Геймплей на GeForce RTX 5050 Laptop в ASUS TUF Gaming A16: мінімум бюджету — максимум сучасних технологій

Настав той момент, коли ми вже можемо з усією впевненістю сказати, що познайомилися з усією десктопною лінійкою Blackwell від NVIDIA, а також встигли протестувати кілька топових мобільних рішень. Але, як показує практика, більшість користувачів все ж звертає увагу на доступніші й простіші моделі — інколи навіть на ті, що знаходяться у самому низу модельного ряду.

І саме тому сьогодні у нас на тесті наймолодший представник ноутбучної графіки нового покоління — GeForce RTX 5050 Laptop GPU, який встановлений у свіжому ASUS TUF Gaming A16 (2025). Подивимось, на що здатний цей «початковий квиток» у світ новітніх технологій NVIDIA у сучасних іграх.

NVIDIA GeForce RTX 5050 Laptop GPU

Спочатку давайте подивимося на характеристики піддослідної відеокарти.

GeForce RTX 5050 Laptop — це наймолодший представник архітектури Blackwell. NVIDIA позиціонує його як доступну точку входу в актуальне покоління RTX-технологій, орієнтовану насамперед на Full HD геймплей та популярні кіберспортивні дисципліни. Попри початковий статус, новинка отримала підтримку всіх ключових фішок покоління — включно з DLSS 4 та багатокадровою генерацією, що дозволяє впевнено розраховувати на хорошу продуктивність у сучасних проєктах за умови раціонально підібраних налаштувань.

Всередині маємо сучасний мобільний GPU з 2560 CUDA-ядрами, 80 текстурними модулями та ідентичною кількістю тензорних ядер, 32 ROP і 20 RT-ядер нового покоління. Саме останні у зв’язці з тензорними і відповідають за AI-прискорення та усі варіанти трасування з функціями DLSS 4. Має це рішення і покращене кешування: 32 МБ L2 допомагають компенсувати обмеження молодшого класу по пропускній здатності VRAM. Хоча тут, на відміну від десктопної версії, використовується енергоефективніша GDDR7 у обсязі 8 ГБ зі швидкістю 28 Гбіт/с на контакт, але через 128-бітну шину, що забезпечує 448 ГБ/с.

Ще одна важлива особливість GeForce RTX 5050 Laptop — широкий діапазон енергоспоживання і відповідно робочих частот. Залежно від ноутбука і його систем живлення та охолодження, її TDP може коливатись від дуже економних 50 Вт, які розраховані радше на тонкі офісно-ігрові моделі з частотами від 1020 до 1500 МГц, і аж до сотні у топових ігрових конфігураціях з підтримкою Dynamic Boost, завдяки якому можна отримати навіть 115 Вт при від 2310 до 2550 МГц і більше.

ASUS TUF Gaming A16 (2025)

Детально ж оцінити можливості мобільної GeForce RTX 5050 Laptop нам допоможе свіжий ASUS TUF Gaming A16 у актуальній конфігурації 2025 року.  

В його основі працює AMD Ryzen 7 260, 8-ядерний 16-потоковий процесор із базовими частотами у 3,8 ГГц і бустом до 5100 МГц, який у межах TDP до 45 Вт демонструє доволі конкурентну продуктивність як у іграх, так і в ресурсоємних задачах. Допомагає йому вбудована графіка AMD Radeon 780M. У легких задачах ноутбук перемикається на неї, що допомагає економити заряд.

За оперативну пам’ять відповідає 16 ГБ DDR5 зі швидкістю 5600 МТ/с у двоканальному режимі — це оптимальний мінімум для сучасного ігрового ноутбука, а при потребі користувач може розширити обсяг до 64 ГБ завдяки стандартним SO-DIMM слотам.

Сховище представлене швидким NVMe SSD на 512 ГБ, який підключений через PCIe 4.0 і забезпечує моментальний запуск системи та ігор.

