Тест Radeon RX 5700 XT у 2026: Ще літає! Але без RT

Під час нещодавньої серії тестів «стареньких» прискорювачів ми згадали й про існування 5000-ї лінійки відеокарт від AMD. Її флагманом свого часу стала Radeon RX 5700 XT, яка цього разу й потрапила до наших питливих тестерських рук. Саме тому настав час перевірити, як почувається колишній топ у наборі найактуальніших ігор станом на початок 2026 року. Тож не гаємо часу та переходимо до справи.

Детально вивчати продуктивність цього відеоприскорювача ми будемо на прикладі еталонної Radeon RX 5700 XT від AMD, реліз якої відбувся ще влітку 2019 року. Саме вона у свій час стала флагманом першого покоління архітектури RDNA, тож час освіжити в пам’яті її ключові характеристики.

Відеокарта побудована на графічному процесорі Navi 10 та містить 2560 потокових процесорів, 160 текстурних модулів і 64 блоки растеризації. При цьому варто одразу зазначити, що RDNA першого покоління не має апаратної підтримки трасування променів, а отже всі сучасні RT-ефекти для RX 5700 XT або недоступні взагалі, або реалізуються виключно програмними методами з серйозним ударом по продуктивності. Для частини нових ігор це вже може стати критичним обмеженням при спробі запуску.

Базова частота GPU становить 1605 МГц, а так звана Ігрова частота заявлена на рівні 1755. Що ж до максимального буста, то він може досягати 1905 МГц. Підсистема пам’яті тут представлена 8 ГБ GDDR6, що на той час було дуже інноваційним рішенням. Ну і в команді із 256-бітною шиною вони забезпечують пропускну здатність на рівні 448 ГБ/с — навіть за сучасними мірками показник цілком пристойний.

Заявлене енергоспоживання відеокарти досягає 225 Вт, що вже тоді вимагало відповідного блока живлення та хорошої вентиляції корпусу. Еталонна система охолодження виконана у добре знайомому «турбінному» форматі з випарною камерою. Вона ефективно відводить тепло за межі корпусу, хоча під серйозним навантаженням може нагадувати про себе шумом.

Металева задня пластина додає жорсткості конструкції та також бере участь у пасивному охолодженні.

У підсумку маємо типовий флагман свого часу: висока растрова продуктивність, солідна пропускна здатність пам’яті, але й очевидні вікові компроміси, які у 2026 році вже варто враховувати перед запуском найновіших ігор.

Звісно, шукати нову Radeon RX 5700 XT вже не варто, хіба що у вживаному вигляді, та за можливості краще розглянути новішу актуальнішу відеокарту. У її виборі допоможе український каталог описів, цін та порівнянь E-Katalog. Тут доступні зручні фільтри характеристик, детальні описи, відгуки користувачів, історія зміни цін і попиту та багато іншого. Усе для того, щоб зробити максимально зважений і впевнений вибір.

Тестовий стенд

Ну а перед випробовуваннями, як завжди, декілька слів про тестовий стенд.

В якості процесору ми обрали ідеальний для ігор AMD Ryzen 7 7800X3D з великим кешем третього рівня. Його робочі частоти знаходяться в діапазоні від 4200 до 5000 МГц у режимі буста.

Працює цей процесор у надійній і ще досить актуальній материнській платі ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING (WI-FI).

За охолодження CPU відповідає 360-міліметрова РСО DeepCool LQ360 з продуктивною помпою та трьома 120-мм вентиляторами на гідравлічних підшипниках, які забезпечують ефективне відведення тепла.

Як ОЗП використовувався яскравий комплект DDR5-6000 з двох 16-гігабайтних модулів Kingston FURY Beast DDR5 RGB, які ми розігнали до 6400 МТ/с з таймінгами 32-39-39 після підвищення напруги до 1,4 В.

Для розміщення операційної системи та ігор ми обрали достатньо швидкий і не самий недорогий SSD-диск Kingston NV3 ємністю 2 ТБ. Цей небуферизований накопичувач дозволяє зчитувати дані на швидкості до 6000 МБ/с, а записувати — до 5000 МБ/с. Детальніше про нього можна глянути у нашому огляді. Підібрати ж оперативну пам'ять або SSD-накопичувач Kingston можна за посиланням.

Живлення всієї системи забезпечує be quiet! Power Zone 2 850W — якісний і тихий блок із сертифікацією 80 PLUS Platinum, повністю модульними кабелями та 10-річною гарантією, що гарантує стабільну роботу навіть під високим навантаженням.

