Огляд корпусу Linkworld Z-70 (321-11)

Компанія Linkworld Electronic Co., Ltd. відома світу, в першу чергу, завдяки широкому асортименту продукції початкового рівня – це  корпуси, блоки живлення, колонки, мишки і клавіатури. І хоча компанією випускаються продукти для різних цінових категорій, до нас найчастіше потрапляють саме бюджетні моделі. Корпус Linkworld Z-70 (321-11) теж відноситься до найдешевших рішень – його тестування є спробою подивитися, чим доведеться користуватися в умовах тотальної економії.

Виглядають корпуси цієї моделі не так вже й «просто», як може здатися – цілком стандартний, навіть в чомусь оригінальний, зовнішній вигляд. А забарвлення у Z-70 (321-11) може бути чотирьох типів – два темних і два світлі варіанти. При цьому в корпусі є завчасно встановлений блок живлення, потужність якого, залежно від партії, може варіювати від 180 до 500 Вт.

Технічні характеристики тестової моделі:

Типорозмір корпусу	Middle Tower
Підтримувані форм-фактори материнських плат	Micro ATX , Standard ATX
Підтримка накопичувачів	5.25" зовнішні x 4 3.5" зовнішні x 1 3.5" внутрішні x 6
Підтримка плат розширення	7 слотів
Система охолоджування	Передня панель: 80 мм x 1 Задня панель: 80 мм або 92 мм x 1
Додаткові роз’єми введення/виводу	Передня панель: - USB x 2
Кнопки та індикатори	Power, Reset Power ON, HDD
Матеріал	Сталь SECC/SGCC
Блок живлення	350 Вт ATX 1.3 Powerlink LPJ2-350
Розміри (ширина х висота х глибина), мм	213 x 442 x 530
Вага, кг	Нетто - 5,09 Брутто - 6,01

Про які-небудь особливості та інновації, наявні в корпусі, мова не йде, але, вивчивши специфікацію на сайті, можна виділити декілька позитивних моментів: по рекомендації Intel на бічній панелі є додаткові вентиляційні отвори і процесорний повітропровід, корпус забезпечує електромагнітну ізоляцію, використано великорозмірне ATX-шасі.

Поставляється корпус у простій картонній коробці без ручок та вирізів, на якій з пізнавальних знаків є тільки наклейка «Z-70 USB2.0 6633 біло-срібний 8812-11, 350W». З одного боку такий спосіб ідентифікації цілком прийнятний – присутня вся важлива інформація, але з іншої – ні слова про виробника. До речі, модель, вказана на наклейці, не зовсім відповідає дійсності, оскільки за інформацією з офіційного сайту Z-70 ніколи не вироблялась, а вироблялась 321-11, про яку є згадка лише на листі вкладиші усередині корпусу.  Z-70 є кодуванням, яке використовується постачальником продукції Linkworld до Європи.

Зовні корпус мало чим поступається іншим, часто дорожчим, але не будемо зупинятися на сприйнятті, яке у кожного індивідуальне. З технічних нюансів відзначимо використання цілісних заглушок на відсіках 5,25", що вимагає правильний підбір кольору оптичних приводів (для цієї колірної модифікації корпуси підійдуть тільки білі, без порушення гармонії зовнішнього вигляду). Для відсіку дисковода застосований спірний щілистий роз’єм – якщо його встановлювати, то можна використовувати привід будь-якого кольору, але якщо не встановлювати, то зяятиме наскрізна щілина, а інший пристрій на 3,5", наприклад кардрідер, встановити нікуди. Зате бічна панель має не тільки повний набір вентиляційних отворів, але і спеціальну виїмку під захоплення для полегшення розбирання.

При уважнішому погляді, з лівого боку передньої панелі, не завжди в зручному місці, за мініатюрними дверцями знаходяться роз’єми USB, а ось вивід Аудіо на передню панель не здійснений, що для деяких користувачів виявиться серйозним мінусом. Тут же звертаємо увагу на оригінальні кнопки Power і Reset, а також на індикатори роботи і активності дискових накопичувачів, винесені в нижній лівий кут.

Задня панель має цілком стандартний вигляд. Заглушки під вивід плат розширення та панель інтерфейсних роз'ємів материнської плати є частиною шасі, через що їх доведеться виламувати.

Для розбору корпуса буде потрібна викрутка. Зі зворотного боку лівої панелі є телескопічний повітропровід, що подає до процесора свіже повітря. Але, що несподівано, в тестовій конфігурації (приведена нижче) повітропровід, навіть в складеному стані, упирався в процесорний кулер і не давав закрити корпус.

Усередині корпусу знаходиться такий набір: силовий кабель, для підключення комп'ютера до мережі 220 В; пакет з гвинтами, запасними заглушками і листом вкладишем з деякими поясненнями по кріпленню елементів усередині корпусу. До речі, у корпусі штамповані металеві ніжки, які не додають стійкості на гладких поверхнях.

Усередині корпус доволі просторий – шасі великорозмірне, що дуже зручно. Проблеми з розміщенням, навіть дуже довгих відеокарт, не повинно бути, оскільки 6 відсіків під жорсткі диски дозволять розмістити компоненти так, щоб вони не заважали один одному. Якість обробки всіх елементів і кромок достатньо хороша, більшість граней розвальцьовані, що не тільки приховує краї, але і додає жорсткості. До речі про матеріал – при виробництві корпусу застосована комбінація з листів товщого та тоншого металу, який переважає. В результаті деякі елементи здаються недостатньо жорсткими і при незначних зусиллях починають гнутися (в основному все це відноситься до задньої панелі).

