Тест відеокарти GeForce RTX 4050 Laptop у ноутбуці GIGABYTE AERO 14 OLED BMF

Паралельно з випуском настільних версій відеокарт NVIDIA 40-ї серії, були представлені і їхні мобільні варіації, які зразу охоплюють широкий діапазон моделей, починаючи з топової RTX 4090 і закінчуючи «народною» RTX 4050. Тож давайте розглянемо можливості цієї GeForce RTX 4050 Laptop, яка на сьогоднішній день є найбільш доступною у лінійці. 

 

GeForce RTX 4050 Laptop - це мобільний графічний чіп, виготовлений за допомогою 5-нм техпроцесу. Він базується на графічному процесорі NVIDIA AD107 у варіанті GN21-X2 і підтримує DirectX 12 Ultimate, що гарантує сумісність з усіма сучасними іграми. Крім того, цей чіп забезпечує апаратне променеве трасування, затінення зі змінною швидкістю, DLSS 3 та інші функції в найсучасніших відеоіграх. 

На відміну від повноцінної GeForce RTX 4060, яка використовує той самий GPU, NVIDIA вимкнула деякі блоки на мобільній RTX 4050. Графічний процесор останньої має 2560 CUDA-ядер, 80 блоків текстурного мапування і 32 растеризації. Для прискорення програм з функціями машинного навчання, у тому числі і алгоритмів DLSS, у структурі є 80 тензорних ядер 4-го покоління. А для прискорення трасування променів тут інтегровані 20 ядер RT 3-го покоління. 

Щодо пам'яті та її інтерфейсу, чіп має 6 ГБ GDDR6, яка підключається за допомогою 96-бітної шини. Графічний процесор працює на частоті 1455 МГц, котра може підвищуватися до 1755 МГц. У свою чергу відеопам'ять функціонує на швидкості 2000 МГц, що еквівалентно ефективним 16 Гбіт/с. А до решти системи відеокарта підключається за допомогою інтерфейсу PCI-Express 4.0 x16. Рекомендоване споживання енергії становить 50 Вт. 

Проте тут варто зазначити, що окремі версії відеокарт, у залежності від виробника ноутбука, а також його розмірів і можливостей системи охолодження, можуть мати як знижену споживану потужність до 35 Вт, так і розширену - навіть цілі 115 Вт. І частоти у такому випадку можуть бути від вже зазначених 1755 до 2370 МГц у бусті відповідно. 

 

GIGABYTE AERO 14 OLED BMF 

А знайомитися з можливостями мобільної RTX 4050 будемо на прикладі оновленого ноутбуку GIGABYTE AERO 14 OLED модифікації BMF, яка має наступні характеристики і можливості. Зовнішньо лептоп можна охарактеризувати як срібно-сніжного стилягу із скромною вагою у майже півтора кілограма. Тест на “макбучність” він пройшов та із легкістю відкривається однією рукою, максимальний кут розкриття при цьому становить 125°. Усі основні поверхні ноутбука зроблені з алюмінієвого сплаву та мають матову гладку поверхню. Завдяки цьому весь пристрій виглядає міцним і якісним, але не надто важким.

Порти та роз'єми лептопу розміщені на бічних гранях корпусу та на тильній боковині. Так ззаду розташувалися акуратні вирізи системи охолодження для виведення гарячого повітря, а також HDMI 2.1 та USB 3.2 Gen 1 Type-A. На бічних гранях також не обійшлося без отворів для відведення нагрітого повітря. Ліва зустрічає нас роз’ємом живлення Type-C, кард-рідером та 3.5-мм комбінованим аудіороз'ємом. На правому ж боці розташовані два порти Thunderbolt 4 з підтримкою DisplayPort. 

Особливо хочеться звернути увагу на 14” OLED-дисплей із роздільною здатністю 2880x1800, це співвідношення 16:10, та частотою оновлення 90 Гц і тривалістю відгуку у 0,2 мс. Але його справжньою особливістю є приголомшлива картинка, яка підтверджується: відповідністю стандарту VESA Display HDR 600 TrueBlack, сертифікацією PANTONE за точність передачі кольорів та підтримкою 100% колірної гамми DCI-P3.

Дана модифікація ноутбука оснащена новим 20-потоковим процесором Intel Core i7-13700H. Базова частота шести високопродуктивних ядер становить 2,4 ГГц, а динамічна досягає 5 ГГц. Також маємо вісім енергоефективних ядер, що працюють з частотою від 1,8 ГГц до 3,7 ГГц відповідно. TDP цього CPU становить стандартні 45 Вт, а при роботі на максимальних частотах він може споживати до 115 Вт включно. 

