Тестування GeForce RTX 3060 12GB у важких іграх початку 2024-го року

У цьому матеріалі струсимо пил з GeForce RTX 3060 на 12 ГБ та поганяємо її у сучасних іграх.

За результатами зробимо висновки, на що спроможна одна з найпопулярніших на ринку відеокарт на початок 2024 року.

Якщо полистати статистику Steam, легко помітити, що найпопулярнішим графічним прискорювачем сьогодення є RTX 3060. Припускаємо, саме 12 ГБ версія є улюбленицею геймерів, бо існує ж ще й не дуже поширена восьмигігова. Ми вже робили багацько матеріалів з такими картами раніше, і в іграх і в збірках, але за останній час найкрасивіші і найважчі проекти отримали оновлення, а наша бібліотека ігор поповнилась декількома новинками, які не варто пропускати. Тож швидко прикинувши, що кількість таких тайтлів перевищує добрий десяток, ми вирішили, так би мовити, актуалізувати стан справ.

За своїми характеристиками GeForce RTX 3060 – це графічний прискорювач з архітектурою NVIDIA Ampere середньопродуктивної ланки, виготовлений по 8 нм техпроцесу з 12-мільярдним транзисторним бюджетом. Обчислювальні потужності забезпечують майже 3600 ядер CUDA, 28 RT-ядер, 48 блоків растерізації та 112 текстурних модулів і стільки ж тензорних ядер. Підсистема VRAM представлена 12 ГБ пам’яті GDDR6 на шині 192 біта з максимальною пропускною здатністю 360 ГБ/с. Робоча частота останньої складає 1875 МГц, а GPU може працювати у діапазоні від 1320 до 1777 МГЦ. І споживатиме все це добро до 170 Вт енергії.

Безпосередньо для огляду у нас знайшлася Palit GeForce RTX 3060 Dual OC. Вона має на 60 МГц вищу за референсну частоту GPU у максимальному бусті. Усі інші параметри відповідають базовим.

Пристрій має двослотову конструкцію з алюмінієвим радіатором на теплових трубках, який охолоджують два вентилятори з функцією FAN Stop.

Справляється зі своїм основним завданням система охолодження добре. У «волохатому бублику» нам не вдалося прогріти графічний чип більше ніж до 67,5 градусів при 180-ватному енергоспоживанні.

E-Katalg повідомляє, що саме таку модель можна знайти зараз за ціною від 12600 грн у звичайному і LHR-виконанні. А не розігнані версії мають ще цікавіші цінники від майже 11400 грн, а відрізняються лише трішки меншими частотами, на рівні рекомендованих, що легко побачити у режимі порівняння. Та й в загалі тут можна знайти будь-яку відеокарту на свій смак та гаманець, як на RTX 3060, так і інших графічних процесорах.

Найближчим ціновим опонентом для піддослідної карти є прискорювач з актуальної 40-ї лінійки – GeForce RTX 4060. За чистою продуктивністю, останній не на багато швидший за 12-гігову RTX 3060, при тому що має менше відеопам’яті. У новинки є переваги у вигляді підтримки генератору кадрів і помітно нижчого енергоспоживання, але для зменшення собівартості розробники пішли на деякі компроміси, про що докладніше розповідаємо в окремому матеріалі. Тут же порівнювати прискорювачі не будемо, хоча у висновках проведемо паралелі.

Тестовий стенд 

Ненадовго відведемо фокус від відеокарт і приділимо увагу тестовому стенду, серцем якого ми обрали продуктивний 8-ядерний 16-потоковий ігровий процесор AMD Ryzen 7 7800X3D.

Надійною платформою для останнього виступала материнська плата MSI MPG X670E CARBON WIFI.

А за охолодження відповідала 360-мм РСО NZXT Kraken Elite RGB з RGB-підсвіткою.

Комплект оперативної пам’яті складався з двох планок DDR5 по 16 ГБ - Kingston FURY Renegade RGB. Працювали модулі на номінальній частоті 6400 мегатранзакцій за секунду при напрузі 1,4 В і таймінгах 32-39-39.

