Геймплейний тест GeForce RTX 2080 Ti у 2025: надто гарячі 11 ГБ VRAM!

На сьогодні серед користувачів Steam відеокарта GeForce RTX 2080 Ti не знаходиться в «топі» по популярності і зрозуміло чому. Але ми отримали пропозицію все ж таки протестувати її і дізнатися, як почуває себе цей ще досить потужний прискорювач з 11-ма гігабайтами відеопам’яті на борту у реаліях сучасного геймінгу. До того ж і на вторинному ринку він тепер коштує відносно недорого.

NVIDIA GeForce RTX 2080 Ti  

Давайте спочатку трохи нагадаємо, що з себе має GeForce RTX 2080 Ti. Вийшов даний прискорювач аж у вересні 2018 року і став представником першої лінійки відеокарт NVIDIA Turing з блоками апаратного прискорення трасування променів.

Розробники реалізували тут 4352 CUDA-ядра, аж 272 текстурних модулів, вдвічі більше тензорних ядер та 88 блоків растерізації. Щодо ядер, відповідальних за обробку трасування променів, то тут їх 68. Базова частота роботи GPU становить 1350 МГц, а бустова доходить до 1545-ти, що сьогодні вже не вражає. Трохи засмучують дуже маленькі 5,5 МБ L2-кешу та підтримка лише PCI Express 3-ого покоління для зв’язку з системою. Але, якщо повертатись до хорошого, то RTX 2080 Ti має 11 ГБ відеопам’яті типу GDDR6 та разом із досить широкою 352-бітною шиною утворюють чудові і на зараз 616 ГБ/с пропускної здатності. Рівень енергоспоживання ж тут вже не такий приємний і становить 250 Вт, тому розробники рекомендують мати блок живлення щонайменше на 600 Вт.

MSI GeForce RTX 2080 Ti GAMING X TRIO

Безпосередньо вивчати ж продуктивність ми будемо на прикладі відеокарти MSI GeForce RTX 2080 Ti GAMING X TRIO яка виділяється підвищеною на 14 відсотків бустовою частотою роботи. За охолодження тут відповідають дуже габаритний і важкий радіатор, а також 3 вентилятори TORX 3.0 різного діаметру з подвійними кульковими підшипниками, які повністю зупиняються під час легких задач задля мінімізації рівня шуму. Також зовнішній вигляд покращує система RGB LED підсвічування.

Тестовий стенд

Щоб повніше розкрити потенціал, процесор обрали 8-ядерний ігровий AMD Ryzen 7 7800X3D з досить великим об'ємом кеш-пам'яті третього рівня у 96 МБ. Його базова частота 4,2 ГГц з можливістю прискорення до 5 ГГц.

Встановлений процесор у надійну та потужну материнську плату ASUS ROG STRIX X670E-F GAMING WI-FI.

За охолодження CPU відповідає рідинна система Lian Li GA II LITE 360 RGB. Вона оснащена помпою, що працює на швидкості у 3800 об/хв для ефективного відведення тепла. Плюс поворотний ARGB-блок із зображенням логотипу надає стилю. На радіатор встановлено вентилятори з 28-мм профілем і підсвічуванням, котрі працюють на швидкості до 2500 об/хв, що гарантує потужне охолодження.

Як ОЗП використовувався яскравий комплект DDR5-6000 з двох 16-гігабайтних модулів Kingston FURY Beast DDR5 RGB, які ми розігнали до 6400 МТ/с з таймінгами 32-39-39 після збільшення напруги живлення до 1,4 В.

Для операційної системи та ігор ми обрали достатньо швидкий і відносно недорогий SSD-диск Kingston NV3 ємністю 2 ТБ. Цей небуферизований накопичувач дозволяє зчитувати дані на швидкості до 6000 МБ/с, а записувати – до 5000.

Блок живлення взяли з запасом – be quiet! POWER ZONE 2 номінальною потужністю у 850 Вт стандарту ATX 3.1 і високою енергоефективністю. Останнє підтверджено сертифікатом 80 PLUS Platinum. Джерело, окрім оригінального сітчастого дизайну, відрізняється підтримкою напівпасивного режиму "zero-RPM" для ефективного і безшумного охолодження. А підтверджуючи надійність, виробник надає аж 10 років гарантії.

