змогу зробити правильний вибір.
Переваги:
- висока ефективність;
- сумісність з усіма актуальними платформами;
- можливість ручного вибору максимальної швидкості обертання вентиляторів (три режими);
- хороша комплектація;
- простота встановлення;
- наявність світлодіодного підсвічування водоблока.
Особливості:
- виведення повітряного потоку за межі корпусу;
- компактні розміри водяного блоку не перешкоджають встановленню модулів оперативної пам'яті будь-якої висоти.
Недоліки:
- некомфортний рівень шуму при максимальній частоті обертання.
Автор: Олесь Пахолок
Переклад: Юрій Коваль
Висловлюємо подяку компанії Enermax за наданий для тестування кулер.
Висловлюємо подяку компаніям AMD, ASUS, Enermax, Intel, Sea Sonic і TwinMOS за надане для тестового стенда обладнання.
Все цены на Enermax+ELC-LMR240-BSОгляд і тестування процесорної системи водяного охолодження Enermax Liqtech 120X
Огляд і тестування процесорної системи водяного охолодження SilverStone Tundra TD02-LITE (SST-TD02-LITE)
Огляд і тестування процесорної системи водяного охолодження ZALMAN Reserator 3 Max Dual
Опубліковано : 08-07-2016
Підписатися на наші канали | |||||