Підсистема оперативної пам'яті представлена розпаяними на материнській платі 16 ГБ LPDDR5-6400, котрі працюють в двоканальному режимі. 

Дискова підсистема в свою чергу репрезентована швидкісним фірмовим SSD-накопичувачем GIGABYTE AG470S1TB-SI B10 формату M.2 2280 та об'ємом 1 ТБ. Він підключений по шині PCIe 4.0 x4 та має чудові показники на запис та читання рівня дорогих рішень. До речі, повний огляд лептопа є у нас на сайті.

 Щодо вартості, то саме такий ноутбук в озвученій комплектації зараз коштує від 82 000 до майже 92 000 грн. Пізніше повинні з’явитися версії з мінімальними відхиленнями у конфігу, а також доступніша модифікація з Core i5 попереднього покоління. 

 З цим розібрались, а тепер переходимо до тестів. 

 

Тести  

Враховуючи високу роздільну здатність екрану, його розмір та позиціонування мобільної RTX 4050 – в основному блоці тестів, включно з синтетикою - обмежились Full HD форматом. Через даремність використання максимального розширення в подібного роду задачах і ще тому, що надмірна щільність пікселів у режимі тестування продуктивності відеокарти з процесором не виправдана, але про це буде далі...

 

Та спочатку про синтетику.

 

 

У Cinebench R23 процесор видає 1 879 в одно- та 13 717 балів в багатопотокових навантаженнях. 

 У Geekbench 6 ми отримали 2 447 в одно- та 12 411 в багатоядерному тестах. 

 

Сцена Port Royal бенчмарку 3DMark свідчить про 3690 балів. 

У Time Spy в комплексному тестуванні графіки та процесору маємо 6 321 та 11 896 балів відповідно. 

З Wild Life Extreme відеокарта змогла “вибити” 11 146 поінтів. 

 

Виходячи із результатів тестів, повсякденні завдання для системи - не проблема, як і звичайно виконання більшості професійних задач.

 

Ігри у Full HD 

А ми тим часом переходимо до ігор.

У багатокористувацькій Apex Legends за “Дуже Високих” налаштувань графіки з об’ємом потокової передачі текстур під 6 ГБ можемо розраховувати на 86 FPS в середньому із просадками в район 49-ти. Показник дуже рідкісних подій буде на рівні 25 FPS. Ігровий процес доволі комфортний, але присутні періодичні “сповільнення” відеоряду. При інших налаштування, навіть мінімальних – картина аналогічна. Тобто грати можна, але до повноцінного комфорту далекувато. 

Поганяти з друзями у Battlefield 2042 можна на “Високих” налаштуваннях з вимкненим DLSS та без трасування променів. У такому режимі, в середньому система оновлює зображення 71 разів на секунду із просадками до 27 fps. Ігровий процес відносно непоганий, як для казуального гравця. Але посмикування відеоряду, які просаджують 0.1% Low до 20 fps трапляються доволі часто, хоч і не дуже критично впливають на враження від гри. 

Продовжуємо віртуальну зарубу у CoD: Warzone 2.0, котра зустрічає нас своєю традиційною непередбачуваністю у плані підфрізів та посмикувань. Їх все ще доволі багато і вони дуже рандомні. На “Ультра” пресеті з вимкненим DLSS система демонструє 67 fps в середньому та 29 fps по лічильнику рідкісних подій. В свою чергу у графі 0.1% Low бачимо короткочасні 13 fps. Зрештою, якщо не грати супер динамічно в стилі “кіберкотлети”, то отримувати задоволення від проекту можна. 

В неоновому Cyberpunk 2077 на “середніх” налаштуваннях без RT та генератору кадрів, змушені були ввімкнути DLSS на “Якість”, щоб не втратити сильно в графіці. Таким чином можемо розраховувати на 63 кадри у середньому з просадками до 31. Якщо не звертати увагу на періодичні посмикування, то грається доволі непогано. 

Щоб спробувати на смак більш якісне зображення, перейшли на “Ультра” пресет та ввімкнули “генератор кадрів”. Однак отримали менш плавний відеоряд та гірші враження від гри, як і показники телеметрії - в середньому маємо 62 кадри, але просадки до 15-ти та дуже рідкісні події у 7 fps говорять самі за себе... Грі з такими налаштуваннями явно не вистачає відеопам’яті. 

При бажанні пограти з трасуванням променів в положенні “Ультра” довелось повернутись на “середні” налаштування графіки на перевести DLSS у “Продуктивність”. Але навіть таким чином показники занизькі - 48 fps в середньому з просадками до 9 і дуже рідкісними подіями у 4 fps.

