Порівняння Radeon RX 9060 XT 8 ГБ проти 16 ГБ: Одна карта, дві реальності!

Зовсім нещодавно ми вже порівнювали 8-гігабайтну версію Radeon RX 9060 XT з найближчими за продуктивністю конкурентами.

Проте найголовніше питання залишалося відкритим — наскільки молодша модифікація поступається повноцінному виконанню з 16 ГБ відеопам’яті та чи дійсно є сенс переплачувати за удвічі більший відеобуфер. Саме це сьогодні ми й перевіримо на практиці, зіставивши обидві версії у реальних умовах та в найактуальніших іграх кінця 2025 року.

А спочатку коротко про саму Radeon RX 9060 XT, що є представницею нового покоління відеокарт AMD на архітектурі RDNA 4, яка принесла помітно покращені RT-прискорювачі, окремі блоки для AI-обчислень та підтримку повного набору інших сучасних технологій.

В основі обох модифікацій використовується графічний процесор Navi 44 у молодшій конфігурації: 32 обчислювальні блоки, 2048 потокових процесорів, 128 текстурниї модулів, 64 блока растеризації, 32 RT-ядер та 64 AI-акселератори, а також 32 МБ Infinity Cache. Робочі частоти від базових 1700 МГц до солідних 3130 у бусті. А заявлений TDP обмежено на рівні 150 Вт для молодшої, тоді як у версії на 16 ГБ на 10 Вт більше.

Головна ж різниця між модифікаціями полягає саме у підсистемі пам’яті: RX 9060 XT доступна з 16 та 8 ГБ GDDR6 через 128-бітну шину. Старшу AMD позиціонує як рішення для Ultra-налаштувань у Quad HD, тоді як молодша негласно для безкомпромісного Full HD, адже у більшій роздільній здатності доведеться підбирати налаштування.

Роль повноцінної версії у нашому порівнянні виконує PowerColor Radeon RX 9060 XT 16GB Reaper. Це компактна модель із двовентиляторною системою охолодження, розрахованою на стабільну роботу під тривалим навантаженням. Вона має косметичний заводський розгін бустової чатсоти GPU, що дає їй невелику перевагу у продуктивності. Підключення здійснюється через PCI-E 5.0 x16, а для живлення використовується стандартний 8-контактний роз’єм.

Для тестування молодшої модифікації беремо ASUS Dual Radeon RX 9060 XT 8GB — компактну та практичну реалізацію з добре продуманою системою охолодження, що працює на рекомендованих частотах.

Вона оснащена двома вентиляторами Axial-tech, які повністю зупиняються при низькому навантаженні, забезпечуючи безшумну роботу у простої. Також передбачена металева задня пластина з вентиляційними отворами, що сприяє ефективнішому відведенню тепла.

А за надання цього графічного прискорювача на тести дякуємо магазину Telemart.ua, де можна знайти актуальні новинки з лінійки Radeon чи від конкурентів, а також інші комплектуючі, готові ПК, ноутбуки й периферію за приємними цінами. Для створення власної збірки доступний зручний конфігуратор, а програма Trade-In дозволяє швидко та вигідно оновити «залізо».

Тестовий стенд

А перед тестами подивимося на комплектуючі системи, на якій були проведені тести відеокарт.

В основі системи використовувався 8-ядерний 16-потоковий топовий ігровий процесор AMD під Socket AM5 - Ryzen 7 9800X3D.

Встановлений він у надійну материнську плату ASUS ROG STRIX X870E-E GAMING WIFI на топовому чипсеті.

Охолоджувався процесор за допомогою 360-мілімітрової системи рідинного охолодження ASUS TUF Gaming LC II 360 ARGB.

В якості ОЗП ми використали двомодульний 32-гігабайтний комплект Kingston FURY Renegade DDR5 RGB зі швидкістю 6400 мегатранзакцій за секунду при таймінгах 32-39-39 і напрузі 1.4 В, хоча під час тестів був використаний профіль, на якому оперативка працювала зі швидкістю 6000 МТ/c. Виглядає комплект стильно, а додаткового блиску йому додає якісна 12-точкова підсвітка.

Операційну систему, допоміжний софт і ігри цього разу ми встановили на дуже швидкий SSD Kingston FURY RENEGADE G5 об’ємом 2 ТБ. Завдяки підтримці інтерфейсу PCI Express 5.0 x4 він забезпечує швидкість до 14700 МБ/с при зчитуванні та 14000 при записі.