Головною зіркою конфігурації виступає NVIDIA GeForce RTX 5050 Laptop з 8 ГБ GDDR7, яка в цій моделі працює з максимально можливим лімітом енергоспоживання до 115 Вт. Такий TDP дозволяє графічному процесору впевнено утримувати буст-частоти до 2770 МГц та розкривати потенціал архітектури Blackwell щоб демонструвати найкращий можливий рівень продуктивності для цього класу.

Щодо набору портів, то ASUS TUF Gaming A16 традиційно для серії пропонує повний набір усього необхідного для сучасного геймінгу та роботи. Ліворуч розміщено USB-C стандарту USB4. Поруч маємо ще один USB-C 3.2 другого покоління з підтримкою DisplayPort та заряджання, а також повнорозмірний HDMI 2.1, здатний виводити картинку у 4K на високих частотах.

На правій грані — пара USB-A 3.2, порт для навушників і, звісно, RJ-45 для дротового підключення до мережі.

Екран тут 16-дюймовий матрицею з роздільною здатністю 1920×1200 та швидкістю відгуку в 3 мілісекунди і частотою оновлення 165 Гц. Матриця тут IPS з підтримкою G-Sync, що робить її яскравим варіантом для динамічних шутерів та плавного геймплею без ривків і розривів кадрів.

Живлення забезпечує акумулятор на 90 Вт/год, а комплектний 240-ватний блок живлення гарантує стабільну роботу всієї платформи навіть під максимальним навантаженням.

Прогрів

Настав час тестів, однак спочатку давайте подивимося на те, що у цього ноутбука з температурними показниками.

Без навантаження у положенні простою температури на CPU та GPU більшість часу знаходились біля позначки у 35 та 38 градуси відповідно. А частота роботи відеокарти досить очікувано перебувала на мінімальному рівні.

Якщо ж робити упор на навантаження процесору в AIDA64, то його максимальна температура становить 86 градусів, а відеокарта у цей момент відпочиває та гріється лише до приблизно 50 градусів Цельсія.

При навантажені суто на відеокарту у важкому «бублику» FurMark, вона розігрівається вже до помітних 82 градусів при яких система охолодження намагається максимально врятувати прискорювач від надмірно високих температур, що призводить до помітного шуму. Щодо робочих частот GPU, то вони коливалися біля 2500 МГц. У цей час температури процесора знаходилися біля позначки у 70 градусів.

При розподілі обов'язків між компонентами відеокарті стає навіть трохи гарячіше і вона піднімає свої температурні показники на кілька градусів, проте робочі частоти залишаються незмінними. Щодо процесору, то він набирає ще 10 градусів відносно попереднього випробування.

В одному із ігрових сценаріїв, на прикладі Cyberpunk 2077, температурний рівень GPU коливається від 73 до майже 76 градусів, а робочі частоти піднялися до рівня в приблизно 2760 МГц. Щодо CPU, то він трішки охолонув і закріпився біля позначки у 74 градуси Цельсія.

Синтетика

Тепер пропонуємо поглянути на синтетичні тести, результати виконання яких ви зараз можете побачити на екрані. Це дозволить порівняти продуктивність із власними ігровими ноутбуками чи ПК, а також стане у нагоді для тих, хто тільки розглядає різні варіанти для покупки.

Ігрові тести

А тепер до ігрових тестів, які проводилися у стандартній роздільній здатності Full HD. Водночас сам ноутбук оснащений дисплеєм 1200p — тобто 16:10, тож у реальних умовах FPS був би дещо нижчим, ніж у наведених результатах.

Одразу зазирнемо до геймплею в дуже свіжій ARC Riders. Тут навіть на епічних налаштуваннях у поєднанні з відповідним глобальним освітленням вдається отримати 63 FPS в якості середнього результату. На жаль, витримати такі значення не завжди вдається, а подеколи гра трохи підгальмовує, що трохи заважає отримувати максимум задоволення.