Яскравою особливістю цієї оперативки є приємна RGB-підсвітка, яка реалізована за допомогою світлових смужок по 12 окремих світлодіодів. Через фірмове програмне забезпечення можна налаштувати до 18 різноманітних світлових ефектів та зберегти їх у окремий профіль.

Операційна система та все необхідне для тестів програмне приладдя зберігалось на M.2 PCI-E 4.0 SSD-накопичувачі Kingston KC3000 ємністю 1 ТБ.

Він вміє зчитувати і записувати послідовні дані з максимальною швидкістю у 6 та 7 ГБ/с відповідно. А для довільних 4К блоків продуктивність складає до 1 мільйона IOPS-ів. Щоб не допустити перегріву пристрою, в комплекті передбачено графеново-алюмінієву пластинку для кращого тепловідводу.

Енергоживлення системи забезпечувалось за допомогою Seasonic PRIME PX-850 на 850 Вт, котрий відповідає сертифікату 80 Plus Platinum. Нещодавно асортимент виробника поповнився більш актуальною серією Seasonic VERTEX з підтримкою новітніх стандартів АТХ 3.0 та PCI-E 5.0, тому радимо звернути увагу і на неї.

Фінальну ж цілісність системи забезпечив корпус Lian Li Lancool III RGB у білому кольорі.

Ігри

На момент виходу відеокарта RTX 3060 позиціонувалась як рішення для Full HD та Quad HD геймінгу. Але з того часу пройшло вже майже три роки. Тож будемо тверезо оцінювати ситуацію і протестуємо її у менш важкій роздільній здатності.

І першим серйозним випробуванням для піддослідної виявилась Alan Wake 2 на «високому» пресеті графіки. Навіть з активованим DLSS у «сбалансованому» режимі, частота кадрів знаходилась на мінімально комфортному рівні з просіданнями до 50 FPS. Невеличкі посмикування теж були помічені, але критичного впливу на ігролад вони не мали. Окремо звертаємо увагу на завантаження VRAM до 8,6 ГБ і відмічаємо, що навіть у Full HD 12 ГБ вже не є зайвими.

Знаючи, що трасування променів навіть у low пресеті помітно збільшить навантаження на відеокарту, ми заздалегідь знизили усі можливі налаштування до мінімальних, включно з DLSS. В результаті якість картинки перевершила наші песимістичні очікування і виявилась більш-менш іграбельною. Але продуктивність, нажаль, залишила бажати кращого. Середня частота кадрів опустилась до 55 FPS з занурюваннями у район 45. Якщо з RT підняти якість графіки знову до «високої», то середній FPS зменшиться ще на 10 кадрів.

Майже ніяких проблем з продуктивністю ми не помітили у Apex Legends на Very High налаштуваннях. Під словом «майже» маються на увазі декілька посмикувань під час першого матчу, але вже з другого відеоряд повністю стабілізувався. Середній лічильник нарахував 185 FPS, чого цілком достатньо для методичної та успішної ліквідації суперників. У даному випадку можна сміливо задіяти навіть Ultra якісну картинку ціною втрати пари десятків відсотків продуктивності.

Максимально якісна графіка Baldur's Gate 3 не змогла поставити на коліна відеокарту минулого покоління. Під час тестової пробіжки, моніторинг зафіксував середні 87 кадрів за секунду без суттєвих дропів. Проходити гру можна з комфортом, навіть не зважаючи на традиційні легенькі посмикування, які не залежать від потужності системи.

Call of Duty: Warzone на «екстремальному» пресеті зустріла нас просто не іграбельним ігроладом. При цьому картинка оновлювалась в середньому 86 разів за секунду, що начебто і не погано. Але підфризи, підтупи, посмикування так і спокушали натиснути ALT+F4. Не змінилась ситуація на краще навіть після 6-го поспіль матчу та танців з бубном у напряму зменшення якості налаштувань графіки. Можливо нам просто з серверами не пощастило чи часом тестування?

Другу «контру» ми тестували на дуже високому пресеті. Середній лічильник склав 208 FPS в ідеальних умовах, тобто без ботів чи непосидючих гравців. У реальному матчі можна розраховувати на середні 165 FPS, але успішно і красиво записати такий геймплей, нажаль, було дуже важко.