Живився стенд від блоку ASUS ROG Thor 1200W Platinum III, що є флагманським джерелом для найвимогливіших систем. Він відповідає стандарту ATX 3.1, має новий роз’єм PCIe 5.1 та відрізняється технологією GPU-First для максимально стабільної лінії. Модель має сертифікацію 80 PLUS Platinum із ККД до 94% і низький рівень шуму.

Усі комплектуючі були розміщені у корпусі ASUS TUF Gaming GT302 ARGB, який має у комплекті чотири вентилятори з підсвічуванням та повністю прозору бокову панель.

Прогрів  

Під час перевірки прогріву виявилось, що 16-гігабайтна версія майже завжди випереджує молодшу версію на пару градусів, а робочі частоти також завжди є вищими на 50-100 МГц.

Лише коли мова йде про тестування ігрового сценарію при мінімальних налаштуваннях 8-гігабайтна версія вражає своїми робочими частотами та буститься аж до 3250 МГц. Щодо другої піддослідної, то вона лише трохи перевищує паспортні значення.

Синтетика  

Спочатку ми провели ряд синтетичних тестів, але коментувати детально кожен з них не бачимо сенсу, адже 16-гігабайтне виконання завдяки невеличкому заводському прискоренню показало дещо кращі результати з середньою перевагою коло 1%, ну максимум 1,4, а інколи лише 0,1-0,2. Тобто коли VRAM достатньо різниця між піддослідними прискорювачами буде на рівні похибки.

Ігрові тести  

А тепер переходимо безпосередньо до тестів в іграх, які були проведені в режимі порівняння старшої версію проти більш слабкішої у роздільній здатності Quad HD, щоб збільшити вплив об’єму відеобуферу.

Почнемо тестування з пробіжку осіннім Кіото у Assassin’s Creed Shadows на дуже вискоих налаштуваннях із втручанням якісного FSR4, але без трасування променів. На старшій версії Radeon RX 9060 XT із 16 ГБ усе виглядає доволі впевнено: середні 64 FPS, що забезпечує плавний геймплей без відчутних посмикувань. Загалом тут відеобуфер заповнюється до відмітки у 10 ГБ. Тож зовсім інша ситуація просліджується на 8-гігабайтній модифікації. Через обмежений обсяг відеопам’яті гра агресивно займається додатковим менеджментом ресурсів, що одразу позначається на стабільності — маємо лише 45 FPS у середньому, а показник дуже рідкісних подій вказує на значення вдвічі менші від середніх. Саме тому трапляються періодичні мікрофрізи під час швидких переміщень — очевидний наслідок нестачі VRAM у проєктах з великими відкритими локаціями.

Після переходу на High пресет графіки і збереження того ж самого режиму масштабування ситуація кардинально змінюється і 8-гігабайтній версії тепер вистачає відеопам’яті, тому в результаті рівень продуктивності підіймається до 70 FPS у середньому, що вже відповідає комфортному геймплею без фризів. Зниження якості текстур у цьому проєкті не призводить до значної втрати деталізації, тож компроміс для власників карт на 8 ГБ тут цілком прийнятний.

Також ми перевірили продуктивність і при повному трасуванні променів. У цьому режимі навантаження на систему помітно вище через активне глобальне освітлення та тіні, тому інтелектуальне масштабування довелося перевести у продуктивний режим. З таким налаштуваннями старша версія RX 9060 XT на 16 ГБ видає стабільні 65 FPS, що дозволяє комфортно пересуватись відкритими районами Кіото без суттєвих просідань. А от на 8-гігабайтній модифікації ситуація складніша, але ще доволі іграбельна, проте періодично все ж виникають ривки під час різких поворотів камери чи швидких переміщень. Тут гра вже впирається у відеопам’ять, через що відбувається активніше підвантаження ресурсів.

За бажанням максимально зберегти деталізацію при цих налаштуваннях можна додатково увімкнути двократну генерацію кадрів, що надасть досить приємне прискорення по кадрів на моніторингу. Однак важливо враховувати, що генерація кадрів збільшує споживання VRAM і трохи знижує базову частоту оновлення перед обробкою, що є нормальною особливістю технології.

