Небінарна DDR5 у комплектах 48 і 96 ГБ: як працює така оперативна пам’ять?

Виробники поступово нарощують щільність чипів оперативної пам'яті, намагаючись не відставати від попиту на все більші її обсяги у комп'ютерних системах. Зазвичай це відбувалося методом подвоєння, наприклад, з 2 Гбіт до 4 Гбіт, а згодом з 4-х до 8-ми, а потім 16 Гбіт і так далі. Проте для DDR5 з'явилася проміжна щільність - 24 Гбіт, тому цю пам'ять також називають "небінарною" і її вже можна знайти на прилавках наших магазинів. Давайте і ми познайомимося з такою ОЗП ближче.

Щоб підвищити щільність чипів DRAM, виробникам потрібно постійно вдосконалювати їх конструкцію та зменшувати технологічний процес. Саме це дозволяє збільшити кількість комірок пам'яті у межах такого самого корпусу, як у попереднього покоління.

Таким чином випуск оновлених модулів не потребує кардинальних змін у друкованій платі. Тобто виглядають вони так само, як традиційна бінарна ОЗП, хіба що її об’єм трішки незвичний. Тож і по сумісності з вже існуючими платформами проблем не повинно виникнути, можливо лише BIOS доведеться оновити.

В асортименті компанії Kingston небінарна оперативна пам'ять представлена окремими модулями на 24 і 48 ГБ, а також комплектами до 96 ГБ, як з RGB-підсвіткою, так і без неї.

При цьому менш ємні планки і комплекти з них працюють на ефективних частотах від 6000 до 7200 мегатранзакцій на секунду та мають однорангову організацію. Продуктивність «старших» модулів, котрі вже двохрангові, обмежена на рівні 6400 мегатранзакцій. Саме на прикладі комплектів з такою частотою ми і будемо проводити практичні випробування новинки.

Для цього були обрані простіші і потенційно популярніші «кіти» без RGB-підсвітки - Kingston FURY Renegade.

Молодший Kingston FURY Renegade DDR5-6400 2x24GB (KF564C32RSK2-48) складається з пари модулів по 24 ГБ і, як і очікувалося, візуально нічим не відрізняється від звичної ОЗП. За покращення температурного режиму відповідає доволі габаритний чорно-сріблястий алюмінієвий радіатор, котрий тут точно не зайвий, бо під високим навантаженням будь-яка ОЗП формату DDR5 помітно нагрівається. Але наявність охолодження не сильно збільшує висоту планок, лише до 39,2 мм, що дозволить їх використовувати з великою кількістю систем охолодження.

Технічно це однорангові модулі, тобто фізично чіпи є лише з одного боку друкованої плати і логіка звернення до них така ж. Автоматично в системі вони ідентифікуються як DDR5-4800 з таймінгами CL40-39-39 при стандартній напрузі живлення 1,1 В. Завдяки підтримці розширених профілів Intel XMP 3.0 можна швидко перемкнутися на ефективніші режими роботи: покращений DDR5-4800 зі зменшеними затримками, проміжний DDR5-6000 з таймінгами CL32-38-38 і напругою живлення 1,35 В, а також цільовий і максимально продуктивний DDR5-6400 CL32-39-39 при 1,4 В.

Удвічі об’ємніший комплект отримуємо з пари 48 ГБ модулів Kingston FURY Renegade DDR5-6400 2x48GB (KF564C32RSK2-96), на перший погляд таких самих зовнішньо.

Але під радіатором ховаються двохрангові плати, що говорить про розташування чіпів з обох боків, а логіка роботи з ними нагадує віртуальний двохканальний режим. От і подивимося, як це вплине на продуктивність. Тим паче інші основні характеристики у комплекта такі самі, як по кількості «вшитих» робочих профілів, так і по їх частотам, основним затримкам і напрузі живлення.

Для порівняння зі звичною бінарною 16-гігабітною ОЗП будемо використовувати 32-гігабайтний комплект Kingston FURY Renegade RGB DDR5-6400 2x16GB (KF564C32RSAK2-32).