Само собою, всі накопичувачі встановлюються за допомогою гвинтів і викрутки.

На задній панелі є посадочне місце під 80 мм або 92 мм витяжний вентилятор – це позитивний момент. А ось кріплення всіх карт розширення робиться єдиним затискачем, який фіксується двома гвинтами. Тому при модифікації системи доведеться провести ряд зайвих дій.

Для встановлення оптичного приводу та додаткового 80 мм вентилятора необхідно від'єднати від шасі передню панель – операція, яку краще робити за допомогою викрутки або іншого інструменту, який послужить важелем.

Корпус поставляється з завчасно встановленим блоком живлення Powerlink LPJ2-350 потужністю 350 Вт. Для живлення систем початкового рівня його вистачить, а ось з конфігураціями середнього рівня він вже працює не так добре, як хотілось би. З живленням тестової системи у LPJ2 проблем не виникло, але він при цьому помітно грівся. А от 80 мм вентилятор тихим назвати не можна. Зате цей блок живлення має достатньо довгі кабелі, серед яких є: 20+4 контактний ATX, 4-контактний ATX12V, 4 Molex і один для живлення FDD. На жаль, немає жодного роз'єму для живлення жорстких дисків з інтерфейсом SATA.

При зборі системи виявилось, що виробник розраховував в першу чергу на установку материнських плат micro-ATX, оскільки для закріплення великорозмірної ATX не вистачило пари гвинтів. Крім того верхній правий кут встановлюється на упор, а не закріпляється, що є не зовсім зрозумілим рішенням. Та й виламувати заглушки з тонкої жерсті не зовсім зручно. А в решті, жодних проблем не виникло.

Тестування.

Тестова конфігурація була зібрана з наступних компонентів:

Материнська плата	ASUS M2N-SLI Deluxe на nForce 570SLI (AM2, DDR2, ATX)
Процесор	AMD Athlon 64 3600+ X2 (ADO3600JAA4CU), AM2
Кулер	Akasa AK859 CU для s754/939/940/AM2
Оперативна пам'ять	2 х DDR2-800 512 Мб Transcend PC6400
Відеокарта	Gigabyte GV-NX76G256D GeForce 7600GS 256Mb DDR2 PCI-E
Жорсткий диск	Samsung HD080HJ 80 Гб 7200rpm 8 Мб SATA-II
Оптичний привід	DVD-ROM ASUS DVD-E616P1 UDMA-33
Блок живлення	Fortron ATX400-PNF, 400 Вт, 120 мм малошумний вентилятор

При тестуванні, для процесорного кулера була активована функція Q-Fan, і він був переведений в режим Silent (прискорення обертання вентилятора, якщо воно мало місце, визначалося на слух, оскільки материнська плата не змогла коректно надати цю інформацію). Також, для покращення чутливості до наявності вентиляції усередині корпусу, була використана відеокарта з пасивною системою охолоджування.

Спершу тестуємо у режимі близькому до робочого навантаження, створеного десятиразовим проходом утиліти SmartFPS.com 1.5 – почерговий запуск сучасних ігор в режимі показу демонстраційних сцен.

Для формування кінцевої картини спробуємо по черзі навантажити всі компоненти: процесор утилітою S&M 1.8.2a; відеокарту – ATITool 0.26; жорсткий диск bat-файлом, що генерує 4 нескінченних потоки копіювання.

Можна констатувати незначний перегрів компонентів, але не забуваємо, що тестування проводиться в первісному вигляді, тобто без установки додаткових вентиляторів. У такому режимі не тільки було відсутнє ефективне охолоджування, але і створювався шум від роботи процесорного кулера, що розкрутився майже до максимальних оборотів, і не зовсім тихого вентилятора у БЖ. Підвищення навантаження тільки погіршило результат – зросли і температура і шум.

Як не важко помітити, використання корпусу без установки додаткових вентиляторів просто неприпустиме. Тому виправляємо недолік вентиляції установкою двох недорогих вентиляторів Megtron CF-12825MB-3 і знову запускаємо SmartFPS.com 1.5.

Температура всіх компонентів нормалізується. При цьому зменшується і загальний рівень шуму, роблячи роботу з системою, зібраною в такому корпусі, комфортнішою.

Висновки.

Нічого надприродного від бюджетного корпусу ми і не чекали. Швидше навпаки – було передчуття спілкування з низькоякісним абсолютно негідним уваги продуктом. Але передчуття не виправдалися. Звичайно, рекомендувати звернути увагу на цей корпус ми не можемо – краще вибрати щось дорожче і більш функціональне. Але за ситуації, коли ні на що інше не вистачає грошей (напевно в таких умовах і система збиратиметься за принципом «лише б працювало») на Linkworld Z-70 (321-11) можна цілком зупинити свій вибір, головне не забути про пару додаткових вентиляторів.

Достоїнствами корпусу є:

• дуже низька ціна;
• додаткова вентиляція через бічну панель;
• приємний зовнішній вигляд.

До недоліків віднесемо:

• використання тонкої сталі;
• відсутність виводу Аудіо на передню панель;
• відсутність повноцінних ніжок;
• відсутність роз’ємів SATA  у блоці живлення;
• погана вентиляція без додаткових вентиляторів.

Автор: Олександр Черноіван

Виражаємо подяку фірмі ТОВ ВФ Сервіс (м. Дніпропетровськ) за надані для тестування корпуси.