Усі ж компоненти розмістилися у просторому і стильному корпусі DeepCool CG580 4F з чотирма ARGB-вентиляторами в комплекті, які формують якісну циркуляцію повітря.

Ігрові тести

А тепер переходимо до ігрових тестів, які ми провели у найактуальнішій, з огляду на вік відеокарти, роздільній здатності Full HD.

Одразу почали тестування з доволі популярної наразі Arc Riders. Тут гра нас зустрічає точно з розпростертими обіймами, бо на високих налаштуваннях майже завжди маємо достатній запас FPS, навіть з урахуванням більш ресурсоємних сцен під час різних івентів.

Тепер до більш важкої Assasin’s Creed Shadows. Отримати приємні враження від проходження виходить лише при виборі низьких налаштувань графіки на пару з якісним режимом апскейлінгу. Таким чином картинка завжди оновлюється більше ніж 60 разів за секунду, що точно стає основною перевагою при порівнянні із умовним середнім пресетом графіки.

Проте зазирнути до високої якості картинки також є можливість — і нею стає генератор кадрів. Після його активації вдається побачити 90 стабільних FPS на моніторингу. Але, на жаль, задля отримання такого результату все ж таки прийдеться трохи потерпіти подеколи надто «замилені» об’єкти та незначні артефакти.

У Battlefield 6 можливостей вже не молодої відеокарти цілком вистачає навіть для ультра налаштувань графіки, що не може не радувати. Тож грати у нову частину легендарного шутеру можна із задоволенням при найякіснішій картинці та з показником FPS майже завжди вищим за сотню оновлень за секунду.

А от нова частина Borderlands без сторонньої допомоги підкорюється лише на низьких налаштуваннях графіки. Проте ігролад усе одно залишає невеликий присмак незадоволеності через малий запас частоти кадрів та подеякі посмикування. Тож тут відеокарті вже стає дійсно важкувато.

Проте якщо активувати якісний режим масштабування, то відкривається пряма можливість перейти вже на середні налаштування графіки, при цьому з достатнім запасом FPS та меншою кількістю посмикувань. Так, подеколи, через втручання алгоритмів реконструкції, можна побачити появу артефактів, але в такій активній грі рідко можна знайти моменти, для того, щоб уважно їх розглядати.

Тепер запускаємо Call of Duty: Warzone. І саме з цією грою піддослідна відеокарта поводиться доволі своєрідно. Здавалося б, її ресурсів має вистачати на вищі пресети графіки, однак на практиці гра просто відмовляється коректно задіювати обрані налаштування — незалежно від того, чи це Ультра, чи навіть Extreme. У підсумку єдиним повністю робочим і комфортним варіантом виявився пресет Balanced. Геймплей у такому режимі відчувається приємно та стабільно, без помітних підфризів чи ривків, навіть попри низькі значення показників дуже рідкісних подій, які, втім, на реальний ігровий досвід майже не впливають. А от спроби покращити налаштування не дають жодного результату — гра або ігнорує зміни, або повертається до попередніх параметрів.

На вимогливому нічному «Еншенті» у Counter-Strike 2 з дуже високими налаштуваннями графіки можна отримати більш ніж достойний результат у приблизно 170 середніх кадрів за секунду, хоча сам FPS може помітно змінюватися, залежно від ситуації на карті. Ну, а якщо ж не гнатися за красою і зменшити налаштування, то можна отримати абсолютно бездоганний результат.

Так як піддослідна відеокарта не підтримує трасуванням променів, то у Cyberpunk 2077 максимально доступним стає пресет графіки Ultra. У такому режимі відеоадаптер ледве витягує 55 кадрів за секунду, з подеякими просіданнями навіть нижче планки у 50 FPS. Однак навіть при таких низьких показниках ігролад відчувається доволі комфортним. А отримати більш високі значення частоти оновлення завжди можна шляхом зниження налаштувань або ж активації апскейлінгу.

Diablo IV на ультра налаштуваннях також без будь-якого трасування бігається дуже добре, не стикаючись із будь-якими проблемами. Бачимо комфортний для гри запас FPS, який навіть під час важких ситуацій не повинен впасти до неприйнятного рівня.

Найбільш раціональним варіантом для проходження Dragon Age: The Veilguard стають середні налаштування графіки з FSR у режимі якості. Втручання останнього не проходить непомітно, проте дозволяє зазирнути до геймплею з більш мальовничою природою навкруги. А сама частота кадрів майже завжди залишається на достатньому рівні, якщо не звертати уваги на подеякі просідання нижче 60 FPS.

