Рецензія на гру DOOM

Назва: DOOM
Жанр: FPS, Action
Розробник: id Software
Видавник: Bethesda Softworks
Дата виходу: 13 травня 2016
Платформа: PC / PS4 / Xbox One
Сайт гри: http://www.doom.com/

Цікаво спостерігати: поки два видавничих гіганти, Electronic Arts і Activision, щорічно зіштовхуються лобами в спробі просунути черговий Battlefield або Call of Duty, прямо у них під носом Bethesda Softworks впевнено відбирає звання видавця кращих шутерів нашого часу.

Підхід видавничого дому Bethesda такий: він бере бренди, що були на піку популярності десять, а то й двадцять років тому, трохи осучаснює механіку та випускає все це як чудову суміш старої школи та новітніх технологій. Два роки тому до нас повернувся Wolfenstein, тепер прийшла черга й DOOM, вихід останньої та невдалої частини якого відбувся 12 років тому.

Чутки про вихід DOOM 4 ходили давно, поки в один прекрасний момент Bethesda Softworks не оголосила про закриття проекту. Сумна звістка, втім, засмучувала недовго: серію DOOM вирішили повністю перезапустити. І ось, дочекавшись 2016 року та п'ятниці тринадцятого (мабуть, всі перенесення початкової дати виходу гри були націлені на те, щоб потрапити на цей дивовижний день календаря), id Software повернула нам 1993-й рік, з оновленою графікою, мережевою грою та розкішної музикою на саундтреку.

Новий DOOM це саме ремейк: зміни в механіці гри можна перерахувати на пальцях – у 93-му герой не вмів стрибати, прокачувати своє спорядження, а шлях до цілі не підсвічувався дбайливо вказівником. Всі новинки грі пішли на користь: стрибки допомогли розробникам заплутати й без того нелінійні рівні, які без вказівника було б неможливо пройти, а прокачування спорядження надало мотивації для дослідження цих самих рівнів.

Що ж таке новий DOOM? Шутер від першої особи, виконаний у традиціях цього жанру кінця XX століття, події якого розгортаються на Марсі. Все, що не стосується стрілянини, зведено в грі до мінімуму, а сюжет обмежується кількома фразами одного з трьох місцевих персонажів (четвертий персонаж – головний герой, але він мовчить впродовж всієї гри), які вказують герою куди йти.

Пояснювати все, що відбувається, гра не поспішає: є дослідний центр на Марсі, там люди знайшли прохід прямо в пекло, звідки отримують енергію, переробляють її та повертають на Землю, подолавши таким чином енергетичну кризу. У якийсь момент один із згаданих трьох персонажів божеволіє та впускає демонів у наш світ. Розгрібати кашу належить головному герою. Хочете дізнатися більше: бігайте по локації, шукайте додаткові предмети, які відкривають нові записи в місцевій енциклопедії – якщо ви певні, що саме цим ви хочете займатися у грі, де герой особисто влаштовує геноцид усім жителям пекла.

Коротше кажучи, id Software зробила все, щоб гравець не відволікався від ігрового процесу. А він, що й казати, – ідеальний. Тут розробники дозволили собі майже дослівно цитувати першоджерело: герою дозволено носити скільки завгодно зброї; рівні просторі, заплутані та повні прихованих речей, за допомогою яких можна поліпшити спорядження (приклад рівневого лабіринту можете побачити на скріншоті нижче – в DOOM кожен рівень такий). Окремий ностальгічний привіт – це пошук кольорових карт-перепусток для відчинення заблокованих дверей (хоча, вибачте, ось ще один: якщо захочете перевірити, чи працюють старі добрі «IDDQD» і «IDKFA», введіть у консолі команду «GOD»).

Знищувати демонів, мабуть, ще ніколи не було так весело. До значного арсеналу в DOOM додалися й модифікатори: на кожну зброю можна навісити по два обвіси, які суттєво допомагають у вашому хрестовому поході. На дробовик, наприклад, можна додати мікрогранату та потрійний постріл – крім вагомого аргументу в суперечці з породженнями пекла, модифікатори серйозно впливають на видовищність і жорстокість того, що відбувається на екрані.
Новий DOOM може виявитися досить зухвалим для людей, які звикли до сучасних шутерів з укриттями, або блокбастерів як Call of Duty. У грі доведеться багато рухатися, стрибати й ухилятися від ворожих снарядів; самим супротивникам теж пальця в рот не клади: дати перцю вони можуть навіть на низькому рівні складності, варто лише почати ловити ґав; відновлення здоров'я теж немає – броня та HP підбираються з ящиків, розкиданих по локації. У DOOM відсутня перезарядка як така: динаміка гри швидка настільки, що на це у гравця просто немає часу. [MORE]