Увімкнення якісного режиму DLSS додає трохи плавності загальному відеоряду, але втекти від неприємних посмикувань усе одно не вдається. Тож поки що скидаємо це все на ще недостатню оптимізацію проекту. А поки що, певно, треба зменшувати апетити, тобто налаштування.

Прогулянку в Baldur`s Gate 3 при ультра якісній картинці сміливо можна назвати приємною, якщо не приділяти багато уваги моментам, коли ноутбуку не вистачає потужності процесора, що призводить до некритичних просідань частоти оновлення екрану в густо населених локаціях.

В прожерливій Borderlans 4 виходить отримати приємний для сприйняття ігролад лише на середніх налаштуваннях графіки, а DLSS в збалансованому режимі допоможе уникнути несподіваних проблем із продуктивністю. Проте повністю уникнути їх при таких налаштуваннях не виходить — тож під час важких моментів просліджуються падіння FPS до рівня в 55 оновлень за секунду, які супроводжуються короткими посмикуваннями.

Воювати за топ-1 на вуличках Верданську в Call of Duty: Warzone можна і на екстремальному пресеті графіки майже без будь-яких проблем з показниками FPS. Але, треба брати до уваги, що в деяких моментах відеокарті не вистачає об’єму відеопам’яті, що призводить до подеяких посмикувань та проблем із динамічним підвантаженням текстур та деяких інших ресурсів.

Щоб попередньо перелічені проблеми не завадили завоювати перемогу, можна перейти до ультра налаштувань графіки. Таким чином залишаємося при нативній картинці, але з повністю достатнім запасом ресурсів і частоти кадрів без будь-яких нарікань.

Якщо ж перейти до збалансованого пресету графіки, то в команді з якісним DLSS та двократною генерацією кадрів виходить повністю задовільнити частоту оновлення екрану ноутбуку та бігати при стабільних 165 FPS. Тож погравшись із налаштуваннями і новітніми технологіями можна досягти різних результатів у продуктивності.

При дуже високих налаштуваннях графіки в Counter Strike 2 піддослідній системі не вистачило 15 середніх кадрів за секунду щоб дотягнути рівня власної герцовки без будь-якої допомоги. Тож якщо перейти до нижчих налаштувань, то буде змога побачити повну синхронізацію.

Якщо з’явиться бажання пройти Cyberpunk 2077 без будь-якого втручання функцій інтелектуального прискорення рендерингу, то на ультра налаштуваннях така умова стає повністю реальною — бачимо коло 70 кадрів на показнику середніх кадрів за секунду.

А от якщо перейти до гри з трасуванням променів на пресеті RT Ultra, то допомога DLSS явно стає в нагоді, так ще й в продуктивному режимі. Проте, варто відмітити, що навіть в такому варіанті загальна чіткість картинки залишається на досить прийнятому рівні.

А тепер додаємо чотирикратний фрейм генератор і не знаємо біди — тож трохи магії новітніх технологій NVIDIA і важкі налаштування гри підкорюються досить бюджетному рішенню. Ще б трохи більше відеопам’яті й ситуація була просто бездоганною, а так все ж таки подеколи проскакують короткі посмикування через брак об’єму VRAM.

На ультра налаштуваннях в Diablo IV системі потрібно трохи «подумати» та підвантажити потрібні ресурси після завантаження рівню — тож спочатку стикаємося з неприємними посмикуваннями. Але, згодом ситуація стабілізується і вдається отримати досить високі показники FPS у вигляді 80 середніх кадрів за секунду.

Пресет графіки «Ultra Nightmare» разом із DLSS в режимі якості дозволяє отримати максимум емоцій від зачищення територій від монстрів у DOOM: The Dark Ages. З такою комбінацією налаштувань працюємо із показниками FPS майже завжди вищими за 60, якщо не дивитися на короткі просідання під час надто важких заруб.  

