Тест готового ПК HEXO Gaming TwinFront Pro з GeForce RTX 5070 та Ryzen 7 7700: продуктивність без зайвих компромісів

Кінець року традиційно підштовхує до апгрейдів, і чимало користувачів хочуть знайти собі щось «народне», але з добрим запасом продуктивності для Full HD чи Quad HD на максимальних налаштуваннях. Оптимальним вибором тут виглядає комбінація 8-ядерника Ryzen 7 та відеокарти рівня GeForce RTX 5070 з відеобуфером 12 ГБ.

А щоб не збирати все по компонентах, ми взяли готову систему HEXO Gaming TwinFront Pro у Telemart.ua, яка базується саме на такій основі. Тож давайте подивимося, на що здатна така збірка в реальних умовах.

Збірка 

В будь-якій збірці найбільше уваги потребує відеокарта, тож почнемо саме з неї. Тут вона представлена моделлю ASUS Prime GeForce RTX 5070 OC Edition 12GB GDDR7, яка базується на новітній архітектурі NVIDIA Blackwell і орієнтована на впевнений Full HD та Quad HD геймплей на максималках.

Графічний чіп моделі налічує 6144 CUDA-ядра, 192 текстурних модулі, 80 блоків растеризації, 48 RT-ядер нового покоління та 192 тензорних ядра. Базова частота GPU складає 2325 МГц, а у режимі буста піднімається до 2557 МГц. Відеопам’ять — 12 ГБ GDDR7, із 192-бітною шиною, що забезпечує пропускну здатність в 672 ГБ/с, а швидкі мікросхеми дають хороший запас на майбутні ігри з важкими текстурами.

За активне охолодження пристрою відповідають три 88-мм вентилятори Axial-Tech, лопаті яких об’єднані кільцем на кінцях, що допомагає збільшити тиск повітря в напрямку радіатора. В їх основі лежать подвійні кулькові підшипники. Для зниження турбулентності дві крайні вертушки обертаються проти годинникової стрілки, а центральна — за нею.

Окремо варто сказати, що у цьому ціновому сегменті можна було б розглянути і GeForce RTX 5060 Ti на 16 ГБ, але якщо є можливість трохи доплатити, RTX 5070 виглядає значно раціональніше. Вона забезпечує відчутно вищу продуктивність, особливо у важких проектах, та більш комфортну стабільність кадру, плюс має істотно більший запас на майбутнє.

В якості основного процесору тут обраний досить популярний та багатьом знайомий за можливостями 8-ядерний 16-потоковий AMD Ryzen 7 7700 із архітектурою Zen 4.

Його базова частота становить 3,8 ГГц, а в динамічному режимі він розганяється до 5,3 ГГц. При цьому теплопакет дорівнює лише 65 Вт, що робить його досить економічним на фоні старших моделей, а це стає одним з його важливих плюсів. Чіп виготовлений під системи на Socket AM5, підтримує сучасну пам’ять DDR5 та шину PCI-E 5.0, а також має вбудовану графіку Radeon Graphics, якої вистачить для базових робочих завдань. Тож для ігор і роботи — це відмінний «середнячок» із чудовим співвідношенням ціни й можливостей.

За охолодження процесора відповідає представник власної дистрибуції Telemart.ua — повітряний кулер HEXO Gaming ARGB V2. Це охолоджувач зі стриманим дизайном, який прикрашений парою яскравих 120-мм вентиляторів. Їхня швидкість регулюється саме у цьому ПК в діапазоні приблизно 800–1500 об/хв, тож можна очікувати адекватний баланс між продуктивністю та рівнем шуму.

Повітряний потік проходить через радіатор із чотирма тепловими трубками, які напряму контактують із теплорозподільною кришкою процесора. За даними виробника, кулер здатен розсіювати до 190 Вт тепла, тобто для такого CPU, як Ryzen 7 7700, його повинно бути із запасом. А от наскільки ефективно він проявить себе на практиці — перевіримо згодом.

Материнська плата ASUS B850M MAX GAMING WIFI у цій збірці виступає як міцна та сучасна основа під платформу AM5. Вона отримала оновлений чипсет B850, потужну 8+2+1-фазну підсистему живлення з масивними радіаторами та повну підтримку швидкої DDR5-пам’яті. Попри формат microATX, плата має все необхідне для ігрової системи: армований PCI-E 5.0 на 16 ліній призначений для відеокарти та три M.2-слоти, один з яких працює на PCI-E 5.0 і підходить для найшвидших SSD.