Пограти в важкий Dead Space вдасться з “Високим” пресетом без трасування променів. Проте щоб графіка сильно не страждала заручились підтримкою DLSS у положенні “Якість”. Так, в середньому буде 68 fps з рідкісними просадками в район 18-ти. Графік тривалості кадру дуже нерівний і хаотичний, хоча візуально все не так погано. Звичні підфрізи і тут, нажаль, нікуди не поділись, особливо у важких локаціях. 

Дослідити місто Вілледор, інфікований зомбі вірусом, можна буде у другій частині Dying Light на “Високих” налаштуваннях, навіть без “генератору кадрів”, проте з DLSS у положенні “Якість”. Саме так у середньому система оновить зображення 67 разів на секунду з рідкісними просадками до 45-и. Дуже зрідка графік фреймтайму опускається в район 36 FPS, що майже не псує враження від гри, тим більше враховуючи, що вона однокористувацька. Проте, маємо постійно-періодичне сповільнення відеоряду, геть як в Apex Legends.

А поганяти на бажаному спорткарі можна в Forza Horizon 5 навіть на “Ультра” налаштуваннях без застосування DLSS. Ігролад плавний та доволі приємний, в середньому система видає 72 FPS з просадками в район 48-и, та і показник дуже рідкісних подій не опускається нижче 25 FPS. Зазначимо також, що час від часу гра може видавати сповіщення про дефіцит відеопам’яті. Кому це заважатиме – тому рекомендуємо трішки спростити налаштування.

У мультяшній Fortnite комфортно бігати і з “Епічним” пресетом та ввімкненою технологією Nanite, якщо DLSS буде в режимі “Продуктивність”. Відеоряд радує “майже” 60-ма без одного FPS у середньому, котрі зрідка опускаються до 40. Звісно є традиційні підфрізи, які дещо псують задоволення від гри та знижують лічильник дуже рідкісних подій до 25 FPS.

Однак, показники телеметрії в даному випадку можна значно покращити, вимкнувши Nanite, тоді і DLSS перестає бути потрібним. Проте, з простішою графікою та вищою частотою, нажаль, отримуємо і частіші посмикування відеоряду. А щодо показників, то в середньому лічильник фіксує 72 FPS, а просадки будуть на рівні 37-ти. Крім того, дуже нечасті події в районі 19 FPS все ж можуть стати на заваді перемоги у “Королівській битві”. 

У добре оптимізовану God of War грається доволі добре, якщо запускати її на “Високих” налаштуваннях з DLSS у режимі “Якість”. Так можна розраховувати на 70 FPS в середньому з просадками до 36-и і 17-и по рідкісним і дуже рідкісним подіям відповідно. Сповільнення відеоряду, які зустрічаються в Apex Legends є і тут, але не так часто. 

А почаклувати зможемо у Hogwarts Legacy при “Високих” налаштуваннях з якісним DLSS, якщо не вмикати трасування. В такому режимі система відрендерить до 60 FPS в середньому з просадками до 24-х. Геймплей можна назвати грабельним, але треба бути готовим до мікрофрізів та посмикувань, які опускають лічильник 0.1% Low до 10 fps. 

Нова частина NFS: Unbound грається гарно з “Високими” налаштуваннями без DLSS. Графік фреймтайму здебільшого стабільний, а керування автомобілем чутливе. У середньому система видає 59 FPS, із рідкісним показником на рівні 38-и та дуже зрідка може “просісти” до 25-и fps. 

В Overwatch 2 на “Епік” пресеті постріляти вийде при 96 fps, з просадками до 64-х та дуже рідкісними подіями на «жахливому» рівні у 61 fps. Не дивлячись на гарні показники телеметрії спостерігається ефект сповільнення, як у Apex Legends, однак це майже не псує враження від геймплею. 

Ремейк 4-ї частини Resident Evil запускається і на “Максимальних” налаштуваннях. Однак, щоб комфортно бігати, FSR2 бажано перевести в положення “Якість” і не вмикати трасування променів. Таким чином отримуємо 63 FPS в середньому із показником рідкісних подій у діапазоні 33-х. Також, доволі часто бувають легенькі посмикування, які просаджують лічильник 0.1% Low до 27-и, але ігролад при цьому залишається доволі приємним. 

У новенькому Street Fighter 6 тестували систему вбудованим бенчмарком на “Найвищих” налаштуваннях графіки. Під час боїв частота кадрів заблокована, і не перевищує 60 fps. А показники рідкісних та дуже рідкісних подій були на рівні 48-и та 24-х fps відповідно. Геймплей комфортний, можливостей даної версії RTX 4050 цілком достатньо. 