Повертаючись до свіжих релізів, Dying Light: The Beast виявилась доволі вимогливою до «заліза». Без використання будь-яких апскейлерів єдиним по-справжньому робочим варіантом для RX 5700 XT залишаються низькі налаштування графіки. У такому режимі гра демонструє стабільний і передбачуваний геймплей без фризів, підгальмовуваннь чи інших неприємних сюрпризів, дозволяючи повністю зосередитись на проходженні та паркуру.

А от при підключенні так званої «важкої артилерії» у вигляді апскейлінгу та фрейм-генератору з’являється можливість піднятися до середнього пресету графіки. FPS у такому режимі помітно зростає, картинка стає більш насиченою та приємною для ока, однак повністю без компромісів не обходиться. Час від часу дають про себе знати періодичні посмикування, які хоч і не критичні, але все ж трохи псують загальне враження від ігрового процесу.

Отримати приємний ігролад в The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered цілком можливо й на високих налаштуваннях графіки, але лише за активного використання FSR у режимі «Якість» разом із генерацією кадрів. У такій конфігурації лічильник FPS тримається поблизу позначки у 95 кадрів за секунду, що виглядає цілком ніж пристойно, хоча відчувається як 60-70.

А от якщо хочеться максимальної стабільності без танців із бубоном, то середній пресет графіки виглядає найбільш раціональним вибором. У цьому режимі гра працює передбачувано, без нав’язливих фризів і ривків, а загальний ігровий процес відчувається значно ціліснішим.

Так, картинка вже не така соковита, як на попередньому сценарії із апскейлінгом, проте плавність і стабільність тут виходять на перший план. Тож якщо набридло активувати все підряд і постійно шукати баланс між FPS та мікростатерами, саме такий вибір налаштувань буде «золотою» серединою.

У Fortnite цілком комфортно боротися за топові позиції можна на високих налаштуваннях графіки без використання будь-яких апскейлерів. У такому режимі маємо чітку нативну картинку та стабільний ігровий процес, якого більш ніж достатньо для звичайних матчів і неспішного геймплею.

А от якщо ж головною метою є максимальна ефективність у змагальних режимах, то перехід на середній пресет графіки виглядає більш доцільним. У цьому сценарії відеокарта без проблем забезпечує гарантовані 60 кадрів за секунду і навіть більше, що позитивно впливає на швидкість реакції та загальну плавність ігроладу.

Оновлена версія GTA V на RX 5700 XT обходиться без трасування променів, адже їх підтримки тут немає. Утім, це зовсім не заважає комфортному ігровому процесу з максимально доступним пресетом Very High без додаткових ефектів. У такій конфігурації піддослідна демонструє високу та стабільну продуктивність: у міських локаціях лічильник FPS тримається поблизу 130 кадрів за секунду, а в зонах із густою рослинністю часом опускається нижче 70-ти. Тож гра залишається приємною та плавною для підкорення кримінального Лос-Сантосу.

На перший погляд Horizon Forbidden West у конфігурації з високими налаштуваннями, FSR у режимі «Якість» та активною генерацією кадрів виглядає дуже переконливо. Картинка насичена, деталізована й справді приваблива, а лічильник продуктивності демонструє близько 100 FPS. Втім, на практиці все не так однозначно: реальні відчуття від керування більше нагадують приблизно 70 кадрів за секунду. Через особливості роботи апскейлінгу та Frame Generation геймплей не сприймається настільки плавним, як підказують сухі цифри моніторингу.

Перехід на середній пресет графіки без будь-яких апскейлерів кардинально змінює характер гри. Так, візуальна складова стає простішою, зате залишається чистою та без артефактів масштабування, а найголовніше — відчуття плавності практично не поступається першому варіанту. Однак остаточний вибір, як завжди, залишається за гравцем.

Зануритися у похмурий світ Hunt: Showdown 1896, що поєднує мотиви Дикого Заходу та полювання на монстрів, цілком реально на дуже високих налаштуваннях графіки. У такому режимі гра тішить насиченою та деталізованою картинкою, а продуктивність здебільшого залишається на комфортному рівні. Лише в окремих сценах із щільною рослинністю або великою кількістю візуальних ефектів можливі короткочасні просідання, які, втім, не критично впливають на загальний ігролад.

Побудована на тому ж графічному рушії, Kingdom Come: Deliverance II на високих налаштуваннях демонструє дуже приємний і стабільний ігровий процес. Гра добре реагує на керування, серйозних просідань продуктивності не спостерігається, тож проходження відчувається комфортним навіть у важких для графічного прискорювача локаціях.