Також тут є модуль Wi-Fi 6, 2.5-гігабітний LAN та сучасний набір USB-портів із Type-C для передньої панелі. Загалом це збалансоване рішення, яке поєднує актуальність, хороший функціонал і можливість подальшого апгрейду без переплат. На нашому сайті ми маємо її детальний огляд — за бажанням можна почитати.

ОЗП тут також брендована — 32 ГБ DDR5-6000 HEXO Gaming IRDM DDR5 6000MT/s 2x16GB (IRK-HX60D564L30S/32GDC), набрана комплектом із двох модулів. Кожна планка отримала фірмовий мінімалістичний радіатор із логотипом HEXO, а за своїм походженням легко здогадатися, на чиїх рішеннях вона базується — проскакує почерк Goodram.

Модулі працюють на частоті 6000 МТ/с із доволі агресивними таймінгами CL30-36-36-76 при напрузі 1,35 В, а наявність EXPO-профілю дозволяє швидко активувати оптимальний режим роботи без зайвих налаштувань і з повною стабільністю.

Зберігання даних покладено на «народний» Kingston NV3 об’ємом 1 ТБ. Це NVMe SSD з інтерфейсом PCI-E 4.0 x4, який чудово підходить для встановлення ОС, ігор та повсякденних додатків. Забезпечує він швидкості до 6000 МБ/с на читання та до 4000 МБ/с на запис. Модель відноситься до доступного сегмента, але при цьому має непогану витривалість – до 320 TBW.

Живлення забезпечує блок ASUS Prime 750W Bronze з підтримкою сучасних стандартів ATX 3.0 PCIe 5.0. Така потужність — це оптимальне значення для використаного заліза, враховуючи сучасні енергоефективні компоненти, щоб мати запас і не працювати на максимумі можливостей. Сертифікація 80 PLUS Bronze гарантує стабільну роботу, а якісна елементна база забезпечує тривалий ресурс і стабільну роботу під час пікових навантажень.

Усі комплектуючі розміщені в корпусі HEXO Gaming TWIN ARGB. Це стильний невеликий Mid Tower зі скляною боковою панеллю у двокамерному виконанні, тобто з коробом для блока живлення знизу, що загалом покращує охолодження компонентів.

Передня панель тут знімна і у будь-який момент можна змінювати пріоритет: красивіший вигляд зі скляною чи поліпшення вентиляції з перфорованою. На останній випадок всередині вже встановлені чотири вентилятори з ARGB-підсвіткою, якими можна керувати з дистанційного пульту. Корпус підтримує довгі відеокарти, високі кулери, встановлення рідинної системи охолодження та безліч інших корисних фішок.

У проміжному підсумку ця конфігурація виглядає дуже збалансованою і по-справжньому сучасною. Комбінація Ryzen 7 7700 та GeForce RTX 5070 повинна забезпечити той рівень продуктивності, який дозволяє комфортно грати у Full HD і Quad HD на максимальних налаштуваннях із запасом на кілька років уперед. А материнська плата ASUS B850M MAX GAMING WIFI є чудовим фундаментом і для майбутніх апгрейдів. Тож загалом це саме той ПК, який стане раціональним рішенням для геймера, який хоче систему “поставив — і користуюсь”, без зайвих танців із бубоном.

Ну а тепер можемо переходити до різноманітних тестів представленої системи.

Прогрів

Почнемо з прогріву. Без суттєвого навантаження на ПК все тихо і спокійно — температури CPU та GPU у нормі — біля 36 градусів Цельсія відповідно на обох.

При стресовому навантаженні у FurMark процесор та відеокарта розігріваються до температур у 72 та 65 градусів відповідно. При цьому частоти графічного процесора коливаються біля 2350 МГц.

Під час гри ситуація майже не змінилась - процесор охолонув на один, а відеокарта на половинку градуса. Проте робочі частоти відеокарти піднялися до позначки майже в 2800 МГц.

