Огляд і тестування відеокарти ASUS GeForce GT 620 1 ГБ DDR3

Ми продовжуємо знайомити наших читачів з новим поколінням відеокарт, заснованих на графічних процесорах NVIDIA з серії GeForce GT 600. Слідом за відеоприскорювачем ASUS GeForce GT 610 1 ГБ DDR3, який побував у нашій тестовій лабораторії зовсім недавно, сьогодні ми розглянемо новинку, що стоїть на сходинку вище в ієрархії графічних адаптерів на базі чіпсетів NVIDIA GeForce GT 600 від компанії ASUS — відеокарту ASUS GeForce GT 620, оснащену 1 ГБ пам'яті типу DDR3. Як ми вже згадували в одному з попередніх матеріалів, керівництво компанії NVIDIA прийняло рішення не використовувати переваги 28 нм технологічного процесу і прогресивної мікроархітектури Kepler для найбільш бюджетних дискретних адаптерів «нового» покоління, беручи до уваги постійно падаючий попит на рішення low-end сегмента і їх поступове витиснення графічними блоками, вбудованими в сучасні CPU. Замість цього фахівці з зеленого табору провели ребрендінг моделей попередніх поколінь, анонсувавши в травні 2012 року «нові» рішення початкового рівня з серії GeForce GT 600:

• NVIDIA GeForce GT 610, раніше відомий як GeForce GT 520 (GF119);
• NVIDIA GeForce GT 620, що представляє собою GeForce GT 430 (GF108) з 64-бітною шиною пам'яті;
• NVIDIA GeForce GT 630, який є перейменованим GeForce GT 440 (GF108) і також пропонується з пам'яттю типу GDDR5 і DDR3.

 З даних таблиці ми бачимо, що офіційні специфікації графічного процесора NVIDIA GeForce GT 620 повністю збігаються з такими для бюджетного рішення попереднього покоління на базі архітектури Fermi — GeForce GT 430 (GF 108) у версії з 64- бітною шиною пам'яті. Це енергоефективне рішення призначене в першу чергу для тих користувачів, кому низьке енергоспоживання, компактні габарити і тиха робота набагато важливіше частоти зміни кадрів у сучасних іграх. Повторимося, що на практиці особливості старого-нового графічного процесора ми будемо вивчати на прикладі відеокарти ASUS GeForce GT 620 (GT620-1GD3-L).

Виходячи з даних таблиці, відмінності між «еталонним» NVIDIA GeForce GT 620 і ASUS GeForce GT 620 (GT620-1GD3-L) полягають у зниженій з 1800 до 1200 МГц частоті відеопам'яті. Це досить відчутна зміна, яка повинна помітно вплинути на рівень продуктивності розглянутого продукту. Більша частина інших характеристик збігаються з «референсом», однак не варто забувати про застосування інженерами ASUS фірмової системи охолодження з збільшеним терміном служби і друкованої плати альтернативного дизайну. Про рівень швидкодії і інші особливості ASUS GeForce GT 620 ми розповімо у відповідних частинах нашого огляду, а поки познайомимося з упаковкою.

Графічний прискорювач ASUS GeForce GT 620 поставляється в невеликій картонній коробці, оформлення якої характерно для нового покоління відеокарт на базі чіпсетів NVIDIA GeForce виробництва компанії ASUS. На лицьовій стороні упаковки присутні згадування про об'єм і тип використовуваної відеопам'яті, низькопрофільне виконання, покращену систему охолодження, а також підтримку керування параметрами графічного прискорювача за допомогою фірмової утиліти GPU Tweak. Найбільшу увагу дизайнери приділили відповідності застосовуваної елементної бази концепції Super Alloy Power.

На звороті упаковки виробник розмістив основні специфікації відеокарти на 12 мовах (включаючи російську), коротку схему підключення дисплеїв з різними інтерфейсами, опис стандарту Super Alloy Power і ще одне згадування про застосування фірмового кулера. Його основними особливостями є спеціальна форма радіатора, що перешкоджає скупченню пилу між ребрами, а також використання вентилятора, який має на 25 % довший термін служби в порівнянні з аналогічними продуктами.

Список системних вимог до комп'ютера, у який планується встановлення відеокарти ASUS GeForce GT 620, розташований на одній з бічних сторін упаковки. Виходячи з рекомендації розробників блок живлення в такій системі повинен мати потужність не менше 450 Вт і бути здатним видавати до 24 А по лінії 12 В. Проте, беручи до уваги, що пікове енергоспоживання графічного процесора NVDIA GeForce GT 620 не повинно перевищувати 49 Вт, насмілимося припустити, що в більшості випадків можна буде обійтися і менш потужним джерелом живлення.

Крім самої відеокарти в комплекті поставки ми знайшли:

• Диск з драйверами і утилітами;
• Два низькопрофільні заглушки для встановлення відеокарти в компактні корпуси;
• Інструкція для експлуатації.

Такий набір аксесуарів є досить стандартним для більшості бюджетних рішень вартістю близько $60, однак низькопрофільні заглушки, безумовно, є приємним бонусом для власників найбільш мініатюрних корпусів, яким не доведеться докуповувати їх окремо.

