Рецензія на гру Tomb Raider

Двадцятиоднорічна випускниця коледжу Лара Крофт відправилася у свою першу наукову експедицію до берегів Японії в таємниче місце під назвою «трикутник Диявола». Усе йшло просто чудово: романтика далекого морського плавання, розваги в кают-кампанії, обговорення нюансів експедиції... Але неочікувано на підпливаючий до пункту призначення корабель обрушується найсильніший шторм. Судно розвалюється на частини, а до смерті налякана команда дивом дістається до берега.

Назва: Tomb Raider
Жанр: Third Person ShooterAction
Розроблювач: Crystal Dynamics
Видавець: Square Enix
Дата виходу: 5 березня 2013
Платформа: РС/PS3/X360 

Сайт гри: http://tombraider.com/

Як незабаром виявляється, ворожі не тільки води навколо острова, але й він сам. Мало того, що на ньому живе цілий зоопарк екзотичних тварин, багато з яких не цураються людського м’ясця, так ще й здичавілі люди з автоматами напереваги рвонулися до місця катастрофи за здобиччю.

Волею долі наша героїня — Лара Крофт, виявляється відрізаною від друзів, частина яких абсолютно точно потрапила в полон до тубільців. І їй, з нашою допомогою, потрібно буде врятувати друзів і знайти спосіб забратися із цього огидного місця. Хоча стоп — спершу їй ще потрібно навчитися виживати у ворожому середовищі.

Старт перезапущена Tomb Raider бере разюче бадьорий. Перші кілька годин відірватися від гри неможливо: ідеальним здасться все. Головний козир розробників — приголомшливий дизайн рівнів і неймовірна інтерактивність. Кожна секунда ігрового часу максимально насичена якимись подіями. Біг навіть по рядовій коридорній локації перетворюється в пригоду.

Уявіть собі таку картину: ви пробираєтеся через темну печеру до світла, ногою зачіпаєте крихітний камінчик — він падає, давши старт великому обвалу. Ви разом з уламками гірських порід провалюєтеся глибше під землю, одержуєте кілька ударів і в останню секунду ухиляєтеся від падаючої прямо на вас брили. Через якийсь час ви перебуваєте всього в кроці від заповітного виходу на поверхню, як на вас, звідки не візьмися, налітають вовки і вам знову доводиться рятувати своє життя.

І от так постійно! Спочатку це залишає просто незабутне враження, змушуючи думати, що Tomb Raider — це взагалі найкраще, у що ви грали у своєму житті.

Підкріплюється це враження і приголомшливим драматизмом. Ні на секунду сценарист не дозволяє забути, що під нашим керуванням юна дівчина, яка тільки-но закінчила ВУЗ і потрапила у ворожу атмосферу зовсім неготовою до настільки серйозних випробувань.

Здається, що все, що відбуваються на екрані — симулятор полювання, тільки, як не дивно, роль дичини на себе бере гравець. Ти дійсно віриш тому, що Лара вийшла із чергової колотнечі лише завдяки щасливому випадку — не тому, що краще всіх навчена, або від природи має якихось талантів, а тільки лише з волі долі.

Акторська гра також сприяє драматизму. Юна Крофт часто відає нам свої думки про те, що трапилося, — і перше полювання, перше вбивство оленя, перша зустріч зі озброєною людиною… У перші хвилини гри розробники показали приголомшливу сцену, що пожвавлює героїню настільки, наскільки це взагалі можливо.

Іде дощ, уже темно — почалася ніч. Незважаючи на тропічний клімат, з темрявою приходить і холод. Наскрізь промокла Лара з величезними труднощами відшукала сухий хмиз і зібрала багаття. Дістає коробку, а там усього один сірник! І нам показують, як вона тремтячою рукою бере це ратище, із трепетом і неймовірною акуратністю запалює його — в очах читається страх і хвилювання (ще б, від цієї речі залежить її життя!) і сірник цей загоряється! Радість змінює приреченість на обличчі героїні, а до всіх минулих і майбутніх проблем, здається, справи немає.

І цими простими моментами, цією приголомшливою людяністю і бере гра перший час.

Але, на жаль, такий рівень драматизму гра тримає не занадто довго і рожеві окуляри спадають із гравця доволі швидко… Починається все з того, що ми починаємо вгадувати всі «несподівані» ходи гейм-дизайнера. Ідемо по дерев'яному мосту? О, зовсім точно прогнилі дошки не витримають ваги і ми впадемо. Карабкаємося по скелі, а виступ виглядає ненадійно? А, ну зараз нам треба буде колотити по клавішах і стрибати по скелі в пошуках безпечної точки… Жоден поворот уже не може вас здивувати, і починає накопичуватися роздратування від такої одноманітності.

Потім починає здавати згадана вище тема вбивства. Спочатку Лара переживає їх досить гостро: виправдовується сама перед собою, шукає розради в друзів і наставника — загалом, поводиться як, напевно, будь-яка адекватна людина в подібній ситуації. І найбільш прекрасне: гра практично прямо говорить нам, що її головна тема — виживання на острові, серед дикої фауни і прадавніх архітектурних спорудь (навіть наприкінці гри на екрані красується величезний напис «Survivor is born»), а не рутинна стрілянина по різномастих супротивниках.