Синтетика

Також ми провели стандартний набір синтетичних тестів для того, щоб повністю впевнитися у стабільності збірки. Тож і ви можете подивитися на результати цих випробувань та, можливо, порівняти із власними системами або іншими кандидатами для придбання.

Ігрові тести

А тепер настав час подивитися на результати в іграх. Цього разу ми тестували можливості RTX 5070 у Full HD роздільній здатності, щоб при можливості по максимуму навантажити процесор, а у кіберспортивних дисциплінах отримати побільше кадрів.

У свіжій PvPvE грі — ARC Raiders система виглядає дуже впевнено: максимальні налаштування із RTX глобальному освітлені на епічному рівні відтворюють насичену картинку з глибокими тінями. Середній FPS підбирається до 120-ти, що надасть достатнього запасу при динамічних перестрілках. Іноді проскакують легкі, майже непомітні посмикування, але вони не вибивають із ритму й на загальне враження практично не впливають. У цілому — дуже комфортний і плавний геймплей.

Battlefield 6 на пресеті Overkill спершу почувається чудово: гра йде плавно, середня частота кадрів тримається біля 120-ти, і система витягує навіть найгарячіші моменти масштабних зіткнень. Але через деякий час починають з’являтися легкі підтупи, і причина тут доволі очевидна — відеопам’яті забагато не буває. Індикація в меню червоніє, показуючи понад 13 ГБ використаної VRAM, тоді як RTX 5070 має лише 12, і це час від часу дає про себе знати. Щоб позбутися подібних моментів, достатньо або знизити налаштування до ультра рівня або ж ввімкнути DLSS в режимі Quality. Обидва варіанти не псують картинку, але помітно стабілізують геймплей.

А якщо до Ultra та якісного режиму апскейлінгу додати чотирикратний режим генерації кадрів, тоді усе починає працювати просто відмінно. Картинка усе одно залишається повністю чіткою, а ефекти виглядають дуже реалістично. Система без проблем видає показники під 385 FPS, і навіть у найбільш насичених сценах продуктивність не просідає. Тож такий процес боротьби між командами стає повністю комфортним — приклад того самого випадку, коли всі технології NVIDIA працюють на користь гравця.

Проходити нову частину серії ігор Borderlands можна на дуже високому пресеті графіки разом із доданим DLSS в якісному режимі. Таким чином маємо майже найякіснішу картинку, але із мінімалістичним запасом частоти кадрів для найважчих сутичок з ворогами. Втім, гра періодично підгальмовує, і це не разові стрибки, а повторювані мікролаги, які не зникають навіть після повторних «пробіжок» локаціями. Схоже, рушій часом наполегливо підвантажує дані або агресивно працює з потоками, тому остаточна плавність періодично кульгає.

В Call of Duty можна собі ні в чому не відмовляти — під час заліку на екстремальних налаштуваннях середня частота зміни кадрів становить 162, а під час перестрілок чи активних перебіжок FPS не падає нижче рівня в 150 оновлень, що також є більш ніж достатнім результатом для комфортного ігрового досвіду. Тож продуктивність системи не завадить зайняти перше місце — все залежатиме лише від власних дій.

Якщо до процесу втручаються якісний режим масштабування у команді з двократним генератором кадрів, то вже виходить отримати майже 260 середніх кадрів за секунду. Такого запасу частоти оновлення точно вистачить!

Побігати на нічному Ancient в Counter-Strike 2 можна без жодних проблем навіть на дуже високих налаштуваннях. За такого, доволі нетипового для більшості гравців пресету, система видає понад 300 FPS у середньому. Проте варто звернути увагу й на показник дуже рідкісних подій: він помітно нижчий за середній — приблизно утричі, тож подекуди можуть проскакувати легкі посмикування. Вони не критичні, але повністю рівним геймплей через їх наявність назвати не можна.

Якщо ж перейти до «народного» вибору налаштувань — тобто викрутити усе на мінімум, то вдається отримати вже за 400 середніх оновлень за секунду. І тут є потенціал отримати ще більші значення, але процесор вже впирається в свої обмеження енергоспоживання.

Витягнути достатню частоту кадрів за секунду на найважчому пресеті налаштувань RT Overdrive в Cyberpunk 2077 виходить лише з використанням якісного DLSS. Таким чином плавність ігроладу досягає умовно достатнього рівня, хоч подеколи і проскакують моменти коли на лічильнику середнього FPS можна побачити значення нижчі за 60.