Cyberpunk 2077 на найважчих налаштуваннях продемонстрував не дуже високу швидкодію, проте більш-менш приємну плавність ігроладу. Під час тестового заїзду середня частота кадрів склала 63 FPS з просіданнями майже до 50. У важких локаціях, або під час перестрілок така продуктивність буде частенько нагадувати про себе нервовими тіками, тому тут радимо хоча б на одну сходинку зменшити якість картинки, чи задіяти DLSS.

Ще трішки гіршу швидкодію, на декілька FPS, можна отримати у місті майбутнього, якщо увімкнути Ultra-промені зі «збалансованим апскейлером». Також до цього додаються легенькі посмикування, і питання «грати чи ні» стає ще більш актуальним. Ще одним помітним спостереженням було те, що активація RT потребує вже більшого ніж 8 ГБ буферу VRAM.

У наступному тесті ми вирішили задіяти трасування шляху на тих же Ultra-налаштуваннях. Щоб отримати прийнятну частоту кадрів, довелося максимально зменшити роздільну здатність технології масштабування зображення, що в свою чергу критично відобразилось на чіткості картинки. Грати за таких умов можна із середнім FPS біля 66, але тільки якщо графічна складова для Вас зовсім не важлива.

Вдосталь нажахатись максимально якісною картинкою з променями можна у Dead Space. Моніторинг нарахував 66 FPS по середній частоті кадрів з просіданнями до 50 у великих приміщеннях. Вже добре знаючи вередливі звички цієї гри, можна сказати, що це непоганий результат та й ігролад був зовсім не жахливим. А для кращої продуктивності можна знизити налаштування, або відключити RT, благо що простору для такого маневру багато.

Diablo IV виявилась ще однією грою, де згодились 12 ГБ відеопам’яті на максимальному пресеті графіки. Під час тестової пробіжки буфер був заповнений більше ніж на 9 ГБ, а середня частота кадрів склала 135 FPS без суттєвих просадок. Бігається доволі комфортно, якщо не звертати уваги на традиційні підфризи у локаціях, котрі гравець відвідує вперше за ігрову сесію.

Новенький у нашому списку тайтлів проект шутерного типу The Finals показав себе впевнено на RTX 3060 з «епічною» графікою. Картинка оновлювалась в середньому 88 разів за секунду і треба бути ще тим снайпером, щоб побачити FPS нижчий 75-ти. Перестрілки у зимових пейзажах інколи супроводжувались невеличкими посмикуваннями та підтупами, проте вплив останніх на ігровий процес мінімальний.

Аналогічним відчуттям від плавності геймплею зустрів нас жанровий побратим - Fortnite, до речі теж у зимовому стилі. Графічний пресет також був епічним, проте середній FPS вдалось отримати на 10% вищий – біля 100 кадрів за секунду.

Збільшена кількість Nanite полігонів майже ніяк не вплинула на якість картинки, проте з’їла швидкість її оновлення майже на 50%, і це з увімкненим «продуктивним» DLSS. Грається з 70-ма кадрами на секунду теж в цілому непогано, але не рекомендуємо втрачати стільки продуктивності заради… нічого.

Додатково ми спробували підняти чіткість картинки підвищивши роздільну здатність апскейлера на одну сходинку. В результаті не було отримано ні кращої чіткості ні нормального FPS. Останній прикрив ніс рукою і занурився до 50 FPS.

У п’ятій форзі середня частота кадрів хоч і не була дуже високою – 75 FPS, проте плавність геймплею відчувалася майже зразковою. І все це на екстремальній якості графіки. «Сто відсотково» на такі гарні результати вплинула табличка з номером авто.

Протистояти недружнім грибам у The Last of Us Part I можна з середнім лічильником біля 70 кадрів за секунду. Інколи трапляються просідання нижче 60, але вони на стільки незначні, що помітити їх майже неможливо. При цьому максимально красива картинка в цьому проекті виглядає на стільки суперово, що навіть гордість за RTX 3060 бере. І до речі, відеобуфер тут був заповнений більше ніж на 8 ГБ.