Він такий же одноранговий, як і молодший небінарний, та має ідентичні XMP-профілі, тому це ідеальний опонент серед наявних у нас.

Але спочатку декілька слів про тестову систему.

Тестовий стенд

Для випробувань небінарної DDR5 ми вирішили використати останню збірку на оновленій платформі LGA1700. Нагадаємо з яких компонентів вона складається.

В основі знаходиться материнська плата ASUS TUF Z790-PRO GAMING WIFI, оптимізована саме під свіжі процесори Intel 14-ї серії. Її огляд шукайте на нашому сайті.

Відповідно процесор тут Intel Core i7-14700K, найцікавіший з лінійки Raptor Lake Refresh.

Він має сумарно 20 ядер, серед яких 8 продуктивних вміють у Hyper-Threading і працюють на частоті до 5,6 ГГц. Він гарантовано підтримує лише DDR5-5600, однак виробники материнських плат обіцяють роботу з DDR5-7800 та навіть швидшою. За цей CPU дякуємо магазину TELEMART.UA, де завжди є широкий асортимент процесорів та інших комплектуючих за приємними цінами.

За охолодження відповідала трисекційна РСО be quiet! PURE LOOP 2 360mm, відмінністю котрої можна вважати хорошу ефективність без зайвого шуму завдяки новим вентиляторам Pure Wings 3.

Щодо відеокарти, то залишили ту саму ASUS TUF GAMING RADEON RX 7800 XT OC, на котру у нас тепер є не лише окремий огляд, а й наочне порівняння з актуальними опонентами – радимо подивитися за посиланнями.

Операційна система з усіма утилітами та іграми розмістилася на оптимальному за ціна/продуктивність M.2 SSD-диску Kingston КС3000 на 1 ТБ.

За живлення стенду відповідав потужний і ефективний be quiet! STRAIGHT POWER 12 на 750 Вт сертифікований по стандарту 80 PLUS Platinum.

А розмістилося це все у просторому двокамерному корпусі ASUS TUF Gaming GT502 з панорамною зовнішністю та, що виявилося дуже зручно, простим доступом до компонентів.

Тести. Синтетика.

Починаємо, як зазвичай, з синтетики. До того ж для ОЗП саме у таких тестах можна побачити найбільшу різницю продуктивності.

Підтесту Cache & Memory з пакету AIDA64 трішки більше сподобався класичний комплект на 32 ГБ. Він забезпечив на 3-4% кращу пропускну здатність та на майже 11% менші затримки доступу у порівнянні з 48 ГБ комплектом. А от двохранговий 96 ГБ набір відстав лише по запису на понад 3%, а по швидкості запису і копіюванню він попереду на 2 і 4% відповідно. Однак латентність все одно гірша майже на 10%. Один 48 ГБ модуль цілком закономірно приблизно вдвічі повільніший.

7-ZIP Benchmark ще більше заплутався, кому ж віддати перевагу. З компресією комплект на 48 ГБ справляється на 4% гірше, але розпаковка на ньому швидша на 1% у порівнянні з 32 ГБ. Двохранговий набір завжди кращий, але на якихось 1-3%. «Самотній» же 48 ГБ модуль уповільнив процес архівації на 45%, хоча на швидкість розпаковки майже не вплинув.

WinRAR показує схильність до низьких затримок підсистеми пам’яті, тому віддав перевагу 32 ГБ комплекту. Небінарна ОЗП виявилася повільнішою на 4% у випадку «два по 24 ГБ» і на більш суттєві понад 10% для пари по 48 ГБ. Цікаво що один двохранговий модуль майже не відстав від комплекту.

Cinebench 2024 підтримує такі ж тенденції: найкращий результат з парою модулів по 16 ГБ. Однак відставання 48 і 96 ГБ комплектів знаходиться у межах похибки, до 2%. І лише з ОЗП в одноканальному режимі система видає на майже 8% гірший результат.

А от на продуктивність попередньої версії Cinebench R23 нюанси підсистеми оперативної пам’яті, схоже, майже не впливають, плюс-мінус статистична похибка. Аж на стільки, що один модуль показав найкращий результат.