Якщо ж до ігроладу додати фрейм генератор в режимі 4X, то вдається отримати понад 200 середніх оновлень екрану за секунду, що робить найважчі налаштування гри вже і не такими страшними.

Піддослідна система надає майже достатньо ресурсів для подолання Diablo IV на RT Ultra пресеті графіки. У перші хвилини гри можуть траплятися незначні проблеми з плавністю — рушій поступово кешує дані і звикає до локації. Далі геймплей стає стабільнішим і все відчувається цілком комфортно, але переважно вдень: у світлих зонах навантаження нижче, і це добре помітно.

А от вночі та в підземеллях ситуація складніша. Частота кадрів помітно просідає, особливо під час масових сутичок із купою монстрів, які супроводжуються безліччю спецефектів. У пікові моменти вже явно стає гаряче, і щоб уникнути падіння нижче 60 FPS, задумуєшся про зменшення налаштуваннь, бо навіть якісний DLSS не завжди рятує ситуацію.

Дуже важкі, для будь-якої системи, налаштування трасування шляху в DOOM: The Dark Ages разом із пресетом графіки «Ультра Кошмар» стають доступними для гри при додаванні збалансованого режиму апскейлінгу. Тільки тепер монстри розлітаються у всі боки, а частота кадрів майже ніколи не опускається нижче 60 FPS.

Перебіжки покинутим містом нового сіквелу Dying Light: The Beast відчуваються дуже реалістичними на максимально доступному пресеті графіки. Показник FPS завжди залишається у тризначному діапазоні. Можливо, під час досліджування інших локацій частота кадрів може трохи і зменшитися, але завдяки запасу продуктивності то не вплине на задоволення від проходження. Тож без трасування променів, яке ніяк не додадуть, гра не така вже й важка.

З апдейтом у стилістиці «Сімпсонів» Fortnite зараз виглядала доволі легкою задачею для відеокарти, але трасування променів усе ще робить своє. На максимальних налаштуваннях із ввімкненим апаратним RT система видає в середньому 140 FPS, а показник дуже рідкісних подій вказує на просадки в район 56 оновлень екрану за секунду. Тобто геймплей у цілому плавний, але іноді ривки все ж можливі, особливо коли рушій активно підвантажує геометрію чи ефекти.

Коли ж вимикаємо віртуалізовану систему геометрії Nanite, то гра буквально злітає: середній FPS стрибає до 253 кадрів в середньому, а показники рідкісних і дуже рідкісних подій також стабілізуються. Тут ігролад стає максимально плавним, без відчутних просідань і з повною стабільністю у швидких бойових сценах. Такий режим — золотий стандарт для кіберспортивної гри на цій конфігурації.

Також варто подивитися на продуктивність у покращеній версії п’ятої GTA. Тут все працює чудово. Продуктивність упирається хіба що в ліміти енергоспоживання процесора, а відеокарта працює лише на 70 відсотків своїх можливостей, через що частота кадрів на відкритих зелених локаціях практично не відрізняється від міських сцен — інколи навіть стає вищою. Проте загалом геймплей максимально плавний і без просідань.

А з DLAA та чотирикратною генерацією кадрів ситуація ще краща — картинка стає чистішою, рух машини плавнішім, а FPS тримається стабільно високим — біля неймовірної позначки в майже 400 оновлень за секунду. Тут теж усе чудово і без нарікань.

Середньовіччя Kingdom Come: Deliverance II також не стає проблемою для подолання навіть при ультра налаштуваннях картинки. Більше того: є навіть змога покращити загальну чіткість завдяки DLAA згладжуванню. На відкритих ділянках маємо майже 120 кадрів за секунду, а на стежках густих лісів чи у населених таборах продуктивність трохи знижується, проте усе одно закріпляється коло тризначних цифр на показнику FPS.

Побігати в активну Path of Exile 2 можна без жодних проблем — гра чудово тримається на високих налаштуваннях із ультра якістю тіней та глобального освітлення. Приємно, що навіть під час великої кількості ефектів на екрані частота кадрів залишається на комфортному рівні. Хоча цього разу мапа була не найважча — як у плані візуального навантаження, так і за кількістю монстрів — система все одно демонструє себе з дуже хорошої сторони, тому і в найважчих сценаріях усе буде ОК.