ARC Raiders виявилася доволі лояльною до обсягу відеопам’яті, тому навіть на максимальних налаштуваннях із покращеним глобальним освітленням обидві версії Radeon RX 9060 XT показують майже ідентичні результати. Старша модифікація з 16 ГБ видає 67 FPS, тоді як 8-гігабайтна — 66 FPS, що зумовлено трішечки різними робочими частотами. Гра не надто активно використовує відеобуфер і потребує лише 6 ГБ, тому жодних фрізів чи не завантажених об’єктів середовища на молодшій версії не спостерігається. В обох випадках отримуємо стабільний і передбачуваний геймплей.

Вибухи, щільні ефекти частинок та масштабні руйнування у Battlefield 6 добре відображають реальне навантаження на систему. Версія RX 9060 XT із 16 ГБ видає в середньому 77 FPS, забезпечуючи плавний геймплей навіть у моменти максимальної напруги. Молодша ж модифікація прогнозовано трохи відстає і закріплюється на результаті в 67 FPS. Хоча частота кадрів залишається і у комфортному діапазоні, у важких сценах відчувається трохи менша стабільність та більш помітні коливання. Це пов’язано з активним використанням відеобуфера та частішими підвантаженнями текстур. Але у підсумку обидві карти справляються з Ultra-пресетом на задовільну оцінку.

Побігати у Borderlands 4 на обох відеокартах можна при високих налаштуваннях графіки у зв’язці із FSR4 в продуктивному режимі. Таким чином на версії RX 9060 XT з 16 ГБ гра працює впевнено, забезпечуючи 70 FPS у середньому без відчутних просідань чи підфрізів навіть у насичених боях. Щодо слабкішої модифікації, то тут ситуація трохи гірша — у середньому бачимо 55 FPS та періодичні ривки під час різких переміщень, а при появі великої кількості супротивників частота кадрів за секунду може стати ще меншою. Це якраз той випадок, коли Borderlands 4 активно використовує відеопам’ять, і молодша версія вже починає впиратися у свій максимальний обсяг.

Після переходу на середні налаштування зі збалансованим апскейлером продуктивність 8-гігабайтної версії RX 9060 XT зростає до 67 середніх кадрів за секунду, а фрізи фактично зникають. Геймплей стає плавним і передбачуваним — у такому режимі 8 ГБ уже, будемо вважати, достатньо.

При екстремальних налаштуваннях у Call of Duty: Warzone результати виявилися доволі цікавими. У середньому 8-гігабайтна RX 9060 XT навіть показує трохи вищі цифри — 106 FPS проти 101-го у 16-гігабайтної моделі. Але це той випадок, коли «середнє значення» не відображає реальної якості геймплею. На молодшій карті через нестачу відеопам’яті з’являються серйозні підфрізи та ривки при стрімких поворотах камери. Вони відчутні настільки, що комфортна гра на Extreme-пресеті стає головною перешкодою до топ-1.

Після переходу на Ultra ситуація для 8-гігабайтної версії суттєво покращується і тепер є ще навіть трішки відеопам’яті в запасі. Середня ж частота складає 114 FPS, і найважливіше — гра перестає «спотикатися». VRAM більше не перевантажується, тому мерехтіння текстур та посмикування зникають, роблячи геймплей більш привабливим та значно стабільнішим.

Після останніх оновлень Cyberpunk 2077 помітно складніше дається відеокартам Radeon, особливо у режимах із важким трасуванням променів. Тож на пресеті RT Ultra, хіба що за допомоги продуктивного FSR 16-гігабайтна RX 9060 XT видає 68 FPS, і , попри значне навантаження, сцени відтворюються відносно плавно.

А от на версії з 8 ГБ ситуація менш стабільна. Середній показник у 62 FPS ще дозволяє грати, але постійні підвантаження ресурсів через брак відеопам’яті викликають відчутні просідання частоти кадрів та втрату бажаної плавності. У динамічних сценах це проявляється особливо яскраво — рушій просто не встигає обробляти складні ефекти в межах доступної VRAM, хоч система вперто і каже, що відеопам’ять не зовсім вичерпана.

Повне вимкнення важкого трасування променів одразу дає значно кращий результат в плані FPS. Так молодше виконання RX 9060 XT забезпечує близько 77 середніх кадрів за секунду, а геймплей стає суттєво плавнішим — без характерних ривків, що виникали через попередню нестачу відеопам’яті. При цьому зростає й чіткість зображення завдяки можливості переходу на більш якісний режим FSR4.

