Огляд APNX V2: панорамний корпус для продуктивних комплектуючих

Корпуси бренду APNX позиціонуються як преміальні рішення з акцентом на оригінальний і добре продуманий дизайн. Яскравим підтвердженням цього, причому як у прямому, так і в переносному сенсі, став протестований нами раніше APNX C1 — модель із незвичним забарвленням і щедрою перфорацією, що забезпечує ефективне продування компонентів.

А от у випадку ж із APNX V2 виробник пішов дещо іншим шляхом, зробивши ставку на скло. Одразу три прозорі панелі формують вражаючу оглядовість — до 86,5% поверхні корпусу відкрито для демонстрації внутрішнього наповнення. Водночас інженери не забули й про практичний бік питання: з огляду на вимоги сучасних комплектуючих до охолодження, увагу приділено і вентиляції. Наскільки гармонійним виявилося це поєднання естетики та ефективності — з’ясуємо далі.

Якщо ж ви якраз придивляєтеся до нових корпусів, то в інтернет-магазині Сlick.ua доступна вигідна пропозиція: на моделі AeroCool та APNX діє знижка 20% за промокодом GEAE1. Акція діє до 30.04.2026. 

Специфікація

Паковання та комплект постачання

Коробка з простого картону виявилася доволі інформативною: наліпки на ній чітко вказують, яка саме версія корпусу знаходиться всередині — чорна чи біла. Пакунок має солідну вагу — 14,2 кг, тож наявність пари ручок-вирізів на боковинах виглядає цілком доречною і значно полегшує транспортування.

Сам корпус надійно захищений двома м’якими вставками, в одній із яких додатково розміщено коробку з комплектними компонентами.

Всередині неї ми знайшли:

• набір гвинтів та стійок, розкладених по окремих пакетах;
• гумові вставки для накопичувачів;
• одноразові стяжки для проводів;
• три фіксатори для кабелів;
• сріблястий фіксатор трубок РСО;
• інструкцію. 

Зовнішній вигляд

Якщо при виборі корпусу ключовим критерієм є можливість милуватися комплектуючими з максимальної кількості ракурсів, APNX V2 виглядає одним із найцікавіших варіантів. Усі три скляні панелі тут повністю прозорі, тож внутрішнє наповнення залишається добре видимим навіть при вимкненій системі. У місці їх стику передбачена акуратна трикутна вставка, яка гармонійно доповнює загальний дизайн. Передня панель, своєю чергою, надійно зафіксована чотирма компактними гвинтами зсередини.

У правій нижній частині фронтальної панелі розміщено кнопку живлення з інтегрованим білим індикатором, комбінований 3,5-мм аудіороз’єм, один USB 3.2 Gen 2×2 Type-C і пару USB 3.2 Gen 1 Type-A. Такий набір інтерфейсів цілком можна вважати еталонним для сучасного корпусу.

Верхня скляна панель кріпиться за допомогою напрямних і двох гвинтів у тильній частині, тому її демонтаж не викликає жодних труднощів.

Достатньо одного погляду на тил, щоб зрозуміти: перед нами корпус із доволі нетиповим компонуванням.

Хоча встановлення РСО на верхній панелі не передбачене, над материнською платою залишається значний запас вільного простору. Нижче розташовано 140-мм вентилятор APNX FP3-140 зі світлими лопатями, який за потреби можна замінити на пару 120-мм моделей. Блок живлення ж встановлюється між піддоном і правою металевою боковиною, через що ширина корпуса сягає солідних 309 мм.

 

Нижче розташовано кошик для накопичувачів. Завдяки уніфікованим отворам і габаритам його можна перенести вище, тоді як блок живлення — опустити в нижню частину конструкції.

Для встановлення відеокарти та інших плат розширення передбачено сім слотів із багаторазовими заглушками та індивідуальними кріпленнями. Також тут є чимало перфорацій для зниження температури внутрішніх компонентів системи.

Нижня панель виявилася доволі багатою на елементи. Зокрема, тут, щоб не захаращувати внутрішній простір, прокладені кабелі від передньої панелі. Пластикові ніжки з м’якими накладками мають висоту 37 мм. Цього більш ніж достатньо для забору прохолодного повітря встановленими тут трьома 140-мм вентиляторами APNX FP3-140. Як і тильне рішення, вони, крім ARGB-підсвічування, підтримують ШІМ-регулювання швидкості обертання, а максимальне значення становить 1650 об/хв.