На максимальних налаштуваннях PUBG виглядає приємно і загалом грається добре: деталізація висока, а далекі об’єкти промальовуються красиво — подеколи навіть перевага для ворога. Але час від часу гра може підкидати дрібні підфрізи — рушій у важкі моменти не завжди стабільно тримає кадр, особливо під час швидких переміщень або підвантаження нових зон. Плавність не провалюється критично, але й ідеально рівною картинку назвати складно.

Тож щоб супротивник не зміг сховатися в густій траві можна грати і на низьких налаштуваннях графіки з якісними текстурами і згладжуванням. У такій конфігурації гра вже впирається не у відеокарту, а в процесор. Саме тому у важчих локаціях, на кшталт «Ясної Поляни», різниця між низькими і ультра налаштуваннями мінімальна — обидва варіанти дають приблизно однакову частоту кадрів. А от на інших картах та в менш насичених сценах можна побачити й понад 300 FPS.

Ігролад у S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобилю навіть на епічних налаштуваннях залишається загалом приємним для проходження. Проте в насичених NPC локаціях гра впирається в процесор і дає помітні просідання до 50 FPS і нижче. Оптимізація в цих місцях ще кульгає, і навіть зниження графічних параметрів чи ввімкнення DLSS майже не покращують ситуацію. Але, якщо брати загальне відчуття від гри, то поза такими «проблемними точками» геймплей цілком комфортний.

У цьому режимі виручає генерація кадрів — плавність відчутно підвищується, дрібні ривки стають менш помітними, а лічильник кадрів показує понад 130 середніх FPS. Плюс DLSS в якісному режимі додатково забезпечує прийнятну чіткість картинки, хоча за бажанням її можна ще трішки підкрутити, додавши DLAA, ціною втрати FPS, якщо хочеться максимальної чіткості без критичного удару по продуктивності.

Підсумки 

У підсумку готовий ПК HEXO Gaming TwinFront Pro з GeForce RTX 5070 демонструє себе як дуже вдало збалансована ігрова система, у якій кожен компонент підібраний раціонально та без явних «вузьких місць».

Головним рушієм продуктивності, звісно, виступає ASUS Prime GeForce RTX 5070 OC Edition, яка разом із 12-гігабайтним буфером забезпечує високий FPS у сучасних проєктах на максимальних налаштуваннях та дає можливість комфортно грати у Full HD та Quad HD. Важкий рейтрейсинг в окремих тайтлах вимагатиме активацї DLSS або пошуку компромісів, але в цілому RTX 5070 виглядає значно цікавіше за молодшу RTX 5060 Ti саме завдяки потужнішому чипу з більшим ресурсом наперед.

Ryzen 7 7700 виступає дуже гармонійним партнером для цієї відеокарти: він економічний, холодний і водночас достатньо продуктивний, щоб забезпечити впевнений FPS у переважній більшості ігор. Так, у окремих важких проектах ми бачимо упори саме в нього, але для свого класу він показує себе чудово й абсолютно не псує враження від ігор.

За стабільність CPU під навантаженням відповідає HEXO ARGB V2, який вправно стримує температуру 8-ядерника й робить це без зайвого шуму. А материнська плата ASUS B850M MAX GAMING WIFI дає сучасний функціонал, підтримку PCI-E 5.0 і сучасних інтерфейсів, а також можливість безболісного апгрейду в найближчі роки — все це робить платформу не лише продуктивною, а й перспективною.

Окремо варто похвалити оперативну пам’ять, що є власною дистрибуцією магазину, яка чудово розкриває потенціал процесорів AMD. Ну і корпус HEXO Gaming TWIN ARGB, який додає системі приємного зовнішнього вигляду та забезпечує хороший повітряний потік.

Загалом, це саме той ПК, який пропонує дуже солідну продуктивність, сучасні технології, приємний дизайн і можливість подальших оновлень — усе, що потрібно геймеру, який хоче просто увімкнути систему й насолоджуватися іграми без зайвих налаштувань та технічних нюансів. У цьому сегменті це одне з найраціональніших рішень.

Автор: Єгор Захар’єв