DOOM: The Dark Ages традиційно добре бігається, якщо не пробувати зазирнути до світу трасування шляху і не викручувати на максимум текстурний пул. З просто ультра кошмартним пресетом на обох версіях RX 9060 XT бачимо досить приємні результати. Модель із 16 ГБ видає 74 FPS, а молодша 8-гігабайтна практично ті ж самі показники. Різниця мінімальна, і в реальному геймплеї її складно помітити.

Dying Light: The Beast виявилася зовсім невибагливою до обсягу відеопам’яті — обидві версії RX 9060 XT працюють практично однаково. У реальному геймплеї різниці не відчувається: пересування заміськими територіями та щільні сцени з інфікованими проходять без фризів чи затримок — та й показали майже ідентичні, наближені до 70 середніх оновлень екрану за секунду. Гра чудово масштабується в межах високого пресету графіки й не впирається у VRAM й на карті з вісьмома гігабайтами, а якісний режим масштабування повністю дозволяє забути про неприємні просідання.

Ремастер четвертої The Elder Scrolls:Oblivion у поточному стані доволі вибагливий до ресурсів і навіть на старшій RX 9060 XT з 16 ГБ на високих налаштуваннях у купі з ультра променями видає лише 68 FPS. І це за допомоги збалансованого апскейлеру, часом демонструючи посмикування під час проходження великими локаціями. Тут ми наочно бачимо, коли важке трасування променів і масивні ефекти освітлення суттєво навантажують рушій. На 8-гігабайтній версії гра з такими налаштуваннями працює відверто погано — 32 FPS. А до цього додаються ривки, підфрізи та періодичні недозавантаження елементів сцени через критичну нестачу обсягу відеопам’яті. У такому режимі грати фактично неможливо, тому знижувати якість доведеться обов’язково.

Після істотного зменшення параметрів RT до мінімальних та переходу на середній пресет графіки продуктивність на 8-гігабайтній RX 9060 XT зростає до 79 FPS, проте деякі підфрізи все одно залишаються. Для рушія це все ще важке навантаження, і доводиться балансувати між якістю та стабільністю. Подальше зниження графіки могло б покращити плавність, але тоді гра візуально втрачає забагато ефектів та деталей.

На старшій 16-гігабайтній версії RX 9060 XT Forza Horizon 5 працює чудово навіть на ектремальних налаштуваннях графіки — як результат маємо 92 FPS у середньому, жодних просідань та ідеальна плавність навіть у швидкісних заїздах вуличками мексиканських селищ або болотистими джунглями.

На 8-гігабайтній модифікації бачимо коло 80 FPS, що все ще забезпечує комфортний геймплей. Проте час від часу з’являються попередження про нестачу відеопам’яті, і під час динамічних сцен або швидких розворотів помітно легке падіння стабільності. Серйозних фризів немає, але гра активно «дозавантажує» ресурси, що періодично відчувається.

Покращена версія GTA V з максимальним RT-пресетом інколи доволі важко працює на Radeon, і це одразу відчувається за стабільністю частоти кадрів. На 16-гігабайтній версії RX 9060 XT гра видає 81 FPS, якщо активувати якісний FSR4, але навіть тут інколи помітні ривки під час активного драйвінгу вулицями Лос-Сантосу.

Молодша ж версія показує дуже близький результат, відстаючи буквально на пару кадрів, чого цілком достатньо для повноцінного геймінгу. Грі цілком достатньо і такого обсягу VRAM.

Horizon Forbidden West традиційно вимоглива до об’єму пам’яті й графічних ресурсів, завдяки дуже опрацьованій атмосфері навкруги, тож різниця між версіями RX 9060 XT тут знов стає відчутною.
На 16 ГБ отримуємо 76 FPS, і гра працює плавно навіть у густих зарослях чи масштабних бойових сценах і при дуже високих налаштуваннях графіки— запас VRAM дозволяє рушію «розгорнутися», зайнявши 11 ГБ, а якісний FSR прискорює частоту оновлення екрану. На молодшій версії маємо в середньому 62 кадри за секунду, але стабільність страждає: у важких моментах просідання можуть бути нижче 50 оновлень, а підвантаження текстур інколи створює дрібні ривки. Для проєкту такого рівня це очікувано — відеобуфер заповнюється повністю — тож або певно треа знижати якість налаштувань.