Комплексний Geekbench 6 в однопоточному режимі віддав мікроскопічну перевагу небінарній ОЗП. А у більш актуальному багатопоточному підході пара 24 ГБ модулів відстала на 1%, тоді як два по 48 ГБ виявилися кращими аж на 2 з лишком відсотка. Одноканальний же режим уповільнив систему на 22%.

Комплексний PCMark 10 не може остаточно визначитися з якою конфігурацією підсистеми пам’яті система найпродуктивніша. Десь попереду один комплект, у іншому режимі вже другий, але взагалі то плюс-мінус пара відсотків різниці, у тому числі коли активний лише один модуль.

Аналогічну ситуацію бачимо і у Blender. Ба більше, тут один модуль чомусь забезпечив кращий результат. Перевірили ще раз – те саме в межах похибки.

Таку ж тенденцію спостерігаємо і при кодуванні відео за допомогою HandBrake, цього разу хоч без аномалій. Продуктивність обмежується можливостями процесора, а на результат більше впливає активність фонових процесів ніж пропускна здатність ОЗП чи її затримки.

Ті підтести пакету 3DMark, котрі обмежуються можливостями відеокарти, з усіма конфігураціями ОЗП забезпечують схожу продуктивність. Навіть модуль-одинак майже не відстає, а то й допомагає отримати такий же результат. І лише у процесорному компоненті є хоч якась помітна різниця: від 32 ГБ комплекту 48 і 96-гігабайтні відстали на близько 5%, а одноканальний режим втратив майже 17%. А як буде в реальних іграх, зараз дізнаємося.

Тести. Ігри.

Щоб мінімізувати вплив графічної підсистеми, спочатку Baldur's Gate 3 запустили у Full HD з Ультра налаштуваннями, але FSR2 перевели в режим максимальної продуктивності. За таких умов обмеженням швидкодії стало щось незриме, сподіваємося ОЗП, бо по моніторингу і відеокарта не завантажена на повну і у процесора лише декілька ядер задіяно з високою загрузкою.

Найкращий результат показав 32 ГБ комплект, а небінарні незначно відстали від нього: по статистиці від півтора відсотка до майже п’яти, тоді як по середній частоті кадрів на понад шість. Правда, без детальної телеметрії  цю різницю ніхто б і не помітив.

Та й з одним модулем не все так критично, хоча тут вже різниця аж до 8,5% на користь кращого двохканального.

Якщо ж налаштування графіки будуть наближеними до реальності, наприклад, ті самі Ультра без апскейлерів і вже у цільовій для відеокарти роздільній здатності Quad HD, то навіть з моніторингом різниця у продуктивності буде на рівні статистичної похибки. Тут і одноканальний режим поступається від 2 до 4 FPS найкращим показникам, що у геймплеї взагалі непомітно.

Тепер поглянемо що буде у Counter-Strike 2 з Very High налаштуваннями і продуктивним режимом FSR для Full HD. Незважаючи на використання масштабування, завдяки захмарній частоті кадрів завантаження відеокарти дуже високе, тому знову не видно суттєвої різниці у продуктивності. Так, 32 ГБ комплект знову попереду, а одноранговий 48 ГБ відстав трішки більше за дворанговий 96-гігабайтний.

Та різниця зовсім незначна, немає і 10 FPS при середній частоті оновлення під 500 з дуже рідкісними подіями за 120.

Передбачувано, в аутсайдерах один модуль на 48 ГБ, котрий поступився 2,5% по середній частоті та 5-10% по статистиці 1 і 0,1% Low.

Більш чутливою до режимів роботи ОЗП виявилася Cyberpunk 2077, звісно коли налаштування графіки не зовсім ігрові, тобто Ультра пресет з FSR2 в режимі максимальної продуктивності для 1080p. За такого підходу, класичні 32 ГБ випереджають пару 24 ГБ модулів на майже 4%.

Відставання двохрангового комплекту на 96 ГБ ще менше – якісь 1-2 FPS.