Почати знайомство з новою частиною хітової франшизи від польських розробників — Dying Light: The Beast можна і без додаткових апскейлерів — на високому пресеті гра виглядає переконливо та працює загалом чудово. Проте є й мінус: частота кадрів не надто стабільна. Тож, якщо хочеться повністю позбутися цих моментів, достатньо активувати DLSS у режимі якості. У такому випадку гра отримує достатній запас продуктивності, а посмикування стають майже непомітними.

Якщо ж хочеться максимуму від відеокарти, тоді в гру вступає Frame Generation. Той самий набір налаштувань разом з генератором кадрів дозволяє «вичавлювати» вже більше ніж 165 FPS, що відкриває шлях до максимальної плавності на екрані ноутбуку.

У нашому тесті оновлена версія легендарної Oblivion приємно здивувала тим, що навіть на високих налаштуваннях із програмним трасуванням променів на низькому рівні разом з якісним DLSS маємо повністю задовільний геймплей. У такому режимі гра тримає приблизно 70 FPS, що дозволяє комфортно досліджувати Кіроділ без відчутних проблем у звичайних сценах. Однак спадщина важкого рушія все ще дається взнаки: короткі підфризи та мікролаги час від часу все ж таки проскакують. Добре, що з останніми патчами їхня кількість помітно зменшилася.

У новому міні-сезоні Fortnite повністю занурюємося у стиль «Сімпсонів» — арт-команда постаралася так, що інколи справді здається, ніби керуєш персонажем із мультсеріалу. Візуальна складова стала легшою для обчислень, тож навіть при епічних налаштуваннях разом із апаратним трасуванням променів гра працює дуже комфортно. Плавність геймплею не підводить — коло 75 FPS на лічильнику середніх кадрів. Тож загальні враження в такій атмосфері максимально позитивні.

На максимально доступному пресеті Forza Horizon 5 виглядає і грається просто чудово — картинка насичена, а кілометри під колесами пролітають без видимих проблем. Проте варто враховувати одну річ: відеопам’ять забивається повністю, тож інколи можуть проскакувати легкі фрізи, особливо у густонаселених районах або під час стрімкої зміни локацій. Але загалом це все одно дуже комфортний і плавний геймплей.

У покращеній GTA V максимальні налаштування з трасуванням променів та DLSS Quality дають дуже приємну картинку і цілком комфортний FPS. У місті геймплей стабільний, а управління чітке — грати взагалі не заважає нічого. На природі, у густій траві та кущах, інколи з’являються незначні просідання нижче 70 FPS, але вони короткі і ніяк не впливають на відчуття, бо все ще залишаються вище 60. У підсумку — оновлена версія гри сприймається добре та дозволяє з головою зануритися у бурхливе життя Лос-Сантосу.

Kingdom Come: Deliverance 2 уже з перших хвилин показує, що це одна із найкрасивіших середньовічних ігор сучасності. На Ultra налаштуваннях разом з DLSS Performance картинка виходить напрочуд насиченою — тож густі ліси створюють живу атмосферу, а апскейлер в такому режимі не сильно «ріже» око. Тож грати приємно, але відчувається, що гра витягує з відеокарти максимум — у невеличких поселеннях з’являються незначні просідання нижче 60 FPS.

Варто лише перемкнутися на високі налаштування у нативній роздільності разом із DLAA, як усе стає більш збалансованим. Картинка лишається майже такою ж багатою та чіткою — жодних критично помітних спрощень чи втрати атмосфери, бо DLAA прекрасно «пригладжує» зображення. А от продуктивність помітно оживає: отримуємо стабільний FPS без майже жодних посмикувань, навіть у найскладніших моментах.

У Path of Exile 2 на високих налаштуваннях разом з глобальним освітленням ультра рівня та DLSS в режимі якості гра почувається дуже впевнено. Але щойно на екрані з’являється справжній хаос — десятки монстрів, вибухи, постійні касти — частота кадрів може просідати трохи нижче 60 FPS, що цілком очікувано для такого «м’ясного» екшену. Також цікавою деталлю стає факт того, що тестовий запис зроблений на мапі, яка візуально виглядає максимально простою — мінімум рослинності та великих об’єктів. Але саме тут FPS виявився нижчим, ніж на більш мальовничих локаціях з геометрією, деревами та тінями. Тож недостатня оптимізація все ще дає про себе знати, і гра інколи поводиться абсолютно непередбачувано.