Набір інтерфейсів для виводу зображення не змінений у порівнянні з «еталонним» зразком NVIDIA GeForce GT 620. Він представлений одним портом DVI-I, а також роз’ємами D-Sub і HDMI 1,4a (з підтримкою передачі 7.1-канального звуку). У більшості випадків пропонований набір відеовиходів дозволить підключити монітор, плазмову панель або проектор без використання додаткових перехідників, що, безумовно, можна віднести до переваг розглянутого рішення.

Застосовувана друкована плата виконана на текстоліті синього кольору, а її довжина становить 165 мм, що майже на 20 мм більше в порівнянні з «еталонної» PCB, розробленої інженерами NVIDIA. Проте, габарити розглянутого рішення цілком комфортні і навряд чи у користувачів виникнуть проблеми з сумісністю відеокарти ASUS GeForce GT 620 і розповсюджених корпусів формату Mini- або Micro-Tower. Варто відзначити, що розташування елементів на текстоліті незначно відрізняється в порівнянні з еталоном, а модуль стабілізації живлення включає дві фази — по одній для GPU і мікросхем пам'яті. Ще раз відзначимо, що розробники звертають окрему увагу на застосування при виробництві графічного прискорювача ASUS GeForce GT 620 якісної елементної бази, яка відповідає концепції Super Alloy Power — дроселів з феритовоюи серцевиною і якісних твердотільних конденсаторів. Це повинно забезпечити довгий термін служби відеокарти, знизити тепловиділення ланцюгів живлення і покращити розгінний потенціал.

На звороті друкованої плати розпаяно декілька елементів системи стабілізації живлення і чотири з восьми чіпів пам'яті. Мікросхеми позбавлені будь-якого охолодження, однак, беручи до уваги знижену частоту їх роботи і, як наслідок, мінімальне тепловиділення, це не повинно викликати перегріву чіпів навіть у тісних корпусах. Роз’єми для підключення додаткового живлення або містка SLI цілком закономірно відсутні, адже відеокарта ASUS GeForce GT 620 позиціонується виробником як компактне і енергоефективне рішення для HTPC і домашнього ПК, не орієнтованого на ігрове застосування.

Центральною частиною відеокарти ASUS GeForce GT 620 є графічний чіп NVIDIA GF108 (архітектура Fermi), вироблений по нормах 40 нм технологічного процесу. Нагадаємо, що у варіанті для GeForce GT 620 він містить 96 універсальних шейдерних процесорів (або ядер CUDA по термінології NVIDIA) і 4 блоки растеризації, а обмін даними з пам'яттю здійснюється по шині шириною 64 біта. Інші його характеристики наведені на скріншоті вище.

Відеопам'ять стандарту DDR3 загальним об'ємом 1 ГБ набрана за допомогою 8-ми мікросхем по 128 МБ (JJ1108BFBG-DJ-F), половина з яких розпаяна на звороті друкованої плати. Чіпи зроблені компанією Elpida і згідно з документацією мають номінальну частоту 1333 МГц. Нагадаємо, що початково пам'ять на відеокарті ASUS GeForce GT 620 функціонує на ефективній частоті 1200 МГц, а виходить, теоретично ми можемо спробувати трохи прискорити її за допомогою розгону і одержати деякий приріст продуктивності.

Система охолодження відеокарти ASUS GeForce GT 620 складається з алюмінієвого радіатора невеликих розмірів і мініатюрного вентилятора для його охолодження. За заявою розробників, застосовуваний кулер виділяється серед аналогічних рішень особливою формою теплообмінника, яка перешкоджає нагромадженню пилу між його ребрами. Завдяки такому захисту від пилу і застосуванню якісного вентилятора, розробники обіцяють, що використовуваний охолоджувач має на 25% більш довший термін служби в порівнянні з еталонним.

Варто враховувати, що кулер графічного прискорювача ASUS GeForce GT 620 має висоту майже 2,5 см і блокує сусідній слот розширення на материнській платі.

Радіатор контактує з графічним ядром через тонкий шар термоінтерфейса, у той час як чіпи пам'яті і польові транзистори (MOSFET) стабілізатора живлення охолоджуються лише повітряним потоком, який генерує мініатюрний вентилятор.

Для оцінки ефективності застосовуваної системи охолодження ми провели наш стандартний набір бенчмарків за допомогою утиліти FurMark. Ми проводили тести у двох режимах роботи кулера: автоматичне керування і максимальна швидкість обертання вентилятора.

В автоматичному режимі при тривалому максимальному навантаженні температура графічного ядра не перевищила оцінку 55 градусів, що є дуже гарним результатом, особливо враховуючи, що на практиці навантаження на GPU виявляється набагато нижче, ніж у синтетичних тестах. При цьому вентилятор працював на 60% своєї потужності, утворюючи невисокий рівень шуму.

Після того як ми встановили швидкість обертання вентилятора на максимум і провели тестування ще раз, ми зафіксували зниження максимальної температури GPU всього на 3 градуса, а рівень шуму, видаваний кулером при цьому, виріс досить відчутно. Зрозуміло, практичного значення в ручному підвищенні швидкості обертання штатної «вертушки» немає ніякого.

При відсутності навантаження, частоти графічного ядра і пам'яті автоматично знижуються, що приводить до меншого енергоспоживання і тепловиділення. Кулер у такому режимі працює практично безшумно, а температура графічного ядра не перевищує 33 градуси.