А один 48-гіговий модуль забезпечив втрату вже 14 к/с в середньому та до 10-ти по статистиці подій, що еквівалентно 12-14%.

Дуже важка чи так чудово оптимізована Starfield занадто вимоглива до графічної підсистеми, бо з Ультра налаштуваннями для Full HD навіть при FSR2 на максимально низьких 50% усе обмежується можливостями відеокарти.

Тому лише дуже рідкісні події хоч якось реагують на зміни в організації підсистеми ОЗП. Найстабільніше працює 32 ГБ комплект, а небінарні відстають від нього на 8-13%, тоді як одна планка просаджує статистику на майже 19%.

Однак якщо вимкнути FidelityFX Super Resolution і збільшити роздільну здатність до актуальних 1440p, то вже і по дуже рідкісних подіях між комплектами та режимами роботи ОЗП різниця складає плюс-мінус 1 FPS, що взагалі ніяк не позначається на враженнях від ігрового процесу.

Трохи засмутило що, нереально оптимізована під максимальне навантаження на процесор Total War Saga: Troy, схоже, на відеокартах AMD погано товаришує з останніми версіями RTSS, які скомпільовані з використанням Visual Studio 2022. Через це при активному оверлеї продуктивність у грі просідає майже вдвічі. Однак припустимо що падіння продуктивності в усіх випадках однакове.

Тоді класичний комплект з пари 16 ГБ модулів забезпечує найкращу продуктивність, а небінарні відстають на 2-7% при одноранговій організації та до 4% у разі використання двохрангових планок.

Одноканальний режим призводить до втрати від 11 до понад 26% швидкодії.

Підсумки

Як то кажуть «прогрес не стоїть на місці», а коли не може робити повноцінні кроки, все одно іде уперед хоча б половинними.

Так як повне подвоєння щільності мікросхем оперативної пам’яті до 32 Гбіт планується лише у 2025-му, цього року виробники чипів представили проміжний 24-гігабітний варіант. Це призвело до появи незвичних модулів небінарної ОЗП об’ємом 24 і 48 ГБ. Теоретично можна очікувати і 12-гігові чи неймовірні 192 ГБ, однак найпопулярнішими повинні стати саме використанні у тестах варіанти комплектами на 48 і 96 ГБ.

Беззаперечно, небінарна оперативна пам'ять дозволить отримати більший її об’єм у системі, використовуючи таку ж кількість слотів і відповідно модулів. Враховуючи постійно зростаючі апетити програмного забезпечення та ігор до ОЗП, це повинно стати основною перевагою нового покоління «оперативки».

Однак таке покращення має і деякий негативний ефект – ускладнення організації чіпів, схоже, призвело до ледь помітно збільшених внутрішніх затримок. Тобто навіть при однакових базових таймінгах, у порівнянні з класичними бінарними модулями, використання небінарних, зазвичай, призводить до невеличкої втрати продуктивності.

Але помітити це буде важко у повсякденному житті, бо середнє падіння швидкодії складає близько 3%, що у робочих застосунках, що в іграх. Можливо, коли знадобиться більше тимчасового простору, тоді вже буде помітний зворотній ефект. До того ж використання двохрангових модулів небінарної пам’яті в загальному дещо зменшує втрату продуктивності, а сумарно подібних комплектів вистачить із запасом на роки наперед.

Тож якщо ви збираєте ПК під важкі задачі, або просто не звикли закривати зайві застосунки, включно з браузером на півсотні вкладок, то зверніть увагу на нову небінарну оперативну пам'ять. Наприклад, протестовані комплекти Kingston FURY Renegade актуальні для будь-якої нової платформи зі свіжою версією BIOS. У нас з їх експлуатацією не виникло ніяких проблем вже зараз. А якщо планується суто ігровий комп’ютер і інші комплектуючі яскраві як новорічна ялинка, то рекомендуємо розглянути RGB-версію цієї ОЗП.

Чи виправдала ваші сподівання нова небінарна пам'ять? Чекаємо враження у коментарях.

Автор: Олександр Черноіван