Чого не скажеш про дуже неоптимізовану Star Wars Jedi: Survivor. Грати можна, але максимум на “Середніх” налаштуваннях графіки із залученням FSR2 в режимі “Баланс”. Більшість часу система “малює” 56 FPS, але плавність відеоряду при цьому “покинула чат”. По показникам рідкісних та дуже рідкісних подій отримали 17 та 12 fps відповідно. У менш обширних локаціях картина трішки краща, але власне дуже далека від “ідеальної”. 

У The Witcher 3: Wild Hunt доволі комфортно можна пограти і на “Ультра+” налаштуваннях із відображеннями на “Низько”, якщо додати при цьому DLSS у положенні “Якість”. З таким міксом без трасування променів та реалістичного волосся Геральта отримаємо 64 FPS з рідкісними подіями у районі 28-и. Ігровий процес здебільшого стабільний та плавний, проте дуже зрідка підфрізи просаджують фреймтайм до 18 FPS. 

Отримати більш плавний відеоряд можемо завдяки генерації кадрів, при цьому тепер вдалося застосувати і більш якісні відображення. Таким чином, середній fps буде на рівні 74-х, а показники рідкісних та дуже рідкісних подій на 39-и та 22-х.

Проміжний висновок такий. Відеокарта справляється з Full HD прямо на межі комфорту, ще от-от і доведеться знижувати графіку або “махлювати” з обширним арсеналом технологій “покращення” зображення від NVIDIA. А щоб це підтвердити, пропонуємо кілька ігрових тестів у Quad HD, що дещо ближче до рідної роздільної здатності дисплею ноутбука. 

 

Ігри у Quad HD  

В Apex Legends втрати продуктивності будуть на рівні 25% по середньому та близько 23% по рідкісним подіям. Проте варто зазначити, що лічильник 0.1% Low тепер підросте на 12%. Також сповільнення, a.k.a ефект желе, стаються частіше та більш помітні оку. 

У Forza Horizon 5 не дорахувались більше 26% по лічильнику середніх fps та 6% по рідкісних подіях. На можливість приємно ганяти за кермом це не вплинуло критично.

У God of War грається все ще добре. Проте лічильник середньої частоти кадрів побіднів на майже 23%, а рідкісних - на більше 16%. Дуже рідкісні події при цьому не постраждали. Ефект желе таким чином спостерігається частіше та виразніше. 

Із всієї п’ятірки ігор цього блоку в Overwatch 2 втрата продуктивності особливо помітна та найбільша в кількісних показниках. По середньому fps система втратила більше 28%, у графі рідкісних та дуже рідкісних подій - від 23% для обох змінних. Крім того, згадані раніше сповільнення тепер стаються частіше та більш явно впливають на ігровий процес. 

Ну і останньою грою буде Street Fighter 6, у якому вже немає стабільних 60 fps, а втрата продуктивності еквівалентна 5% по середньому та більше 8% по рідкісним подіям. Показник 0.1% Low тепер становить 28 fps. 

 

Висновки  

А тепер підсумки! На папері RTX 4050 виглядає багатообіцяючою та доволі перспективною, і це дійсно так. Але без кількох ложок дьогтю в даному випадку не обійшлося. Йдеться, в першу чергу, про 6-ти ГБ відеобуфер. Це міг би бути не такий і критичний недолік, та у парі з вузькою 96-бітною шиною негативний ефект підсилюється.

Вже зараз, навіть у Full HD є важкі ігри, яким схоже не вистачає пропускної здатності пам’яті і спостерігається так звана «желейність», що особливо загострюється в роздільній здатності Quad HD і трапляється майже у кожній грі. Це спонукає нас понижати налаштування графіки. Тож гравцям потрібно бути готовими підбирати опції та трішки розбиратися в термінах, щоб досягти дійсно плавного відеоряду. З іншого боку, відеокарта на даний момент дозволяє запускати всі ігри, споживає всього 45 Вт у навантаженні та має широку підтримку актуальних технологій NVIDIA для роботи, як в професійному середовищі, так і для розваг.

Головне не завищувати власні очікування, бо на нашу суб’єктивну думку - фокус даного GPU, все ж більше на стороні професійних задач, або змішаного використання, аніж ігор, не дивлячись на приналежність до лінійки GeForce. Наприклад і протестований ноутбук GIGABYTE AERO 14 OLED BMF натякає на це встановленою матрицею та її характеристиками: роздільною здатністю, кольоровим охватом, глибиною чорного. 

Автор: Степан Руденко