А ось спроба викрутити налаштування до Ultra вже стає серйозним випробуванням для відеокарти, тож додатково доводиться задіяти FSR вже у збалансованому режимі. Масштабування помітно знижує чіткість окремих елементів сцени, а продуктивність при цьому все одно залишається недостатньою. Частота кадрів у такому режимі часто опускається нижче 60 FPS, а в насичених NPC таборах може просідати навіть нижче 40-а, що супроводжується відчутними посмикуваннями.

У Marvel Rivals ігролад на високому пресеті графіки виглядає цілком переконливо. Картинка залишається чіткою та привабливою. Візуально гра сприймається саме так, як і очікуєш від яскравого супергеройського екшену. Що ж до продуктивності, то в більшості сцен частота кадрів тримається на комфортному рівні, і лише в окремі моменти може прослизати нижче позначки у 60 FPS. Такі просідання трапляються нечасто й загалом не заважають активним сутичкам.

Для тестування S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl ми використали вбудований апскейлер TSR, адже рідний для відеокарти FSR, попри дещо вищі показники FPS, занадто сильно псує якість зображення. Із TSR у режимі Ultra Quality картинка залишається значно чистішою та стабільнішою, без артефактів агресивного масштабування.

У такій конфігурації гра виглядає помітно привабливіше, але все ж залишається вимогливою до системи, тож цей режим радше підійде для неспішного дослідження Зони, ніж для максимально плавного екшену.

А от без будь-яких апскейлерів найбільш передбачуваним варіантом залишаються низькі налаштування графіки. Саме тут RX 5700 XT здатна забезпечити близько 60 кадрів за секунду, без критичних фризів і різких просідань.

При задіянні усього арсеналу сучасних ШІ-технологій у вигляді FSR3 у режимі «Якість» разом із генерацією кадрів, Star Wars Outlaws демонструє цілком гідні показники навіть на високих налаштуваннях. Лічильник FPS у таких умовах тримається поблизу 80 кадрів за секунду, а подекуди й вище, однак у реальному геймплеї вони відчуваються як дуже стабільні та плавні 60 FPS. Картинка при цьому виглядає привабливою, а загальний ігровий процес не викликає нарікань.

А от за мінімального втручання апскейлінгу та з додатковим згладжуванням, відеокарта фактично демонструє свою нативну продуктивність, яка в цій грі вже відчутно обмежена. Навіть на низьких налаштуваннях графіки середній FPS тримається лише близько 40 кадрів за секунду, а зображення при цьому виглядає надто різким і не дуже приємним для ока.

Зануритися у світ легендарної The Witcher 3: Wild Hunt на Ultra+ налаштуваннях можна без жодних нарікань. У цій конфігурації гра виглядає неймовірно: деталізовані будівлі, квітучі галявини та величні замки на тлі гір — все це створює атмосферу живого, дихаючого світу. А після підвантаження всіх потрібних ресурсів продуктивність залишається стабільною, адже середній FPS тримається близько 80 кадрів за секунду, забезпечуючи плавний і комфортний ігровий процес.

Підсумки

У підсумку бачимо, що навіть у 2026 році колишній флагман Radeon RX 5700 XT не збирається на відпочинок. Хоча відеокарта належить до першого покоління RDNA і вже має поважний вік, для роздільної здатності Full HD її можливостей здебільшого вистачає. У популярних онлайн-шутерах чи добре оптимізованих хітах минулих років вона дозволяє грати на високих або навіть ультра налаштуваннях. А от у найсвіжіших і вимогливих проєктах доведеться шукати компроміси: знижувати якість графіки до середніх чи низьких або ж кликати на допомогу технології масштабування та генерацію кадрів, які суттєво покращують плавність ігроладу там, де чистої потужності вже бракує.

Втім, вік архітектури дається взнаки, і головним обмеженням стає відсутність апаратної підтримки трасування променів. Сучасні RT-ефекти для цієї моделі залишаються недосяжними або реалізуються програмно з критичним падінням продуктивності, що варто враховувати при виборі ігор. Також 8 ГБ відеопам’яті у 2026 році вже виглядають необхідним мінімумом, якого часом може бути замало для максимальних текстур. До того ж, не варто забувати про енергоспоживання у помітні 225 Вт.

Тому, якщо ви шукаєте доступний квиток у світ сучасного геймінгу в Full HD і готові пожертвувати трасуванням променів, Radeon RX 5700 XT все ще залишається цікавим варіантом. Вона здатна забезпечити комфортний FPS, особливо якщо розумно підходити до налаштувань.

Автор: Єгор Захар’єв