DOOM знову підіймається на п'єдестал головного винуватця сюжетів про згубний вплив відеоігор на психіку неповнолітніх геймерів. Пройдемося за списком. Для початку, гра просякнута необгрунтованим насильством: єдиний ваш противник – це чорти прямо з пекла, різної величини та сили, а ваш герой з ними не церемониться ані секунди. Оскільки єдине, що вам належить робити в цій грі, – стріляти, то розробники доклали всіх зусиль, щоб кожна сутичка з бісами запам'яталася гравцеві надовго.

Зброя відриває від супротивників шмаття м'яса ще при стрільбі, а якщо ви вирішите добити їх у рукопашному бою, то тут вас очікує захоплююча кривава сценка. Наприклад, головний герой вивертає ногу демона й тисне йому голову його ж вивернутою ногою. Особливе місце в цьому кривавому карнавалі займає бензопила: без жодних церемоній гравець розпилює монстра будь-якої величини як дроворуб обчищає сухостій.

Йдемо далі за списком: важка музика. Яке ж необґрунтоване насильство може обійтися без добротного хеві-металу в колонках? Точно не насильство рівня DOOM. Композитору Міку Гордону варто віддати належне: навіть якщо ви не любитель цього напрямку в музиці (як автор цих рядків, наприклад), саундтрек вам обов'язково сподобається. Велике питання, чи станете ви заслуховуватися ним поза грою (автор цих рядків, наприклад, заслуховувався), але в грі він ідеально вписується в те, що відбувається.

Завершуємо список: демони, величезні пентаграми на підлозі, стінах і стелі, а також демонічні вівтарі з розчленованих тіл працівників марсіанської станції. Тут і коментарі не потрібні: готова картинка для кон'юнктурного телеканалу.

Залишилося розповісти тільки про мультиплеер. За великим рахунком, це суміш ігрової механіки Quake і Unreal Tournament з оболонкою Call of Duty. Що це означає: ваш персонаж набирає рівні, за них відкривається нова зброя, спорядження і внутрішньоігрові бонуси. Список режимів гри також знайомий: «командний бій», «перевага», «захоплення прапора», «кожен сам за себе».

А ось сам ігровий процес – це вже добре забуте старе. У зброї немає поліпшення і модифікацій, вся вона відносно рівна між собою. Перестрілки відбуваються так шалено, як і в сюжетній кампанії: всі багато пересуваються, стрибають, стріляють лазерами та ракетами і так далі. На рівні розкидані телепорти, аптечки, патрони, трампліни – все, що не дає гравцям сидіти на місці. Раз на хвилину в заздалегідь визначеному місці з'являється руна демона, що дозволяє гравцеві, який встиг її підібрати, стати здоровенним породженням пекла з купою силових бонусів. Загалом, все весело, динамічно та швидко. Любителям таких мультиплеєрних забав пропускати точно не рекомендується.

Правда, відкритим залишається питання актуальності такої гри як DOOM у наш час. По-перше, чи скучили люди, які грали в подібні ігри з мінімумом сюжету та максимумом екшену двадцять років тому за таким розваги? По-друге, чи гратимуть люди, які не застали такі ігри й звикли до нових шутерів? Id Software проробила величезну роботу над осучасненням DOOM, і, на наш погляд, ідеально вписала старі механіки в нові рамки, але чи оцінять це люди в кінцевому підсумку? З технічного боку все виконано чудово, а ось чи сподобається гра чи ні – залежить від смаку кожного конкретного гравця. Нам – сподобалася, сподіваємося, що і ви оціните.

Системні вимоги

Мінімальні:

• ОС: Windows 7 / 8.1 / 10 (64-бітна версія)
• Процесор: Intel Core i5-2400 / AMD FX-8320 чи краще
• Оперативна пам’ять: 8 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 670 2 ГБ / AMD Radeon HD 7870 2 ГБ чи краще
• Місце на накопичувачі: 55 ГБ

Рекомендовані:

• ОС: Windows 7 / 8.1 / 10 (64- бітна версія)
• Процесор: Intel Core i7-3770 / AMD FX-8350 чи краще
• Оперативна пам’ять: 8 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 970 4 ГБ / AMD Radeon R9 290 4 ГБ чи краще
• Місце на накопичувачі: 55 ГБ

Автор: Сергій Кривопустов 
Переклад: Юрій Коваль