Перехід на один щабель налаштувань нижче значно покращує ситуацію — середня частота кадрів помітно не зростає, але геймплей стає значно рівнішим і плавнішим. При бажанні можна знизити якість FSR до збалансованого режиму — це дасть ще кілька додаткових кадрів і трішечки зменшить навантаження на пам’яті.

В Kingdom Come: Deliverance Ii на ультра налаштуваннях з FSR у режимі Quality обидві версії Radeon RX 9060 XT показують дуже близькі результати. Старша модель із 16 ГБ видає 82 FPS, забезпечуючи плавну картинку, а молодша відеокарта тримається недалеко позаду з середнім результатом у 77 FPS, і в більшості випадків геймплей залишається таким же комфортним. Проте в локаціях зі щільною рослинністю, де багато тіней та детальні текстури активніше навантажують відеобуфер, фреймрейт просідає помітніше, іноді нижче 60 кадрів за секунду. За потреби можна перейти на більш агресивні режими апскейлінгу або опуститися до просто високих налаштувань — обидва варіанти значно підвищать стабільність на 8-гігабайтній версії без суттєвої втрати візуалу.

На високих налаштуваннях із покращеним глобальним освітленням Path of Exile 2 працює дуже стабільно на обох версіях RX 9060 XT, а якісний режим FSR допомагає майже дотягнути до трьохзначних показників фреймрейту. Оскільки похибка у цьому тесті велика, так вийшло що молода карта навіть трішки випередила старшу, хоча без моніторингу у самому ігроладі то було б важко помітити.

Пробіжка через Залісся на епічних налаштуваннях в другому Сталкері показує, що навіть із задіяним FSR4 у збалансованому режимі гра залишається дуже вимогливою не тільки до відеопам’яті, а і до інших ресурсів графічного процесору. На RX 9060 XT з 16 ГБ відеопам’яті отримуємо коло 70 FPS, і апскейлер допомагає втримати прийнятну плавність у важких сценах.

Для 8-гігабайтної версії навіть такий режим інтелектуального масштабування вже не рятує ситуацію — відеокарта ледь вичавлює 40 середніх FPS, часті просідання та ривки чітко вказують на нестачу VRAM, тому комфортного геймплею досягти не вдається.

Перехід на високий пресет у поєднанні з більш якісним FSR кардинально змінюють ситуацію. Продуктивність зростає до 76 середніх кадрів за секунду, зникають критичні фрізи, а гра стає значно стабільнішою. З такими налаштуваннями навантаження на VRAM зменшується, а візуальна якість залишається на дуже пристойному рівні.

Підсумки

У підсумку Radeon RX 9060 XT у версіях з 8 та 16 ГБ відеопам’яті виявилися значно ближчими одна до одної, ніж можна було очікувати на перший погляд, але ключова різниця між ними все ж таки проявляється саме у сучасних важких іграх.

У добре оптимізованих або менш вимогливих проєктах різниця між версіями мінімальна: обидві карти забезпечують високий та досить стабільний FPS, а 8 ГБ відеопам’яті часто вистачає навіть для високих або й ультра налаштувань. Проте в іграх із великими відкритими світами, активним трасуванням променів та важкими текстурами молодша модифікація починає впиратися у відеопам’ять. Це проявляється не лише у нижчій частоті кадрів, а й у зниженій стабільності — посмикуваннях, ривках і необхідності частіше гратися з налаштуваннями.

До того ж саме FSR нового покоління дозволяє отримати високу частоту кадрів з меншими втратами якості зображення, а 8-гігабайтній версії стати актуальною й для Quad HD. Втім, у найбільш важких сценаріях навіть FSR уже не здатен повністю перекрити апаратні обмеження — тоді без зниження налаштувань або відмови від рейтрейсінгу, на жаль, не обійтися.

Тож 8-гігабайтна Radeon RX 9060 XT — це все ж компромісне рішення, яке підійде тим, хто готовий не женеться за максимальними налаштуваннями та розуміє межі можливостей такого об’єму відеопам’яті. А от версія на 16 ГБ виглядають значно розумнішою інвестицією! Особливо якщо бюджет не критично обмежений і не планується придбання монітору із ще більшою роздільною здатністю чи дуже високою частотою оновлення.

А як ви вважаєте: дійсно є сенс переплатити та не знати біди чи загальна різниця того не варта і краще заощадити? Залишайте свої думки в коментарях.

Автор: Єгор Захар’єв