Наступний постапокаліптичний проект Remnant 2 показав продуктивність дуже близьку до попереднього. Налаштування теж були максимальними з увімкненими детальними тінями. Моніторинг нарахував 65 FPS, а занурювання нижче комфортного рівня хоч і були зафіксовані, проте теж не глибокі. Грається непогано навіть зі звичними проблемами оптимізації. А для збільшення FPS завжди є можливість скористатися менш якісним графічним пресетом.

Досліджувати неймовірно красивий ліс Sons of the Forest можна з комфортом на частоті біля 80 FPS, але не протягом усієї ігрової сесії. Після першого завантаження ми спостерігали доволі часті посмикування та підфризи, які виникали тим рідше, чим більше часу ми проводили у грі.

Важкий для будь якої графічної підсистеми Starfield нам довелося запустити на середньому пресеті графіки з DLSS у режимі «якість». Середній FPS склав 69 кадрів і супроводжувався підфризами у вже звичних місцях. Якщо підняти якість картинки до «високої», то місцеві краєвиди не стають значно красивішими, а частота кадрів може опускатись до 45 FPS. І навіть «продуктивний» апскейлер ситуацію з такими дропами врятувати не в змозі.

Star Wars Jedi: Survivor сподобалась наявність 12-ти ГБ відеопам’яті у RTX 3060. В порівнянні з 8-гіговими прискорювачами, спостерігався помітно плавніший відеоряд і зайняті більш ніж 10 ГБ є яскравим тому підтвердженням. Тестування проводилось на «епічній» графіці з «якісним» масштабуванням зображення, і в такому режимі вдалося отримати середні 75 FPS. Якщо ж запустити гру без DLSS, продуктивність падає до 40-50 кадрів за секунду.

А от з променями ситуація з продуктивністю виявилась важкою. Навіть зі «збалансованим» апскейлером середній лічильник трохи не дотягнувся до 60 FPS. Також були помічені просадки до 45 кадрів і менш плавний ігролад у порівнянні з попереднім сценарієм. Тож в даному випадку є сенс спуститись з олімпу «епічних» налаштувань до менш вимогливих, бо маніпуляції з DLSS мали невеликий вплив на покращення швидкодії.

Підсумки

В цілому дивлячись на результати RTX 3060 з буфером на 12 ГБ розумієш, чому вона така популярна. В роздільній здатності Full HD картка тягне абсолютно все, навіть найважчі сучасні ігри. Так, інколи доводиться активувати DLSS, або трішки змістити повзунки ліворуч від максимальних, але факт залишається фактом - завжди можна досягти гарної продуктивності при достатньо високій якості картинки.

Окрім швидкодії, є у цієї карти ще декілька плюсів. І перший – це великий об’єм VRAM. Останнього ще на довго вистачить для 1080p, бо навіть найжадібніші до цього параметру, серед протестованих ігрових проектів, поки що не в змозі його заповнити.

Другий - 16 ліній PCI-E, завдяки яким немає гострої необхідності апгрейдити не першої свіжості системи під нові відеокарти, на відміну від деяких моделей актуальної лінійки GeForce, які мають 8 ліній і потребують більш швидшого стандарту PCI-E.

Тут можна згадати генератор кадрів, якого, навпаки, не вистачає героїні огляду. Проте не слід забувати, що підтримується він далеко не усіма іграми, а інколи користь від його використання доволі спірна.

А от з явних недоліків RTX 3060 можна виділити достатньо великий TDP на рівні 170-180 Вт в залежності від версії. І це на 50% більше ніж у тієї ж RTX 4060. Та й тут можна знайти компроміс – коштує піддослідна дешевше, а ще на українському ринку присутні factory refurbished прискорювачі, які додатково зекономлять пару тисяч гривень на майбутні рахунки за світло.

Сподіваємось, ми надали достатньо інформації про нові ігри для теперішніх власників RTX 3060. Та і для тих, хто тільки планує вибір аналогічної відеокарти, цей матеріал теж має бути корисним.

Автор: Олексій Єрін