Як і належить, вентилятори доповнені сітчастим пиловим фільтром. Щоправда, для його зняття доведеться попередньо демонтувати металеву заглушку передньої панелі з магнітним кріпленням — процедура проста, але не миттєва. За потреби комплектні «вертушки» можна замінити на три 120-мм, дві 160-мм моделі або ж встановити радіатор РСО довжиною до 280–360 мм.

Щедро перфорована права боковина кріпиться безгвинтовим методом — для цього є пара вушок у нижній частині та напрямні у верхній. Її товщина становить 0,93 мм, і це найтонша металева панель у даному корпусі. А товщина елементів шасі становить 1,15 мм, що є відмінним показником. Тож не дивно, що корпус важить майже 12 кг.

Скляна боковина фіксується вже без вушок і з допомогою гвинта з накатаною голівкою, що гарантує додатковий її захист при транспортуванні. А от її товщина, як і у пари інших, порівняно невелика — 3 мм, що потребує більш обережного поводження. 

Внутрішнє обладнання

Настав час роздивитися внутрішнє наповнення новинки. На піддоні бачимо вже звичний виріз для монтажу процесорного кулера. Сюди помістяться материнські плати формату від mini-ITX до ATX, до того ж підтримуються моделі із роз’ємами на звороті. Втім, відповідні отвори прикриті заглушками, що забезпечить належну естетику при використанні класичної материнської плати.

А з самого низу та вздовж правого краю присутні отвори для максимально непомітного підведення кабелів. В свою чергу срібляста металева стрічка покликана максимально їх приховати.

 

Також на ній розташований кронштейн із м’якою накладкою для підтримки габаритних відеокарт. Він регулюється за висотою, вильотом та поворотом.

Крім того, на задній стінці є багато місць для встановлення вентиляторів та РСО. Так, вздовж передньої панелі помістяться три пропелери розміру 120 / 140 мм або радіатор водянки довжиною 280-360 мм. А отвори над материнською платою дозволяють встановити максимум три 120-мм вертушки або 360-мм рідинне охолодження. Щоправда, в останньому випадку повітряний потік частково перекриватиметься піддоном.

Оскільки пилових фільтрів для цих посадкових місць не передбачено, виробник, швидше за все, бачить їх використання для виведення нагрітого повітря назовні, а не для забору прохолодного всередину.

За піддоном доступно цілих 99 мм простору для укладення кабелів. Тут же присутні стяжки-липучки для максимально охайного кабель-менеджменту. Додаткову зручність забезпечує і наявність у конструкції низки знімних елементів.

До речі, у даному корпусі реалізований підхід X-Pand Flow, який передбачає розміщення блока живлення за піддоном, подалі від відеокарти. За заявою виробника, це повинно сприяти покращенню охолодження, що ми обов’язково перевіримо далі.

За піддоном, окрім місця для блока живлення формату ATX довжиною до 270 мм, передбачено ще два корисні елементи. Зокрема, на окремому кронштейні розмістився хаб, до якого можна під’єднати до десяти вентиляторів — причому як їх 4-контактні FAN-роз’єми, так і 3-контактні ARGB-конектори. Для його живлення передбачено одразу два роз’єми SATA, що дає змогу без проблем використовувати навіть моделі з високим рівнем споживання енергії. Додатково передбачено дві пари отворів у кронштейні, завдяки чому хаб можна встановити як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні — залежно від уподобань користувача.

Ще одним вартою уваги складовою є кошик для накопичувачів. Він дозволяє за допомогою комплектних гвинтів встановити до чотирьох 2,5-дюймових пристроїв або ж один 3,5-дюймовий разом із двома 2,5-дюймовими.

Збірка системи усередині APNX V2 відбувається без помітних труднощів.

Внутрішнього простору дуже багато, тож сюди помістяться навіть флагманські процесорні кулери висотою до 180 мм та відеокарти довжиною до 450 мм.

Завдяки великій кількості стяжок-липучок зібрана система виглядає дуже охайною. Цьому сприяє і достатня довжина кабелів від фронтальних роз’ємів.

А комплектний хаб дозволяє легко синхронізувати підсвітку усіх використовуваних вентиляторів, завдяки чому зібрана система виглядає як одне ціле.