На ультра налаштуваннях PUBG почувається доволі впевнено, але без традиційних для гри дрібних посмикувань усе ж не обходиться. Відчувається, що рушію хочеться більшої процесорної продуктивності — у динамічних моментах або під час різких поворотів камери гра інколи «кусається». Цікаво, що на «народних» пресетах, які найчастіше використовують самі гравці, FPS може злітати до 150–200 кадрів, але й там дрібні ривки нікуди не зникають. Тож PUBG залишається PUBG: грати можна комфортно, але легка нестабільність переслідує усюди.

У легендарній і важкій S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобилю на середніх налаштуваннях в команді з якісним апскейлером в першу чергу стає замало процесорної продуктивності, і це найпомітніше саме в насичених NPC локаціях. За межами поселень ситуація комфортніша, але теж не ідеальна. У цілому — грати можна, однак з певними застереженнями.

Додавання двократної генерації кадрів одразу помітно покращує плавність. Геймплей стає м’якшим, а ривки — менш помітними. Це найочевидніше поліпшення налаштувань у цьому режимі.

Якщо ж використати покращений чотирикратний генератор кадрів через NVIDIA App, то вдається майже розкрити потенціал монітора. Анімації стають надзвичайно плавними, хоча продуктивність процесора все одно іноді дає про себе знати.

З таким фрейм генератором можна навіть подивитися у бік епічних налаштувань графіки. Але доведеться знижувати масштабування, щоб втримати базову частоту кадрів. Картинка стає не такою чіткою, місцями з’являються підфризи та дрібні посмикування — втім, за бажання спробувати все ж можна.

Підсумки

У результаті найпродуктивніше версія мобільної GeForce RTX 5050 Laptop у складі ASUS TUF Gaming A16 показала себе рівно так, як і очікувалося від наймолодшої представниці покоління NVIDIA Blackwell — це справжній «вхідний квиток» у сучасні технології, який здатен впоратися з більшістю актуальних ігор у Full HD, але лише за умови правильно підібраних налаштувань.

 

У багатьох проєктах, особливо важких, комфортний FPS забезпечує DLSS, а нове покоління Frame Generation дозволяє отримати плавність, недосяжну для попередніх мобільних початкових рішень. У кіберспортивних дисциплінах RTX 5050 Laptop почувається ще впевненіше — частота кадрів стабільна, а 165-герцовий дисплей ноутбука майже завжди розкривається повністю.

Втім, під час тестів стало зрозуміло, що інколи обмеження створює вже не відеокарта, а процесор Ryzen 7 260. Попри свіжу архітектуру, у низці важких ігор саме CPU не дозволяє розігнати FPS вище середнього рівня, особливо в проектах із великим навантаженням через симуляцію світу з купою NPC. Тож, як і у випадку з молодшими прискорювачами попередніх поколінь, очікувати «ультра» без компромісів тут не варто.

До позитивних моментів самого ASUS TUF Gaming A16 можна віднести якісний IPS-екран на 165 Гц, ще достатні 16 ГБ DDR5 у двоканалі з можливістю подальшого апгрейду, підвищені ліміти енергоспоживання відеокарти, а також повний набір потрібних портів. Недоліком можна вважати хіба що доволі відчутний шум від системи охолодження під високим навантаженням.

Загалом GeForce RTX 5050 Laptop виправдовує репутацію доступного мобільного GPU початкового рівня: із правильними налаштуваннями та сучасними AI-технологіями вона дозволяє комфортно грати практично в будь-який актуальний важкий тайтл.

А як вважаєте ви — чи достатньо можливостей RTX 5050 Laptop у 2026 році, чи все ж варто доплатити за RTX 5060 або навіть щось старше?

Автор: Єгор Захар’єв