Усі ці комплектуючі розмістилися у відносно компактному корпусі Lian Li Lancool 207 з скляною панеллю. Але головне, в комплекті він має два 140-мм вентилятори на передній поверхні та стільки ж 120-мм над блоком живлення, що забезпечує чудову вентиляцію, особливо в зоні розміщення відеокарти. Цікавою деталлю є кронштейн для захисту відеокарти від провисання з вертикальним та горизонтальним регулюванням для підтримки різних прискорювачів.

Ігрові тести

Для отримання максимального розуміння рівня продуктивності усі тести були проведені у набираючій популярність роздільній здатності — Quad HD. Тобто на Full HD можна очікувати ще кращий результат і отримати можливість підвищення деяких налаштувань чи відмовитися від допомоги апскейлеру.

7 Days to Die на ультра якості бігається доволі бадьоро, хоча показник дуже рідкісних подій вказує на періодичні підгальмовування, які не впливають критично на ігролад. Проте оптимізація гри все так же потребує уваги від розробників, як то було й до релізу торік.

Запустивши найновішу частини саги Assasin’s Creed: Shadows на високих налаштуваннях та все ж використавши «якісний» режим масштабування, можна отримати цілком приємний ігролад. Так, інколи під час перебіжок через густу рослинність чи велику кількість NPC частота кадрів трохи просідає, але явно не до критичного рівня.

На RTX 2080 Ti у Baldur`s Gate 3 можна грати аж на ультра налаштуваннях графіки і з додатково покращеним DLAA згладжуванням. Навіть під час пересування густо населеним містом ніяких сюрпризів на нас тут не чекає — майже завжди лічильник FPS перевищує планку в 100 кадрів за секунду.

Також із задоволенням можна бігати і в Call of Duty: Warzone з екстремальною якістю зображення. Під час перестрілок чи великої кількості ефектів просліджується просідання частоти кадрів приблизно до 70-ти. Тому за бажанням «підбити» FPS до більш конкурентоспроможного можна піти шляхом вибіркового зниження налаштувань чи підключення DLSS.

На новій мапі з ефектами дощу в CS 2 на дуже високому пресеті графіки явних зауважень не має - ігролад абсолютно достатній і плавний. Хіба шо інколи під час використання димових гранат частота кадрів трохи падає. Проте Valve постійно випускають оновлення, тож сподіваємося від них буде лише користь в плані покращення продуктивності і на RTX 20-ї серії.

За бажанням пройти Cyberpunk 2077 з соковитою картинкою можна спробувати активувати пресет графіки RT Ultra, хоча й прийдеться заручитися допомогою DLSS аж у збалансованому режимі, який все ж таки погіршить чіткість тієї самої соковитої картинки. Але, навіть із таким розкладом середній FPS становитиме лише 50, що для когось може бути недостатнім.

Вийти на більш приємну плавність і достатню кількість FPS можна шляхом зниження якості трасування променів до пресету RT Low, і, відповідно, тепер така агресивність DLSS також стає непотрібною, тому якісного режиму цілком вистачає.

Якщо не гнатися за трасуванням променів в DOOM: The Dark Ages, то відеокарта дозволяє винищувати усе на своєму шляху й на пресеті графіки Ultra Nightmare. Під час навіть важких сцен не простежується сильних просідань або ж посмикувань, але прийти до все ж таки 60-ти середніх кадрів за секунду допомагає DLSS в якісному режимі, при цьому, уникаючи будь-якого відчуття інпутлагу.

А от як тільки діло доходить до спроби активувати навіть найслабкіший рівень трасування променів та шляху піддослідний прискорювач моментально стикається с труднощами, навіть після зниження налаштувань до низьких. Отримати умовно доступний ігролад дозволяє апскейлер аж в ультра продуктивному режимі, що в свою чергу дуже помітно руйнує чіткість зображення. Отже трасування променів в супер свіжих проектах ветерану вже дається важкувато.