 

Тестування

Що ж, прийшов час для тестування. Для цієї цілі використовувалося наступне обладнання:

Корпус APNX V2 ми протестували з усіма чотирма комплектними вентиляторами, які оберталися на максимальній швидкості, як і пропелери РСО. А от вертушки відеокарти працювали при 70% від граничного значення. Температура навколишнього середовища складала +21°C.

Крім того, у BIOS материнської плати була активована опція «Intel Adaptive Boost Technology», тому процесор працював із максимальною потужністю.

Починаємо з AIDA64. У цьому тесті процесор Core i7 демонструє практично ідентичні результати як у корпусі, так і на відкритому стенді. Інші компоненти в замкненому просторі очікувано виявляються дещо гарячішими, проте різниця становить лише 1–3°C.

У 3DMark Time Spy, який створює комплексне навантаження на процесор та відеокарту, різниця між температурами на відкритому стенді та в корпусі також мінімальна — не більше 3°C, а у деяких випадках вона і зовсім відсутня.

І нарешті, у MSI Kombustor ми бачимо дуже схожу картину. Єдине, тут процесор уже на 2°C холодніший саме всередині корпусу.

Тож наявність у APNX V2 одразу чотирьох 140-мм вентиляторів разом зі встановленою у верхній частині 360-мм РСО дозволяє досягнути дуже комфортних температур компонентів, які лише трішки вищі порівняно з відкритим стендом. Що ж, це відмінний результат, особливо враховуючи наявність одразу трьох скляних панелей. 

Висновки

APNX V2 — це яскравий приклад того, як сучасний корпус може поєднувати ефектний зовнішній вигляд із продуманою внутрішньою архітектурою. Три скляні панелі, нестандартна ширина та компонування X-Pand Flow з блоком живлення і накопичувачами за піддоном одразу привертають увагу, проте це лише вершина айсберга. Адже перед нами не просто «вітрина» для комплектуючих, а ретельно інженерно опрацьоване рішення.

Попри використання скла навіть на верхній панелі, виробник не пішов на компроміси в питанні охолодження. Як показала практика, при встановленні РСО на боковині над материнською платою можна досягнути дуже комфортних температур навіть для продуктивних компонентів, що вигідно вирізняє дану модель серед подібних рішень.

Окремо варто відзначити увагу до деталей. Корпус отримав відмінний набір інтерфейсів, широкі можливості для прихованого прокладання кабелів і підтримку материнських плат із роз’ємами на звороті — при цьому незадіяні отвори акуратно прикриті для максимально охайного вигляду. Додаємо сюди товсті металеві панелі, великий запас простору для габаритних компонентів, а також комплект із чотирьох 140-мм вентиляторів і хаб на десять пропелерів — і отримуємо рішення, яке добре підходить для високопродуктивних і водночас візуально ефектних збірок.

У підсумку, хоча APNX V2 з цінником ₴7000-8000 (або $155-180) не належить до найдоступніших варіантів на ринку, він повністю виправдовує свою вартість завдяки ефектному дизайну, високій якості виконання та загальній продуманості.

Переваги:

• оригінальний та ефектний дизайн;
• використання трьох прозорих скляних панелей;
• підтримка материнських плат із роз’ємами на звороті, причому наявні заглушки для незадіяних отворів;
• чотири 140-мм вентилятори з адресним RGB-підсвічуванням та ШІМ-регулюванням;
• хаб для під’єднання до десяти вентиляторів;
• можливість встановлення довгих відеокарт (до 450 мм), високих процесорних СО (до 180 мм) та габаритних блоків живлення (до 270 мм);
• кронштейн для підтримки габаритних відеокарт;
• підтримка РСО довжиною до 280-360 мм і великої кількості вентиляторів;
• великий пиловий фільтр на нижній панелі;
• підтримка до чотирьох класичних накопичувачів;
• достаток місця та наявність стяжок-липучок для прихованого укладання кабелів;
• один USB 3.2 Gen 2×2 Type-C та пара USB 3.2 Gen1 Type-A на передній панелі;
• безгвинтове кріплення металевої боковини;
• використання товстого металу і, як наслідок, відмінна жорсткість корпусу;
• дуже ефективне охолодження компонентів.

Особливості:

• чималі розміри 500 х 315 х 485 мм. 

Автор: Олесь Пахолок 

Висловлюємо подяку компанії DC Link за наданий для тестування корпус.