Усе різко змінюється, коли на зміну острівним декораціям приходять бетонні конструкції й нетрі, побудовані з металевих пластин. Супротивників стає неймовірно багато, арсенал місс Крофт розширюється — до лука і підібраного пістолета додається дробовик, автомат і гранатомет. І от це дратує найбільше — різка зміна орієнтирів гри, перетворення її із приголомшливої драми про виживання в посередній шутер від третьої особи.

Буквально тільки що Лара дуже натурально переживала із приводу перших убитих нею людей, але через п'ять хвилин вона вже добиває сотого супротивника з автомата Калашникова не повівши бровою… Звичайно ми не вважаємо, що героїня повинна журитися із приводу кожного вбитого, людина, як відомо, звикає до всього, і, як показує досвід реальних військових конфліктів – і до вбивств теж. Але будь-яка така «звичка» має явні психологічні наслідки, і майже миттєвому екстремальному перетворенню вчорашньої випускниці в безжалісного вбивцю без них вже точно б не обійшлося. Tomb Raider же обходить цей момент стороною, з якогось моменту вбивство перетворюється в традиційну геймплейную рутину, від якої світосприйманню героя ні холодно, ні жарко.

Та й, на превеликий жаль, більшу частину ігрового часу Ларі треба буде провести не в джунглях, лісах або горах, а в будинках, нетрях і поселеннях. І добре б, якби усе це були давні твори архітектурного мистецтва старовини, так це позбавлені смаку скупчення сучасних будівель, які обліпили пам'ятники середньовічної арітектури як бджоли свій стільник.

Звичайно, можна провести паралелі з реальністю, згадавши що і сьогодні всі так само — насправді прекрасні речі поховані за купою сміття, і стосується це не тільки архітектури; але, їй-богу, обговорення цієї, безумовно важливої, теми не повинне займати 60% ігрового часу!

Ще гра дуже слабко відповідає своїй назві — гробниці розкрадати доведеться мало, усе факультативно, а нагорода за старання безглузда і нелогічна. Перед тим як дістатися до святилища, гравцю треба буде розв'язати невелику і нескладну акробатичну загадку і після цього взяти приз. І от уявіть, відкопавши прадавній скарб у неповторному святилищі, в яке останній раз нога людини ступала років чотириста тому, ми знаходимо там… поліпшення для пістолета. Цей, здалося б, незначний момент, остаточно валить нетипово високий рівень довіри до подій, сформований ударним вступом. Гравець розуміє, що все-таки перед ним звичайна сучасна гра, геймплейна умовність у якій важливіша вірогідності.

Та й якщо вже наша героїня археолог, то і тему дослідження прадавніх загадок і монументів можна було розкрити куди повніше. Чому після відвідування гробниці не залишати яке-небудь зведення по історичному періоду, до якої належать реліквії знайдені там, описати який-небудь ритуал?.. Господи, хоча б показати більшу зацікавленість місс Крофт у знахідці, ніж простий подих замилування!

Зате з візуальної точки зору гра задовільняє на 100%. Сам дизайн острова, надзвичайна гра світла, найкрасивіші водні об'єкти, скрупульозна увага до деталей: починаючи від штукатурки, яка обсипається у бункерах, і закінчуючи подряпинами, шрамами та опіками на тілі героїні — усе це виконано на найвищому рівні.

Загалом, незважаючи на зовсім приголомшливий вступ, новий Tomb Raider вийшов грою досить середньою. Втім, потенціал в нового підході до серії явно величезний. Будемо вважати, що цей Tomb Raider — лише проба пера і основа нового серіалу, він поклав початок пригодам Лари Крофт і дав пояснення того, як вона докотилася до пригодницького життя. Будемо надіятися ж, що в наступній частині розробники не будуть метатися між жанрами шутера, пригоди і драми, а зроблять із серії гідну відповідь Uncharted (тільки більш реалістичну і драматичну). Кумедно, до речі, згадувати, що раніше Натана Дрейка зі згаданої серії називали Ларою Крофт у джинсах…

Мінімальні

• Операційна система: Windows XP (SP3), Windows Vista, Windows 7, Windows 8 (32 біт/64 біт)
• Відеокарта: сумісна з DirectX 9 (512 МБ) – AMD Radeon HD 2600 XT або NVIDIA GeForce 8600GT
• Двоядерний процесор – AMD Athlon64 X2 2,1 ГГц або Intel Core2 Duo 1,86 ГГц
• Оперативна пам'ять: 1 ГБ (2 ГБ для Windows Vista)

Рекомендовані

• Операційна система: Windows Vista, Windows 7, Windows 8
• Відеокарта: сумісна з DirectX 11 (1 ГБ) – AMD Radeon HD 4870 або NVIDIA GeForce GTX 480
• Чотирьохядерний процесор – AMD Phenom II X2 565 або Intel Core i5-750
• Оперативна пам'ять: 4 ГБ

Автор: Сергій Кривопустов
Переклад: Олесь Пахолок