up
ua ru en
menu


ASUS_Quiz_1.gif

logo minifile

::>Ігри > 2014 > 06 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

25-06-2014


rss

Рецензія на гру Wolfenstein: The New Order

Назва: Wolfenstein: The New Order
Жанр: Shooter
Розробник: MachineGames
Видавець: Bethesda Game Studios / 1С-СофтКлаб
Дата виходу: 20 травня 2014 року

В ігровій індустрії Бі Джей Блазкович вбиває нацистів уже понад 20 років, і щоразу перед ним ставлять усе складніші завдання. Те, що почалося з незабутньої Wolfenstein 3D 1992 року випуску, до сьогоднішнього дня перетворилося в бренд, що вже не має ніякого відношення до, власне, замку Вольфенштайн. Та й сюжетно кожна нова гра не пов'язана з попередньою, а скоріше нагадує таке собі переосмислення культового всесвіту.

В Wolfenstein: The New Order проблеми в Блазковича серйозніші, аніж у всіх інших іграх серії разом узятих. Поки він 14 років перебував у прострації в одній із психіатричних лікарень Польщі, фашистська Німеччина не тільки виграла війну, але й встигла підкорити всю планету й навколоземний космічний простір. Вороги тепер скрізь, а на їхнє благо служать неймовірні технології, розроблені давнім ворогом американського спецагента, доктором Вільгельмом Штрассе на прізвисько Череп.

Wolfenstein: The New Order

Дебютний витвір Machine Games знову суттєво відрізняється від своїх попередників. Якщо Wolfenstein 2009 року сюжетно й геймплейно основувався на окультних експериментах нацистів, то в Wolfenstein: New Order від них відмовилися повністю. Ніяких ожилих мерців, магічних спецвмінь і надприродних істот: на перший план вийшли наукові досягнення загарбників, які й допомогли їм поневолити світ. Роботи, суперсолдати, лазерні гвинтівки та кулемети – тепер від стрілянини не відволікає всіляка потойбічна мішура.

Wolfenstein: The New Order

Взагалі, Wolfenstein: New Order – типовий приклад «олдскульного» шутера, який при цьому постійно оглядається на реалії сучасності. Тиснути на гашетку – далеко не єдине, чим тут можна себе зайняти: гра раз у раз підкидає нові розваги. Бадьорі перестрілки змінюються стелс-завданнями, а потім і зовсім мирними епізодами з можливістю підслухати розмови персонажів, почитати цікаві газетні вирізки та виконати простенькі, майже квестові доручення. Постійно мінлива динаміка, присмачена надзвичайно непоганим сюжетом і чудовими скриптовими сценами, затягує набагато більше, аніж нескінченна пальба. Втім, комусь подібні «прогулянкові» моменти здадуться зайво затягнутими та нудними.

Wolfenstein: The New Order

Ще одне цікаве нововведення – дерево перків, яке дозволяє одержати додаткові бонуси за бойові досягнення. Хочете збільшити ємність магазину пістолета? Застрельте з нього 15 ворогів, ховаючись в укритті. Бажаєте одержувати знижену втрату від вибухів? Убийте за допомогою гранат або підствольної ракетниці 50 опонентів. Ефект від таких поліпшень, звичайно, мінімальний, але їхня наявність додає грі суперницький дух і змушує постійно змінювати свою тактику.

Wolfenstein: The New Order

Незвично довга кампанія Wolfenstein: The New Order займає від 15 до 20 годин, залежно від того, чи будете ви ретельно прочісувати рівні в пошуках секретів (а розшукати їх усі самостійно - ой як непросто). Географія подорожей Блазковича пролягає через Берлін, Лондон, Польщу, Хорватію та Гібралтар. Дозволять навіть спуститися на дно Атлантичного океану і прогулятися по поверхні Місяця. І все це – під один із найбільш потужніших і різноманітних саундтреків останніх років, який включає безліч стильних мелодій: від глибинного ембієнту та акустичних балад до важкого металу і каверів на рок-н-рольну класику.

Wolfenstein: The New Order

Втім, де б ми не були, нас в основному відправляють бродити по закритих просторах. З погляду сюжету такий підхід виправданий: нацисти всюди, і з гарматою напереваги по міських вулицях не пробіжишся, тому залишається тільки проникати на об'єкти й там робити диверсії. Але все-таки хотілося б бачити більше рівнів на свіжому повітрі, тим більше що місії коридорні: у найкращому разі можуть дозволити проповзти через вентиляційну шахту (привіт, Deus Ex!), щоб усунути ворогів без зайвого шуму.

Wolfenstein: The New Order

На відміну від Return to Castle Wolfenstein, стелс тут у деяких епізодах обов'язковий або вкрай бажаний. Наприклад, якщо не забрати по-тихому офіцера, він підніме гамір і викличе підкріплення, яке прибуватиме доти, поки командир не відправиться на той світ. На рівнях із примусовим тихим проходженням герой гуляє з одним ножем і пістолетом із глушником. Щоправда, і опоненти тут чомусь неозброєні, так що навіть у випадку провалу шпигунської операції їх можна подолати врукопаш.

Wolfenstein: The New Order

Мабуть, вороги, а точніше їхній низький рівень кмітливості, є найістотнішим недоліком Wolfenstein: The New Order. Вони преспокійно гуляють повз трупи соратників, абсолютно не вміють ховатися за укриттями, а іноді і зовсім застигають на рівному місці. Добре що хоч героя, який висунувся з-за рогу, на відміну від тієї ж RTCW або Dishonored, вони зауважують. Але в кожному разі радимо вибирати рівень складності вище, щоб не позбавляти себе доброї порції драйву.

В іншому, Wolfenstein: New Order – це проект, якому на роду було написано народитися «блокбастером». Цілком самодостатній шутер «старої школи», який не потребує ні мультиплеєра, ні купи DLC по $10, та прекрасно обходиться без зайвого кінематографічного лиску.


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
top10

vote

Голосування