Dragon Age: The Veilguard ідеально працює при найвищих налаштуваннях графіки та з використанням «якісного» DLSS. Таким чином можна спокійно грати зі стабільним значенням FPS коло 70-ти. Можливо, комусь навіть після вимкнення апскейлеру ігролад ще буде прийнятним, але такої стабільності вже не очікується, адже середня частота кадрів буде нижчою за 60.

Паркуром у Dying Light 2 можна займатися на пресеті графіки High Quality RT, хоча все ж таки для комфорту потрібен DLSS в якісному режимі. Як результат, маємо більше ніж 60 кадрів за секунду навіть під час пробіжки нічним містом, коли активність мутантів навкруги найвища. Варто відмітити подеякі посмикування, на які вказує показник дуже рідкісних подій, але в реальності вони майже не відчуваються, тому усе ОК.

Також доволі складно відеокарті далася ще недостатньо оптимізована Elder Scrolls IV Oblivion Remastered — отримати більше ніж 60 кадрів за секунду можна тільки на високих налаштуваннях з використанням DLSS у збалансованому режимі. Однак поодинокі посмикування, що скоро вже мабуть стануть фішкою цієї гри, присутні, і досить неприємні, а їх поява не завжди пов’язана з якоюсь особливою подією.

В легендарну королівську битву Fortnite можна грати і на епічному пресеті графіки. Але для отримання більш-менш плавної картинки потрібен аж збалансований режим апскейлінгу. Отже боротися за перемогу можна і в таких умовах, хоча під час важких сутичок або великої кількості будівель можуть очікуватися досить критичні просідання, які потягнуть за собою негативні емоції.

Уникнути ж просідань та отримати кращий FPS можна шляхом зниження налаштувань до високих, що дозволить також перевести режим масштабування у якісний. Авжеж можна рухатися і далі у погіршенні графіки задля отримання абсолютно достатньої частоти кадрів — саме так і робить більшість аудиторії цієї гри.

Поганяти у Forza Horizon 5 можна навіть на покращеному пресеті графіки Extreme та додаванням DLAA згладжування, щоб максимально поринути у атмосферу гонок по Мексиці. Середня частота кадрів становить приблизно 70, при цьому приємно, що ця частота кадрів ніяк не змінюється і не утворює посмикувань — тобто все ідеально.

Дивлячись на оновлену версію Grand Theft Auto V, де розробники покращили якість різноманітних об’єктів і ефектів та додали нових барв з трасуванням променів, можна впевнено сказати, що навіть при максимальних налаштуваннях графіки RTX 2080 Ti справляється ідеально. Під час перегонів у місті картинка оновлюється з частотою у 100 разів за секунду, а поза межами населеного пункту в густій рослинності втрачається приблизно чверть FPS, хоча усе одно ігролад залишається приємним.

У графічно прокачаній версії Half-Life 2 RTX прискорювачу стає доволі трудно. З’ясувалося, що отримати мінімально прийнятний FPS можливо лише з низькими налаштуваннями графіки та продуктивним режимом DLSS. Отже кардинально оновлена легенда ігрової індустрії перемагає можливості майже 7-річної відеокарти.

Завдяки достатньо великому відеобуферу, Horizon Forbidden West запускається на дуже високих налаштуваннях, а отримати ближчий до ідеального ігролад з частотою кадрів за 60 без просадок і посмикувань допомагає DLSS в режимі Quality.

У шутер Hunt Showdown 1896 також можна грати на максимально доступних повзунках графіки, але задля уникнення просідань під час важких перестрілок чи полювання на монстрів або інших гравців у густій рослинності, не зайвим буде активувати «якісний» режим апскейлінгу.

Indiana Jones and the Great Circle працює досить бадьоро і на Very Ultra пресеті графіки, щоправда все ж таки з використанням вже звичного DLSS в якісному режимі. При Full HD ситуація певно б дозволила грати і так, але в 1440p гра з’їдає майже увесь доступний відеобуфер. І це без активного трасування променів, яке навіть у мінімальному режимі на порядок просаджує продуктивність, ймовірно і внаслідок нестачі VRAM.

Також на «ультрах» проходиться і Kingdom Come Deliverance II, хоча потреба у застосовуванні DLSS залишається усе ще обов’язковою. При такому розкладі лише під час пересування густими лісами або ж таборами кочівників лічильник може показувати значення нижчі за 60 кадрів за секунду.

Поборотися з іншими супергероями в Marvel Rival вийшло і на ультра налаштуваннях, а ультра-якісний режим DLSS, який доступний у цій грі, допоможе уникнути просідань нижче 60 FPS навіть під час важких сутичок з великою кількістю застосованих індивідуальних можливостей.

Path of Exile 2 навіть на чесних ультра налаштуваннях загалом має достатню частоту кадрів, але під час великої кількості ефектів у файтах бачимо просідання нижче порогу в 60 FPS та доволі критичні посмикування, про наявність котрих також повідомляють показники рідкісних та дуже рідкісних подій. Також треба враховувати, що наближаючись до ендгейму кількість монстрів та ефектів стане ще більшою, що призведе до помітніших проблем з продуктивністю.

Проте вихід є без зниження налаштувань графіки. Додавання технології масштабування зображення в якісному режимі допомагає уникнути більшості відмічених просідань та робить ігролад приємнішим для ока.

Важку S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля завжди хочеться запустити на якомога вищих налаштуваннях, тому в нашому випадку кращим поєднанням стає мікс високого пресету графіки та збалансованого режиму DLSS. На жаль, інколи приходиться миритися із помітними просіданнями FPS у локаціях з великою кількістю NPC. Проте у Full HD ситуація повинна бути помітно кращою.

Soulframe продовжує розвиватись, але, що приємно, без негативних змін щодо продуктивності. Отже на високих налаштуваннях процес гри задовільний без будь-яких факторів, що потенційно можуть завадити отриманню позитивних емоцій.

Досить непоганий результат показує піддослідна відеокарта у жадібній до відеобуферу Star Wars: Outlaws з її також непростою на підйом графікою на високих налаштуваннях. Середній FPS вагається від 70 до 55, причому просадки відбуваються у складних сценах та під час прогулянок густою рослинністю. Але варто зазначити, що для отримання такого результату все ж таки знадобиться DLSS в якісному режимі.

Steel Hunters від знаменитих «танкоробів» не набрала бажаної аудіторії, тому розробники прийняли вольове рішення згодом повністю закрити проект. Але поки ще є змога покерувати роботами з усіма розблокованими модифікаціями. Піддослідна відеокарта тягне це на епічному пресеті з використанням апскейлеру в якісному режимі.

В Stellar Blade не стають перешкодою навіть дуже високі налаштування графіки з доданим згладжуванням DLAA. Героїня рубає усе на своєму шляху без будь-яких просідань чи інпутлагу, а FPS, у тому числі й завдяки достатньому обсягу VRAM, залишається вищим за мінімально комфортний поріг.

Підсумки 

На момент свого релізу GeForce RTX 2080 Ti була флагманською відеокартою і справжнім проривом у світ трасування променів. Минуло вже майже сім років, а вона все ще дозволяє отримати задоволення від будь-якої нової гри, щонайменше у Full HD та Quad HD.

 

Звісно, для комфортного ігроладу в сучасних важких проєктах доводиться покладатися на DLSS, а іноді й знижувати налаштування графіки — особливо якщо мова йде про трасування променів чи погано оптимізовані тайтли. Однак у більшості випадків навіть на ультра пресетах RTX 2080 Ti, також завдяки 11-гігабайтному відеобуферу, забезпечує приємний FPS, зберігаючи гідний ігровий досвід. Але попри все приходиться миритися із вже застарілим PCIe 3.0, який може знижувати швидкодію, та дуже великим рівнем TDP, що дійсно сильно впливає на загальне енергоспоживання комп’ютера.

Отже, GeForce RTX 2080 Ti ще може дати жару, особливо в руках користувача, який готовий налаштовувати графіку під себе. Для тих, хто не женеться за трасуванням променів на максимум і готовий іноді поступитися якістю зображення — це досі робоча конячка, яка ще не раз зможе потішити улюбленими іграми цьогоріч і навіть у майбутньому.

Автор: Єгор Захар’єв